Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Греко-католицька парафія, яка діє у Кракові при церкві св. Норберта за адресою вул. Wisłna, 11.
Історія парафії
Початки греко-католицької церкви в Кракові
Початки парафії та греко-католицької церкви у Кракові тісно пов’язані з Ягеллонським університетом. Реформа системи освіти здійснена Комісією народної освіти не тільки надала церковним орденам право здійснювати освітню діяльність, але одночасно зобов’язувала їх висилати кандидатів на педагогічне навчання. Цей обов’язок стосувався і міцно латинізованого на той час ордену Василіан. У 1788 р. по касації філії монастиря бернардинців по вул. св. Яна, 6, його будівлі були передані василіанам. Це був початок української парафії у Кракові (Імовірно, третя по часу заснування (1788 р.) греко-католицька парафія за межами України після парафії святих мучеників Сергія та Вакха у Римі – 1637 р. та парафії св. Варвари в Відні – 1784 р.).
Цікаво, що з 1784 р. при Краківський академії (суч. Ягеллонському університеті) був свій греко-католицький священик, який забезпечував релігійні потреби студентів цього визнання. Втім, де відбувалися ці служби не зрозуміло.
Василіани шукали нові можливості для богослужінь. Відомо, що 23 серпня 1797 р. о. Флоріан Кудрієвич клопотав про це у влади. У 1801 р. було визначено для цього каплицю Матері Божої Болесної при костелі краківських францисканців на площі Всіх Святих (pl. Wszystkich Swietych), ,.
Парафія Воздвиження св. Хреста в костелі св. Норберта
Творець сучасної греко-католицької парафії Воздвиження св. Хреста в костелі св. Норберта – отець Флоріан Кудревич був одним з найбільш відданих і заслужених пастирів для релігійного життя українців в Кракові, до якого прибув після навчання філософії в Умані та річному перебуванні в монастирі василіан в Почаєві. Після закінчення курсу права та теологічного навчання в 1788–1790 рр., о. Кудревич був обраний в 1802 р. Краківською академією (суч. Ягеллонський університет) викладачем Святого Письма на теологічному факультеті. За сумлінну працю отримав надвірний похвальний декрет в 1808 р, яким приймав для парафії греко-католицької церкву св. Норберта. 26 лютого 1808 р. василіанам віддано скасовану в 1802 р. філію монастиря сс. Норбертіанок з Сальватора при вул. (Брамі) Вісляній (де зараз вона і знаходиться) – храм та одноповерхову будівлю. Хоча св. Норберт не значиться в греко-католицьким календарі і церква набула з 1855 р. нової посвяти, як Хрестовоздвиженська, тим не менше церква продовжувала називатися старою назвою.
Наступником о. Кудревича, в 1834–1854 рр., був о. професор Лев Лаврисевич, який закінчив філософський та теологічний факультет Варшавського університету, а в 1823–1827 рр. виконував обов’язки віцепрокурора біля отця василіаніна Йордана Міцеквича в Римі, при костелі “della Madonna del Pascolo Rome ad Aedes Ss. Martirum Sergii et Bacchi sitae” – тобто вже згадувані церкві святих мучеників Сергія та Вакха. По кількалітній праці в якості секретаря єпископа Фердінанда Цехановського i Пилипа Шумборського стає в 1832 р. помічником о. пробоща Ф. Кудревича в Кракові, де вже в 1833 р. захищає докторську дисертацію з теології і призначається Сенатом Ягеллонського університету заступником професора новоутвореної кафедри навчання релігії, а пізніше педагогіки і грецької мови на Філософському факультеті. В 1835 р. стає професором кафедри пастирської теології, ораторського мистецтва, катехез та дидактики на тому ж філософському факультеті. В 1842 р. ухвалою сенату отримує гідність “Візитатора, який наглядає початкові і виділові школи”, а в 1843 р. рішенням Великої Ради Ягеллонського університету стає ректором університету на дворічну каденцію від 1843 р., і одночасно головою Краківського наукового товариства, статут якого готував від 1849 р. Варто наголосити, що окрім численних занять та обов’язків о. проф. Лаврисевич заангажувався в діяльність для утримання науки релігії на Релігійному факультеті Львівського університету, a в 1849 р. увійшов в склад комітету, який розробляв повний науковий план. На доручення університету був візитатором краківських початкових шкіл в 1842-43 рр. Натомість в 1842–1848 рр. проводив безкоштовні для слухачів теологічного факультету виклади з методів навчання для глухонімих, а також з думкою про допомогу в навчанні в закладах для глухонімих приготував польський переклад німецького підручника Германа Чеха. Серед написаних о. проф. Л. Лаврисевича праць в т.ч. "Історія руської церкви".
В 1850 р. з церкви св. Норберта вкрадено найцінніші літургічні і церковні предмети. А після цього вона згоріла разом з будівлею плебані, в пожежі яка поглинула 180 кам`яниць різних вулиць Кракова і 4 костели, включно з церквою св. Норберта. о. проф. Л. Лаврисевич, після знайдення прихистку у настоятеля парафії св. Флоріана о. Кароля Феліги, останні 4 роки свого життя терпляче працював на відбудові парафії. І хоча він не привів монастирський комплекс до вигляду як перед пожежею, проте відбудував дах, який було вкрито черепицею, і приміщення плебані.
Обов’язок закінчення відбудови церкви після смерті о. Лева Лаврисевича впав на о. Івана Лавровського, який приступивши до рішучої відбудови церкви, здійснив її серйозну архітектурну перебудову.
Кількість парафіян церкви св. Норберта складала в 1854 р. від 1000 до 1300 осіб, хоча були такі часи, як хоча б 1892 р. (коли на Ягеллонському університеті розпочав навчання Василь Стефаник), коли – як подає о. Іван Борсук – до церкви належало 2000 парафіян. Після відновлення церква перейшла до Перемишльської дієцезії. З 1887 р., у зв’язку із створенням студентської «академічної громади», парафія опікувалася її членами.
В 1863-1864 рр. адміністрацію парафії прийняв о. Степан Лаврисевич. Своїм головним завданням він вважав польсько-українське зближення і підкреслював, що Русь без Польщі “приречена рано чи пізно на поглинання Росією”. Політично заангажований С. Лаврисевич, брав участь в подіях 1861-1864 рр. У лютому 1861 р. він брав участь в регіональних маніфестаціях у Варшаві, Любліні, Грубешові та Холмі, де виголошував патріотичні промови в уніатських церквах та латинських костелах. Він також був серед організаторів славетної релігійно-патріотичної маніфестації під Городлом 10.10.1861 р., в річницю польсько-литовської унії, де виголосив яскраву промову що нав’язує до співпраці поляків та українців в боротьбі за визволення від загарбників. З поїздки до Києва він привіз делегацію українських земель до Варшави. Очікуючи репресій, С. Лаврисевич безпосередньо не взяв участь у січневому повстанні, a після його закінчення повернувся до Кракова. Помер в 1864 р., будучи адміністратором церкви св. Норберта, в інтер'єрі якої встановлено меморіальну дошку його пам’яті.
Після смерті о. С. Лаврисевича опіку над парафією прийняв в 1865–1866 рр. о. Микола Ливчак, який закупив для церкви хоругви: св. Кирила та Мефодія, св. Ольги та Володимира, Покрови Богородиці чи св. Миколая. Він походив з Тисової біля Перемишля. Але, маючи клопоти з керуванням парафією, вже в 1866 р. він перейшов до праці в Холмській дієцезії і отримав працю в Білій Підляській – в церкві св. Різдва Богородиці, де зберігалися реліквії св. Йосафата Кунцевича.
В 1867–1883 рр. настоятелем в парафії св. Норберта став доктор теології та канонічного права о. проф. Йосип Черлунчакевич, який до цього був адміністратором парафії у Відні і керівником навчання в існуючій в цьому місті Центральній греко-католицькій семінарії, так званій “Barbareum”, а після цього професором догматики і заступником декана i теологічного відділу в Львівському університеті в 1861–1865 рр. звідки перейшов на кафедру догматики теологічного факультету Ягеллонського університету. Він став його піддеканом а згодом і деканом в 1868–1873 рр. о. проф. Йосип Черлунчакевич – як і його попередники в парафії сповідав Кирило-Мефодієвську традицію, про що свідчать його старання, щоб розмістити в дверях церкви св. Норберта постаті солунських братів.
