Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Переяславльський дитинець — центральна укріплена частина давньоруського міста Переяславля, яка розташовувалась на мисовидному узвишші поблизу впадання річок Альти в Трубіж.
| Переяславльський дитинець | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Реконструкція Михайлівського собору | ||||
50°03′56″ пн. ш. 31°27′50″ сх. д. / 50.06556° пн. ш. 31.46389° сх. д.Координати: 50°03′56″ пн. ш. 31°27′50″ сх. д. / 50.06556° пн. ш. 31.46389° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київська обл., Переяслав | |||
  Переяславльський дитинець (Україна) | ||||
Дитинець умовно поділявся на три частини та був оточений потужними стінами, валами та ровами. По ширині валу проходило кілька рядів дубових городен, а зовнішній край був укріплений кладкою з серцевих цегли. З півночі та півдня Переяславль мав двоє воріт: Єпископські та Княжі відповідно до основних дільниць на які він поділявся. Не дивлячись на те що місто було зруйноване після ординської навали та залишалось малозаселеним, його міська сітка збереглась. А оборонні укріплення стали основою майбутньої переяславської фортеці.
Більша частина дитинця була збудована з дерева, проте завдяки масштабним перебудовам в другій половині XI ст. він частково був перебудований в камені, завдяки чому значна частина його пам'яток збереглась у вигляді руїн та фундаментів.
Княжий двір
Княжі ворота
Успенська Богородицька церква
Князівська каплиця
Єпископський двір
Наприкінці 1080-х рр. єпископ (митрополит) Єфрем зміг отримати південну ділянку для будівництва Єпископського двору. І саме тоді в місті розгорнулися масштабні будівельні роботи, в ході яких було сформовано ансамбль єпископської частини дитинця. У літописній статті 1089 (1090) р. згадано три частини цього комплексу – власне ворота, надбрамну церкву св. Феодора та кам’яну стіну (“град каменъ”), що починалась від церкви св. Феодора:
В се же лето священа бысцеркы стаго Михаила [Переяславская] Ефремом митрополитомь тоя церкы юже бе создалъ велику сущю {бе бо преже в Переяславли митрополья} и пристрои ю великою пристроею. ([И пристрою в неи великусотвори и]) украси{в} ю всякою красотою церковными ссуды се бо Ефремъ {бе скопець высок теломъ бебо} тогда многа зданья въздвиже {докончавъ} церковь стаго Михаила заложи церковь на воротехъ городныхъ во имя стаго мученика Феодора и посель стаго Андрея у церкве от ворот и строенье баньное [камено]сего же не быс преж в Руси и град бе заложилъ каменъ от церкви святаго мученика Феодора [и украси город Переяславьскии здании црковными] и прочими зданьи.
Окрім зазначених вище відомо про існування ще одна монументальна кам’яної церкви Воздвиження Честного Хреста Господня, а також дерев’яні споруди (житлові приміщення), де мав проживати єпископ та його клірос, різні допоміжні та господарські приміщення і лікарня. Археологічними розкопками було розкрито ще й четверту складову цього комплексу — сходову вежу, не згадану в літописній статті.
Михайлівський собор
Михайлівський собор було побудовано у 80-ті роки ХІ ст. з ініціативи єпископа Єфрема. Він був архітектурною домінантою єпископського двору. З писемних джерел відомо, що 1124 р. церква постраждала від землетрусу, проте пошкодження були незначні і храм незабаром було відновлено. Наслідки землетрусу 1230 р. виявилися більш відчутними. Згідно літопису:
В Переяславли Руском церкві святая Михаіла каменная рассђдеся на двое и паде перевод с кровлею: 3-х комаръ и потроша иконы и паникадила свђчми и свђетилна.
Храм було відновлено, але вже в 1237 р., під час штурму Переяслава монголо-татарами, собор був зруйнований. Руїни церкви простояли до середини XVII ст., коли на цьому місці переяславський полковник Федір Лобода спорудив дерев’яну церкву. Сучасна мурована будівля Михайлівської церкви була зведена близько 1749 р.
До південно-східної стіни собору прилягав комплекс усипалень. Очевидно, його було збудовано протягом кінця ХІ – першої половини ХІІ ст. Як свідчать літописи, Михайлівський собор став місцем поховання князів Святослава Володимировича, Андрія Володимировича Доброго, Володимира Глібовича, Ростислава Юрійовича, Ярослава Мстиславовича Красного.На сьогоднішній день усипальниці не збереглися.
