Пері́од Яйóй (яп. 弥生時代, やよいじだい, МФА: [jajoi̯ d͡ʑidai̯]) — епоха в історії Японії (900 (300) р. до н. е. — 250 (300) р. н. е.) За археологічною періодизацією історії країн Заходу відповідає бронзовій і залізній добі. Особливостями періоду є поява на Японському архіпелазі поливного рисівництва, соціальної диференціації та виникнення перших протодержавних утворень.
Період Яйой | |
Названо на честь | d |
---|---|
Країна | Японія |
Попередник | Період Джьомон і d |
Наступник | Період Кофун і Період Ямато |
Час/дата початку | 300 до н. е.[1] |
Час/дата закінчення | 250[1] |
Період Яйой у Вікісховищі |
Походження назви
«Яйой» є назвою містечка поблизу Токіо (суч. особливий район Бункьо міста Токіо), де у 1884 році, під час розкопок, були знайдені керамічні вироби нового стилю, відмінного від джьомонівського. На початок 20 століття подібна кераміка була знайдена майже по всій Японії. Її датування дало підстави вченим твердити про перехід Японського архіпелагу від періоду Джьомон до нової історичної епохи, яку назвали в честь першої стоянки Яйой, де були знайдені артефакти нового періоду. Також, археологічна культура цього періоду отримала назву «культури Яйой».
Періодизація
Традиційна історіографія вважає початком епохи Яйой III століття до н. е., а кінцем — III століття н. е. Її періодизація базується на датуванні та класифікації керамічних виробів даного часового відрізка. Він поділяється на три стадії — ранню (III—I ст. до н. н.), середню (I ст. до н. е. — I ст. н. е.) та пізню (I—II ст. н. е.).
Однак ряд сучасних японських дослідників з Національного музею історії та етнографії вказують на ймовірність початку періоду Яйой 500 роками раніше — у IX столітті до н. е. Їхніми доказами є дані передатування найстарішої кераміки «культури Яйой» старим радіовуглецевим методом і новітнім методом АСМ (акселератор спектрометрії мас).
Загальні риси
Початок періоду Яйой ознаменувався приходом на Японські острови нової, ймовірно континентального походження, культури. Її особливостями були поливне рисівництво, використання гончарного круга та ткацького верстата, обробка металів (міді, бронзи і заліза) та будівництво захищених городищ. Наразі достеменно невідомо, чи ця культура, яку прийнято називати «культурою Яйой», була занесена до Японії в результаті міграцій з Корейського півострову та території сучасного Китаю, чи була розвинена тубільцями Японських островів, які імпортували деякі «ноу-хау» з континенту. Західні дослідники дотримуються «міграційних» теорій, в той час як в японські науковці популяризують «автохтонні» концепції.
Перші стоянки культури Яйой розташовані у Західній Японії на островах Кюсю та Хонсю. Класичний приклад — городище Йосіноґарі (сучасна префектура Саґа). Археологи знаходять багато укріплених поселень з багатим археологічним матеріалом — керамічний посуд, бронзові ритуальні вироби (прикраси й дзвони дотаку) та різноманітну металеву зброю (мечі, вістря стріл, наконечники алебард і списів). Історики вважають, що перерозподіл надлишкового продукту, отриманого завдяки високим, для первісного суспільства, врожаям рису, призвів до соціальної стратифікації Японського архіпелагу. Серед общинників виділилася заможна верства шаманів і військових. З'явилися перші раби.
Переваги нового способу господарювання над економікою періоду Джьомон дали змогу культурі Яйой впродовж I ст. до н. е. — III ст. н. е. поширитися далеко на схід Японських островів (суч. префектура Аоморі). Населення Кюсю, Хонсю та Шікоку різко зросло. Формування провідного прошарку в общинах та зростання надлишкового продукту дали початок небаченим у попередній період військовим конфліктам. Війна дала поштовх утворенню «коаліцій» общин, які згодом розвинулися у протодержавні утворення. Одним з таких утворень була «країна Яматай» на чолі з «королівною» Хіміко.