Впродовж 26 років (1883–1909) адміністратором, а від 1888 р. і пробощем греко-католицької парафії в Кракові був о. Іван Борсук, який також прислужився для розвитку парафії. Дякуючи його великій енергії та праці, церква та плебаня, які знаходилися в підупалому стані були ґрунтовно відремонтовані, а храм в інтер’єрі набув вигляду східної церкви. З метою організації цієї перебудови 24.03.1886 р. в помешканні о. Борсюка відбулася “мистецька нарада”, на якій були присутні: о. Борсук, др. Хараєвич, член парафільного комітету, др. Маріан Соколовський, професор Ягелонського університету, архітектор Тадеуш Стриєнський, а також проф. В. Лушкевич, директор Національного музею. Учасники наради вирішили, що треба покращити убоге убранство церкви, орієнтуючись на зразки руського мистецтва, зокрема виконати розписи стін в стилі каплиці св. Хреста. Останнє запропонував Сколовський, захоплений розписами каплиці. З цим всі одноголосно погодилися. Між вереснем 1884 р. та березнем 1886 р. було змінено положення головного олтаря, який був перенесений з східного боку церкви на західний. Церква хоч і була розписана скромно, проте таки преобразилася, головним чином, завдяки розкішному іконостасу збудованому архітектором П. Стриєнським та образам розміщеним у ньому, які виконав за ескізами Яна Матейка. Необхідно зазначити, що Я. Матейко був дуже прихильним до русинів-українців, і якщо міг то допомагав їм. Коли Матейко оглянув вже вставлений іконостас, той дуже сподобався майстру. Проте він звернув увагу на пусті простори для образів і одразу вирішив скомпонувати постаті святих для них.
Про особисте зацікавлення Яна Матейки долею греко-католиків свідчив факт, що в 1888 р. після закінчення іконостасу він продав виконані ним ескізи ікон, а виручені кошти передав підляським греко-католикам.
В 1888 р. лежачи в ліжку по посиленню виразкової хвороби, Я. Матейко почав малювати начерки для іконостасу церкви св. Норберта. Вже будучи здоровішим він закінчив ескізи: Христос вседержитель, Воздивження хреста з розп’ятим Христом, Привітання трьох королів, Христос з учнями в Емаус, Сходження Святого Духа, Вознесіння, зображення пророків Данила, Ісайї та Мойсея, Богородиці, апостолів та євангелістів. Малюючи, він старався надати своїм ескізам подібності до церковних розписів, проте візантійська стилізація та статичність були йому чужими. Через це в деяких зображеннях перемогла індивідуальність автора – з’явилися динамічні постаті, типові для Матейка. Перш за все це відноситься до сцени сходження Святого Благовіщеня, Христа з учнями та постаті пророків. На підставі ескізів Матейка образи для іконостасу намалював його учень Владислав Россовський. Матейко відвідав церкву після закінчення робіт і був дуже задоволений роботою.
Під час гітлерівської окупації Кракова діючою українською парафією у Кракові залишилася греко-католицька парафія св. Норберта, якою весь час окупації завідував отець-доктор . Парафія знаходилася у віданні Перемишльського єпископа.
Отець Хрущ підтримував релігійні організації світських греко-католицьких осіб, а також церковний хор, про що інформував своїх читачів український релігійний місячник «Місіонар» . У церкві св. Норберта в кінці серпня 1940 р. взяв шлюб з Василь Бандера — брат провідника ОУН(б). Того ж 1940 р. тут одружився з і сам Степан Бандера. Службу служив той же Павло Хрущ.
Примітки
- Парнікоза, Іван. Краків для українця. Частина 2. Серед "Моїх народів" ХІХ ст.-1918 р. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. (українська) . Микола Жарких. Процитовано 09.05.2021.
