Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Пакарана | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Dinomys branickii Peters, 1873 | ||||||||||||||||||
 Мапа поширення Пакарани | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Пакарана (Dinomys branickii) — гризун, єдиний вид у родині пакаранових (Dinomyidae).
Етимологія
Родова назва походить від дав.-гр. δεινός — «страшний, грізний» і μῦς, — «миша», тобто «грізна миша», маючи на увазі розміри пакарани.
Видовим епітетом вшановано Костянтина Ґжеґожа Браницького (пол. Konstanty Grzegorz Branicki, 1824—1884) — натураліста, колекціонера, дослідника, заможного польського шляхтича, який фінансував багато експедицій у різні частини світу, чий син Ксаверій (пол. Ksawery) заснував приватний музей природи.
Поширення
Країни поширення: Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Перу, Венесуела. Висота проживання над рівнем моря: у Колумбії від 300 до 3400 м, у Болівії від 1000 до 1600 м. Населяють високі сельви і верхню частину нижньої сельви. Живе в незайманих лісах або з невеликим втручанням людини.
Зовнішня морфологія
Довжина голови й тіла 730—790 мм, хвіст близько 200 мм, маса 10—15 кг. Верхня частина тіла чорна або коричнева з двома більш-менш суцільними широкими білими смугами по боках від середини спини, а нижче по два коротших ряди білих плям. Нижня частина тіла блідіша, ніж верхня і не маркована. Волосяний покрив досить грубий, рідкий і різної довжини. Хвіст повністю покритий волоссям. Тіло кремезне, хвіст товстий, голова широка, вуха короткі й округлі, лапи короткі. Кожна із широких підошов лап має чотири пальці, кожен озброєний довгими, потужними кігтями. Самиці мають дві бічні грудні і дві бічні черевні пари молочних залоз. Різці широкі й важкі, імовірно без коренів.
Поведінка
Живуть у природних тріщинах, які вони збільшують розкопуючи сильними кігтями, але в полоні ніхто не бачив, щоб вони копали, натомість, вони використовують свої пазурі, щоб уміло лазити по деревах і воліють спати на висоті. Активні після заходу сонця. На землі ходить перевальцем. Коли загрожує хижак, такий, як оцелот або коаті, пакарана повертається спиною до скелі або нори для захисту своїх уразливих задніх частин. Під час їди, пакарана сидить навпочіпки й швидко досліджує свою їжу перед уживанням. Раціон, можливо, складають переважно фрукти, листя і ніжні частини стебел. Хоча назва означає «грізна миша», в бійку пакарана вступає лише в крайніх випадках. Загалом же вони добродушні, мирні, легко приручаються. Незадоволення можуть виявити низьким, гортанним гарчанням або дряпанням. Інші види вокалізації: під час зіткнень самців із самицями це шипіння, гарчання й уривчасте фиркання.
Відтворення
Період вагітності 223—283 дні. Зазвичай народжується двоє дитинчат. Маса дитинчати, народженого в неволі близько 900 г. У неволі живуть понад 10 років, рекорд довголіття — понад 13 років.
Джерела
- вебсайт Папського католицького університету Еквадору
- Ronald M. Nowak — Walker's mammals of the world, Vol. 1, 1999, pp. 1663,1664
- вебсайт МСОП
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pakarana Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Nadrodina Kaviyuvati Caviomorpha Rodina Pakaranovi Dinomyidae Rid Dinomys Peters 1873 Vid Pakarana Binomialna nazva Dinomys branickii Peters 1873 Mapa poshirennya Pakarani Posilannya Vikishovishe Dinomys branickii Vikividi Dinomys branickii EOL 326931 ITIS 584709 MSOP 6608 NCBI 108858 Fossilworks 234846 Pakarana Dinomys branickii grizun yedinij vid u rodini pakaranovih Dinomyidae EtimologiyaRodova nazva pohodit vid dav gr deinos strashnij griznij i mῦs misha tobto grizna misha mayuchi na uvazi rozmiri pakarani Vidovim epitetom vshanovano Kostyantina Gzhegozha Branickogo pol Konstanty Grzegorz Branicki 1824 1884 naturalista kolekcionera doslidnika zamozhnogo polskogo shlyahticha yakij finansuvav bagato ekspedicij u rizni chastini svitu chij sin Ksaverij pol Ksawery zasnuvav privatnij muzej prirodi PoshirennyaKrayini poshirennya Boliviya Braziliya Kolumbiya Ekvador Peru Venesuela Visota prozhivannya nad rivnem morya u Kolumbiyi vid 300 do 3400 m u Boliviyi vid 1000 do 1600 m Naselyayut visoki selvi i verhnyu chastinu nizhnoyi selvi Zhive v nezajmanih lisah abo z nevelikim vtruchannyam lyudini Zovnishnya morfologiyaDovzhina golovi j tila 730 790 mm hvist blizko 200 mm masa 10 15 kg Verhnya chastina tila chorna abo korichneva z dvoma bilsh mensh sucilnimi shirokimi bilimi smugami po bokah vid seredini spini a nizhche po dva korotshih ryadi bilih plyam Nizhnya chastina tila blidisha nizh verhnya i ne markovana Volosyanij pokriv dosit grubij ridkij i riznoyi dovzhini Hvist povnistyu pokritij volossyam Tilo kremezne hvist tovstij golova shiroka vuha korotki j okrugli lapi korotki Kozhna iz shirokih pidoshov lap maye chotiri palci kozhen ozbroyenij dovgimi potuzhnimi kigtyami Samici mayut dvi bichni grudni i dvi bichni cherevni pari molochnih zaloz Rizci shiroki j vazhki imovirno bez koreniv PovedinkaZhivut u prirodnih trishinah yaki voni zbilshuyut rozkopuyuchi silnimi kigtyami ale v poloni nihto ne bachiv shob voni kopali natomist voni vikoristovuyut svoyi pazuri shob umilo laziti po derevah i voliyut spati na visoti Aktivni pislya zahodu soncya Na zemli hodit perevalcem Koli zagrozhuye hizhak takij yak ocelot abo koati pakarana povertayetsya spinoyu do skeli abo nori dlya zahistu svoyih urazlivih zadnih chastin Pid chas yidi pakarana sidit navpochipki j shvidko doslidzhuye svoyu yizhu pered uzhivannyam Racion mozhlivo skladayut perevazhno frukti listya i nizhni chastini stebel Hocha nazva oznachaye grizna misha v bijku pakarana vstupaye lishe v krajnih vipadkah Zagalom zhe voni dobrodushni mirni legko priruchayutsya Nezadovolennya mozhut viyaviti nizkim gortannim garchannyam abo dryapannyam Inshi vidi vokalizaciyi pid chas zitknen samciv iz samicyami ce shipinnya garchannya j urivchaste firkannya VidtvorennyaPeriod vagitnosti 223 283 dni Zazvichaj narodzhuyetsya dvoye ditinchat Masa ditinchati narodzhenogo v nevoli blizko 900 g U nevoli zhivut ponad 10 rokiv rekord dovgolittya ponad 13 rokiv Dzherelavebsajt Papskogo katolickogo universitetu Ekvadoru Ronald M Nowak Walker s mammals of the world Vol 1 1999 pp 1663 1664 vebsajt MSOP Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi