Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пагво ський рух вче них англ Pugwash Conferences on Science and World Affairs рух вчених які виступають за мир роззброєн

Пагуошський рух науковців

Пагуошський рух науковців

Пагво́ський рух вче́них (англ. Pugwash Conferences on Science and World Affairs) - рух вчених, які виступають за мир, роззброєння та міжнародну безпеку, за запобігання світової термоядерної війни та наукову співпрацю. Пагвоський рух зародився 1955 року, коли 11 всесвітньо відомих учених, у тому числі Альберт Ейнштейн, Фредерік Жоліо-Кюрі, Бертран Рассел, Макс Борн, Персі Вільямс Бріджмен, Леопольд Інфельд, Лайнус Полінг, Джозеф Ротблат, виступили з маніфестом, в якому закликали зібрати конференцію проти використання ядерної енергії у військових цілях.

Пагвоський рух учених
image
Типорганізація
Засновано1957[1]
РозташуванняРим[2]
41°53′35″ пн. ш. 12°28′00″ сх. д. / 41.89326690002777553° пн. ш. 12.4668318000277764668° сх. д. / 41.89326690002777553; 12.4668318000277764668
Членствоd[3]
Вебсайт: pugwash.org
Нагороди
image (1995)
image Пагвоський рух учених у Вікісховищі

1987 року створено Міжнародний студентський і Молодіжний пагвоський рух.

Для поширення ідей учасників Пагвоського руху випускаються періодичні видання: «Proceedings of the Pugwash Conferences on Science and World Affairs» (щорічно з 1957), «Pugwash Newsletter» (щоквартально з 1963 ), «Pugwash Occasional Papers» (щоквартально з 2000), спеціальні монографії та доповіді.

Пагвоські конференції

Перша конференція

Перша Пагвоська конференція пройшла 7—11 липня 1957 року за активної підтримки канадського громадського діяча й мільярдера Сайруса Ітона на його батьківщині в (Нова Шотландія, Канада). На конференції були присутні 22 вчених з 10 країн (7 з США, в тому числі Герман Джозеф Мюллер, Лео Силард, 3 з СРСР, 3 з Японії, в тому числі , Хідекі Юкава, 2 з Великої Британії, в тому числі Сесіл Френк Пауелл, 2 з Канади, по одному з Австралії (Марк Оліфант), Австрії, Китаю, Французької республіки та Польської Народної Республіки). В основному це були фізики-ядерники. З СРСР приїхали академік , професор , академік Дмитро Скобєльцин, а також помічник головного вченого секретаря Президії АН СРСР . Перша Пагвоська конференція була присвячена небезпеці використання ядерної зброї, і можливості контролю за її розповсюдженням. На конференції було утворено постійний комітет Пагвоського руху з місцеперебуванням у Лондоні.

З 1957 року Пагвоські конференції проводяться 1—2 рази на рік. За рішенням Ради організації з 2007 року Пагвоські конференції проводяться один раз на 18 місяців.

У проміжках між конференціями Пагвоським рухом організуються тематичні симпозіуми та семінари в різних країнах світу.

Традиції конференцій

  • Всі учасники конференції отримують персональне запрошення і не є представниками жодної країни чи організації.
  • Дискусії проводяться за зачиненими дверима, тільки після закінчення зустрічі робиться коротка заява для преси.