- Історія греко-католицької парафії св. Норберта в Кракові
- Parafia grekokatolicka w Krakowe. Przeszłość i teraźniejszość. 2018 -73 c. oraz foto
- Парнікоза, Іван. Краків для українця. Частина 5. В кігтях чорного орла, 1939-1945 рр. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. (українська) . Микола Жарких. Процитовано 10.05.2021 р..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greko katolicka parafiya yaka diye u Krakovi pri cerkvi sv Norberta za adresoyu vul Wislna 11 Istoriya parafiyiPochatki greko katolickoyi cerkvi v Krakovi Pochatki parafiyi ta greko katolickoyi cerkvi u Krakovi tisno pov yazani z Yagellonskim universitetom Reforma sistemi osviti zdijsnena Komisiyeyu narodnoyi osviti ne tilki nadala cerkovnim ordenam pravo zdijsnyuvati osvitnyu diyalnist ale odnochasno zobov yazuvala yih visilati kandidativ na pedagogichne navchannya Cej obov yazok stosuvavsya i micno latinizovanogo na toj chas ordenu Vasilian U 1788 r po kasaciyi filiyi monastirya bernardinciv po vul sv Yana 6 jogo budivli buli peredani vasilianam Ce buv pochatok ukrayinskoyi parafiyi u Krakovi Imovirno tretya po chasu zasnuvannya 1788 r greko katolicka parafiya za mezhami Ukrayini pislya parafiyi svyatih muchenikiv Sergiya ta Vakha u Rimi 1637 r ta parafiyi sv Varvari v Vidni 1784 r Cikavo sho z 1784 r pri Krakivskij akademiyi such Yagellonskomu universiteti buv svij greko katolickij svyashenik yakij zabezpechuvav religijni potrebi studentiv cogo viznannya Vtim de vidbuvalisya ci sluzhbi ne zrozumilo Vasiliani shukali novi mozhlivosti dlya bogosluzhin Vidomo sho 23 serpnya 1797 r o Florian Kudriyevich klopotav pro ce u vladi U 1801 r bulo viznacheno dlya cogo kaplicyu Materi Bozhoyi Bolesnoyi pri kosteli krakivskih franciskanciv na ploshi Vsih Svyatih pl Wszystkich Swietych Parafiya Vozdvizhennya sv Hresta v kosteli sv Norberta Cerkva Vozdvizhennya Hresta ta sv Norberta v Krakovi Tvorec suchasnoyi greko katolickoyi parafiyi Vozdvizhennya sv Hresta v kosteli sv Norberta otec Florian Kudrevich buv odnim z najbilsh viddanih i zasluzhenih pastiriv dlya religijnogo zhittya ukrayinciv v Krakovi do yakogo pribuv pislya navchannya filosofiyi v Umani ta richnomu perebuvanni v monastiri vasilian v Pochayevi Pislya zakinchennya kursu prava ta teologichnogo navchannya v 1788 1790 rr o Kudrevich buv obranij v 1802 r Krakivskoyu akademiyeyu such Yagellonskij universitet vikladachem Svyatogo Pisma na teologichnomu fakulteti Za sumlinnu pracyu otrimav nadvirnij pohvalnij dekret v 1808 r yakim prijmav dlya parafiyi greko katolickoyi cerkvu sv Norberta 26 lyutogo 1808 r vasilianam viddano skasovanu v 1802 r filiyu monastirya ss Norbertianok z Salvatora pri vul Brami Vislyanij de zaraz vona i znahoditsya hram ta odnopoverhovu budivlyu Hocha sv Norbert ne znachitsya v greko katolickim kalendari i cerkva nabula z 1855 r novoyi posvyati yak Hrestovozdvizhenska tim ne menshe cerkva prodovzhuvala nazivatisya staroyu nazvoyu Nastupnikom o Kudrevicha v 1834 1854 rr buv o profesor Lev Lavrisevich yakij zakinchiv filosofskij ta teologichnij fakultet Varshavskogo universitetu a v 1823 1827 rr vikonuvav obov yazki viceprokurora bilya otcya vasilianina Jordana Micekvicha v Rimi pri