Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Римсько-парфянська війна, також Парфянський похід Траяна — війна в 114—117 рр. між Римською імперією та Парфянським царством за контроль над Великою Вірменією, колишньою буферною державою та над Месопотамією.
| Парфянська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Римсько-парфянські війни | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Римська імперія | Парфянське царство, | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Траян
| Хосрой І | ||||||
У 114 році Траян перетворив Вірменське царство на провінцію. Захопивши Вірменію, імператор рушив у східну Месопотамію. У 116 році розпочалася нова кампанія через Євфрат. Підкоривши Адіабену, римляни рушили на південь, і врешті захопили парфянську столицю Ктесифон і дійшли до Перської затоки. В той же час парфяни спробували відвоювати територію в тилу військ Траяна, однак зазнали невдачі. Коли римляни нарешті перегрупувалися, парфяни зазнали поразки під Ктесифоном, а Траян встановив маріонеткового царя. Облога 116 року Хатри завершилась безуспішно обложена. В той же час євреї Африки повстали між 115 і 117 роками, що вимагало відволікання основних сил. 117 року Траян вирушив до Риму, залишивши командувати на сході на Адріана. Врешті римлянам не вдалось втримати завойовані Траяном території, й вже за наступного імператора Адріана римляни відійшли за Євфрат.
Передумови
Після завершення дакійських воєн, Траян вирішив приділити увагу Сходу, де склалась сприятлива ситуація для подальших завоювань: зміна царя в Парфії та його дії щодо Вірменії.
Формальним приводом до початку війни стало те, що вірменський цар, отримав діадему не від Траяна, а від парфянського царя. У 110 р. без згоди римлян Хосрой І змістив з трону правителя Вірменії Тірідата та посадив на престол, Аксідара, сина парфійського царя Пакора ІІ.
Приготування до бойових дій
У кампанії Марка Траяна брали Участь вояки легіону IV Scythica та VI Ferrata, які на час початку кампанії дислокувались у Сирії. З легіонів, які дислокувались у Юдеї, у бойових діях взяв участь III Cyrenaica. З Коммагени у 114 році вирушив легіон XVI Flavia Firma. Окрім цього зафіксована участь легіонів XV Apollinaris та XXX Ulpia, X Fretensis, III Gallica, XIII Gemina, XII Fulminata, II Traiana, XXII Primigenia, I Auditrix, VII Claudia 2083), XI Claudia (CIL VI, 32933, III, 13586; ILS, 2723), I Italica та V Macedonica.
З Єгипту прибули загони ауксіларіїв під командування Валерія Лолліана, префекта I кінної стрілецької когорти апамейців (лат. Cohors I Apamenorum sagittariorum equitata). Також серед допоміжних військ діяли Ala I Praetoria civium Romanorum, Ala Augusta Syriaca, Ala Agrippiana, Ala Hеrculiana, Alae Singularium.
Восени 113 року імператор вирушив з Риму морем через Афіни до Ефеса, звідти через провінцію Азію у Лікію. В Афінах його зустріло посольство від Хосроя, який бажав миру і просив, щоб Аксідара, якого він на той час вже скинув з вірменського трону, замінив його брат Партамасіріс. Проте Траян не відповів посольству та прийняв і подарунки, що супроводжували його.
Далі його шлях пролягав у основний морський порт Сирії — Селевкію Пієрію, після чого він прибув у Антіохію на початку 114 р. У Антіохії він прийняв послів від Абгара з Осроени. Абгар, намагався відсторонитися від конфлікту, маневруючи між парфянами та римлянами.. Також тут він здійснив релігійні обряди: освятив частину здобичі, захопленої у війнах з даками, у храмі Юпітера Касія та здійснив подорож до Геліополя (Баальбек), щоб дізнатися в оракула, яким буде результат війни з Парфією.
Підкорення Вірменії
Коли Траян вторгся у Вірменію, місцеві сатрапи і князі вийшли йому назустріч з дарами, серед яких був і кінь, навчений здійснювати шанобливий уклін: він опускався на передні ноги і клав свою голову до ніг того, хто стояв поблизу.
На початку 114 р. Траян просунувся до Мелітени, яку він зміцнив і розширив. Партамасіріс відправив Траяну листа, написаний у вираженому зарозумілому тоні, але це не дало жодного ефекту. У наступному листі, складеному вже в більш смиренно, він просив, щоб до нього направили намісника Каппадокії Марка Юнія. Траян не став зупиняти свого наступу, проте послав сина Юнія, а сам потім прослідував в Арсамосату, яку взяв без бою.
