Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Передкарпатський калієносний басейн
Родовища калійних солей в відкладах стебницької і воротищенської світ неогену утворюють Передкарпатський калієносний басейн. В межах Львівської і Івано-Франківської областей його протяжність до 280 км при ширині 15—30 км і площі понад 4500 км². Тут виявлено 17 родовищ калійних солей, з яких 13 обліковуються державним балансом. В Івано-Франківській області розташовані дві групи зближених родовищ: Калуш-Голинська (Калуш-Голинське, Домбровське, Пійло) і Марківсько-Розсільнянська (Марківське, Молодьківське, Дзвіняцьке, Старунське, Розсільнянське), та 3 одиночні родовища: Тура Велика, Тростянець, Кадобна, які стоять на державному балансі, а також Делятинське та Білі Ослави (Березівське) — балансом не обліковані.
Запаси розвіданих родовищ і опошукованих площ калієносного басейну складають більше 5 млрд т сирих калійних солей (0,6 млрд т в перерахунку на К2О), в тому числі, по Івано-Франківській області — 1091 млн т, що становить 25 % загальних по Україні.
Експлуатуються тільки Стебницьке калійне родовище у Львівській області і Калуш-Голинське в Івано-Франківській . Калуш-Голинське родовище розробляється з 1967 року рудником «Ново-Голинь», запаси якого вже відпрацьовані, і Домбровським кар'єром. Проектна потужність кар'єру 1,25 млн т руди була досягнута в 1974 р. Глибина кар'єру 45 — 65 м (проектна максимальна глибина розробки — 160 м).
В 1979 році розпочато будівництво рудника «Пійло», де передбачена розробка родовища підземним способом. Пройдено три шахтних стовбура: головний, допоміжний і вентиляційний глибиною 530, 555 і 523 м, відповідно. У зв'язку з недостатнім фінансуванням роботи тут припинені.
На балансі Калуш-Голинського родовища на 01.01.1998 р. обліковуються запаси калійних солей по категоріях А+В+С1 — 396,4 млн т; на ділянці Пійло — 371,04 млн т; на ділянці Домброво — 370 млн т. Запаси на руднику «Ново-Голинь» відпрацьовані.
Перспективи Калуш-Голинського родовища практично вичерпані і підприємству необхідна додаткова резервна база мінеральної сировини із запасами високих категорій (В+С1+С2) не менш як 400—450 млн т.
Проведені в безпосередній близькості від родовища пошукові роботи не дали позитивних результатів. Тому одним із потенційних резервів може бути Марково-Розсільнянська група родовищ, яка лежить за 40 км на південний схід від м. Калуш і потребує геологічного довивчення.
Фактичний видобуток руди по кар‘єру за 1997 р. становив 762,9 тис. т (86 тис. т в перерахунку на К2О), а експлуатаційні втрати при цьому склали 48,3 тис. т руди (5 тис. т в перерахунку на К2О), або 6 % від погашених запасів.
З видобутої руди вироблено 7,5 тис. т товарного каїніту, 26,2 тис. т мінеральних добрив; технічної солі — 23,97 тис. т; металу магнію — 7,65 тис. т; каліймагнезії — 101,9 т.
На найближчий період передбачається річний видобуток руди біля 800 тис. т.
На базі Калуш-Голинської групи родовищ працює завод калійних добрив, який входить до складу ВАТ «Оріана». На даний час цей завод — єдиний виробник калійних добрив на Україні, оскільки Стебницький рудник і завод у Львівській області не працюють. Кінцева продукція заводу — каліймагнезія, сиромелений каїніт, технічна сіль, хлормагнієвий розчин (25 % MgCl2) який є вихідною сировиною для виробництва металевого магнію. Випуск каліймагнезії (високоефективного мінерального добрива) становить усього 40 тис. т (у перерахунку на 100 % К2О); потреба країни в сульфатних калійних добривах (за даними НДІ Галургії) — 300 тис. т в рік до 2005 року зросте до 450 тис. т. На сьогодні базові підприємства галузі (завод калійних добрив ВАТ «Оріана» і Державне гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал») перебувають у критичному становищі і виробляють тільки близько 6 % добрив від потреби сільського господарства.