kosteli della Madonna del Pascolo Rome ad Aedes Ss Martirum Sergii et Bacchi sitae tobto vzhe zgaduvani cerkvi svyatih muchenikiv Sergiya ta Vakha Po kilkalitnij praci v yakosti sekretarya yepiskopa Ferdinanda Cehanovskogo i Pilipa Shumborskogo staye v 1832 r pomichnikom o probosha F Kudrevicha v Krakovi de vzhe v 1833 r zahishaye doktorsku disertaciyu z teologiyi i priznachayetsya Senatom Yagellonskogo universitetu zastupnikom profesora novoutvorenoyi kafedri navchannya religiyi a piznishe pedagogiki i greckoyi movi na Filosofskomu fakulteti V 1835 r staye profesorom kafedri pastirskoyi teologiyi oratorskogo mistectva katehez ta didaktiki na tomu zh filosofskomu fakulteti V 1842 r uhvaloyu senatu otrimuye gidnist Vizitatora yakij naglyadaye pochatkovi i vidilovi shkoli a v 1843 r rishennyam Velikoyi Radi Yagellonskogo universitetu staye rektorom universitetu na dvorichnu kadenciyu vid 1843 r i odnochasno golovoyu Krakivskogo naukovogo tovaristva statut yakogo gotuvav vid 1849 r Varto nagolositi sho okrim chislennih zanyat ta obov yazkiv o prof Lavrisevich zaangazhuvavsya v diyalnist dlya utrimannya nauki religiyi na Religijnomu fakulteti Lvivskogo universitetu a v 1849 r uvijshov v sklad komitetu yakij rozroblyav povnij naukovij plan Na doruchennya universitetu buv vizitatorom krakivskih pochatkovih shkil v 1842 43 rr Natomist v 1842 1848 rr provodiv bezkoshtovni dlya sluhachiv teologichnogo fakultetu vikladi z metodiv navchannya dlya gluhonimih a takozh z dumkoyu pro dopomogu v navchanni v zakladah dlya gluhonimih prigotuvav polskij pereklad nimeckogo pidruchnika Germana Cheha Sered napisanih o prof L Lavrisevicha prac v t ch Istoriya ruskoyi cerkvi Kostel sv Floriana de pislya pozhezhi znajshov pritulok nastoyatel greko katolickoyi parafiyi v Krakovi o Lev Lavrisevich V 1850 r z cerkvi sv Norberta vkradeno najcinnishi liturgichni i cerkovni predmeti A pislya cogo vona zgorila razom z budivleyu plebani v pozhezhi yaka poglinula 180 kam yanic riznih vulic Krakova i 4 kosteli vklyuchno z cerkvoyu sv Norberta o prof L Lavrisevich pislya znajdennya prihistku u nastoyatelya parafiyi sv Floriana o Karolya Feligi ostanni 4 roki svogo zhittya terplyache pracyuvav na vidbudovi parafiyi I hocha vin ne priviv monastirskij kompleks do viglyadu yak pered pozhezheyu prote vidbuduvav dah yakij bulo vkrito cherepiceyu i primishennya plebani Obov yazok zakinchennya vidbudovi cerkvi pislya smerti o Leva Lavrisevicha vpav na o Ivana Lavrovskogo yakij pristupivshi do rishuchoyi vidbudovi cerkvi zdijsniv yiyi serjoznu arhitekturnu perebudovu Kilkist parafiyan cerkvi sv Norberta skladala v 1854 r vid 1000 do 1300 osib hocha buli taki chasi yak hocha b 1892 r koli na Yagellonskomu universiteti rozpochav navchannya Vasil Stefanik koli yak podaye o Ivan Borsuk do cerkvi nalezhalo 2000 parafiyan Pislya vidnovlennya cerkva perejshla do Peremishlskoyi diyeceziyi Z 1887 r u zv yazku iz stvorennyam studentskoyi akademichnoyi gromadi parafiya opikuvalasya yiyi chlenami V 1863 1864 rr administraciyu parafiyi prijnyav o Stepan Lavrisevich Svoyim golovnim zavdannyam vin vvazhav polsko ukrayinske zblizhennya i pidkreslyuvav sho Rus bez Polshi prirechena rano chi pizno na poglinannya