Папуга червонодзьоб буруйський Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Цар

Папуга-червонодзьоб буруйський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:	Psittaculidae
Рід:	Папуга-червонодзьоб (Tanygnathus)
Вид:	Папуга-червонодзьоб буруйський

Біноміальна назва

Tanygnathus gramineus
(Gmelin, JF, 1788)

Синоніми

Psittacus gramineus J.F. Gmelin, 1788

Посилання

Вікісховище:	Tanygnathus gramineus
Віківиди:	Tanygnathus gramineus
EOL:	1177865
ITIS:	177537
МСОП:	22685016
NCBI:	2282769

Папу́га-червонодзьо́б буруйський (Tanygnathus gramineus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Індонезії.

Опис

Довжина птаха становить 40-42 см. Забарвлення переважно зелене, лоб і верхня частина голови блакитнувато-сірі. Від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Першорядні махові і покривні пера блакитнувато-зелені. Хвіст зелений з чорним кінчиком, нижня сторона хвоста жовтувата. Дзьоб у самців червоний, у самиць світло-сірий. Очі жовті, лапи сірі.

Поширення і екологія

Буруйські папуги-червонодзьоби є ендеміками острова Буру в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, на висоті від 600 до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами, насінням і горіхами. Імовірно, ведуть частково нічний спосіб життя. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці 2-3 яйця.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція буруйських папуг-червонодзьобів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Tanygnathus gramineus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 серпня 2022
Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le grand perroquet vert à tête bleue. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) . Т. 6. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 122—274.
Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 338.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 серпня 2022.
(1930). Dammerman, K.W. (ред.). Fauna Buruana: Aves (German) . Т. 7 (Suppl.). Instituts Scientifiques de Buitenzorg. с. 165–303 [262].
Robson, Craig (2013). A daytime sighting of the Black-lored Parrot Tanygnathus gramineus. BirdingAsia: 52—53.

Джерела

Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Tanygnathus gramineus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 01 серпня 2022

[2] Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le grand perroquet vert à tête bleue. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) . Т. 6. Paris: De l'Imprimerie Royale. с. 122—274.

[3] Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 338.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 серпня 2022.

[6] (1930). Dammerman, K.W. (ред.). Fauna Buruana: Aves (German) . Т. 7 (Suppl.). Instituts Scientifiques de Buitenzorg. с. 165–303 [262].

[7] Robson, Craig (2013). A daytime sighting of the Black-lored Parrot Tanygnathus gramineus. BirdingAsia: 52—53.