Нині частина давньоруського храму знаходиться під фундаментами пізніше збудованого Михайлівського собору, частина зруйнована. Над залишками фундаментів північно-західною частини пам’ятки споруджено Музей архітектури часів Київської Русі.
Єпископські ворота
Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора Стратилата знаходились в 20 метрах від Михайлівського собору та слугували парадними воротами в резиденцію єпископа. Разом з ними довкола Єпископського двору була також збудована і кам'яна стіна, що замінила давню дерев'яну. Не дивлячись на руйнування, як і Золоті ворота в Києві, вони збереглись і простояли до XVI. коли верхня їх чатина була розібрана для будівництва на цьому місці Михайлівських воріт для Переяславської фортеці.
В середині XX ст. залишки Єпископських воріт були випадково віднайдені та досліджені. Розкопки показали що вони являли собою дві паралельні стіни, складені з плінфи та каменю, між якими знаходився проїзд шириною близько 4 м., вимощений крупним камінням. На час розкопок ворота зберегли висоту до 2-ох м; вони були розчленовані пілонами, на які спиралися арки склепіння проїзду. Припускається, що до згаданої у літописі надбрамної церкви св. Федора підіймалися двомаршовими сходами, відкритими у прямокутній (6,2х4,4 м) вежі, що прилягала до брами з внутрішнього боку земляного валу (у ході археологічних досліджень було розчищено три сходинки). На захід від вежі йшла кам’яна стіна 1,2 м завтовшки, що простежувалась на відстань близько 10 м. Вочевидь, вона відділяла єпископський двір від князівської частини дитинцю і може бути співвіднесена з «градом камен», відомим з письмових джерел.
Єпископський палац
На відстані 50 м на північний захід від Михайлівського собору була віднайдена монументальна кам'яна споруда, яка західною стіною майже впритул підходила до валу. Нині достеменно невідомо її призначення, але вона відносилась до громадського типу будівель. Згідно П. Раппопорта та Н. Корінного це залишки лазні збудованої єпископоком. Ю. Асєєв, М. Сікорський та Р.Юра інтерпретували їх залишки саме єпископського палацу, і саме під цією назвою вони увійшли в літературу.
Споруда була прямокутною, двокамерною; розмірами 18,2 х 11 м. Будівельна техніка є типовою для переяславського зодчества кінця ХІ ст.12, зокрема має аналогії тій, що використовувалася під час будівництва Єпископської брами, Михайлівського собору тощо. Фундаменти складалися з кам’яних блоків з нерегулярними рядами плінфи на розчині з цем’янкою. Камінь місцевого походження; плінфа переважно двох розмірів: 22 х 33 та 25 х 18 см при товщині 3 – 5 см. Археологічні знахідки свідчать про надзвичайне багатство та пишноту споруди. Відомо, що підлога була вкрита шиферними плитами, інкрустованими мозаїкою. Виявлено численні уламки архітектурних деталей з мармуру: капітелей, колон, карнизів, кубиків з настінних мозаїк. Окрім того, під час розкопок було відкрито численні фрагменти черепиці покрівлі, скляні віконниці, уламки керамічних водогінних труб.
Склоробна майстерня
Будівля була круглою у плані, як і багато інших споруд ХІ ст. мурована з бутового каменю і плінфи. Залишки стін, що збереглися, мали товщину до 1 м. Подекуди вони потріскалися від значної температури та залиті зсередини смальтою жовтого, зеленого та червоного кольорів. Вочевидь, майстерня існувала безперервно протягом тривалого часу. Вона була частиною виробничого комплексу, який, окрім власне майстерні, входили складське приміщення, підсобні споруди — ями з поташем, дерев’яним вугіллям, ями для відходів тощо.
Віднайдена в 1975 р. під керівництвом М. Сікорського.
Андріївська церква
Церква св. Андрія була зведена разом з іншими будівлями в 1089–90 рр. за розпорядженням митрополита Єфрема. Вона розташована за 40 м на північ від Єпископської брами та за 70–80 м. на північний схід від Михайлівського храму. Умовно вона розташовувалась вже за межами Єпископського двору, тому, вочевидь, була невеликим парафіяльним храмом.
Залишки церкви були розкопані у 1956 р. археологічною експедицією під керівництвом М. Каргера. Фундаменти будівлі були частково зруйновані, але є підстави вважати що це був невеликий безстовпний храм з трьома апсидами та галереями. Розміри будівлі були 16,7 х 14,2 м.