- Наглядова вежа городища Йосіноґарі (реконструкція), Саґа
- Реконструкція села періоду Яйой (городище Йосіноґарі, Саґа)
- Глечик,перша половина III ст., стоянка Куґахара, Токіо
Окінава та Хоккайдо не зазнали впливу культури Яйой. Там продовжували існувати постджьомонівські традиції, які заклали основи соціального буття рюкюсців та айнів. Відповідно періодизація історії цих двох островів не збігається з періодизацією історії «центральних земель» (власне Японії).
Свідчення китайських джерел
Найбільш ранні письмові свідчення про мешканців Японського архіпелагу датуються 57 роком н. е. і знаходяться у «Книзі Пізьної Хань» (後漢書). Там згадується, що володар японської країни На отримав від китайського імператора золоту печатку. Наступне повідомлення про японців під 275 роком знаходиться у «Хроніках Вей» (魏志), частина «Переказ про людей ва», де описуються 30 країн Японського архіпелагу і «країна Яматай», яка в правління Хіміко стала васалом Китаю. Згідно китайськоцентричному баченню світу, китайці створили для японців принизливу назву «люди ва» (倭人 — «карлики»), яким протягом тисячоліття вони називали жителів Японії.
Історики раннього Китаю описують землі Ва як спільноту сотень розрізнених племінних громад, між якими йшли небачені в минулому періоді військові конфлікти. Така ж роздробленість і запеклі міжусобні війни описуються і в японському джерелі «Ніхонгі», частково міфологічному, частково історичному творі VIII ст., що описує історію Японії з 660 р до н. е.
За свідченнями китайських джерел III ст., Люди Ва харчувалися сирою рибою, овочами та рисом, подаючи їх на бамбукових тацях (також таці виготовлялися і з інших дерев), плескали в долоні під час релігійних обрядів (цей звичай в Японії дійшов до нашого часу) і споруджували земляні оборонні вали навколо селищ. У суспільстві людей Ва того часу підтримувалися відносини васал-сюзерен, був організований збір податків, створені сховища зерна і ринки. Люди Ва також носили траур по покійним.
Внесок
Соціальні та культурні наслідки даного періоду мали виняткове значення. У період Яйой японське суспільство пережило «господарську революцію», пов'язану з переходом від привласнюючого господарства — від полювання і збирання до виробничого господарства — рослинництва і від кам'яних знарядь до використання металів. Вважається, що в результаті зростання додаткового продукту населення Японії збільшилася в 3-4 рази, відбулася соціальна стратифікація і почали формуватися основи японської державності. Остання буде реалізована в епоху курганів у федеративній освіті Ямато.
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання
- Доісторична Японія // Сайт Національного музею науки Японії (яп.)
- Музей періоду Яйой [Архівовано 14 лютого 2008 у Wayback Machine.] (яп.)