Дефіцит калійних добрив в Україні значний. Частково він покривається імпортними закупками. Проте таке вирішення проблеми є недалекоглядним, бо існує реальна можливість в забезпеченні їх випуску за рахунок реконструкції місцевих діючих виробництв і освоєння нових родовищ Прикарпаття. Тому в 1992—1993 роках Калуським НДІ Галургії була розроблена програма збільшення випуску калійних добрив і подальшого розвитку калійної промисловості України, яка передбачала:
- закінчення будівництва нового рудника «Пійло»;
- реконструкцію діючого рудника Стебницького калійного заводу;
- реконструкцію Калуського заводу на випуск безхлорних калійно-магнієвих добрив;
- розробку технології видобутку і переробки Марково-Розсільнянської групи родовищ і родовища Білина Велика (Львівська область);
- розробку методики, збагачення полімінеральних калійних руд Передкарпаття;
- інтенсивне нарощування промислових запасів за рахунок виявлених і нових родовищ.
Крім мінеральних добрив, супутньо мали використовуватись технічна і господарська сіль, як сировина для виготовлення хлору і каустичної соди, і хлормагнієвий розсіл — як сировина для виготовлення периклазу для вогнетривкої промисловості, або для отримання металічного магнію.
Виконання цієї програми дозволило б на 2000 рік довести випуск калійних добрив до 920 тис. т К2О, що могло б забезпечити Україну калійними добривами на 70 %. На сьогоднішній день ця програма не виконується, хоча залишається дуже актуальною.
Для виведення калійної промисловості із кризового стану, НДІ Галургії була розроблена Державна програма розвитку виробництва калійних добрив на 1997—2006 роки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 26.06.1996 р. № 680. Програма затверджена постановою Колегії Міністерства промислової політики і передбачає поетапну стабілізацію роботи діючих виробництв, розвиток мінерально-сировинної бази, забезпечення екологічної рівноваги, а також освоєння технологій для комплексної переробки сировини і будівництва нових підприємств.
На першому етапі реалізації програми, до 2001 року передбачалось різке збільшення видобутку калійної руди (до 2,8 млн т по Калуському та Стебницькому підприємствах) і використання її як основного калійного добрива у найближчі 3—4 роки. Це потребувало 275 млн грн. і давало змогу збільшити виробництво добрив до 453 тис. т К2О в рік. На другому етапі планувалось доведення їх виробництва до 623 тис. т К2О в рік за рахунок докорінної реконструкції підприємств з випуску концентрованих калійних добрив, а також забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази підприємств. Для цього потрібно 703 млн грн.
Реалізації цієї програми була повністю зірвана.
Першочерговими роботами по створенню резервної сировинної бази калійних солей для Калуського калійного підприємства є:
- завершення геологопошукових робіт в районі Горохоліно — Надвірна, розпочатих в 1989 р. і законсервованих в зв'язку з відсутністю фінансування;
- завершення роботи з зіставлення даних розвідки і розробки Калуш-Голинського родовища, розпочатих в 1997 р.;
- завершення роботи по прогнозній оцінці ресурсів калійних і кам'яних солей Прикарпаття та вдосконалення методики їх пошуків і розвідки;
- детальна розвідка покладів Марково-Розсільнянської групи родовищ;
- розробка методики та впровадження геотехнології розробки калійних родовищ методом підземного вилуговування (розчинення) через свердловини. Метод застосовується в світовій практиці видобутку калійних солей. Він є найбільш економічно вигідним, тому що різко зменшує витрати на вирішення екологічних проблем і втрат геологічних запасів в надрах, які неминучі при шахтній системі експлуатації. Таким методом можна розробляти також невеликі за запасами родовища, які є в Прикарпатті.
Виконання перерахованих в програмі заходів задовольнить потребу України в сульфатних калійних добривах (частину з них дозволить експортувати) і створить резервну сировинну базу калійних солей.