Однонефний храм
На північ від Михайлівського собору була виявлена однонефна безстовпна церква з притвором XI ст. Як і з Андріївською церквою науковці достеменно не змогли одностайно віднести її до Єпископського двору. Так за припущеннями О. Колибенка вона знаходилась в дворі впливового боярина Ратибора.
Розміри храму (без притвору) становили приблизно 15,8 х 10,5 м.; фундаменти були складені з валунів на розчині з цем’янкою. Під час розкопок були виявлені залишки штукатурки з фрагментами фрескового розпису. Підлога будівлі була викладена керамічними глазурованими плитками. На кутах споруди відкриті пласкі лопатки.
Примітки
- Ефрем Переяславский и Переяславская митрополия
Посилання
- Історико-архітектурний опорний план м. Переяслав-Хмельницький Картографічна та ілюстративна частина проекту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pereyaslavlskij ditinec centralna ukriplena chastina davnoruskogo mista Pereyaslavlya yaka roztashovuvalas na misovidnomu uzvishshi poblizu vpadannya richok Alti v Trubizh Pereyaslavlskij ditinecRekonstrukciya Mihajlivskogo soboru50 03 56 pn sh 31 27 50 sh d 50 06556 pn sh 31 46389 sh d 50 06556 31 46389 Koordinati 50 03 56 pn sh 31 27 50 sh d 50 06556 pn sh 31 46389 sh d 50 06556 31 46389Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKiyivska obl PereyaslavPereyaslavlskij ditinec Ukrayina Ditinec umovno podilyavsya na tri chastini ta buv otochenij potuzhnimi stinami valami ta rovami Po shirini valu prohodilo kilka ryadiv dubovih goroden a zovnishnij kraj buv ukriplenij kladkoyu z sercevih cegli Z pivnochi ta pivdnya Pereyaslavl mav dvoye vorit Yepiskopski ta Knyazhi vidpovidno do osnovnih dilnic na yaki vin podilyavsya Ne divlyachis na te sho misto bulo zrujnovane pislya ordinskoyi navali ta zalishalos malozaselenim jogo miska sitka zbereglas A oboronni ukriplennya stali osnovoyu majbutnoyi pereyaslavskoyi forteci Bilsha chastina ditincya bula zbudovana z dereva prote zavdyaki masshtabnim perebudovam v drugij polovini XI st vin chastkovo buv perebudovanij v kameni zavdyaki chomu znachna chastina jogo pam yatok zbereglas u viglyadi ruyin ta fundamentiv Knyazhij dvirKnyazhi vorota Uspenska Bogorodicka cerkva Knyazivska kaplicyaYepiskopskij dvirNaprikinci 1080 h rr yepiskop mitropolit Yefrem zmig otrimati pivdennu dilyanku dlya budivnictva Yepiskopskogo dvoru I same todi v misti rozgornulisya masshtabni budivelni roboti v hodi yakih bulo sformovano ansambl yepiskopskoyi chastini ditincya U litopisnij statti 1089 1090 r zgadano tri chastini cogo kompleksu vlasne vorota nadbramnu cerkvu sv Feodora ta kam yanu stinu grad kamen sho pochinalas vid cerkvi sv Feodora V se zhe leto svyashena byscerky stago Mihaila Pereyaslavskaya Efremom mitropolitom toya cerky yuzhe be sozdal veliku sushyu be bo prezhe v Pereyaslavli mitropolya i pristroi yu velikoyu pristroeyu I pristroyu v nei velikusotvori i ukrasi v yu vsyakoyu krasotoyu cerkovnymi ssudy se bo Efrem be skopec vysok telom bebo togda mnoga zdanya vzdvizhe dokonchav cerkov stago Mihaila zalozhi cerkov na voroteh gorodnyh vo imya stago muchenika Feodora i posel stago Andreya u cerkve ot vorot i stroene bannoe kameno sego zhe ne bys prezh v Rusi i grad be zalozhil kamen ot cerkvi svyatago muchenika Feodora i ukrasi gorod Pereyaslavskii zdanii crkovnymi i prochimi zdani Okrim zaznachenih vishe vidomo pro isnuvannya she odna monumentalna