Партичипаціо, Партичіако, Партечіачі (італ. Participazio; лат. Particiacus) — венеційська родина, до якої належали декілька дожів у період становлення республіки. Партичипаціо вели, подібно до багатьох інших аристократичних родин Венеційського дукату, своє походження з Ераклеї та схоже були родичами іншої династії дожів — Маврикидів (або Ґальбайо). Перший дож з цієї родини — Анджело Партичипаціо (811—827) був обраний після успішного захисту міста, майбутньої Венеції, від військ короля Італії Піпіна, що діяв за згодою з дожем Обелеріо Антенорео. Як Анджело, так і його наступники з тієї ж родини, дожі Джустіньяно та Джованні, перенесенням свого осідку з Маламокко до Ріальто зіграли важливу роль у майбутній консолідації Венеційського герцогства навколо цього острова. Майбутній центр міста утворився навколо помешкання дожів Партичипаціо, що стало першим палацом дожів у венеційській історії. Також, у період правління Джустіньяно (827—829) на синоді у Мантуї 827 року був унормований канонічний статус патріаршого престолу у Градо, який, хоча і був проголошений підлеглим де-факто став незалежним. При цьому мощі апостола Марка були викрадені і поміщені у новозбудовану базиліку Сан-Марко. У внутрішньому житті дукату переважала нестабільність, пов'язана з боротьбою за владу між дожами і трибунами, дожами Партичипаціо і колишнім дожем Обелеріо.
Повернення Венеційського герцогства під владу Східної імперії здійсненне першим з Партичипаціо було поєднане з наданням області значних свобод, які з часом лише росли, зробивши повністю незалежним від неї. На правління Джустіньяно, у 827, припало перше пряме військове зіткнення з сарацинами, які у той час почали загрожувати торговим комунікаціям венеційських купців. Пауза у правлінні династії утворилась завдяки змові проти Джованні у 836 і приходом до влади дожа П'єтро Традоніко. Зв'язок майбутніх дожів Орсо I Партичипаціо та Орсо II Партичипаціо з попередніми є невповні з'ясованим.
Родинне дерево
Анджело Партичипаціо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джустіньяно | Джованні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Анджело | Оліволо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вітале патріарх Ґрадо | Орсо I Партичипаціо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джованні II | патріарх Ґрадо | Орсо II | П'єтро | Джованна абатиса Сан-Заккаріа | Феліцітас ∞Родоальд Болонський | Вулкана | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Родина Бадоер → | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бібліографія
- Claudio Azzara. Particiaco. In: Lexikon des Mittelalters. Bretscher-Gisinger, Charlotte/Meier, Thomas (Hrsg.). J.B. Metzler Verlag, Stuttgart u.a 2000. (нім.)
- Heinrich Kretschmayr. Geschichte von Venedig. Bd. 1. Friedrich Andreas Perthes: Gotha, 1905 (нім.)
- Hodgson, Francis Cotterell (1901). The early history of Venice: from the foundation to the conquest of Constantinople, A.D. 1204. G. Allen, London. (англ.)
- Н. П. Соколов. Образование Венецианской колониальной империи. — Саратов: Издательство Саратовского университета, 1963 (рос.)
Посилання
- Венеційські дожі на сайті Foundation for Medieval Genealogy (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Partichipacio Partichiako Partechiachi ital Participazio lat Particiacus venecijska rodina do yakoyi nalezhali dekilka dozhiv u period stanovlennya respubliki Partichipacio veli podibno do bagatoh inshih aristokratichnih rodin Venecijskogo dukatu svoye pohodzhennya z Erakleyi ta shozhe buli rodichami inshoyi dinastiyi dozhiv Mavrikidiv abo Galbajo Pershij dozh z ciyeyi rodini Andzhelo Partichipacio 811 827 buv obranij pislya uspishnogo zahistu mista majbutnoyi Veneciyi vid vijsk korolya Italiyi Pipina sho diyav za zgodoyu z dozhem Obelerio Antenoreo Yak Andzhelo tak i jogo nastupniki z tiyeyi zh rodini dozhi Dzhustinyano ta Dzhovanni perenesennyam svogo osidku z Malamokko do Rialto zigrali vazhlivu rol u majbutnij konsolidaciyi Venecijskogo gercogstva navkolo cogo ostrova Majbutnij centr mista utvorivsya navkolo pomeshkannya dozhiv Partichipacio sho stalo pershim palacom dozhiv u venecijskij istoriyi Takozh u period pravlinnya Dzhustinyano 827 829 na sinodi u Mantuyi 827 roku buv unormovanij kanonichnij status patriarshogo prestolu u Grado yakij hocha i buv progoloshenij pidleglim de fakto stav nezalezhnim Pri comu moshi apostola Marka buli vikradeni i pomisheni u novozbudovanu baziliku San Marko U vnutrishnomu zhitti dukatu perevazhala nestabilnist pov yazana z borotboyu za vladu mizh dozhami i tribunami dozhami Partichipacio i kolishnim dozhem Obelerio Gerb Partichipacio Povernennya Venecijskogo gercogstva pid vladu Shidnoyi imperiyi zdijsnenne pershim z Partichipacio bulo poyednane z nadannyam oblasti znachnih svobod yaki z chasom lishe rosli zrobivshi povnistyu nezalezhnim vid neyi Na pravlinnya Dzhustinyano u 827 pripalo pershe pryame vijskove zitknennya z saracinami yaki u toj chas pochali zagrozhuvati torgovim komunikaciyam venecijskih kupciv Pauza u pravlinni dinastiyi utvorilas zavdyaki zmovi proti Dzhovanni u 836 i prihodom do vladi dozha P yetro Tradoniko Zv yazok majbutnih dozhiv Orso I Partichipacio ta Orso II Partichipacio z poperednimi ye nevpovni z yasovanim Rodinne derevo Andzhelo Partichipacio Dzhustinyano Dzhovanni Andzhelo Olivolo Vitale patriarh Grado Orso I Partichipacio Dzhovanni II patriarh Grado Orso II P yetro Dzhovanna abatisa San Zakkaria Felicitas Rodoald Bolonskij Vulkana Rodina Badoer BibliografiyaClaudio Azzara Particiaco In Lexikon des Mittelalters Bretscher Gisinger Charlotte Meier Thomas Hrsg J B Metzler Verlag Stuttgart u a 2000 ISBN 3 476 01819 9 nim Heinrich Kretschmayr Geschichte von Venedig Bd 1 Friedrich Andreas Perthes Gotha 1905 nim Hodgson Francis Cotterell 1901 The early history of Venice from the foundation to the conquest of Constantinople A D 1204 G Allen London angl N P Sokolov Obrazovanie Venecianskoj kolonialnoj imperii Saratov Izdatelstvo Saratovskogo universiteta 1963 ros PosilannyaVenecijski dozhi na sajti Foundation for Medieval Genealogy angl