Rosiyeyu Politichno zaangazhovanij S Lavrisevich brav uchast v podiyah 1861 1864 rr U lyutomu 1861 r vin brav uchast v regionalnih manifestaciyah u Varshavi Lyublini Grubeshovi ta Holmi de vigoloshuvav patriotichni promovi v uniatskih cerkvah ta latinskih kostelah Vin takozh buv sered organizatoriv slavetnoyi religijno patriotichnoyi manifestaciyi pid Gorodlom 10 10 1861 r v richnicyu polsko litovskoyi uniyi de vigolosiv yaskravu promovu sho nav yazuye do spivpraci polyakiv ta ukrayinciv v borotbi za vizvolennya vid zagarbnikiv Z poyizdki do Kiyeva vin priviz delegaciyu ukrayinskih zemel do Varshavi Ochikuyuchi represij S Lavrisevich bezposeredno ne vzyav uchast u sichnevomu povstanni a pislya jogo zakinchennya povernuvsya do Krakova Pomer v 1864 r buduchi administratorom cerkvi sv Norberta v inter yeri yakoyi vstanovleno memorialnu doshku jogo pam yati Pislya smerti o S Lavrisevicha opiku nad parafiyeyu prijnyav v 1865 1866 rr o Mikola Livchak yakij zakupiv dlya cerkvi horugvi sv Kirila ta Mefodiya sv Olgi ta Volodimira Pokrovi Bogorodici chi sv Mikolaya Vin pohodiv z Tisovoyi bilya Peremishlya Ale mayuchi klopoti z keruvannyam parafiyeyu vzhe v 1866 r vin perejshov do praci v Holmskij diyeceziyi i otrimav pracyu v Bilij Pidlyaskij v cerkvi sv Rizdva Bogorodici de zberigalisya relikviyi sv Josafata Kuncevicha Pohovannya Ivana Borsuka 1842 1909 nastoyatelya greko katolickoyi parafiyi Vozdvizhennya u Krakovi protyagom 25 rokiv pochesnogo kriloshanina Peremishlskoyi kapituli Rakovickij cvintar Foto 2021 r V 1867 1883 rr nastoyatelem v parafiyi sv Norberta stav doktor teologiyi ta kanonichnogo prava o prof Josip Cherlunchakevich yakij do cogo buv administratorom parafiyi u Vidni i kerivnikom navchannya v isnuyuchij v comu misti Centralnij greko katolickij seminariyi tak zvanij Barbareum a pislya cogo profesorom dogmatiki i zastupnikom dekana i teologichnogo viddilu v Lvivskomu universiteti v 1861 1865 rr zvidki perejshov na kafedru dogmatiki teologichnogo fakultetu Yagellonskogo universitetu Vin stav jogo piddekanom a zgodom i dekanom v 1868 1873 rr o prof Josip Cherlunchakevich yak i jogo poperedniki v parafiyi spovidav Kirilo Mefodiyevsku tradiciyu pro sho svidchat jogo starannya shob rozmistiti v dveryah cerkvi sv Norberta postati solunskih brativ Vprodovzh 26 rokiv 1883 1909 administratorom a vid 1888 r i proboshem greko katolickoyi parafiyi v Krakovi buv o Ivan Borsuk yakij takozh prisluzhivsya dlya rozvitku parafiyi Dyakuyuchi jogo velikij energiyi ta praci cerkva ta plebanya yaki znahodilisya v pidupalomu stani buli gruntovno vidremontovani a hram v inter yeri nabuv viglyadu shidnoyi cerkvi Z metoyu organizaciyi ciyeyi perebudovi 24 03 1886 r v pomeshkanni o Borsyuka vidbulasya mistecka narada na yakij buli prisutni o Borsuk dr Harayevich chlen parafilnogo komitetu dr Marian Sokolovskij profesor Yagelonskogo universitetu arhitektor Tadeush Striyenskij a takozh prof V Lushkevich direktor Nacionalnogo muzeyu Uchasniki naradi virishili sho treba pokrashiti uboge ubranstvo cerkvi oriyentuyuchis na zrazki ruskogo mistectva zokrema vikonati rozpisi stin v stili kaplici sv Hresta Ostannye zaproponuvav Skolovskij zahoplenij rozpisami kaplici Z