kam yanoyi cerkvi Vozdvizhennya Chestnogo Hresta Gospodnya a takozh derev yani sporudi zhitlovi primishennya de mav prozhivati yepiskop ta jogo kliros rizni dopomizhni ta gospodarski primishennya i likarnya Arheologichnimi rozkopkami bulo rozkrito she j chetvertu skladovu cogo kompleksu shodovu vezhu ne zgadanu v litopisnij statti Mihajlivskij sobor Dokladnishe Mihajlivskij sobor Pereyaslav ta Mihajlivskij monastir Pereyaslav Mihajlivskij sobor bulo pobudovano u 80 ti roki HI st z iniciativi yepiskopa Yefrema Vin buv arhitekturnoyu dominantoyu yepiskopskogo dvoru Z pisemnih dzherel vidomo sho 1124 r cerkva postrazhdala vid zemletrusu prote poshkodzhennya buli neznachni i hram nezabarom bulo vidnovleno Naslidki zemletrusu 1230 r viyavilisya bilsh vidchutnimi Zgidno litopisu V Pereyaslavli Ruskom cerkvi svyataya Mihaila kamennaya rassђdesya na dvoe i pade perevod s krovleyu 3 h komar i potrosha ikony i panikadila svђchmi i svђetilna Zalishki Mihajlivskogo soboru Hram bulo vidnovleno ale vzhe v 1237 r pid chas shturmu Pereyaslava mongolo tatarami sobor buv zrujnovanij Ruyini cerkvi prostoyali do seredini XVII st koli na comu misci pereyaslavskij polkovnik Fedir Loboda sporudiv derev yanu cerkvu Suchasna murovana budivlya Mihajlivskoyi cerkvi bula zvedena blizko 1749 r Do pivdenno shidnoyi stini soboru prilyagav kompleks usipalen Ochevidno jogo bulo zbudovano protyagom kincya HI pershoyi polovini HII st Yak svidchat litopisi Mihajlivskij sobor stav miscem pohovannya knyaziv Svyatoslava Volodimirovicha Andriya Volodimirovicha Dobrogo Volodimira Glibovicha Rostislava Yurijovicha Yaroslava Mstislavovicha Krasnogo Na sogodnishnij den usipalnici ne zbereglisya Nini chastina davnoruskogo hramu znahoditsya pid fundamentami piznishe zbudovanogo Mihajlivskogo soboru chastina zrujnovana Nad zalishkami fundamentiv pivnichno zahidnoyu chastini pam yatki sporudzheno Muzej arhitekturi chasiv Kiyivskoyi Rusi Yepiskopski vorota Dokladnishe Yepiskopski vorota Yepiskopski vorota z nadbramnoyu cerkvoyu sv Fedora Stratilata znahodilis v 20 metrah vid Mihajlivskogo soboru ta sluguvali paradnimi vorotami v rezidenciyu yepiskopa Razom z nimi dovkola Yepiskopskogo dvoru bula takozh zbudovana i kam yana stina sho zaminila davnyu derev yanu Ne divlyachis na rujnuvannya yak i Zoloti vorota v Kiyevi voni zbereglis i prostoyali do XVI koli verhnya yih chatina bula rozibrana dlya budivnictva na comu misci Mihajlivskih vorit dlya Pereyaslavskoyi forteci V seredini XX st zalishki Yepiskopskih vorit buli vipadkovo vidnajdeni ta doslidzheni Rozkopki pokazali sho voni yavlyali soboyu dvi paralelni stini skladeni z plinfi ta kamenyu mizh yakimi znahodivsya proyizd shirinoyu blizko 4 m vimoshenij krupnim kaminnyam Na chas rozkopok vorota zberegli visotu do 2 oh m voni buli rozchlenovani pilonami na yaki spiralisya arki sklepinnya proyizdu Pripuskayetsya sho do zgadanoyi u litopisi nadbramnoyi cerkvi sv Fedora pidijmalisya dvomarshovimi shodami vidkritimi u pryamokutnij 6 2h4 4 m vezhi sho prilyagala do brami z vnutrishnogo boku zemlyanogo valu u hodi arheologichnih doslidzhen bulo rozchisheno tri shodinki Na zahid vid vezhi jshla kam yana stina 1 2 m zavtovshki sho prostezhuvalas na vidstan blizko 10 m Vochevid vona viddilyala yepiskopskij dvir vid knyazivskoyi chastini ditincyu i mozhe buti spivvidnesena z gradom kamen vidomim z pismovih dzherel Yepiskopskij