Паралельна тональність

Паралельні тональності — парні тональності мажору і мінору, що мають ідентичні ключові знаки. Тоніка паралельного мінору розташована на півтора тону (на малу терцію) нижче тоніки мажору. Повний перелік використовуваних в музиці тональностей:

• До-бемоль мажор — ля-бемоль мінор (7 знаків бемоль).
• Соль-бемоль мажор — мі-бемоль мінор (6 знаків бемоль).
• Ре-бемоль мажор — сі-бемоль мінор (5 знаків бемоль).
• Ля-бемоль мажор — фа мінор (4 знаки бемоль).
• Мі-бемоль мажор — до мінор (3 знаки бемоль).
• Сі-бемоль мажор — соль мінор (2 знаки бемоль).
• Фа мажор — ре мінор (1 знак бемоль).
• До мажор — ля мінор (немає знаків).
• Соль мажор — мі мінор (1 знак дієз).
• Ре мажор — сі мінор (2 знаки дієз).
• Ля мажор — фа-дієз мінор (3 знаки дієз).
• Ми мажор — до-дієз мінор (4 знаки дієз).
• Сі мажор — соль-дієз мінор (5 знаків дієз).
• Фа-дієз мажор — ре-дієз мінор (6 знаків дієз).
• До-дієз мажор — ля-дієз мінор (7 знаків дієз).

Див. також

• Квінтове коло

Посилання

• Паралельні тональності // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 71-72