Партамазіріс зрештою добився особистої зустрічі з Траяном у Елегії. Парфянський царевич прибув у військовий табір римлян де на колінах поклав діадему перед римлянами. Траяна проголосили імператором адже вояки вважали це великою перемогою, яка була здобута без бою, над Аршакідом. Після розмови з принцепсом Партамасірісу зрозумів, що він не отримає того за чим прийшов, тож покинув табір римлян.
Траян наказав наздогнати парфянського царевича, який покинув табір і привести його назад. Партамазіріс сказав, що він прибув не як переможений чи полонений, а добровільно, розраховуючи отримати царство, як це було у випадку Тірідата та Нерона. Траян ж заявив, що Вірменія не буде віддана нікому і стане римською провінцією. Після того, як Партамазіріс вдруге виїхав з римського табору, його убили.
Цими діями Траян продемонстрував, що вважає вже неактуальним існування Вірменії як буферного царства, тож Вірменія стала провінцією, і туди було призначено прокуратором Л. Катилія Севера.
Тим часом Луцій Квієт із колоною римських військ діяв проти мардів, які імовірно жили на схід від озера Ван. У джерелах їх описують як бідний, але войовничий народ, який не має коней і живе в суворій країні. Атаковані з фронту і з тилу, вони були повністю розбиті.
Після того як була повністю підкорена Вірменія, сенат призначив йому безліч звичайних почестей, а окрім того, сенат присвоїв йому титул «Optimus», тобто «Найкращий», яким Траян гордився найбільше з усіх своїх титулів, «бо воно вказувало радше на його вдачу, ніж на силу його зброї» Під час захоплення Вірменії, принцепс приділяв особливу увагу становищу у військах, перевіряючи дані розвідників і тримаючи армію в постійній готовності.
Завоювання Месопотамії
Для наступу у Парфію Траян вирішив наступати не через посушливі райони перейшовши Євфрат, як це колись зробив Красс, а завдати удар у напрямку північної Месопотамії, через Вірменію. Тож 115 року, Траян повернув з Вірменії на південь в сторону Нізібіса і Мардена, які у той час ймовірно були частиною Адіабени.
Центуріон на ім'я Сентій, раніше відправлений як посланник до правителя Адіабени Мебарсапа, був поміщений у в'язницю у фортеці Аденістри. Під час римського наступу у цій області, Сентій підняв повстання серед полонених, убив командира гарнізону і відкрив ворота римлянам.
Луцій Квієт без бою зайняв Сінгару (Сінджар), Лібану, а також, можливо, Тебету. Манн, про якого повідомляють, що він правив частиною «Аравії» біля Едесси, надав Мебарсапу війська, але всі вони були повністю знищені в битві проти римляy.
Потім армія рушила в західному напрямку і зайняла Едессу. Тільки встиг Траян підійти до міста, як його правитель Абгар VII, який пам'ятав про свою недавню непорядну поведінку, відправив свого сина Арбанда, красивого молодого чоловіка, назустріч імператору.
Загалом, окрім кампанії Хозроя проти Манісара, у джерелах немає повідомлень про протидію парфянських військ римлян. Той опір, який вони чинили римлянам, був організований вірними царю васалами. Причиною цього була боротьба всередині Парфянської держави між Вологезом II і Хозроєм.
Після свого візиту в Едессу Траян вирушив в Антіохію, де провів зиму 114/115 р. За свої подвиги, особливо за взяття міст Нізібіса і Батни, Траян був удостоєний титулу «Парфянський».
Землетрус в Антіохії
На початку 115 р. імператор ледь врятувався під час жахливого землетрусу в Антіохії, який зруйнував значну частину міста. Коли підземні поштовхи стрясали місто і гору Касій, що підносилася над ним, Траяну довелося шукати притулку просто неба на іподромі. Діон Кассій так описував той жах:
Спочатку несподівано прогримів моторошний грім, за ним почався сильний струс, здибилася вся земля, будівлі злетіли вгору, одні з них… одразу обвалилися і розбилися на шматки, інші ж руйнувалися, хитаючись у різні боки, наче під час морського хитавиння, і їхні уламки далеко розліталися на відкриті місця. Стояв жахливий гуркіт тріскучих і ламаних колод, черепиці та каміння; і зметнулися настільки величезні хмари пилу, що неможливо було ні побачити нічого і ні сказати, ні почути ні слова. Постраждало безліч людей, навіть тих, хто перебував поза будинками:…одні отримували каліцтва, інші гинули… Число ж тих, хто загинув, опинившись похованим у будинках, неможливо підрахувати, бо багатьох вбило саме обвалення уламків, а велика кількість задихнулася під руїнами.
