Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Парк Рісаль (тагальська. Liwasang Rizal, ісп. Parque Rizal), також відомий як парк Лунета — це історичний міський парк, розташований у Ерміті, Маніла. Він вважається одним із найбільших міських парків на Філіппінах, займаючи площу 58 гектарів (140 акрів). Місце, де розташований парк, спочатку було відоме як Багумбаян під час іспанського колоніального періоду. Він примикає до історичного міста-муру Інтрамурос.
| Парк Рісаль | |
| Дата створення / заснування | 1955 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Хосе Різал |
| Країна |  Філіппіни |
| Адміністративна одиниця | d |
| Висота над рівнем моря | 2 м |
| Офіційний сайт | |
 Парк Рісаль у Вікісховищі | |
Координати: 14°34′54″ пн. ш. 120°58′36″ сх. д. / 14.58166700002777638° пн. ш. 120.97669400002777707° сх. д.
Парк, розташований на східному березі Манільської затоки, відіграє важливу роль у формуванні історії Філіппін. Страта філіппінського патріота Хосе Рісаля 30 грудня 1896 року в тому ж районі розпалила вогонь Філіппінської революції 1896 року проти Королівства Іспанія. Парк був офіційно названий на його честь, а пам’ятник, на якому поховані його останки, є символічним центром парку. 4 липня 1946 року тут відбулася декларація незалежності Філіппін від Сполучених Штатів, а також пізніші політичні мітинги, в тому числі Фердинанда Маркоса та Корасон Акіно, останній завершився революцією EDSA в 1986 році.
Історія
Іспанський колоніальний період
Історія парку Рісаль почалася в 1820 році, коли під час іспанського правління було завершено будівництво Пасео-де-Лунета на південь від стін Маніли на болотистій ділянці землі поруч із пляжем. До появи парку на болотистій місцевості було розташоване невелике містечко під назвою Нуево-Барріо («Нове місто» або Багумбаян тагальською мовою), яке сягає 1601 року. Місто та його церкви, перебуваючи поблизу міста-муру, використовувалися стратегічно як прикриття англійців під час їхньої атаки. Іспанська влада передбачала небезпеку, яку представляють поселення, які безпосередньо оточували Інтрамурос, з точки зору зовнішніх атак, однак представники Церкви виступали за те, щоб ці села залишилися. Через роль, яку вони зіграли під час британського вторгнення, вони були очищені після короткого правління британців з 1762 по 1764 рік. Церква Багумбаяна спочатку вшановувала Чорного Назарянина. Через наказ знищити село та його церкву зображення було передано до Сан-Ніколас-де-Толентіно в Інтрамурос, а копію перенесли до церкви Кіапо. З тих пір це відзначається Traslación реліквії кожного 9 січня, яке більш відомо як Свято Чорного Назарянина. Тому з 2007 року в парку почалися ходи 9 січня. Після знищення поселення Багумбаян ця територія згодом стала відомою як поле Багумбаян, де розташовані Казарми Лунета (Cuartel la Luneta), іспанський військовий госпіталь (який був зруйнований одним із землетрусів у Манілі) та оточена ровом надвірна споруда огороджене місто Маніла, відоме як Люнета (люнет) через його форму півмісяця.
На захід від поля Багумбаян знаходився Пасео-де-ла-Лунета, названа на честь укріплення, а не через форму площі, яка була довгим прямокутником розміром 100 на 300 метрів (330 футів × 980 футів), що закінчувався два півкола. Його також назвали Пасео де Альфонсо XII (Площа Альфонса XII) на честь Альфонса XII, короля Іспанії під час його правління з 1874 по 1885 рік. Пасео де ла Лунета був центром громадської активності жителів Маніли в ранні вечірні години. Ця площа була влаштована з доріжками та газонами та оточена широкою під’їзною дорогою під назвою «La Calzada» (Дорога), де їздять карети.
Протягом іспанського періоду з 1823 по 1897 рік, особливо в останній частині, місце стало сумно відомим публічними стратами. Всього в парку було страчено 158 політичних ворогів Іспанії. 17 лютого 1872 року троє філіппінських священиків, Маріано Гомес, Хосе Бургос і Хасінто Замора, відомі під загальною назвою Гомбурза, були страчені гарротою, звинуваченими в підривній діяльності внаслідок заколоту кавітів у 1872 році.
Американський колоніальний період
28 вересня 1901 року Філіппінська комісія Сполучених Штатів схвалила Закон № 243, згідно з яким у Лунеті буде споруджено пам'ятник на честь пам'яті Хосе Різала, філіппінського патріота, письменника та поета. Святиню було урочисто відкрито 30 грудня 1913 року, що збіглося з 17-ю річницею смерті Рісаля.
