Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Костянтин Іванович Пангало (Пангалос) | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 жовтня (20 вересня) 1883 Харків,  Російська імперія |
| Помер | 5 березня 1965 (81 рік) Тирасполь, Молдавська РСР,  СРСР |
| Країна | СРСР |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | грек |
| Діяльність | ботанік |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Всеросійський інститут рослинництва ім. М.І.Вавилова |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Відомі учні | |
Костянтин Іванович Пангало (рос. Константин Иванович Пангало) (2 жовтня (20 вересня) 1883, Харків — 5 березня 1965, Тирасполь, Молдавська РСР) — радянський та російський ботанік, грек за походженням, вчений у галузі генетичних ресурсів баштанних культур, друг і соратник Миколи Вавилова, доктор біологічних наук.
Життєпис
Роки навчання та становлення
Костянтин Пангало (Пангалос) був старшою дитиною у сім'ї комерсанта І. К. Пангалоса, грека за національністю, і М. В. Ремізової — троюрідної сестри письменника Олексія Ремізова. Освіту одержав у Москві, спочатку в Александрівському комерційному училищі, потім у Московському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1908 році. Короткий час працював у Донському політехнічному інституті, а з 1910 року стає практикантом селекційної станції Московського сільськогосподарського інституту. У 1911 році Костянтин Пангало поїхав вивчати досвід селекційної та насінницької справи до Німеччини, Швеції, Данії, Австрії. Після повернення у 1912 році він очолив контрольно–насінницьку станцію Московського товариства сільського господарства. Костянтин Пангало проводить дослідження, розробляє методики, публікує низку статей з насінництва, які лягли в основу його першої книги «Введение в сортоводство» (1920).
Наукова діяльність
У 1920 році Костянтин Пангало переїжджає до Ташкента, де його обирають професором кафедри селекції сільськогосподарського факультету Туркестанського університету і одночасно він завідує Ташкентською станцією городніх рослин. У цей період Костянтин Пангало знайомиться з Миколою Вавиловим.
Микола Іванович Вавилов запросив його до Ленінграда, де Костянтин Пангало очолив секцію баштанних культур, якою керував понад 20 років.
К. І. Пангало разом із співробітниками Середньоазійської дослідної станції ВІРу (Всеросійського інституту рослинництва) досліджували колекції баштанних культур — гарбуза, кавуна, дині, огірка, лагенарії, люфи та ін. За короткий період колекцію було вивчено, систематизовано і оцінено з точки зору забезпечення вихідним матеріалом селекції і сільськогосподарського виробництва. Результати узагальнено у спеціальному томі видання «Праці з прикладної ботаніки, генетики та селекції» (1930. Т. 23, вип. 3).
За заслуги у розробці наукових основ баштанництва Костянтину Пангалу у 1936 році присвоєно вчений ступінь доктора біологічних і сільськогосподарських наук без захисту. На той час ним було опубліковано більше 50 праць. Микола Вавилов високо цінував Костянтина Пангало як вченого і організатора, характеризував його як кращого у СРСР спеціаліста з баштанних культур (1934). К. І. Пангало брав найактивнішу участь у підготовці фундаментального видання «Теоретичні основи селекції рослин», яке створювалось під безпосереднім керівництвом Миколи Вавилова. У розділі «Селекція баштанних культур» уперше подано теоретичні основи селекції баштанних культур. Відображено результати комплексного вивчення найбагатшої колекції цих культур у напрямках географії, систематики, мінливості, біології цвітіння, генетики статі, представлено основні напрямки селекції гарбузових культур, які не втратили свого значення понині. Таблиці порівняльної морфології CucurbitaceaeJuss. відображають мінливість 170 ознак у 19 видів і є ілюстрацією закону гомологічних рядів у спадковій мінливості. Запропонована Костянтином Пангалом схема мінливості ознак була внесена до обох видань «Керівництва з апробації баштанних культур» (1959, 1984). На початок 1940 року світова колекція баштанних культур налічувала близько 10 000 зразків.
Вимушене заслання
Після арешту Миколи Вавилова почався тиск на Костянтина Пангала як друга і одного з найвірніших соратників. У 1946 році він був примушений на запрошення Ради Міністрів Молдавської РСР перейти до Овочево–картопляної зрошувальної дослідницької станції (м. Тирасполь; нині Придністровський науково–дослідний інститут сільського господарства) на посаду завідувача відділу баштанних культур. Тут він до кінця життя очолював усю роботу з баштанних культур у Молдавській РСР, приділяючи основну увагу селекції та насінництву.
Внесок в ботаніку
Костянтин Пангало займався проблемою еволюції баштанних культур. Він виділив новий вид гарбуза Cucurbitamixta Pang.; описав новий монотипний рід Praecitrullusfistulosus (Stocks) Pang., який раніше розглядався як різновид CitrullusvulgarisSchrad., що є ендеміком Індії. Встановив закономірності формування статі у гарбузових рослин, розробив систематику дині.
