Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пауль Гор або Павел (* 27 липня 1875, Кишинів — † 8 грудня 1927) — бессарабський румунський історик, прозаїк і публіцист, почесний член (1919) Румунської академії, президент Молдовської національної партії. «Дуже культурна людина, він володів величезною бібліотекою і досконало знав історію Бессарабії».
| Пауль Гор | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 липня 1875 Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія |
| Помер | 8 грудня 1927 (52 роки) |
| Країна |  Румунія |
| Діяльність | історик, політик, геральдист |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Знання мов | румунська |
| Партія | Національна молдавська партія |
| |
Закінчив гімназію в Миколаєві на Херсонщині (1895), а потім юридичний факультет Петербурзького університету (1901). У 1905 році він став мировим суддею на території Оргея і в тому ж році став президентом редакційного комітету Молдовського товариства. У 1909 році він став директором охорони здоров'я та директором Національного музею в Кишиневі, де працював до 1918 року. У 1910 р. обраний дворянським депутатом і заступником голови губернського земства. На цій посаді Пол Гор проситиме на трибуні в 1912 році запровадження румунської мови в школах.
Під час Першої світової війни був генеральним директором Червоного Хреста в Бессарабії. У 1917 році став президентом новоствореної Молдовської шкільної комісії; 20 березня — президент Молдовської національної партії, 16 травня — Молдовського культурного товариства. Весь цей період він виконував посаду заступника бессарабського комісара Ц. Мімі. Він був першим жителем Кишинева, який вивісив румунський прапор на своїй резиденції. 7 червня 1919 року він був обраний почесним членом Румунської академії. Автор праць «Плебісцит в Бессарабії» (1919), «Населення Бессарабії за національностями за офіційними російськими джерелами» (у співавторстві з П. Казаку) (1920), «Самоуправлення і земства» (1920), «Бессарабія» (1926). Перебуваючи на передовій Першої світової війни в складі Червоного Хреста, він пише мемуари Flămânzi i, Fragment, Abyss, Rătăciri (Військовий епізод: росіяни під Grozești), Moș Vranceanu, Subt impresia focului.
У Великій Румунії він проводив широку діяльність, ставши: президентом Бессарабської комісії історичних пам'яток (1919), Культурної ліги, секції Кишинева (1920), членом правління Румунського нумізматичного товариства (1921), комітету Румунського королівського географічного товариства (1921), почесний член Церковного історико-археологічного товариства Кишинева (1921), член Румунського атенеуму (1923), Румунського товариства відродження, Фонду принца Кароля.
Похований на цвинтарі церкви Святого Іллі в Кишиневі, яку згодом зруйнували.
вважав його «шляхтичем без пихи, гордим, але справедливим боярином, мудрим і скромним ученим, доброю і милосердною людиною, щирим і вірним другом, благочестивим християнином і містичним монархістом, рідкісним проявом генія нашого раси і останнім лицарем Бессарабії».
Внесок у геральдику та вексилологію
Пол Гор ретельно вивчав науку та мистецтво геральдики, його знання рекомендували його для призначення членом Геральдичної ради Франції, Міжнародної геральдичної конвенції в Лондоні, Швейцарського геральдичного товариства, асоціацій Адлера у Відні, Герольда з Берліна, Сан-Мішель з Бамберга, як член-кореспондент Геральдичної академії з Мадрида тощо. Георге Безвіконі свідчив, що «Пауль Гор був першим, але й останнім лицарем Бессарабії. Вивчаючи минуле, він прийшов до середньовічної та піднесеної концепції ідеї лицарства, раси та герба. Таким чином, він став єдиним герольдом Бессарабії, навіть усієї Румунії» .
В умовах створення в Кишиневі Молдавської національної партії 3 квітня 1917 року Павло Гор (як президент) написав російською мовою дослідження під назвою «Національні кольори румунів Бессарабії» (залишилося в рукописі). мета твору — продемонструвати, що бессарабці мають природно використовувати румунський триколор:
Потрібна певна повага до національного минулого і лише трохи мужності, щоб відстоювати свої законні національні права. Я зовсім не наполягаю на тому, що наш державний прапор, який складається з трьох кольорових смуг - синьої, жовтої та червоної, повинен мати вертикальне розташування цих смуг. Нехай ці смужки у вказаному порядку є горизонтальними. Але кольори і їх послідовність повинні бути збережені, тим більше, що всі ці три кольори є і в гербі Бессарабії, який представляє, якщо прибрати межу кольорів імперії, точний старовинний герб Молдавського князівства, а відомо, що прапори повинні бути складені за точними правилами геральдики, згідно з кольорами поля і емблемами відповідних гербів.
