Пенсіонер (Академія мистецтв)

Пенсіонер — випускник Імператорської академії мистецтв Російської імперії, який отримував грошову допомогу для додаткового вдосконалення своєї майстерності. Статус пенсіонера переважно набували найкращі діячі мистецтв, які закінчували навчання в Академії з Великою золотою медаллю впродовж XVIII ст. — до початку XX ст.

Першими пенсіонерами вважаються архітектор Василь Баженов і художник Антон Лосенко (1760 рік), а також Іван Старов (1762 рік) попри те, що статут Академії мистецтв із правилами про пенсіонерів з'явився лише в 1764 році.

Грошове забезпечення — пенсіон (фр. pension, від лат. pensio), аналог сучасного гранту, пенсіонери Академії мистецтв найчастіше витрачали на виїзд в Італію або інші країни. У XVIII столітті пенсіон виплачували три роки, а вже у XIX столітті термін виплат збільшили до шести років.

Живописці, скульптори й архітектори, які більше цікавились античним мистецтвом, здебільшого весь термін перебували за кордоном; жанрові художники, баталісти і пейзажисти зазвичай проводили три роки за кордоном, а ще три подорожували Росією.

Після прийняття нового статуту Академією (1893) грошове забезпечення живописці і скульптори отримували впродовж чотирьох років, а гравери, архітектори та пейзажисти — впродовж двох.

Пенсіонери Академії мистецтв, серед інших привілеїв, звільнялися від військової повинності.

Подібно до Академії пенсіони також призначалися Імператорським товариством заохочення мистецтв.

Примітки

1. Временный устав Императорской академии художеств, высочайше утверждённый в 15 день октября 1893 года. Примечание к параграфу 66.

Література

• Михайлова М. Б. Русские архитекторы-пенсионеры в Италии (вторая половина XVIII—XIX в.) // Россия и Италия. Вып.4: Встреча культур / Отв. ред. Н. П. Комолова. — М.: Наука, 2000. —  — С.84—96.

Джерела

• Російська академія мистецтв. Словник термінів^{[недоступне посилання з квітня 2019]}