cim vsi odnogolosno pogodilisya Mizh veresnem 1884 r ta bereznem 1886 r bulo zmineno polozhennya golovnogo oltarya yakij buv perenesenij z shidnogo boku cerkvi na zahidnij Cerkva hoch i bula rozpisana skromno prote taki preobrazilasya golovnim chinom zavdyaki rozkishnomu ikonostasu zbudovanomu arhitektorom P Striyenskim ta obrazam rozmishenim u nomu yaki vikonav za eskizami Yana Matejka Neobhidno zaznachiti sho Ya Matejko buv duzhe prihilnim do rusiniv ukrayinciv i yaksho mig to dopomagav yim Koli Matejko oglyanuv vzhe vstavlenij ikonostas toj duzhe spodobavsya majstru Prote vin zvernuv uvagu na pusti prostori dlya obraziv i odrazu virishiv skomponuvati postati svyatih dlya nih Pro osobiste zacikavlennya Yana Matejki doleyu greko katolikiv svidchiv fakt sho v 1888 r pislya zakinchennya ikonostasu vin prodav vikonani nim eskizi ikon a virucheni koshti peredav pidlyaskim greko katolikam Nagrobok Petra Rogali Levickogo Inskripciya otec Petro Rogala Levickij Pochetnij kriloshanin Nastoyatel parafiyi sv Norberta v Krakovi 1847 09 01 1914 r B P Rakovickij cvintar Foto 2021 r Ikonostas z obrazami zaproektvovanimi Yanom Matejkom Cerkva Vozdvizhennya Krakiv V 1888 r lezhachi v lizhku po posilennyu virazkovoyi hvorobi Ya Matejko pochav malyuvati nacherki dlya ikonostasu cerkvi sv Norberta Vzhe buduchi zdorovishim vin zakinchiv eskizi Hristos vsederzhitel Vozdivzhennya hresta z rozp yatim Hristom Privitannya troh koroliv Hristos z uchnyami v Emaus Shodzhennya Svyatogo Duha Voznesinnya zobrazhennya prorokiv Danila Isajyi ta Mojseya Bogorodici apostoliv ta yevangelistiv Malyuyuchi vin staravsya nadati svoyim eskizam podibnosti do cerkovnih rozpisiv prote vizantijska stilizaciya ta statichnist buli jomu chuzhimi Cherez ce v deyakih zobrazhennyah peremogla individualnist avtora z yavilisya dinamichni postati tipovi dlya Matejka Persh za vse ce vidnositsya do sceni shodzhennya Svyatogo Blagovishenya Hrista z uchnyami ta postati prorokiv Na pidstavi eskiziv Matejka obrazi dlya ikonostasu namalyuvav jogo uchen Vladislav Rossovskij Matejko vidvidav cerkvu pislya zakinchennya robit i buv duzhe zadovolenij robotoyu Pid chas gitlerivskoyi okupaciyi Krakova diyuchoyu ukrayinskoyu parafiyeyu u Krakovi zalishilasya greko katolicka parafiya sv Norberta yakoyu ves chas okupaciyi zaviduvav otec doktor Parafiya znahodilasya u vidanni Peremishlskogo yepiskopa Otec Hrush pidtrimuvav religijni organizaciyi svitskih greko katolickih osib a takozh cerkovnij hor pro sho informuvav svoyih chitachiv ukrayinskij religijnij misyachnik Misionar U cerkvi sv Norberta v kinci serpnya 1940 r vzyav shlyub z Vasil Bandera brat providnika OUN b Togo zh 1940 r tut odruzhivsya z i sam Stepan Bandera Sluzhbu sluzhiv toj zhe Pavlo Hrush PrimitkiParnikoza Ivan Krakiv dlya ukrayincya Chastina 2 Sered Moyih narodiv HIH st 1918 r Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Procitovano 09 05 2021 Istoriya greko katolickoyi parafiyi sv Norberta v Krakovi Parafia grekokatolicka w Krakowe Przeszlosc i terazniejszosc 2018 73 c oraz foto Parnikoza Ivan Krakiv dlya ukrayincya Chastina 5 V kigtyah chornogo orla 1939 1945 rr Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Procitovano 10 05 2021 r