З цієї точки зору геральдист Сільвіу Андріс-Табак вважає Гора моральним автором герба та прапора Молдавської Демократичної Республіки, головним чином через те, що "Пауль Гор мав реальну можливість впливати на думку революціонера еліта і громадськість. [. . . ] Лише професійний геральдист такого рівня міг знайти формулу, яка б виразила геральдичною мовою звільнення Молдавської провінції […] від панування імператорів Романових і, вводночас знати (а він знав), яким був старий герб Молдовського князівства .
У 1922 році була створена Геральдична консультативна комісія під головуванням . Пол Гор буде одним з перших його членів, оскільки він пропонує кілька моделей для герба Великої Румунії. Прийняття герба почалося з його ідеї. Але все ж у 1922 році Гор був призначений директором музею та президентом Державної архівної комісії в Кишиневі, що змусило його пропустити багато засідань Геральдичної консультативної комісії. Після його смерті в 1928 році Комісія була доповнена призначенням Джордже Д. Флореску.
Праці
- Записка про одновірців у Бессарабії (1908);
- Права Мазилісів (1911);
- Альбом молдавського килимового орнаменту (1912);
- Плебісцит з Бессарабії (1919);
- Самоуправління і земства (1920);
- Хризантема з кордону, в міжвоєнній прозі з Бессарабії, інж. і прив. Veronica Bâtcă, Бухарест, 1996, 63-72
Також писав дослідження та статті в: «Літературні бесіди», «Історичний огляд», «Румунське життя», «Демократія», «Архівний журнал», «Бессарабія».
Див. також
Посилання
- Predescu.
- Academia Română, Dicţionarul general al literaturii române, vol. III (E-K). Editura Univers Enciclopedic, Bucureşti, 2005, p. 385
- Coleșnic.
- Andrieș-Tabac, p. 97
- Cernovodeanu, p. 30-31, n. 80.
- Andrieș-Tabac, p. 100.
- Andrieș-Tabac, p. 94.
- Cernovodeanu, p. 30.
Бібліографія
- Silviu Andrieș-Tabac, Heraldica teritorială a Basarabiei și Transnistriei, Ed. Museum, Chișinău, 1998.
- Dan Cernovodeanu, Știința și arta heraldică în România, Ed. Științifică și Enciclopedică, București, 1977.
- Iurie Coleșnic, Basarabia necunoscută, Chișinău, 1993.
- Lucian Predescu, Enciclopedia Cugetarea, București, 1940 (ediția a II-a, 1999).
Щоб поглибити тему
- Sever de Zotta, Paul Gore, Chișinău, 1928.
- Gheorghe Bezviconi, Pavel Gore în «D. T. N.», III, 1936, nr. 28-30 din ianuarie-martie; V, 1937, nr. 50 din noiembrie.
- Constantin Moisil, Comisia consultativă heraldică, în «Revista Arhivelor», I, 1925, nr. 2.