- Культура Яйой [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Період Яйой [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- https://www.ancient.eu/Yayoi_Period/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peri od Yajoj yap 弥生時代 やよいじだい MFA jajoi d ʑidai epoha v istoriyi Yaponiyi 900 300 r do n e 250 300 r n e Za arheologichnoyu periodizaciyeyu istoriyi krayin Zahodu vidpovidaye bronzovij i zaliznij dobi Osoblivostyami periodu ye poyava na Yaponskomu arhipelazi polivnogo risivnictva socialnoyi diferenciaciyi ta viniknennya pershih protoderzhavnih utvoren Period Yajoj Nazvano na chestYayoid Krayina Yaponiya PoperednikPeriod Dzhomon i Final Jōmond NastupnikPeriod Kofun i Period Yamato Chas data pochatku300 do n e 1 Chas data zakinchennya250 1 Period Yajoj u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Periodizaciya 3 Zagalni risi 4 Svidchennya kitajskih dzherel 5 Vnesok 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaPohodzhennya nazvired Yajoj ye nazvoyu mistechka poblizu Tokio such osoblivij rajon Bunko mista Tokio de u 1884 roci pid chas rozkopok buli znajdeni keramichni virobi novogo stilyu vidminnogo vid dzhomonivskogo Na pochatok 20 stolittya podibna keramika bula znajdena majzhe po vsij Yaponiyi Yiyi datuvannya dalo pidstavi vchenim tverditi pro perehid Yaponskogo arhipelagu vid periodu Dzhomon do novoyi istorichnoyi epohi yaku nazvali v chest pershoyi stoyanki Yajoj de buli znajdeni artefakti novogo periodu Takozh arheologichna kultura cogo periodu otrimala nazvu kulturi Yajoj Periodizaciyared Tradicijna istoriografiya vvazhaye pochatkom epohi Yajoj III stolittya do n e a kincem III stolittya n e Yiyi periodizaciya bazuyetsya na datuvanni ta klasifikaciyi keramichnih virobiv danogo chasovogo vidrizka Vin podilyayetsya na tri stadiyi rannyu III I st do n n serednyu I st do n e I st n e ta piznyu I II st n e Odnak ryad suchasnih yaponskih doslidnikiv z Nacionalnogo muzeyu istoriyi ta etnografiyi vkazuyut na jmovirnist pochatku periodu Yajoj 500 rokami ranishe u IX stolitti do n e Yihnimi dokazami ye dani peredatuvannya najstarishoyi keramiki kulturi Yajoj starim radiovuglecevim metodom i novitnim metodom ASM akselerator spektrometriyi mas nbsp nbsp nbsp Bronzovij mech Bronzovij spis Bronzova alebardaZagalni risired Pochatok periodu Yajoj oznamenuvavsya prihodom na Yaponski ostrovi novoyi jmovirno kontinentalnogo pohodzhennya kulturi Yiyi osoblivostyami buli polivne risivnictvo vikoristannya goncharnogo kruga ta tkackogo verstata obrobka metaliv midi bronzi i zaliza ta budivnictvo zahishenih gorodish Narazi dostemenno nevidomo chi cya kultura yaku prijnyato nazivati kulturoyu Yajoj bula zanesena do Yaponiyi v rezultati migracij z Korejskogo pivostrovu ta teritoriyi suchasnogo Kitayu chi bula rozvinena tubilcyami Yaponskih ostroviv yaki importuvali deyaki nou hau z kontinentu Zahidni doslidniki dotrimuyutsya migracijnih teorij v toj chas yak v yaponski naukovci populyarizuyut avtohtonni koncepciyi Pershi stoyanki kulturi Yajoj roztashovani u Zahidnij Yaponiyi na ostrovah Kyusyu ta Honsyu Klasichnij priklad gorodishe Josinogari suchasna prefektura Saga Arheologi znahodyat bagato ukriplenih poselen z bagatim arheologichnim materialom keramichnij posud bronzovi ritualni virobi prikrasi j dzvoni dotaku ta riznomanitnu metalevu zbroyu mechi vistrya stril nakonechniki alebard i spisiv Istoriki vvazhayut sho pererozpodil nadlishkovogo produktu otrimanogo zavdyaki visokim dlya pervisnogo suspilstva vrozhayam risu prizviv do socialnoyi stratifikaciyi Yaponskogo arhipelagu Sered obshinnikiv vidililasya zamozhna verstva shamaniv i vijskovih Z yavilisya pershi rabi