Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Парогенеруючий важководний реактор (SGHWR) — проект Сполученого Королівства для комерційних ядерних реакторів. Він використовує важку воду як сповільнювач нейтронів і звичайну «легку» воду як теплоносій. Теплоносій кипить у реакторі, подібно до реактора з киплячою водою, і приводить в дію парові турбіни, що відбирають електроенергію.
Єдиний прототип конструкції, 100 МВт "Winfrith Reactor" був підключений до мережі в 1967 році і працював до 1990 року. Більший комерційну конструкцію із 650 МВт була розроблена в 1974 році як основа для будівництва майбутніх реакторів у Великій Британії, але зниження споживання електроенергії призвело до того, що це рішення було скасовано в 1976 році, і виробничі моделі так і не були побудовані.
SGHWR був серед низки подібних проектів, які включають атомну електростанцію Джентіллі, засновану на реакторах CANDU, у Квебеку, передовий випробувальний реактор Fugen у Японії та ніколи не введений в експлуатацію реактор CIRENE в Італії. Ці конструкції відрізняються від базової конструкції CANDU, яка використовує важку воду як теплоносій, а також сповільнювач.
Історія
SGHWR був відходом від попередніх проектів Великобританії, які використовували графіт як сповільнювач і вуглекислий газ як теплоносій. Початковий Magnox був розроблений для роботи на природному урані, але наступний удосконалений газовий реактор (AGR) відмовився від цього з різних причин, використовуючи замість цього низькозбагачений уран.
Хоча Magnox був технічно успішним, він був дорогим. Для майбутніх замовлень на початку 1960-х років було вивчено кілька альтернативних концепцій конструкції реакторів. В рамках цієї програми 100 МВт прототип SGHWR був побудований в Winfrith в 1960-х роках і був підключений до мережі в 1967 році. Його часто називають просто «реактором Вінфріта». Інші проекти створили подібні субмасштабні прототипи високотемпературного реактора також у Вінфріті, AGR, отриманого від Magnox, у Віндскейлі та прототип швидкого реактора в Дунрі.
На цьому конкурсі остаточно було обрано проект AGR, і кілька AGR почали будувати наприкінці 1960-х років. Вони швидко зіткнулися з проблемами, і на початку 1970-х років дизайн вважався невдалим. У 1974 році з'явилася більша версія SGHWR з проектною потужністю 650 MWe було обрано для майбутньої побудови електростанції. У 1976 році це рішення було скасовано через поєднання прогнозованого різкого падіння попиту на електроенергію, вищих, ніж очікувалося, витрат і відсутності очевидного експортного потенціалу на ядерному ринку, що скорочується. Враховуючи обмежену кількість нових реакторів, які очікуються в майбутньому, модифіковані версії AGR були обрані замість SGHWR, оскільки подальших зусиль щодо розробки не було потрібно.
Реактор Winfrith Reactor залишався в робочому стані та використовувався для різноманітних цілей, поки він не припинив роботу в жовтні 1990 року після 23 років експлуатації. Станом на 2019 він знаходиться в процесі виведення з експлуатації компанією Magnox Ltd від імені Управління з виведення з експлуатації атомних станцій. У 2022 році понад 1000 бочок з радіоактивними відходами буде перевезено 11 потягами до сховища низькоактивних відходів. Цей матеріал колись був середньоактивним відходом, але розклався до низькоактивних відходів під час зберігання у Вінфріті.
Конструкція
SGHWR схожий по конструкції на канадського реактора CANDU тим, що в ньому використовується корпус реактора низького тиску, що містить сповільнювач і трубопроводи високого тиску для теплоносія. Це одночасно зменшує загальну кількість необхідної дорогої важкої води, а також зменшує складність корпусу реактора, що, у свою чергу, зменшує витрати та складність будівництва.
Він відрізняється тим, що в якості теплоносія використовує звичайну «легку» воду, а CANDU тут теж використовує важку воду. Легка вода зменшує нейтронну економію до точки, коли природний уран більше не може використовуватися як паливо. Здатність працювати на природному урані вважалася головною перевагою в 1960-х роках, оскільки здавалося, що попит на збагачення перевищить пропозицію. До 1970-х років стало зрозуміло, що постачання палива не буде проблемою, і використання незбагаченого палива більше не було основною метою проектування. Використання незначного збагачення призводить до більш високого вигоряння та більш економічних паливних циклів, компенсуючи зараз низькі витрати на збагачення.