Див. також
Джерела
- Корисні копалини Івано-Франківської області
- Надра в Івано-Франківській області (регіональна доповідь)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peredkarpatskij kaliyenosnij basejn Rodovisha kalijnih solej v vidkladah stebnickoyi i vorotishenskoyi svit neogenu utvoryuyut Peredkarpatskij kaliyenosnij basejn V mezhah Lvivskoyi i Ivano Frankivskoyi oblastej jogo protyazhnist do 280 km pri shirini 15 30 km i ploshi ponad 4500 km Tut viyavleno 17 rodovish kalijnih solej z yakih 13 oblikovuyutsya derzhavnim balansom V Ivano Frankivskij oblasti roztashovani dvi grupi zblizhenih rodovish Kalush Golinska Kalush Golinske Dombrovske Pijlo i Markivsko Rozsilnyanska Markivske Molodkivske Dzvinyacke Starunske Rozsilnyanske ta 3 odinochni rodovisha Tura Velika Trostyanec Kadobna yaki stoyat na derzhavnomu balansi a takozh Delyatinske ta Bili Oslavi Berezivske balansom ne oblikovani Zapasi rozvidanih rodovish i oposhukovanih plosh kaliyenosnogo basejnu skladayut bilshe 5 mlrd t sirih kalijnih solej 0 6 mlrd t v pererahunku na K2O v tomu chisli po Ivano Frankivskij oblasti 1091 mln t sho stanovit 25 zagalnih po Ukrayini Ekspluatuyutsya tilki Stebnicke kalijne rodovishe u Lvivskij oblasti i Kalush Golinske v Ivano Frankivskij Kalush Golinske rodovishe rozroblyayetsya z 1967 roku rudnikom Novo Golin zapasi yakogo vzhe vidpracovani i Dombrovskim kar yerom Proektna potuzhnist kar yeru 1 25 mln t rudi bula dosyagnuta v 1974 r Glibina kar yeru 45 65 m proektna maksimalna glibina rozrobki 160 m V 1979 roci rozpochato budivnictvo rudnika Pijlo de peredbachena rozrobka rodovisha pidzemnim sposobom Projdeno tri shahtnih stovbura golovnij dopomizhnij i ventilyacijnij glibinoyu 530 555 i 523 m vidpovidno U zv yazku z nedostatnim finansuvannyam roboti tut pripineni Na balansi Kalush Golinskogo rodovisha na 01 01 1998 r oblikovuyutsya zapasi kalijnih solej po kategoriyah A V S1 396 4 mln t na dilyanci Pijlo 371 04 mln t na dilyanci Dombrovo 370 mln t Zapasi na rudniku Novo Golin vidpracovani Perspektivi Kalush Golinskogo rodovisha praktichno vicherpani i pidpriyemstvu neobhidna dodatkova rezervna baza mineralnoyi sirovini iz zapasami visokih kategorij V S1 S2 ne mensh yak 400 450 mln t Provedeni v bezposerednij blizkosti vid rodovisha poshukovi roboti ne dali pozitivnih rezultativ Tomu odnim iz potencijnih rezerviv mozhe buti Markovo Rozsilnyanska grupa rodovish yaka lezhit za 40 km na pivdennij shid vid m Kalush i potrebuye geologichnogo dovivchennya Faktichnij vidobutok rudi po kar yeru za 1997 r stanoviv 762 9 tis t 86 tis t v pererahunku na K2O a ekspluatacijni vtrati pri comu sklali 48 3 tis t rudi 5 tis t v pererahunku na K2O abo 6 vid pogashenih zapasiv Z vidobutoyi rudi virobleno 7 5 tis t tovarnogo kayinitu 26 2 tis t mineralnih dobriv tehnichnoyi soli 23 97 tis t metalu magniyu 7 65 tis t kalijmagneziyi 101 9 t Na najblizhchij period peredbachayetsya richnij vidobutok rudi bilya 800 tis t Na bazi Kalush Golinskoyi grupi rodovish pracyuye zavod kalijnih dobriv yakij vhodit do skladu VAT Oriana Na danij chas cej zavod yedinij virobnik kalijnih dobriv na Ukrayini oskilki Stebnickij rudnik i zavod u Lvivskij oblasti ne pracyuyut Kinceva produkciya zavodu kalijmagneziya siromelenij kayinit tehnichna sil hlormagniyevij rozchin 25 MgCl2 yakij ye vihidnoyu sirovinoyu dlya virobnictva metalevogo magniyu Vipusk kalijmagneziyi visokoefektivnogo mineralnogo dobriva stanovit usogo 40 tis t u pererahunku na 100 K2O potreba krayini v sulfatnih kalijnih dobrivah za danimi NDI Galurgiyi 300 tis t v rik do 2005 roku zroste do 450 tis t Na sogodni bazovi pidpriyemstva galuzi zavod kalijnih dobriv VAT Oriana i Derzhavne girnicho himichne pidpriyemstvo Polimineral perebuvayut u kritichnomu stanovishi i viroblyayut tilki blizko 6 dobriv vid potrebi silskogo gospodarstva Deficit kalijnih dobriv v Ukrayini znachnij Chastkovo vin pokrivayetsya importnimi zakupkami Prote take virishennya problemi ye nedalekoglyadnim bo