Список конференцій

Номер Час проведення Місто Країна Примітки
1-а Липень 1957 Канада
2-я травня 1958 Канада
Третього вересня 1958 Кіцбюель Австрія
4-а червень - липень 1959 Баден-Баден ФРН
5-а серпень 1959 Пагвош Канада
6-а грудень 1960 Москва СРСР
7-а вересень 1961 США
8-а вересень 1961 США
9-а серпень 1962 Кембридж Велика Британія
10-а вересень 1962 Лондон Велика Британія
11-а вересень 1963 Дубровник Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
12-та січень 1964 Удайпур Індія
13-а вересень 1964 Карлові Вари Чехословацька Соціалістична Республіка
14-а квітень 1965 Венеція Італія
15-а грудень 1965 - січень 1966 Аддис-Абеба Ефіопія
16-а вересень 1966 Сопот Польська Народна Республіка
17-та вересень 1967 Роннебю Швеція
18-та вересень 1968 Ніцца Франція
19-а жовтень 1969 Сочі СРСР
20-та вересень 1970 США
21-а серпень - вересень 1971 Соціалістична Республіка Румунія
22-а вересень 1972 Оксфорд Велика Британія
23-я серпень - вересень 1973 Фінляндія
24-а серпень - вересень 1974 Баден Австрія
25-а січень 1976 Індія
26-а серпень 1976 НДР
27-а серпень 1977 Мюнхен ФРН
28-а вересень 1978 Варна Народна Республіка Болгарія
29-а липень 1979 Мехіко Мексика
30-а серпень 1980 Брекелен Нідерланди
31-а серпень 1981 Канада
32-а серпень 1982 Варшава Польська Народна Республіка
33-я серпень 1983 Венеція Італія
34-та липень 1984 Швеція
35-а липень 1985 Кампінас Бразилія
36-а вересень 1986 Будапешт Угорська Народна Республіка
37-а вересень 1987 Гмунден Австрія
38-а серпень - вересень 1988 Дагомис СРСР
39-а липень 1989 Кембридж США
40-а вересень 1990 Велика Британія
41-а вересень 1991 Пекін Китай
42-я вересень 1992 Берлін Німеччина
43-я червень 1993 Швеція
44-я червень - липень 1994 Греція
45-а липень 1995 Хіросіма Японія
46-та вересень 1996 Лахті Фінляндія
47-я серпень 1997 Ліллехаммер Норвегія
48-а вересень - жовтень 1998 Мексика
49-а вересень 1999 Рустенбург ПАР
50-та серпень 2000 Кембридж Велика Британія
51-а березень 2002 Агра Індія
52-а серпень 2002 Сан-Дієго США
53-я липень 2003 Галіфакс, Канада
54-а жовтень 2004 Сеул Республіка Корея
55-та липень 2005 Хіросіма Японія
56-а листопад 2006 Каїр Єгипет
57-а жовтень 2007 Барі Італія
58-а квітень 2009 Гаага Нідерланди
59-а липень 2011 Берлін Німеччина
60-та листопад 2013 Стамбул Туреччина
61-а листопад 2015 Нагасакі Японія

Міжнародне визнання

1995 року Пагвоський рух став лауреатом Нобелівської премії миру «За великі досягнення, спрямовані на зниження ролі ядерної зброї у світовій політиці, і за багаторічні зусилля із заборони цього виду зброї».

Примітки

  1. http://cultural-opposition.eu/registry/?uri=http://courage.btk.mta.hu/courage/individual/n36255
  2. COURAGE Registry
    d:Track:Q64784883
  3. https://www.stopkillerrobots.org/members/
  4. 1010985a1.htm Пагуошський рух[недоступне посилання з липня 2019] / Лебедєв М. - стаття з енциклопедії «Кругосвєт »® [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
  5. Документи та історія Пагуошського руху. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 15 червня 2010.

Література

  • С. П. Галака. Пагуошський рух // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
  • Рижов Ю. А., Лебедєв М. А.Вчені Академії наук у Пагуошського рух / / Весник РАН .- 2005.-Т. 75, № 6.
  • Рижов Ю. А., Лебедєв М. А.Ювілей Пагуошського руху / / Весник РАН .- 2007.-Т.77, № 10.
  • Лебедєв М. А.До 50-річчя Пагуошського руху / / Екология и жизнь.-2007 .- № 10, 11.