Важливе значення має стаття «Пол и цветение у возделываемых Cucurbitaceae» (1943). Усі дослідження, що проводились пізніше, з генетики статі, сортового насінництва, гетерозисної селекції баштанних культур базувались на цій роботі, яка нині є класичною. Першим з ботаніків Костянтин Пангало систематизував середньоазійські дині з унікальними у кожній оазі сортами.
Найбільше цікавила Костянтина Івановича диня. Перша його робота «Диня Туркестана» вийшла у 1925 році. У 1928 році опубліковано перше видання, а у 1958 друге видання монографії «Дині», у якій визначені основи класифікації культури. У 1937 році вийшла у світ монографія «Баштанництво СРСР». Всього ним опубліковано понад 80 праць. К. І. Пангало спільно з колегами створив та поліпшив понад 50 сортів, з яких 25 було районовано. Такі сорти як: кавун Хаіт-Кара, гарбуз Кашгарський, низка сортів дині — були у виробництві до кінця ХХ ст.
Книги та нагороди
Костянтин Пангало був усебічно обдарованою людиною: писав вірші, добре грав на скрипці, був талановитим режисером і актором, виступав у любительських спектаклях. Його книги «Главы моей жизни», «Н. И. Вавилов как человек и ученый», «К. А. Тимирязев» належать до найкращих зразків біографічної літератури. За заслуги в розвитку баштанництва Костянтина Пангала нагороджено орденами «Знак пошани» та Трудового Червоного Прапора (1949), грамотою Верховної Ради Узбекистану (1944). У 1954 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки Молдавської РСР».
Помер Костянтин Пангало у Тирасполі 5 травня 1965 року.
Література
- Богуславський Р. Л. Костянтин Іванович Пангало (до 130 річчя від дня народження) / Р. Л. Богуславський // Генетичні ресурси рослин. — 2013. — № 12. — С. 119-120.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Kostyantin Ivanovich Pangalo Pangalos Narodivsya2 zhovtnya 20 veresnya 1883 1883 09 20 Harkiv Rosijska imperiyaPomer5 bereznya 1965 1965 03 05 81 rik Tiraspol Moldavska RSR SRSRKrayina SRSRPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistgrekDiyalnistbotanikGaluzbotanikaZakladVserosijskij institut roslinnictva im M I VavilovaNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomi uchni Kostyantin Ivanovich Pangalo ros Konstantin Ivanovich Pangalo 2 zhovtnya 20 veresnya 1883 18830920 Harkiv 5 bereznya 1965 Tiraspol Moldavska RSR radyanskij ta rosijskij botanik grek za pohodzhennyam vchenij u galuzi genetichnih resursiv bashtannih kultur drug i soratnik Mikoli Vavilova doktor biologichnih nauk ZhittyepisRoki navchannya ta stanovlennya Kostyantin Pangalo Pangalos buv starshoyu ditinoyu u sim yi komersanta I K Pangalosa greka za nacionalnistyu i M V Remizovoyi troyuridnoyi sestri pismennika Oleksiya Remizova Osvitu oderzhav u Moskvi spochatku v Aleksandrivskomu komercijnomu uchilishi potim u Moskovskomu silskogospodarskomu instituti yakij zakinchiv u 1908 roci Korotkij chas pracyuvav u Donskomu politehnichnomu instituti a z 1910 roku staye praktikantom selekcijnoyi stanciyi Moskovskogo silskogospodarskogo institutu U 1911 roci Kostyantin Pangalo poyihav vivchati dosvid selekcijnoyi ta nasinnickoyi spravi do Nimechchini Shveciyi Daniyi Avstriyi Pislya povernennya u 1912 roci vin ocholiv kontrolno nasinnicku stanciyu Moskovskogo tovaristva silskogo gospodarstva Kostyantin Pangalo provodit doslidzhennya rozroblyaye metodiki publikuye nizku statej z nasinnictva yaki lyagli v osnovu jogo pershoyi knigi Vvedenie v sortovodstvo 1920 Naukova diyalnist U 1920 roci Kostyantin Pangalo pereyizhdzhaye do Tashkenta de jogo obirayut profesorom kafedri selekciyi silskogospodarskogo fakultetu Turkestanskogo universitetu i odnochasno vin zaviduye Tashkentskoyu stanciyeyu gorodnih roslin U cej period Kostyantin Pangalo znajomitsya z Mikoloyu Vavilovim Mikola Ivanovich Vavilov zaprosiv jogo do Leningrada de Kostyantin Pangalo ocholiv sekciyu bashtannih kultur yakoyu keruvav ponad 20 rokiv K I Pangalo razom iz spivrobitnikami Serednoazijskoyi doslidnoyi stanciyi VIRu Vserosijskogo institutu roslinnictva doslidzhuvali kolekciyi bashtannih kultur garbuza kavuna dini ogirka lagenariyi lyufi ta in Za korotkij period kolekciyu bulo vivcheno sistematizovano i