Пандіково

Пандіко́во (рос. Пандиково, чув. Пантьăк) — село у Чувашії Російської Федерації, центр Пандіковського сільського поселення Красночетайського району.

село Пандіково
рос. Пандиково чув. Пантьăк
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Чувашія
Муніципальний район	Красночетайський район
Поселення	Пандіковське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	97226835001
Код ЗКТМО:	97626435101
Основні дані
Статус села	1786
Населення	187 осіб (2010)
Поштовий індекс	429044
Географічні координати:	55°42′24″ пн. ш. 46°07′27″ сх. д. / 55.70666667002777217° пн. ш. 46.12444444002777288° сх. д. / 55.70666667002777217; 46.12444444002777288Координати: 55°42′24″ пн. ш. 46°07′27″ сх. д. / 55.70666667002777217° пн. ш. 46.12444444002777288° сх. д. / 55.70666667002777217; 46.12444444002777288
Часовий пояс	()
Мапа
Пандіково Пандіково

Населення — 187 осіб (2010; 237 в 2002, 328 в 1979, 443 в 1939, 424 в 1929, 273 в 1897, 183 в 1869, 195 в 1795).

Національний склад (2002):

• чуваші — 97 %

Історія

Історичні назви — Преображенське, Спаське. До 1724 року селяни мали статус ясачних, до 1835 — державних, до 1863 року — удільних, займались землеробством, тваринництвом, бондарством, лозоплетінням, ковальством, виробництвом коліс. Діяло 2 церкви: двохпрестольний храм Спаса Преображення Господнього з приділом Архангела Михаїла (1786–1938) та церква Божої Матері Казанської (1795–1941). У 18 столітті діяла винокурня, 1867 року відрито поштову станцію, 1858 року — церковнопарафіяльну школу, з 1870 року — початкове народне училище, з 1913 року — школа грамоти. 1929 року створено колгосп «Культура».

До 1920 року село входило до складу Аліковської сотні Юмачевської волості, Аліковської, Курмиської та Пандіковської волостей (у період 1835–1863 років — у складі Курмиського удільного приказу), до 1927 року — до складу Пандіковської та Красночетаївської волості Ядринського повіту (волосний центр у періоди 1918–1923 та 1925–1926 років). З переходом на райони 1927 року — спочатку у складі Красночетайського, у період 1962–1965 років — у складі Шумерлинського, після чого знову передане до складу Красночетайського району.

Господарство

У селі діють школа-садочок, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, модельна бібліотека, стадіон, пошта та відділення банку, храм, музей, магазин.

Примітки

1. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, населённых пунктов Чувашской Республики (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.

Посилання

• На Вікімапії (укр.)
• Чуваська енциклопедія (рос.)