Переправа через Тигр та наступ на Ктезифон
Протягом зими ті війська, які залишилися біля Нізібіса, будували судна. А вже навесні, з прибуттям імператора, ці судна перевезли до Тигру. Переправа відбувалася навпроти Гордуенських гір. Форсувати річку навпроти цих гір було надзвичайно складно, оскільки варвари, зайнявши позиції на протилежному березі, перешкоджали цьому. Однак у Траяна вистачало і кораблів, і воїнів, тож одні судна були дуже швидко з'єднані разом, інші, з важкоозброєними піхотинцями й лучниками на борту, виставлені перед ними на якорях, а треті переміщалися то в одному, то в іншому напрямку, вдаючи, ніби хочуть здійснити переправу. Унаслідок цих маневрів варвари відступили, приголомшені настільки величезною кількістю кораблів, що одночасно з'явилися з країни, позбавленої лісу. Тому врешті римляни переправилися через річку та заволоділи всією Адіабеною і утворили на її території провінцію «Ассирія».
Траян разом з армією та флотом, який ішов паралельно із сухопутними військами спустилися Тигром. Цей перехід був доволі важким — досвідченими моряками були тільки керманичі і дозорні, інші члени корабельних команд набиралися з жителів прибережних сіл. До того ж розміщені на борту коні дуже страждали від тісноти. Іноді армію і флот розділяли пагорбі і вигини річки — наприклад, коли вони проходили повз Дура-Европос.
В цей час почалось повстання проти парфян в Елімаїді та Персіді, що значно дозволило римлянам спокійно дійти до Селевкії та столиці імперії — Ктезіфона. Маршрут Траяна не до кінця зрозумілий, оскільки є згадки про його перебування в Озоргардані. Далі його армія переправилась і рухалась уже вздовж Єфрату.. Було захоплено Дура-Европос, де зведели на честь Траяна тріумфальну арку. Згодом римляни пройшли біля Анати (Тіру).
В районі сучасного Багдада флотилію переправили назад до Тигру і врешті римляни взяли ворожу столицю Ктезіфон. а Хозрой утік залишивши доньку та золотий трон захопили римляни. Після захоплення Ктезіфона імператор вирушив на південь на чолі флотилії з 50 кораблів. Були захоплені міста Месени: Спасіна-Харакс, Акра, Ората і Апамея. Траян віддав наказ будувати кораблі для морської подорожі Перською затокою, яка відбулась зимою. Під час неї він жалкував, що вік не дозволяє йому повторити подвиг Александра — захопити Індію.
Імпереатор пройшов Борсіппу і зупинився у Вавилоні де здійснив жертвоприношення у кімнаті де помер Александр
Завершення кампанії
В цей час, на ново приєднаних територіях почались повстання, тому парфяни вирішили відрізати римлянам шлях з півночі. Брат Хозроя — Мегердот (Мітрідат) повернув якусь частину території на середній течії Євфрату. Він помер упавши зі свого коня і його наступником став Санатрук який завдав римлянам певних втрат.
Для ліквідації повстання було виділено кілька груп військ які очолили Луцій Квієт, Апій Максім Сантра, та Юлій Александр з Еруцієм Клавом. Максіма згодом розбили, а Луцій Квієт спалив Нізібіс та взяв Едессу, а Еруцій Клав і Юлій Александр узяли і спалили Селевкію на Тигрі.
Події 116 року, можливо проливають нам світло на загальну спрямованість парфянської стратегії цього часу. Незважаючи на те, що Хозрой розпочав контрнаступ і у охоплених війною районах почалися повстання, проте традиційна внутрішньополітична боротьба у Парфії стала фактором, який був успішно використаний римлянами. Траян зумів вловити амбіції Партамаспата. Проте коронація про римського ставленика у Ктезіфоні не допомогла виправити становище. Стало очевидним, що продовження військових дій викликає серйозні труднощі і поступово римські сили полишали завойовані території.