Посилання
- Члени Румунської академії з 1866 по теперішній час — Г
- Кишинівська публічна юридична бібліотека — Сумнозвісні портрети
- Ніколае Йорга про Пола Гора
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paul Gor abo Pavel 27 lipnya 1875 Kishiniv 8 grudnya 1927 bessarabskij rumunskij istorik prozayik i publicist pochesnij chlen 1919 Rumunskoyi akademiyi prezident Moldovskoyi nacionalnoyi partiyi Duzhe kulturna lyudina vin volodiv velicheznoyu bibliotekoyu i doskonalo znav istoriyu Bessarabiyi Paul GorNarodivsya27 lipnya 1875 1875 07 27 Kishiniv Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer8 grudnya 1927 1927 12 08 52 roki Krayina RumuniyaDiyalnististorik politik geraldistAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij universitetZnannya movrumunskaPartiyaNacionalna moldavska partiya Mediafajli u Vikishovishi Zakinchiv gimnaziyu v Mikolayevi na Hersonshini 1895 a potim yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu 1901 U 1905 roci vin stav mirovim suddeyu na teritoriyi Orgeya i v tomu zh roci stav prezidentom redakcijnogo komitetu Moldovskogo tovaristva U 1909 roci vin stav direktorom ohoroni zdorov ya ta direktorom Nacionalnogo muzeyu v Kishinevi de pracyuvav do 1918 roku U 1910 r obranij dvoryanskim deputatom i zastupnikom golovi gubernskogo zemstva Na cij posadi Pol Gor prositime na tribuni v 1912 roci zaprovadzhennya rumunskoyi movi v shkolah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv generalnim direktorom Chervonogo Hresta v Bessarabiyi U 1917 roci stav prezidentom novostvorenoyi Moldovskoyi shkilnoyi komisiyi 20 bereznya prezident Moldovskoyi nacionalnoyi partiyi 16 travnya Moldovskogo kulturnogo tovaristva Ves cej period vin vikonuvav posadu zastupnika bessarabskogo komisara C Mimi Vin buv pershim zhitelem Kishineva yakij vivisiv rumunskij prapor na svoyij rezidenciyi 7 chervnya 1919 roku vin buv obranij pochesnim chlenom Rumunskoyi akademiyi Avtor prac Plebiscit v Bessarabiyi 1919 Naselennya Bessarabiyi za nacionalnostyami za oficijnimi rosijskimi dzherelami u spivavtorstvi z P Kazaku 1920 Samoupravlennya i zemstva 1920 Bessarabiya 1926 Perebuvayuchi na peredovij Pershoyi svitovoyi vijni v skladi Chervonogo Hresta vin pishe memuari Flămanzi i Fragment Abyss Rătăciri Vijskovij epizod rosiyani pid Grozești Moș Vranceanu Subt impresia focului U Velikij Rumuniyi vin provodiv shiroku diyalnist stavshi prezidentom Bessarabskoyi komisiyi istorichnih pam yatok 1919 Kulturnoyi ligi sekciyi Kishineva 1920 chlenom pravlinnya Rumunskogo numizmatichnogo tovaristva 1921 komitetu Rumunskogo korolivskogo geografichnogo tovaristva 1921 pochesnij chlen Cerkovnogo istoriko arheologichnogo tovaristva Kishineva 1921 chlen Rumunskogo ateneumu 1923 Rumunskogo tovaristva vidrodzhennya Fondu princa Karolya Pohovanij na cvintari cerkvi Svyatogo Illi v Kishinevi yaku zgodom zrujnuvali vvazhav jogo shlyahtichem bez pihi gordim ale spravedlivim boyarinom mudrim i skromnim uchenim dobroyu i miloserdnoyu lyudinoyu shirim i virnim drugom blagochestivim hristiyaninom i mistichnim monarhistom ridkisnim proyavom geniya nashogo rasi i ostannim licarem Bessarabiyi Vnesok u geraldiku ta veksilologiyuPol Gor retelno vivchav nauku ta mistectvo geraldiki jogo znannya rekomenduvali jogo dlya priznachennya chlenom Geraldichnoyi radi Franciyi Mizhnarodnoyi geraldichnoyi konvenciyi v Londoni Shvejcarskogo geraldichnogo tovaristva asociacij Adlera u Vidni Gerolda z Berlina San Mishel z Bamberga yak chlen korespondent Geraldichnoyi akademiyi z Madrida tosho George Bezvikoni svidchiv sho Paul Gor buv pershim ale j ostannim licarem Bessarabiyi Vivchayuchi minule vin prijshov do serednovichnoyi ta pidnesenoyi koncepciyi ideyi licarstva