Perevagi novogo sposobu gospodaryuvannya nad ekonomikoyu periodu Dzhomon dali zmogu kulturi Yajoj vprodovzh I st do n e III st n e poshiritisya daleko na shid Yaponskih ostroviv such prefektura Aomori Naselennya Kyusyu Honsyu ta Shikoku rizko zroslo Formuvannya providnogo prosharku v obshinah ta zrostannya nadlishkovogo produktu dali pochatok nebachenim u poperednij period vijskovim konfliktam Vijna dala poshtovh utvorennyu koalicij obshin yaki zgodom rozvinulisya u protoderzhavni utvorennya Odnim z takih utvoren bula krayina Yamataj na choli z korolivnoyu Himiko nbsp Naglyadova vezha gorodisha Josinogari rekonstrukciya Saga nbsp Rekonstrukciya sela periodu Yajoj gorodishe Josinogari Saga nbsp Glechik persha polovina III st stoyanka Kugahara Tokio Okinava ta Hokkajdo ne zaznali vplivu kulturi Yajoj Tam prodovzhuvali isnuvati postdzhomonivski tradiciyi yaki zaklali osnovi socialnogo buttya ryukyusciv ta ajniv Vidpovidno periodizaciya istoriyi cih dvoh ostroviv ne zbigayetsya z periodizaciyeyu istoriyi centralnih zemel vlasne Yaponiyi Svidchennya kitajskih dzherelred Najbilsh ranni pismovi svidchennya pro meshkanciv Yaponskogo arhipelagu datuyutsya 57 rokom n e i znahodyatsya u Knizi Piznoyi Han 後漢書 Tam zgaduyetsya sho volodar yaponskoyi krayini Na otrimav vid kitajskogo imperatora zolotu pechatku Nastupne povidomlennya pro yaponciv pid 275 rokom znahoditsya u Hronikah Vej 魏志 chastina Perekaz pro lyudej va de opisuyutsya 30 krayin Yaponskogo arhipelagu i krayina Yamataj yaka v pravlinnya Himiko stala vasalom Kitayu Zgidno kitajskocentrichnomu bachennyu svitu kitajci stvorili dlya yaponciv prinizlivu nazvu lyudi va 倭人 karliki yakim protyagom tisyacholittya voni nazivali zhiteliv Yaponiyi Istoriki rannogo Kitayu opisuyut zemli Va yak spilnotu soten rozriznenih pleminnih gromad mizh yakimi jshli nebacheni v minulomu periodi vijskovi konflikti Taka zh rozdroblenist i zapekli mizhusobni vijni opisuyutsya i v yaponskomu dzhereli Nihongi chastkovo mifologichnomu chastkovo istorichnomu tvori VIII st sho opisuye istoriyu Yaponiyi z 660 r do n e Za svidchennyami kitajskih dzherel III st Lyudi Va harchuvalisya siroyu riboyu ovochami ta risom podayuchi yih na bambukovih tacyah takozh taci vigotovlyalisya i z inshih derev pleskali v doloni pid chas religijnih obryadiv cej zvichaj v Yaponiyi dijshov do nashogo chasu i sporudzhuvali zemlyani oboronni vali navkolo selish U suspilstvi lyudej Va togo chasu pidtrimuvalisya vidnosini vasal syuzeren buv organizovanij zbir podatkiv stvoreni shovisha zerna i rinki Lyudi Va takozh nosili traur po pokijnim Vnesokred Socialni ta kulturni naslidki danogo periodu mali vinyatkove znachennya U period Yajoj yaponske suspilstvo perezhilo gospodarsku revolyuciyu pov yazanu z perehodom vid privlasnyuyuchogo gospodarstva vid polyuvannya i zbirannya do virobnichogo gospodarstva roslinnictva i vid kam yanih znaryad do vikoristannya metaliv Vvazhayetsya sho v rezultati zrostannya dodatkovogo produktu naselennya Yaponiyi zbilshilasya v 3 4 razi vidbulasya socialna stratifikaciya i pochali formuvatisya osnovi yaponskoyi derzhavnosti Ostannya bude realizovana v epohu kurganiv u federativnij osviti Yamato Dzherela ta literaturared Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Posilannyared Doistorichna Yaponiya Sajt Nacionalnogo muzeyu nauki Yaponiyi yap Muzej periodu Yajoj Arhivovano 14 lyutogo 2008 u Wayback Machine yap Kultura Yajoj Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Period Yajoj Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine a b https www ancient eu Yayoi Period Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Period Yajoj amp oldid 43154560