Парк, зокрема район, який тоді називався Уоллес-Філд, також був обраний як місце для національного урядового центру Деніелем Бернемом, архітектором і містобудівником, якому Вільям Говард Тафт доручив створити план міста Маніли в 1902 році. Згідно з планом Бернхема, урядові будівлі, які будуть побудовані в парку, матимуть неокласичні будівлі з греко-римськими колонами. Велика будівля Капітолію, яка, за задумом, стала філіппінською версією Капітолію Сполучених Штатів, мала стати його ядром. Він мав бути оточений іншими урядовими будівлями, але лише дві з цих будівель були побудовані навколо кола Агріфіни, один проти одного. Це Департамент сільського господарства (нині Національний музей антропології) і Департамент фінансів (пізніше став Департаментом туризму, а тепер Національний музей природної історії). Ці дві будівлі були завершені перед Другою світовою війною. Парк також мав стати філіппінською версією Національного торгового центру у Вашингтоні, округ Колумбія, із запланованим будівництвом урядових установ.
Місце також служило місцем проведення Манільського карнавалу та різноманітних виставок до початку Другої світової війни.
У серпні 1954 року президент Рамон Магсайсай створив Національну комісію з нагоди сторіччя Хосе Рісаля для організації та управління святкуванням сторіччя від дня його народження. Його плани включають будівництво грандіозного пам'ятника Хосе Різалю та Меморіального культурного центру Рісаля, який містив би національний театр, національний музей і національну бібліотеку в Лунеті. Це місце було оголошено національним парком 19 грудня 1955 року відповідно до Прокламації № 234, підписаної президентом Магсайсаєм. Національний парк Лунета охоплює територію приблизно 16,24 га (40,1 акрів), що охоплює територію навколо пам’ятника Різалу. Комісія парків і дикої природи (нині Бюро управління біорізноманіттям) керувала цією ділянкою після її створення як заповідної території.
У 1957 році президент Карлос П. Гарсія видав прокламацію № 470 про передачу управління національним парком Національній комісії сторіччя Хосе Різала. У 1961 році, на честь сторіччя з дня народження Різала, у парку було урочисто відкрито Національну бібліотеку. Потім його управління було передано Комітету з розвитку національних парків, доданому агентству Департаменту туризму, створеному в 1963 році президентом Діосдадо Макапагалом.
У 1967 році Національний парк Лунета був перейменований на Парк Рісаль після підписання Прокламації № 299 президентом Фердинандом Маркосом. Завдяки пожертвам урядів Тайваню та Японії були створені Китайський і Японський сади під час правління Маркоса. Парк під керівництвом виконавчого директора NPDC Теодоро Валенсії було розширено. Валенсія представила серію заходів «Концерт у парку» під час його керівництва.
12 червня 1998 року в парку відбулися численні урочистості, які завершили сторіччя Філіппін у 1998 році, подію, присвячену сторіччю проголошення незалежності від Іспанії та заснування Першої Філіппінської Республіки. Святкування очолив тодішній президент Фідель В. Рамос.
Галерея
-
![image]()
Національний музей антропології -
![image]()
Національний природничий музей -
![image]()
Національна бібліотека Філіппін -
![image]()
Готель "Лунета" -
![image]()
Монумент Хосе Рісалю -
![image]()
Монумент Хосе Рісалю -
![image]()
Пам'ятник Лапулапу в парку Рісаль -
![image]()
Флагшток Незалежності