Наприкінці весни 117 р. Траян відступав на північ і розпочав бойові дії під повсталою Хатрою.. Хатра блокувала дорогу до річки Хабур, вздовж якої римляни, можливо, планували відводити своїй війська. В околицях міста фактично неможливо було знайти їжу для військ, провіант для худоби чи навіть чисту питну воду. Сам Траян мало не загинув під час атака його кінноти під стінами міста. Вже влітку 117 року римляни залишили Дура — Европос. В цей час погіршилось здоров'я Траяна і у серпні 117 року він помер у Селіні, в Кілікії. Новий імператор Адріан, розуміючи всю складність становища римлян, вирішив відвести війська за Євфрат, тож римляни залишили захоплені Траяном провінції.
Примітки
- Dio Cass. 68.17; 19
- Гуменний В. Л. Римська імперія і парфія: політичні та військові конткти (кінець і ст. До н. е. — початок ііі ст. Н.е.): дис. … канд. іст. наук : 07.00.02. Львів, 2018. С. 137—152
- Дибвойз Н. К. Политическая история парфии/ Пер. с англ., науч. ред. и библиографич. приложение В. П. Никонорова. СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008. С. 183—203
- Dio Cass. 68. 18;2
- Dio Cass. 68.19
- Dio Cass. 68.18; 3
- Dio Cass. 68.18
- Dio Cass. 68.28
- Dio Cass. 68.25
- Dio Cass. 68.26
- Arrian. Parthica
- Dio Cass. 68.29
- Dio Cass 68. 27. 1a; 1; 30. 1
- Dio Cass. 68.30.6
- Dio Cass.68.30.2
- Гуменний
- Dio Cass. 68.31.1
- Dio. Cass. 68, 31.3
Джерела
- Dio Cass.
- Arrian. Parthica
Література
- Дибвойз Н. К. Политическая история парфии/ Пер. с англ., науч. ред. и библиографич. приложение В. П. Никонорова. СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2008. С. 183—203
- Гуменний В. Л. Римська імперія і Парфія: політичні та військові контакти (кінець і ст. До н. е. — початок ііі ст. Н.е.): дис. … канд. іст. наук : 07.00.02. Львів, 2018. С. 137—152
- Кошеленко Г. А. Внутриполитическая борьба в Парфии. ВДИ. 1963. № 3. С. 56–68.
- Ламзин В. И. Вопросы хронологии и топографии восточных походов Траяна (114—117 гг.). Вестник МГУ. История.1977 № 1. С. 51 — 65.
- Литовченко С. Д. Римсько-вірменські відносини в І ст. до н. е. — на початку І ст. н. е.: автореф. дис. … к.і.н. Харків, 2003. 20 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimsko parfyanska vijna takozh Parfyanskij pohid Trayana vijna v 114 117 rr mizh Rimskoyu imperiyeyu ta Parfyanskim carstvom za kontrol nad Velikoyu Virmeniyeyu kolishnoyu bufernoyu derzhavoyu ta nad Mesopotamiyeyu Parfyanska vijna Rimsko parfyanski vijni Data 114 117 rr Misce Virmeniya Mesopotamiya Mala Aziya Rezultat timchasova okupaciya rimlyanami Mesopotamiyi ta Virmeniyi vstanovlennya rimo parfyanskogo kordonu po r Yevfrat Storoni Rimska imperiya Parfyanske carstvo Velika Virmeniya Komanduvachi Trayan Hosroj I Partamaziris U 114 roci Trayan peretvoriv Virmenske carstvo na provinciyu Zahopivshi Virmeniyu imperator rushiv u shidnu Mesopotamiyu U 116 roci rozpochalasya nova kampaniya cherez Yevfrat Pidkorivshi Adiabenu rimlyani rushili na pivden i vreshti zahopili parfyansku stolicyu Ktesifon i dijshli do Perskoyi zatoki V toj zhe chas parfyani sprobuvali vidvoyuvati teritoriyu v tilu vijsk Trayana odnak zaznali nevdachi Koli rimlyani nareshti peregrupuvalisya parfyani zaznali porazki pid Ktesifonom a Trayan vstanoviv marionetkovogo carya Obloga 116 roku Hatri zavershilas bezuspishno oblozhena V toj