rasi ta gerba Takim chinom vin stav yedinim geroldom Bessarabiyi navit usiyeyi Rumuniyi na yakomu roztashovanij yiyi gerb V umovah stvorennya v Kishinevi Moldavskoyi nacionalnoyi partiyi 3 kvitnya 1917 roku Pavlo Gor yak prezident napisav rosijskoyu movoyu doslidzhennya pid nazvoyu Nacionalni kolori rumuniv Bessarabiyi zalishilosya v rukopisi meta tvoru prodemonstruvati sho bessarabci mayut prirodno vikoristovuvati rumunskij trikolor Potribna pevna povaga do nacionalnogo minulogo i lishe trohi muzhnosti shob vidstoyuvati svoyi zakonni nacionalni prava Ya zovsim ne napolyagayu na tomu sho nash derzhavnij prapor yakij skladayetsya z troh kolorovih smug sinoyi zhovtoyi ta chervonoyi povinen mati vertikalne roztashuvannya cih smug Nehaj ci smuzhki u vkazanomu poryadku ye gorizontalnimi Ale kolori i yih poslidovnist povinni buti zberezheni tim bilshe sho vsi ci tri kolori ye i v gerbi Bessarabiyi yakij predstavlyaye yaksho pribrati mezhu koloriv imperiyi tochnij starovinnij gerb Moldavskogo knyazivstva a vidomo sho prapori povinni buti skladeni za tochnimi pravilami geraldiki zgidno z kolorami polya i emblemami vidpovidnih gerbiv Z ciyeyi tochki zoru geraldist Silviu Andris Tabak vvazhaye Gora moralnim avtorom gerba ta prapora Moldavskoyi Demokratichnoyi Respubliki golovnim chinom cherez te sho Paul Gor mav realnu mozhlivist vplivati na dumku revolyucionera elita i gromadskist Lishe profesijnij geraldist takogo rivnya mig znajti formulu yaka b virazila geraldichnoyu movoyu zvilnennya Moldavskoyi provinciyi vid panuvannya imperatoriv Romanovih i vvodnochas znati a vin znav yakim buv starij gerb Moldovskogo knyazivstva U 1922 roci bula stvorena Geraldichna konsultativna komisiya pid golovuvannyam Pol Gor bude odnim z pershih jogo chleniv oskilki vin proponuye kilka modelej dlya gerba Velikoyi Rumuniyi Prijnyattya gerba pochalosya z jogo ideyi Ale vse zh u 1922 roci Gor buv priznachenij direktorom muzeyu ta prezidentom Derzhavnoyi arhivnoyi komisiyi v Kishinevi sho zmusilo jogo propustiti bagato zasidan Geraldichnoyi konsultativnoyi komisiyi Pislya jogo smerti v 1928 roci Komisiya bula dopovnena priznachennyam Dzhordzhe D Floresku PraciEkslibris 1908 roku roboti Paulya Gora Zapiska pro odnovirciv u Bessarabiyi 1908 Prava Mazilisiv 1911 Albom moldavskogo kilimovogo ornamentu 1912 Plebiscit z Bessarabiyi 1919 Samoupravlinnya i zemstva 1920 Hrizantema z kordonu v mizhvoyennij prozi z Bessarabiyi inzh i priv Veronica Batcă Buharest 1996 63 72 Takozh pisav doslidzhennya ta statti v Literaturni besidi Istorichnij oglyad Rumunske zhittya Demokratiya Arhivnij zhurnal Bessarabiya Div takozhGerb Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki Prapor Moldovskoyi Demokratichnoyi RespublikiPosilannyaPredescu Academia Romană Dicţionarul general al literaturii romane vol III E K Editura Univers Enciclopedic Bucuresti 2005 p 385 Coleșnic Andrieș Tabac p 97 Cernovodeanu p 30 31 n 80 Andrieș Tabac p 100 Andrieș Tabac p 94 Cernovodeanu p 30 BibliografiyaSilviu Andrieș Tabac Heraldica teritorială a Basarabiei și Transnistriei Ed Museum Chișinău 1998 Dan Cernovodeanu Știința și arta heraldică in Romania Ed Științifică și Enciclopedică București 1977 Iurie Coleșnic Basarabia necunoscută Chișinău 1993 Lucian Predescu Enciclopedia Cugetarea București 1940 ediția a II a 1999 Shob poglibiti temu Sever de Zotta Paul Gore Chișinău 1928 Gheorghe Bezviconi Pavel Gore in D T N III 1936 nr 28 30 din ianuarie martie V 1937 nr 50 din noiembrie Constantin Moisil Comisia consultativă heraldică in Revista Arhivelor I 1925 nr 2 PosilannyaChleni Rumunskoyi akademiyi z 1866 po teperishnij chas G Kishinivska publichna yuridichna biblioteka Sumnozvisni portreti Nikolae Jorga pro Pola Gora