Посилання

  • Офіційний сайт Пагуошського руху вчених [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
  • Маніфест Рассела - Ейнштейна, 1955 р. [ 4 червня 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pagvo skij ruh vche nih angl Pugwash Conferences on Science and World Affairs ruh vchenih yaki vistupayut za mir rozzbroyennya ta mizhnarodnu bezpeku za zapobigannya svitovoyi termoyadernoyi vijni ta naukovu spivpracyu Pagvoskij ruh zarodivsya 1955 roku koli 11 vsesvitno vidomih uchenih u tomu chisli Albert Ejnshtejn Frederik Zholio Kyuri Bertran Rassel Maks Born Persi Vilyams Bridzhmen Leopold Infeld Lajnus Poling Dzhozef Rotblat vistupili z manifestom v yakomu zaklikali zibrati konferenciyu proti vikoristannya yadernoyi energiyi u vijskovih cilyah Pagvoskij ruh uchenihTiporganizaciyaZasnovano1957 1 RoztashuvannyaRim 2 41 53 35 pn sh 12 28 00 sh d 41 89326690002777553 pn sh 12 4668318000277764668 sh d 41 89326690002777553 12 4668318000277764668Chlenstvod 3 Vebsajt pugwash orgNagorodi 1995 Pagvoskij ruh uchenih u Vikishovishi 1987 roku stvoreno Mizhnarodnij studentskij i Molodizhnij pagvoskij ruh Dlya poshirennya idej uchasnikiv Pagvoskogo ruhu vipuskayutsya periodichni vidannya Proceedings of the Pugwash Conferences on Science and World Affairs shorichno z 1957 Pugwash Newsletter shokvartalno z 1963 Pugwash Occasional Papers shokvartalno z 2000 specialni monografiyi ta dopovidi Pagvoski konferenciyiPersha konferenciya Persha Pagvoska konferenciya projshla 7 11 lipnya 1957 roku za aktivnoyi pidtrimki kanadskogo gromadskogo diyacha j milyardera Sajrusa Itona na jogo batkivshini v Nova Shotlandiya Kanada Na konferenciyi buli prisutni 22 vchenih z 10 krayin 7 z SShA v tomu chisli German Dzhozef Myuller Leo Silard 3 z SRSR 3 z Yaponiyi v tomu chisli Hideki Yukava 2 z Velikoyi Britaniyi v tomu chisli Sesil Frenk Pauell 2 z Kanadi po odnomu z Avstraliyi Mark Olifant Avstriyi Kitayu Francuzkoyi respubliki ta Polskoyi Narodnoyi Respubliki V osnovnomu ce buli fiziki yaderniki Z SRSR priyihali akademik profesor akademik Dmitro Skobyelcin a takozh pomichnik golovnogo vchenogo sekretarya Prezidiyi AN SRSR Persha Pagvoska konferenciya bula prisvyachena nebezpeci vikoristannya yadernoyi zbroyi i mozhlivosti kontrolyu za yiyi rozpovsyudzhennyam Na konferenciyi bulo utvoreno postijnij komitet Pagvoskogo ruhu z misceperebuvannyam u Londoni Z 1957 roku Pagvoski konferenciyi provodyatsya 1 2 razi na rik Za rishennyam Radi organizaciyi z 2007 roku Pagvoski konferenciyi provodyatsya odin raz na 18 misyaciv U promizhkah mizh konferenciyami Pagvoskim ruhom organizuyutsya tematichni simpoziumi ta seminari v riznih krayinah svitu Tradiciyi konferencij Vsi uchasniki konferenciyi otrimuyut personalne zaproshennya i ne ye predstavnikami zhodnoyi krayini chi organizaciyi Diskusiyi provodyatsya za zachinenimi dverima tilki pislya zakinchennya zustrichi robitsya korotka zayava dlya presi Spisok konferencij Nomer Chas provedennya Misto Krayina Primitki 1 a Lipen 1957 Kanada 2 ya travnya 1958 Kanada Tretogo veresnya 1958 Kicbyuel Avstriya 4 a cherven lipen 1959 Baden Baden FRN 5 a serpen 1959 Pagvosh Kanada 6 a gruden 1960 Moskva SRSR 7 a veresen 1961 SShA 8 a veresen 