zhe chas yevreyi Afriki povstali mizh 115 i 117 rokami sho vimagalo vidvolikannya osnovnih sil 117 roku Trayan virushiv do Rimu zalishivshi komanduvati na shodi na Adriana Vreshti rimlyanam ne vdalos vtrimati zavojovani Trayanom teritoriyi j vzhe za nastupnogo imperatora Adriana rimlyani vidijshli za Yevfrat PeredumoviPislya zavershennya dakijskih voyen Trayan virishiv pridiliti uvagu Shodu de sklalas spriyatliva situaciya dlya podalshih zavoyuvan zmina carya v Parfiyi ta jogo diyi shodo Virmeniyi Formalnim privodom do pochatku vijni stalo te sho virmenskij car otrimav diademu ne vid Trayana a vid parfyanskogo carya U 110 r bez zgodi rimlyan Hosroj I zmistiv z tronu pravitelya Virmeniyi Tiridata ta posadiv na prestol Aksidara sina parfijskogo carya Pakora II Prigotuvannya do bojovih dijU kampaniyi Marka Trayana brali Uchast voyaki legionu IV Scythica ta VI Ferrata yaki na chas pochatku kampaniyi dislokuvalis u Siriyi Z legioniv yaki dislokuvalis u Yudeyi u bojovih diyah vzyav uchast III Cyrenaica Z Kommageni u 114 roci virushiv legion XVI Flavia Firma Okrim cogo zafiksovana uchast legioniv XV Apollinaris ta XXX Ulpia X Fretensis III Gallica XIII Gemina XII Fulminata II Traiana XXII Primigenia I Auditrix VII Claudia 2083 XI Claudia CIL VI 32933 III 13586 ILS 2723 I Italica ta V Macedonica Z Yegiptu pribuli zagoni auksilariyiv pid komanduvannya Valeriya Lolliana prefekta I kinnoyi strileckoyi kogorti apamejciv lat Cohors I Apamenorum sagittariorum equitata Takozh sered dopomizhnih vijsk diyali Ala I Praetoria civium Romanorum Ala Augusta Syriaca Ala Agrippiana Ala Herculiana Alae Singularium Voseni 113 roku imperator virushiv z Rimu morem cherez Afini do Efesa zvidti cherez provinciyu Aziyu u Likiyu V Afinah jogo zustrilo posolstvo vid Hosroya yakij bazhav miru i prosiv shob Aksidara yakogo vin na toj chas vzhe skinuv z virmenskogo tronu zaminiv jogo brat Partamasiris Prote Trayan ne vidpoviv posolstvu ta prijnyav i podarunki sho suprovodzhuvali jogo Dali jogo shlyah prolyagav u osnovnij morskij port Siriyi Selevkiyu Piyeriyu pislya chogo vin pribuv u Antiohiyu na pochatku 114 r U Antiohiyi vin prijnyav posliv vid Abgara z Osroeni Abgar namagavsya vidstoronitisya vid konfliktu manevruyuchi mizh parfyanami ta rimlyanami Takozh tut vin zdijsniv religijni obryadi osvyativ chastinu zdobichi zahoplenoyi u vijnah z dakami u hrami Yupitera Kasiya ta zdijsniv podorozh do Geliopolya Baalbek shob diznatisya v orakula yakim bude rezultat vijni z Parfiyeyu Pidkorennya VirmeniyiKoli Trayan vtorgsya u Virmeniyu miscevi satrapi i knyazi vijshli jomu nazustrich z darami sered yakih buv i kin navchenij zdijsnyuvati shanoblivij uklin vin opuskavsya na peredni nogi i klav svoyu golovu do nig togo hto stoyav poblizu Na pochatku 114 r Trayan prosunuvsya do Meliteni yaku vin zmicniv i rozshiriv Partamasiris vidpraviv Trayanu lista napisanij u virazhenomu zarozumilomu toni ale ce ne dalo zhodnogo efektu U nastupnomu listi skladenomu vzhe v bilsh smirenno vin prosiv shob do nogo napravili namisnika Kappadokiyi Marka Yuniya Trayan ne stav zupinyati svogo nastupu prote poslav sina Yuniya a sam potim prosliduvav v Arsamosatu yaku vzyav bez boyu Partamaziris zreshtoyu dobivsya osobistoyi zustrichi z Trayanom u Elegiyi Parfyanskij carevich pribuv u vijskovij tabir rimlyan