Ідея використання важкої води для сповільнювача та легкої води для теплоносія була досліджена рядом проектів протягом цього періоду. Атомна електростанція Джентіллі-1 у Квебеку використовувала те саме рішення, але воно не виявилося успішним і було закрито через короткий термін експлуатації. Подібна доля спіткала реактор Fugen Advanced Test Reactor в Японії. Італійський проект CIRENE, розміщений на Латинській атомній електростанції, був побудований, але так і не введений в експлуатацію. Останньою спробою використати цю базову конструкцію був сучасний удосконалений реактор CANDU початку 2000-х років, але розробка завершилася без створення прикладу.
Примітки
- . UKAEA. Архів оригіналу за 7 October 2008.
- Rail transfer landmark for UK waste disposal project. World Nuclear News. 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parogeneruyuchij vazhkovodnij reaktor SGHWR proekt Spoluchenogo Korolivstva dlya komercijnih yadernih reaktoriv Vin vikoristovuye vazhku vodu yak spovilnyuvach nejtroniv i zvichajnu legku vodu yak teplonosij Teplonosij kipit u reaktori podibno do reaktora z kiplyachoyu vodoyu i privodit v diyu parovi turbini sho vidbirayut elektroenergiyu AES Dzhentilli pershij energoblok yakoyi pracyuvav na osnovi parogeneruyuchogo vazhkovodnogo reaktora SGHWR Yedinij prototip konstrukciyi 100 MVt Winfrith Reactor buv pidklyuchenij do merezhi v 1967 roci i pracyuvav do 1990 roku Bilshij komercijnu konstrukciyu iz 650 MVt bula rozroblena v 1974 roci yak osnova dlya budivnictva majbutnih reaktoriv u Velikij Britaniyi ale znizhennya spozhivannya elektroenergiyi prizvelo do togo sho ce rishennya bulo skasovano v 1976 roci i virobnichi modeli tak i ne buli pobudovani SGHWR buv sered nizki podibnih proektiv yaki vklyuchayut atomnu elektrostanciyu Dzhentilli zasnovanu na reaktorah CANDU u Kvebeku peredovij viprobuvalnij reaktor Fugen u Yaponiyi ta nikoli ne vvedenij v ekspluataciyu reaktor CIRENE v Italiyi Ci konstrukciyi vidriznyayutsya vid bazovoyi konstrukciyi CANDU yaka vikoristovuye vazhku vodu yak teplonosij a takozh spovilnyuvach IstoriyaSGHWR buv vidhodom vid poperednih proektiv Velikobritaniyi yaki vikoristovuvali grafit yak spovilnyuvach i vuglekislij gaz yak teplonosij Pochatkovij Magnox buv rozroblenij dlya roboti na prirodnomu urani ale nastupnij udoskonalenij gazovij reaktor AGR vidmovivsya vid cogo z riznih prichin vikoristovuyuchi zamist cogo nizkozbagachenij uran Hocha Magnox buv tehnichno uspishnim vin buv dorogim Dlya majbutnih zamovlen na pochatku 1960 h rokiv bulo vivcheno kilka alternativnih koncepcij konstrukciyi reaktoriv V ramkah ciyeyi programi 100 MVt prototip SGHWR buv pobudovanij v Winfrith v 1960 h rokah i buv pidklyuchenij do merezhi v 1967 roci Jogo chasto nazivayut prosto reaktorom Vinfrita Inshi proekti stvorili podibni submasshtabni prototipi visokotemperaturnogo reaktora takozh u Vinfriti AGR otrimanogo vid Magnox u Vindskejli ta prototip shvidkogo reaktora v Dunri Na comu konkursi ostatochno bulo obrano proekt AGR i kilka AGR pochali buduvati naprikinci 1960 h rokiv Voni shvidko zitknulisya z problemami i na pochatku 1970 h rokiv