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park Risal tagalska Liwasang Rizal isp Parque Rizal takozh vidomij yak park Luneta ce istorichnij miskij park roztashovanij u Ermiti Manila Vin vvazhayetsya odnim iz najbilshih miskih parkiv na Filippinah zajmayuchi ploshu 58 gektariv 140 akriv Misce de roztashovanij park spochatku bulo vidome yak Bagumbayan pid chas ispanskogo kolonialnogo periodu Vin primikaye do istorichnogo mista muru Intramuros Park Risal Data stvorennya zasnuvannya1955 source source source source track Nazvano na chestHose Rizal Krayina Filippini Administrativna odinicyad Visota nad rivnem morya2 m Oficijnij sajt Park Risal u Vikishovishi Koordinati 14 34 54 pn sh 120 58 36 sh d 14 58166700002777638 pn sh 120 97669400002777707 sh d 14 58166700002777638 120 97669400002777707Pam yatnik Hose Risalyu v parku Risal na zadnomu plani Torre de Manila 2018 rik Park roztashovanij na shidnomu berezi Manilskoyi zatoki vidigraye vazhlivu rol u formuvanni istoriyi Filippin Strata filippinskogo patriota Hose Risalya 30 grudnya 1896 roku v tomu zh rajoni rozpalila vogon Filippinskoyi revolyuciyi 1896 roku proti Korolivstva Ispaniya Park buv oficijno nazvanij na jogo chest a pam yatnik na yakomu pohovani jogo ostanki ye simvolichnim centrom parku 4 lipnya 1946 roku tut vidbulasya deklaraciya nezalezhnosti Filippin vid Spoluchenih Shtativ a takozh piznishi politichni mitingi v tomu chisli Ferdinanda Markosa ta Korason Akino ostannij zavershivsya revolyuciyeyu EDSA v 1986 roci IstoriyaIspanskij kolonialnij period Istoriya parku Risal pochalasya v 1820 roci koli pid chas ispanskogo pravlinnya bulo zaversheno budivnictvo Paseo de Luneta na pivden vid stin Manili na bolotistij dilyanci zemli poruch iz plyazhem Do poyavi parku na bolotistij miscevosti bulo roztashovane nevelike mistechko pid nazvoyu Nuevo Barrio Nove misto abo Bagumbayan tagalskoyu movoyu yake syagaye 1601 roku Misto ta jogo cerkvi perebuvayuchi poblizu mista muru vikoristovuvalisya strategichno yak prikrittya anglijciv pid chas yihnoyi ataki Ispanska vlada peredbachala nebezpeku yaku predstavlyayut poselennya yaki bezposeredno otochuvali Intramuros z tochki zoru zovnishnih atak odnak predstavniki Cerkvi vistupali za te shob ci sela zalishilisya Cherez rol yaku voni zigrali pid chas britanskogo vtorgnennya voni buli ochisheni pislya korotkogo pravlinnya britanciv z 1762 po 1764 rik Cerkva Bagumbayana spochatku vshanovuvala Chornogo Nazaryanina Cherez nakaz znishiti selo ta jogo cerkvu zobrazhennya bulo peredano do San Nikolas de Tolentino v Intramuros a kopiyu perenesli do cerkvi Kiapo Z tih pir ce vidznachayetsya Traslacion relikviyi kozhnogo 9 sichnya yake bilsh vidomo yak Svyato Chornogo Nazaryanina Tomu z 2007 roku v parku pochalisya hodi 9 sichnya Pislya znishennya poselennya Bagumbayan cya teritoriya zgodom stala vidomoyu yak pole Bagumbayan de roztashovani Kazarmi Luneta Cuartel la Luneta ispanskij vijskovij gospital yakij buv zrujnovanij odnim iz zemletrusiv u Manili ta otochena rovom nadvirna sporuda ogorodzhene misto Manila vidome yak Lyuneta lyunet cherez jogo formu pivmisyacya Na zahid vid polya Bagumbayan znahodivsya Paseo de la Luneta nazvana na chest ukriplennya a ne cherez formu ploshi yaka bula dovgim pryamokutnikom rozmirom 100 na 300 metriv 330 futiv 980 futiv sho zakinchuvavsya dva pivkola Jogo takozh nazvali Paseo de Alfonso XII Plosha Alfonsa XII na chest Alfonsa XII korolya Ispaniyi pid chas jogo pravlinnya z 1874 po 1885 rik Paseo de la Luneta buv centrom gromadskoyi aktivnosti zhiteliv Manili v ranni vechirni godini Cya plosha bula vlashtovana z dorizhkami ta gazonami ta otochena shirokoyu pid yiznoyu dorogoyu pid nazvoyu La Calzada Doroga de yizdyat kareti Protyagom ispanskogo periodu z 1823 po 1897 rik osoblivo v ostannij chastini misce stalo sumno vidomim publichnimi stratami Vsogo v parku bulo stracheno 158 politichnih vorogiv Ispaniyi 17 lyutogo 1872 roku troye filippinskih svyashenikiv Mariano Gomes Hose Burgos i Hasinto Zamora vidomi pid zagalnoyu nazvoyu Gomburza buli stracheni garrotoyu zvinuvachenimi v pidrivnij diyalnosti vnaslidok zakolotu kavitiv u 1872 roci Paseo de Luneta blizko 1920 ti roki