de na kolinah poklav diademu pered rimlyanami Trayana progolosili imperatorom adzhe voyaki vvazhali ce velikoyu peremogoyu yaka bula zdobuta bez boyu nad Arshakidom Pislya rozmovi z princepsom Partamasirisu zrozumiv sho vin ne otrimaye togo za chim prijshov tozh pokinuv tabir rimlyan Trayan nakazav nazdognati parfyanskogo carevicha yakij pokinuv tabir i privesti jogo nazad Partamaziris skazav sho vin pribuv ne yak peremozhenij chi polonenij a dobrovilno rozrahovuyuchi otrimati carstvo yak ce bulo u vipadku Tiridata ta Nerona Trayan zh zayaviv sho Virmeniya ne bude viddana nikomu i stane rimskoyu provinciyeyu Pislya togo yak Partamaziris vdruge viyihav z rimskogo taboru jogo ubili Cimi diyami Trayan prodemonstruvav sho vvazhaye vzhe neaktualnim isnuvannya Virmeniyi yak bufernogo carstva tozh Virmeniya stala provinciyeyu i tudi bulo priznacheno prokuratorom L Katiliya Severa Tim chasom Lucij Kviyet iz kolonoyu rimskih vijsk diyav proti mardiv yaki imovirno zhili na shid vid ozera Van U dzherelah yih opisuyut yak bidnij ale vojovnichij narod yakij ne maye konej i zhive v suvorij krayini Atakovani z frontu i z tilu voni buli povnistyu rozbiti Pislya togo yak bula povnistyu pidkorena Virmeniya senat priznachiv jomu bezlich zvichajnih pochestej a okrim togo senat prisvoyiv jomu titul Optimus tobto Najkrashij yakim Trayan gordivsya najbilshe z usih svoyih tituliv bo vono vkazuvalo radshe na jogo vdachu nizh na silu jogo zbroyi Pid chas zahoplennya Virmeniyi princeps pridilyav osoblivu uvagu stanovishu u vijskah pereviryayuchi dani rozvidnikiv i trimayuchi armiyu v postijnij gotovnosti Zavoyuvannya MesopotamiyiDlya nastupu u Parfiyu Trayan virishiv nastupati ne cherez posushlivi rajoni perejshovshi Yevfrat yak ce kolis zrobiv Krass a zavdati udar u napryamku pivnichnoyi Mesopotamiyi cherez Virmeniyu Tozh 115 roku Trayan povernuv z Virmeniyi na pivden v storonu Nizibisa i Mardena yaki u toj chas jmovirno buli chastinoyu Adiabeni Centurion na im ya Sentij ranishe vidpravlenij yak poslannik do pravitelya Adiabeni Mebarsapa buv pomishenij u v yaznicyu u forteci Adenistri Pid chas rimskogo nastupu u cij oblasti Sentij pidnyav povstannya sered polonenih ubiv komandira garnizonu i vidkriv vorota rimlyanam Lucij Kviyet bez boyu zajnyav Singaru Sindzhar Libanu a takozh mozhlivo Tebetu Mann pro yakogo povidomlyayut sho vin praviv chastinoyu Araviyi bilya Edessi nadav Mebarsapu vijska ale vsi voni buli povnistyu znisheni v bitvi proti rimlyay Potim armiya rushila v zahidnomu napryamku i zajnyala Edessu Tilki vstig Trayan pidijti do mista yak jogo pravitel Abgar VII yakij pam yatav pro svoyu nedavnyu neporyadnu povedinku vidpraviv svogo sina Arbanda krasivogo molodogo cholovika nazustrich imperatoru Zagalom okrim kampaniyi Hozroya proti Manisara u dzherelah nemaye povidomlen pro protidiyu parfyanskih vijsk rimlyan Toj opir yakij voni chinili rimlyanam buv organizovanij virnimi caryu vasalami Prichinoyu cogo bula borotba vseredini Parfyanskoyi derzhavi mizh Vologezom II i Hozroyem Pislya svogo vizitu v Edessu Trayan virushiv v Antiohiyu de proviv zimu 114 115 r Za svoyi podvigi osoblivo za vzyattya mist Nizibisa i Batni Trayan buv udostoyenij titulu Parfyanskij Zemletrus v Antiohiyi Na pochatku 115 r imperator led vryatuvavsya pid chas zhahlivogo zemletrusu