dizajn vvazhavsya nevdalim U 1974 roci z yavilasya bilsha versiya SGHWR z proektnoyu potuzhnistyu 650 MWe bulo obrano dlya majbutnoyi pobudovi elektrostanciyi U 1976 roci ce rishennya bulo skasovano cherez poyednannya prognozovanogo rizkogo padinnya popitu na elektroenergiyu vishih nizh ochikuvalosya vitrat i vidsutnosti ochevidnogo eksportnogo potencialu na yadernomu rinku sho skorochuyetsya Vrahovuyuchi obmezhenu kilkist novih reaktoriv yaki ochikuyutsya v majbutnomu modifikovani versiyi AGR buli obrani zamist SGHWR oskilki podalshih zusil shodo rozrobki ne bulo potribno Reaktor Winfrith Reactor zalishavsya v robochomu stani ta vikoristovuvavsya dlya riznomanitnih cilej poki vin ne pripiniv robotu v zhovtni 1990 roku pislya 23 rokiv ekspluataciyi Stanom na 2019 vin znahoditsya v procesi vivedennya z ekspluataciyi kompaniyeyu Magnox Ltd vid imeni Upravlinnya z vivedennya z ekspluataciyi atomnih stancij U 2022 roci ponad 1000 bochok z radioaktivnimi vidhodami bude perevezeno 11 potyagami do shovisha nizkoaktivnih vidhodiv Cej material kolis buv serednoaktivnim vidhodom ale rozklavsya do nizkoaktivnih vidhodiv pid chas zberigannya u Vinfriti KonstrukciyaSGHWR shozhij po konstrukciyi na kanadskogo reaktora CANDU tim sho v nomu vikoristovuyetsya korpus reaktora nizkogo tisku sho mistit spovilnyuvach i truboprovodi visokogo tisku dlya teplonosiya Ce odnochasno zmenshuye zagalnu kilkist neobhidnoyi dorogoyi vazhkoyi vodi a takozh zmenshuye skladnist korpusu reaktora sho u svoyu chergu zmenshuye vitrati ta skladnist budivnictva Vin vidriznyayetsya tim sho v yakosti teplonosiya vikoristovuye zvichajnu legku vodu a CANDU tut tezh vikoristovuye vazhku vodu Legka voda zmenshuye nejtronnu ekonomiyu do tochki koli prirodnij uran bilshe ne mozhe vikoristovuvatisya yak palivo Zdatnist pracyuvati na prirodnomu urani vvazhalasya golovnoyu perevagoyu v 1960 h rokah oskilki zdavalosya sho popit na zbagachennya perevishit propoziciyu Do 1970 h rokiv stalo zrozumilo sho postachannya paliva ne bude problemoyu i vikoristannya nezbagachenogo paliva bilshe ne bulo osnovnoyu metoyu proektuvannya Vikoristannya neznachnogo zbagachennya prizvodit do bilsh visokogo vigoryannya ta bilsh ekonomichnih palivnih cikliv kompensuyuchi zaraz nizki vitrati na zbagachennya Ideya vikoristannya vazhkoyi vodi dlya spovilnyuvacha ta legkoyi vodi dlya teplonosiya bula doslidzhena ryadom proektiv protyagom cogo periodu Atomna elektrostanciya Dzhentilli 1 u Kvebeku vikoristovuvala te same rishennya ale vono ne viyavilosya uspishnim i bulo zakrito cherez korotkij termin ekspluataciyi Podibna dolya spitkala reaktor Fugen Advanced Test Reactor v Yaponiyi Italijskij proekt CIRENE rozmishenij na Latinskij atomnij elektrostanciyi buv pobudovanij ale tak i ne vvedenij v ekspluataciyu Ostannoyu sproboyu vikoristati cyu bazovu konstrukciyu buv suchasnij udoskonalenij reaktor CANDU pochatku 2000 h rokiv ale rozrobka zavershilasya bez stvorennya prikladu Primitki UKAEA Arhiv originalu za 7 October 2008 Rail transfer landmark for UK waste disposal project World Nuclear News 28 bereznya 2022 Procitovano 28 bereznya 2022