ocineno z tochki zoru zabezpechennya vihidnim materialom selekciyi i silskogospodarskogo virobnictva Rezultati uzagalneno u specialnomu tomi vidannya Praci z prikladnoyi botaniki genetiki ta selekciyi 1930 T 23 vip 3 Za zaslugi u rozrobci naukovih osnov bashtannictva Kostyantinu Pangalu u 1936 roci prisvoyeno vchenij stupin doktora biologichnih i silskogospodarskih nauk bez zahistu Na toj chas nim bulo opublikovano bilshe 50 prac Mikola Vavilov visoko cinuvav Kostyantina Pangalo yak vchenogo i organizatora harakterizuvav jogo yak krashogo u SRSR specialista z bashtannih kultur 1934 K I Pangalo brav najaktivnishu uchast u pidgotovci fundamentalnogo vidannya Teoretichni osnovi selekciyi roslin yake stvoryuvalos pid bezposerednim kerivnictvom Mikoli Vavilova U rozdili Selekciya bashtannih kultur upershe podano teoretichni osnovi selekciyi bashtannih kultur Vidobrazheno rezultati kompleksnogo vivchennya najbagatshoyi kolekciyi cih kultur u napryamkah geografiyi sistematiki minlivosti biologiyi cvitinnya genetiki stati predstavleno osnovni napryamki selekciyi garbuzovih kultur yaki ne vtratili svogo znachennya ponini Tablici porivnyalnoyi morfologiyi CucurbitaceaeJuss vidobrazhayut minlivist 170 oznak u 19 vidiv i ye ilyustraciyeyu zakonu gomologichnih ryadiv u spadkovij minlivosti Zaproponovana Kostyantinom Pangalom shema minlivosti oznak bula vnesena do oboh vidan Kerivnictva z aprobaciyi bashtannih kultur 1959 1984 Na pochatok 1940 roku svitova kolekciya bashtannih kultur nalichuvala blizko 10 000 zrazkiv Vimushene zaslannya Pislya areshtu Mikoli Vavilova pochavsya tisk na Kostyantina Pangala yak druga i odnogo z najvirnishih soratnikiv U 1946 roci vin buv primushenij na zaproshennya Radi Ministriv Moldavskoyi RSR perejti do Ovochevo kartoplyanoyi zroshuvalnoyi doslidnickoyi stanciyi m Tiraspol nini Pridnistrovskij naukovo doslidnij institut silskogo gospodarstva na posadu zaviduvacha viddilu bashtannih kultur Tut vin do kincya zhittya ocholyuvav usyu robotu z bashtannih kultur u Moldavskij RSR pridilyayuchi osnovnu uvagu selekciyi ta nasinnictvu Vnesok v botanikuKostyantin Pangalo zajmavsya problemoyu evolyuciyi bashtannih kultur Vin vidiliv novij vid garbuza Cucurbitamixta Pang opisav novij monotipnij rid Praecitrullusfistulosus Stocks Pang yakij ranishe rozglyadavsya yak riznovid CitrullusvulgarisSchrad sho ye endemikom Indiyi Vstanoviv zakonomirnosti formuvannya stati u garbuzovih roslin rozrobiv sistematiku dini Vazhlive znachennya maye stattya Pol i cvetenie u vozdelyvaemyh Cucurbitaceae 1943 Usi doslidzhennya sho provodilis piznishe z genetiki stati sortovogo nasinnictva geterozisnoyi selekciyi bashtannih kultur bazuvalis na cij roboti yaka nini ye klasichnoyu Pershim z botanikiv Kostyantin Pangalo sistematizuvav serednoazijski dini z unikalnimi u kozhnij oazi sortami Najbilshe cikavila Kostyantina Ivanovicha dinya Persha jogo robota Dinya Turkestana vijshla u 1925 roci U 1928 roci opublikovano pershe vidannya a u 1958 druge vidannya monografiyi Dini u yakij viznacheni osnovi klasifikaciyi kulturi U 1937 roci vijshla u svit monografiya Bashtannictvo SRSR Vsogo nim opublikovano ponad 80 prac K I Pangalo spilno z kolegami stvoriv ta polipshiv ponad 50 sortiv z yakih 25 bulo rajonovano Taki sorti yak kavun Hait Kara garbuz Kashgarskij nizka sortiv dini buli u virobnictvi do kincya HH st Knigi ta nagorodiKostyantin Pangalo buv usebichno obdarovanoyu lyudinoyu pisav virshi dobre grav na skripci buv talanovitim rezhiserom i aktorom vistupav u lyubitelskih spektaklyah Jogo knigi Glavy moej zhizni N I Vavilov kak chelovek i uchenyj K A Timiryazev nalezhat do najkrashih zrazkiv biografichnoyi literaturi Za zaslugi v rozvitku bashtannictva Kostyantina Pangala nagorodzheno ordenami Znak poshani ta Trudovogo Chervonogo Prapora 1949 gramotoyu Verhovnoyi Radi Uzbekistanu 1944 U 1954 roci jomu prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki Moldavskoyi RSR Pomer Kostyantin Pangalo u Tiraspoli 5 travnya 1965 roku LiteraturaBoguslavskij R L Kostyantin Ivanovich Pangalo do 130 richchya vid dnya narodzhennya R L Boguslavskij Genetichni resursi roslin 2013 12 S 119 120