v Antiohiyi yakij zrujnuvav znachnu chastinu mista Koli pidzemni poshtovhi stryasali misto i goru Kasij sho pidnosilasya nad nim Trayanu dovelosya shukati pritulku prosto neba na ipodromi Dion Kassij tak opisuvav toj zhah Spochatku nespodivano progrimiv motoroshnij grim za nim pochavsya silnij strus zdibilasya vsya zemlya budivli zletili vgoru odni z nih odrazu obvalilisya i rozbilisya na shmatki inshi zh rujnuvalisya hitayuchis u rizni boki nache pid chas morskogo hitavinnya i yihni ulamki daleko rozlitalisya na vidkriti miscya Stoyav zhahlivij gurkit triskuchih i lamanih kolod cherepici ta kaminnya i zmetnulisya nastilki velichezni hmari pilu sho nemozhlivo bulo ni pobachiti nichogo i ni skazati ni pochuti ni slova Postrazhdalo bezlich lyudej navit tih hto perebuvav poza budinkami odni otrimuvali kalictva inshi ginuli Chislo zh tih hto zaginuv opinivshis pohovanim u budinkah nemozhlivo pidrahuvati bo bagatoh vbilo same obvalennya ulamkiv a velika kilkist zadihnulasya pid ruyinami Pereprava cherez Tigr ta nastup na Ktezifon Protyagom zimi ti vijska yaki zalishilisya bilya Nizibisa buduvali sudna A vzhe navesni z pributtyam imperatora ci sudna perevezli do Tigru Pereprava vidbuvalasya navproti Gorduenskih gir Forsuvati richku navproti cih gir bulo nadzvichajno skladno oskilki varvari zajnyavshi poziciyi na protilezhnomu berezi pereshkodzhali comu Odnak u Trayana vistachalo i korabliv i voyiniv tozh odni sudna buli duzhe shvidko z yednani razom inshi z vazhkoozbroyenimi pihotincyami j luchnikami na bortu vistavleni pered nimi na yakoryah a treti peremishalisya to v odnomu to v inshomu napryamku vdayuchi nibi hochut zdijsniti perepravu Unaslidok cih manevriv varvari vidstupili prigolomsheni nastilki velicheznoyu kilkistyu korabliv sho odnochasno z yavilisya z krayini pozbavlenoyi lisu Tomu vreshti rimlyani perepravilisya cherez richku ta zavolodili vsiyeyu Adiabenoyu i utvorili na yiyi teritoriyi provinciyu Assiriya Trayan razom z armiyeyu ta flotom yakij ishov paralelno iz suhoputnimi vijskami spustilisya Tigrom Cej perehid buv dovoli vazhkim dosvidchenimi moryakami buli tilki kermanichi i dozorni inshi chleni korabelnih komand nabiralisya z zhiteliv priberezhnih sil Do togo zh rozmisheni na bortu koni duzhe strazhdali vid tisnoti Inodi armiyu i flot rozdilyali pagorbi i vigini richki napriklad koli voni prohodili povz Dura Evropos V cej chas pochalos povstannya proti parfyan v Elimayidi ta Persidi sho znachno dozvolilo rimlyanam spokijno dijti do Selevkiyi ta stolici imperiyi Ktezifona Marshrut Trayana ne do kincya zrozumilij oskilki ye zgadki pro jogo perebuvannya v Ozorgardani Dali jogo armiya perepravilas i ruhalas uzhe vzdovzh Yefratu Bulo zahopleno Dura Evropos de zvedeli na chest Trayana triumfalnu arku Zgodom rimlyani projshli bilya Anati Tiru V rajoni suchasnogo Bagdada flotiliyu perepravili nazad do Tigru i vreshti rimlyani vzyali vorozhu stolicyu Ktezifon a Hozroj utik zalishivshi donku ta zolotij tron zahopili rimlyani Pislya zahoplennya Ktezifona imperator virushiv na pivden na choli flotiliyi z 50 korabliv Buli zahopleni mista Meseni Spasina Haraks Akra Orata i Apameya Trayan viddav nakaz buduvati korabli dlya morskoyi podorozhi Perskoyu zatokoyu yaka vidbulas zimoyu Pid chas neyi vin zhalkuvav sho vik ne dozvolyaye jomu