isnuye realna mozhlivist v zabezpechenni yih vipusku za rahunok rekonstrukciyi miscevih diyuchih virobnictv i osvoyennya novih rodovish Prikarpattya Tomu v 1992 1993 rokah Kaluskim NDI Galurgiyi bula rozroblena programa zbilshennya vipusku kalijnih dobriv i podalshogo rozvitku kalijnoyi promislovosti Ukrayini yaka peredbachala zakinchennya budivnictva novogo rudnika Pijlo rekonstrukciyu diyuchogo rudnika Stebnickogo kalijnogo zavodu rekonstrukciyu Kaluskogo zavodu na vipusk bezhlornih kalijno magniyevih dobriv rozrobku tehnologiyi vidobutku i pererobki Markovo Rozsilnyanskoyi grupi rodovish i rodovisha Bilina Velika Lvivska oblast rozrobku metodiki zbagachennya polimineralnih kalijnih rud Peredkarpattya intensivne naroshuvannya promislovih zapasiv za rahunok viyavlenih i novih rodovish Krim mineralnih dobriv suputno mali vikoristovuvatis tehnichna i gospodarska sil yak sirovina dlya vigotovlennya hloru i kaustichnoyi sodi i hlormagniyevij rozsil yak sirovina dlya vigotovlennya periklazu dlya vognetrivkoyi promislovosti abo dlya otrimannya metalichnogo magniyu Vikonannya ciyeyi programi dozvolilo b na 2000 rik dovesti vipusk kalijnih dobriv do 920 tis t K2O sho moglo b zabezpechiti Ukrayinu kalijnimi dobrivami na 70 Na sogodnishnij den cya programa ne vikonuyetsya hocha zalishayetsya duzhe aktualnoyu Dlya vivedennya kalijnoyi promislovosti iz krizovogo stanu NDI Galurgiyi bula rozroblena Derzhavna programa rozvitku virobnictva kalijnih dobriv na 1997 2006 roki vidpovidno do postanovi Kabinetu Ministriv vid 26 06 1996 r 680 Programa zatverdzhena postanovoyu Kolegiyi Ministerstva promislovoyi politiki i peredbachaye poetapnu stabilizaciyu roboti diyuchih virobnictv rozvitok mineralno sirovinnoyi bazi zabezpechennya ekologichnoyi rivnovagi a takozh osvoyennya tehnologij dlya kompleksnoyi pererobki sirovini i budivnictva novih pidpriyemstv Na pershomu etapi realizaciyi programi do 2001 roku peredbachalos rizke zbilshennya vidobutku kalijnoyi rudi do 2 8 mln t po Kaluskomu ta Stebnickomu pidpriyemstvah i vikoristannya yiyi yak osnovnogo kalijnogo dobriva u najblizhchi 3 4 roki Ce potrebuvalo 275 mln grn i davalo zmogu zbilshiti virobnictvo dobriv do 453 tis t K2O v rik Na drugomu etapi planuvalos dovedennya yih virobnictva do 623 tis t K2O v rik za rahunok dokorinnoyi rekonstrukciyi pidpriyemstv z vipusku koncentrovanih kalijnih dobriv a takozh zabezpechennya rozvitku mineralno sirovinnoyi bazi pidpriyemstv Dlya cogo potribno 703 mln grn Realizaciyi ciyeyi programi bula povnistyu zirvana Pershochergovimi robotami po stvorennyu rezervnoyi sirovinnoyi bazi kalijnih solej dlya Kaluskogo kalijnogo pidpriyemstva ye zavershennya geologoposhukovih robit v rajoni Goroholino Nadvirna rozpochatih v 1989 r i zakonservovanih v zv yazku z vidsutnistyu finansuvannya zavershennya roboti z zistavlennya danih rozvidki i rozrobki Kalush Golinskogo rodovisha rozpochatih v 1997 r zavershennya roboti po prognoznij ocinci resursiv kalijnih i kam yanih solej Prikarpattya ta vdoskonalennya metodiki yih poshukiv i rozvidki detalna rozvidka pokladiv Markovo Rozsilnyanskoyi grupi rodovish rozrobka metodiki ta vprovadzhennya geotehnologiyi rozrobki kalijnih rodovish metodom pidzemnogo vilugovuvannya rozchinennya cherez sverdlovini Metod zastosovuyetsya v svitovij praktici vidobutku kalijnih solej Vin ye najbilsh ekonomichno vigidnim tomu sho rizko zmenshuye vitrati na virishennya ekologichnih problem i vtrat geologichnih zapasiv v nadrah yaki neminuchi pri shahtnij sistemi ekspluataciyi Takim metodom mozhna rozroblyati takozh neveliki za zapasami rodovisha yaki ye v Prikarpatti Vikonannya pererahovanih v programi zahodiv zadovolnit potrebu Ukrayini v sulfatnih kalijnih dobrivah chastinu z nih dozvolit eksportuvati i stvorit rezervnu sirovinnu bazu kalijnih solej Div takozhKorisni kopalini Ukrayini Korisni kopalini Ivano Frankivskoyi oblastiDzherelaKorisni kopalini Ivano Frankivskoyi oblasti Nadra v Ivano Frankivskij oblasti regionalna dopovid