1961 SShA 9 a serpen 1962 Kembridzh Velika Britaniya 10 a veresen 1962 London Velika Britaniya 11 a veresen 1963 Dubrovnik Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya 12 ta sichen 1964 Udajpur Indiya 13 a veresen 1964 Karlovi Vari Chehoslovacka Socialistichna Respublika 14 a kviten 1965 Veneciya Italiya 15 a gruden 1965 sichen 1966 Addis Abeba Efiopiya 16 a veresen 1966 Sopot Polska Narodna Respublika 17 ta veresen 1967 Ronnebyu Shveciya 18 ta veresen 1968 Nicca Franciya 19 a zhovten 1969 Sochi SRSR 20 ta veresen 1970 SShA 21 a serpen veresen 1971 Socialistichna Respublika Rumuniya 22 a veresen 1972 Oksford Velika Britaniya 23 ya serpen veresen 1973 Finlyandiya 24 a serpen veresen 1974 Baden Avstriya 25 a sichen 1976 Indiya 26 a serpen 1976 NDR 27 a serpen 1977 Myunhen FRN 28 a veresen 1978 Varna Narodna Respublika Bolgariya 29 a lipen 1979 Mehiko Meksika 30 a serpen 1980 Brekelen Niderlandi 31 a serpen 1981 Kanada 32 a serpen 1982 Varshava Polska Narodna Respublika 33 ya serpen 1983 Veneciya Italiya 34 ta lipen 1984 Shveciya 35 a lipen 1985 Kampinas Braziliya 36 a veresen 1986 Budapesht Ugorska Narodna Respublika 37 a veresen 1987 Gmunden Avstriya 38 a serpen veresen 1988 Dagomis SRSR 39 a lipen 1989 Kembridzh SShA 40 a veresen 1990 Velika Britaniya 41 a veresen 1991 Pekin Kitaj 42 ya veresen 1992 Berlin Nimechchina 43 ya cherven 1993 Shveciya 44 ya cherven lipen 1994 Greciya 45 a lipen 1995 Hirosima Yaponiya 46 ta veresen 1996 Lahti Finlyandiya 47 ya serpen 1997 Lillehammer Norvegiya 48 a veresen zhovten 1998 Meksika 49 a veresen 1999 Rustenburg PAR 50 ta serpen 2000 Kembridzh Velika Britaniya 51 a berezen 2002 Agra Indiya 52 a serpen 2002 San Diyego SShA 53 ya lipen 2003 Galifaks Kanada 54 a zhovten 2004 Seul Respublika Koreya 55 ta lipen 2005 Hirosima Yaponiya 56 a listopad 2006 Kayir Yegipet 57 a zhovten 2007 Bari Italiya 58 a kviten 2009 Gaaga Niderlandi 59 a lipen 2011 Berlin Nimechchina 60 ta listopad 2013 Stambul Turechchina 61 a listopad 2015 Nagasaki YaponiyaMizhnarodne viznannya1995 roku Pagvoskij ruh stav laureatom Nobelivskoyi premiyi miru Za veliki dosyagnennya spryamovani na znizhennya roli yadernoyi zbroyi u svitovij politici i za bagatorichni zusillya iz zaboroni cogo vidu zbroyi Primitkihttp cultural opposition eu registry uri http courage btk mta hu courage individual n36255 COURAGE Registry d Track Q64784883 https www stopkillerrobots org members 1010985a1 htm Paguoshskij ruh nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lebedyev M stattya z enciklopediyi Krugosvyet 13 serpnya 2009 u Wayback Machine Dokumenti ta istoriya Paguoshskogo ruhu Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 15 chervnya 2010 LiteraturaS P Galaka Paguoshskij ruh Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Rizhov Yu A Lebedyev M A Vcheni Akademiyi nauk u Paguoshskogo ruh Vesnik RAN 2005 T 75 6 Rizhov Yu A Lebedyev M A Yuvilej Paguoshskogo ruhu Vesnik RAN 2007 T 77 10 Lebedyev M A Do 50 richchya Paguoshskogo ruhu Ekologiya i zhizn 2007 10 11 PosilannyaOficijnij sajt Paguoshskogo ruhu vchenih 8 bereznya 2021 u Wayback Machine Manifest Rassela Ejnshtejna 1955 r 4 chervnya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