povtoriti podvig Aleksandra zahopiti Indiyu Impereator projshov Borsippu i zupinivsya u Vaviloni de zdijsniv zhertvoprinoshennya u kimnati de pomer AleksandrZavershennya kampaniyiV cej chas na novo priyednanih teritoriyah pochalis povstannya tomu parfyani virishili vidrizati rimlyanam shlyah z pivnochi Brat Hozroya Megerdot Mitridat povernuv yakus chastinu teritoriyi na serednij techiyi Yevfratu Vin pomer upavshi zi svogo konya i jogo nastupnikom stav Sanatruk yakij zavdav rimlyanam pevnih vtrat Dlya likvidaciyi povstannya bulo vidileno kilka grup vijsk yaki ocholili Lucij Kviyet Apij Maksim Santra ta Yulij Aleksandr z Eruciyem Klavom Maksima zgodom rozbili a Lucij Kviyet spaliv Nizibis ta vzyav Edessu a Erucij Klav i Yulij Aleksandr uzyali i spalili Selevkiyu na Tigri Podiyi 116 roku mozhlivo prolivayut nam svitlo na zagalnu spryamovanist parfyanskoyi strategiyi cogo chasu Nezvazhayuchi na te sho Hozroj rozpochav kontrnastup i u ohoplenih vijnoyu rajonah pochalisya povstannya prote tradicijna vnutrishnopolitichna borotba u Parfiyi stala faktorom yakij buv uspishno vikoristanij rimlyanami Trayan zumiv vloviti ambiciyi Partamaspata Prote koronaciya pro rimskogo stavlenika u Ktezifoni ne dopomogla vipraviti stanovishe Stalo ochevidnim sho prodovzhennya vijskovih dij viklikaye serjozni trudnoshi i postupovo rimski sili polishali zavojovani teritoriyi Naprikinci vesni 117 r Trayan vidstupav na pivnich i rozpochav bojovi diyi pid povstaloyu Hatroyu Hatra blokuvala dorogu do richki Habur vzdovzh yakoyi rimlyani mozhlivo planuvali vidvoditi svoyij vijska V okolicyah mista faktichno nemozhlivo bulo znajti yizhu dlya vijsk proviant dlya hudobi chi navit chistu pitnu vodu Sam Trayan malo ne zaginuv pid chas ataka jogo kinnoti pid stinami mista Vzhe vlitku 117 roku rimlyani zalishili Dura Evropos V cej chas pogirshilos zdorov ya Trayana i u serpni 117 roku vin pomer u Selini v Kilikiyi Novij imperator Adrian rozumiyuchi vsyu skladnist stanovisha rimlyan virishiv vidvesti vijska za Yevfrat tozh rimlyani zalishili zahopleni Trayanom provinciyi PrimitkiDio Cass 68 17 19 Gumennij V L Rimska imperiya i parfiya politichni ta vijskovi kontkti kinec i st Do n e pochatok iii st N e dis kand ist nauk 07 00 02 Lviv 2018 S 137 152 Dibvojz N K Politicheskaya istoriya parfii Per s angl nauch red i bibliografich prilozhenie V P Nikonorova SPb Filologicheskij fakultet SPbGU 2008 S 183 203 Dio Cass 68 18 2 Dio Cass 68 19 Dio Cass 68 18 3 Dio Cass 68 18 Dio Cass 68 28 Dio Cass 68 25 Dio Cass 68 26 Arrian Parthica Dio Cass 68 29 Dio Cass 68 27 1a 1 30 1 Dio Cass 68 30 6 Dio Cass 68 30 2 Gumennij Dio Cass 68 31 1 Dio Cass 68 31 3DzherelaDio Cass Arrian ParthicaLiteraturaDibvojz N K Politicheskaya istoriya parfii Per s angl nauch red i bibliografich prilozhenie V P Nikonorova SPb Filologicheskij fakultet SPbGU 2008 S 183 203 Gumennij V L Rimska imperiya i Parfiya politichni ta vijskovi kontakti kinec i st Do n e pochatok iii st N e dis kand ist nauk 07 00 02 Lviv 2018 S 137 152 Koshelenko G A Vnutripoliticheskaya borba v Parfii VDI 1963 3 S 56 68 Lamzin V I Voprosy hronologii i topografii vostochnyh pohodov Trayana 114 117 gg Vestnik MGU Istoriya 1977 1 S 51 65 Litovchenko S D Rimsko virmenski vidnosini v I st do n e na pochatku I st n e avtoref dis k i n Harkiv 2003 20 s