palac Na vidstani 50 m na pivnichnij zahid vid Mihajlivskogo soboru bula vidnajdena monumentalna kam yana sporuda yaka zahidnoyu stinoyu majzhe vpritul pidhodila do valu Nini dostemenno nevidomo yiyi priznachennya ale vona vidnosilas do gromadskogo tipu budivel Zgidno P Rappoporta ta N Korinnogo ce zalishki lazni zbudovanoyi yepiskopokom Yu Asyeyev M Sikorskij ta R Yura interpretuvali yih zalishki same yepiskopskogo palacu i same pid ciyeyu nazvoyu voni uvijshli v literaturu Sporuda bula pryamokutnoyu dvokamernoyu rozmirami 18 2 h 11 m Budivelna tehnika ye tipovoyu dlya pereyaslavskogo zodchestva kincya HI st 12 zokrema maye analogiyi tij sho vikoristovuvalasya pid chas budivnictva Yepiskopskoyi brami Mihajlivskogo soboru tosho Fundamenti skladalisya z kam yanih blokiv z neregulyarnimi ryadami plinfi na rozchini z cem yankoyu Kamin miscevogo pohodzhennya plinfa perevazhno dvoh rozmiriv 22 h 33 ta 25 h 18 sm pri tovshini 3 5 sm Arheologichni znahidki svidchat pro nadzvichajne bagatstvo ta pishnotu sporudi Vidomo sho pidloga bula vkrita shifernimi plitami inkrustovanimi mozayikoyu Viyavleno chislenni ulamki arhitekturnih detalej z marmuru kapitelej kolon karniziv kubikiv z nastinnih mozayik Okrim togo pid chas rozkopok bulo vidkrito chislenni fragmenti cherepici pokrivli sklyani vikonnici ulamki keramichnih vodoginnih trub Sklorobna majsternya Budivlya bula krugloyu u plani yak i bagato inshih sporud HI st murovana z butovogo kamenyu i plinfi Zalishki stin sho zbereglisya mali tovshinu do 1 m Podekudi voni potriskalisya vid znachnoyi temperaturi ta zaliti zseredini smaltoyu zhovtogo zelenogo ta chervonogo koloriv Vochevid majsternya isnuvala bezperervno protyagom trivalogo chasu Vona bula chastinoyu virobnichogo kompleksu yakij okrim vlasne majsterni vhodili skladske primishennya pidsobni sporudi yami z potashem derev yanim vugillyam yami dlya vidhodiv tosho Vidnajdena v 1975 r pid kerivnictvom M Sikorskogo Andriyivska cerkva Cerkva sv Andriya bula zvedena razom z inshimi budivlyami v 1089 90 rr za rozporyadzhennyam mitropolita Yefrema Vona roztashovana za 40 m na pivnich vid Yepiskopskoyi brami ta za 70 80 m na pivnichnij shid vid Mihajlivskogo hramu Umovno vona roztashovuvalas vzhe za mezhami Yepiskopskogo dvoru tomu vochevid bula nevelikim parafiyalnim hramom Zalishki cerkvi buli rozkopani u 1956 r arheologichnoyu ekspediciyeyu pid kerivnictvom M Kargera Fundamenti budivli buli chastkovo zrujnovani ale ye pidstavi vvazhati sho ce buv nevelikij bezstovpnij hram z troma apsidami ta galereyami Rozmiri budivli buli 16 7 h 14 2 m Odnonefnij hram Na pivnich vid Mihajlivskogo soboru bula viyavlena odnonefna bezstovpna cerkva z pritvorom XI st Yak i z Andriyivskoyu cerkvoyu naukovci dostemenno ne zmogli odnostajno vidnesti yiyi do Yepiskopskogo dvoru Tak za pripushennyami O Kolibenka vona znahodilas v dvori vplivovogo boyarina Ratibora Rozmiri hramu bez pritvoru stanovili priblizno 15 8 h 10 5 m fundamenti buli skladeni z valuniv na rozchini z cem yankoyu Pid chas rozkopok buli viyavleni zalishki shtukaturki z fragmentami freskovogo rozpisu Pidloga budivli bula vikladena keramichnimi glazurovanimi plitkami Na kutah sporudi vidkriti plaski lopatki PrimitkiEfrem Pereyaslavskij i Pereyaslavskaya mitropoliyaPosilannyaIstoriko arhitekturnij opornij plan m Pereyaslav Hmelnickij Kartografichna ta ilyustrativna chastina proektu