pam yatnik Risalyu vzhe buv Amerikanskij kolonialnij period 28 veresnya 1901 roku Filippinska komisiya Spoluchenih Shtativ shvalila Zakon 243 zgidno z yakim u Luneti bude sporudzheno pam yatnik na chest pam yati Hose Rizala filippinskogo patriota pismennika ta poeta Svyatinyu bulo urochisto vidkrito 30 grudnya 1913 roku sho zbiglosya z 17 yu richniceyu smerti Risalya Vijskovij oglyad na Luneti 1931 rik Park zokrema rajon yakij todi nazivavsya Uolles Fild takozh buv obranij yak misce dlya nacionalnogo uryadovogo centru Denielem Bernemom arhitektorom i mistobudivnikom yakomu Vilyam Govard Taft doruchiv stvoriti plan mista Manili v 1902 roci Zgidno z planom Bernhema uryadovi budivli yaki budut pobudovani v parku matimut neoklasichni budivli z greko rimskimi kolonami Velika budivlya Kapitoliyu yaka za zadumom stala filippinskoyu versiyeyu Kapitoliyu Spoluchenih Shtativ mala stati jogo yadrom Vin mav buti otochenij inshimi uryadovimi budivlyami ale lishe dvi z cih budivel buli pobudovani navkolo kola Agrifini odin proti odnogo Ce Departament silskogo gospodarstva nini Nacionalnij muzej antropologiyi i Departament finansiv piznishe stav Departamentom turizmu a teper Nacionalnij muzej prirodnoyi istoriyi Ci dvi budivli buli zaversheni pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Park takozh mav stati filippinskoyu versiyeyu Nacionalnogo torgovogo centru u Vashingtoni okrug Kolumbiya iz zaplanovanim budivnictvom uryadovih ustanov Misce takozh sluzhilo miscem provedennya Manilskogo karnavalu ta riznomanitnih vistavok do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni U serpni 1954 roku prezident Ramon Magsajsaj stvoriv Nacionalnu komisiyu z nagodi storichchya Hose Risalya dlya organizaciyi ta upravlinnya svyatkuvannyam storichchya vid dnya jogo narodzhennya Jogo plani vklyuchayut budivnictvo grandioznogo pam yatnika Hose Rizalyu ta Memorialnogo kulturnogo centru Risalya yakij mistiv bi nacionalnij teatr nacionalnij muzej i nacionalnu biblioteku v Luneti Ce misce bulo ogolosheno nacionalnim parkom 19 grudnya 1955 roku vidpovidno do Proklamaciyi 234 pidpisanoyi prezidentom Magsajsayem Nacionalnij park Luneta ohoplyuye teritoriyu priblizno 16 24 ga 40 1 akriv sho ohoplyuye teritoriyu navkolo pam yatnika Rizalu Komisiya parkiv i dikoyi prirodi nini Byuro upravlinnya bioriznomanittyam keruvala ciyeyu dilyankoyu pislya yiyi stvorennya yak zapovidnoyi teritoriyi U 1957 roci prezident Karlos P Garsiya vidav proklamaciyu 470 pro peredachu upravlinnya nacionalnim parkom Nacionalnij komisiyi storichchya Hose Rizala U 1961 roci na chest storichchya z dnya narodzhennya Rizala u parku bulo urochisto vidkrito Nacionalnu biblioteku Potim jogo upravlinnya bulo peredano Komitetu z rozvitku nacionalnih parkiv dodanomu agentstvu Departamentu turizmu stvorenomu v 1963 roci prezidentom Diosdado Makapagalom U 1967 roci Nacionalnij park Luneta buv perejmenovanij na Park Risal pislya pidpisannya Proklamaciyi 299 prezidentom Ferdinandom Markosom Zavdyaki pozhertvam uryadiv Tajvanyu ta Yaponiyi buli stvoreni Kitajskij i Yaponskij sadi pid chas pravlinnya Markosa Park pid kerivnictvom vikonavchogo direktora NPDC Teodoro Valensiyi bulo rozshireno Valensiya predstavila seriyu zahodiv Koncert u parku pid chas jogo kerivnictva 12 chervnya 1998 roku v parku vidbulisya chislenni urochistosti yaki zavershili storichchya Filippin u 1998 roci podiyu prisvyachenu storichchyu progoloshennya nezalezhnosti vid Ispaniyi ta zasnuvannya Pershoyi Filippinskoyi Respubliki Svyatkuvannya ocholiv todishnij prezident Fidel V Ramos GalereyaNacionalnij muzej antropologiyi Nacionalnij prirodnichij muzej Nacionalna biblioteka Filippin Gotel Luneta Monument Hose Risalyu Monument Hose Risalyu Pam yatnik Lapulapu v parku Risal Flagshtok Nezalezhnosti