Павільйон Марсан фр Pavillon de Marsan флігель колишнього палацу Тюїльрі нині західне крило Луврського палацу в 1 му окр

Павільйон Марсан (фр. Pavillon de Marsan) — флігель колишнього палацу Тюїльрі, нині західне крило Луврського палацу в 1-му окрузі Парижа.

Павільйон Марсан

Назва на честь:	^d



48°51′44″ пн. ш. 2°19′52″ сх. д. / 48.86222° пн. ш. 2.33111° сх. д. / 48.86222; 2.33111Координати: 48°51′44″ пн. ш. 2°19′52″ сх. д. / 48.86222° пн. ш. 2.33111° сх. д. / 48.86222; 2.33111
Тип	Павільйон
Країна	Франція
Розташування	Париж
Тип будівлі	фліґель
Архітектор	Луї Лево, Шарль Персьє, П'єр-Франсуа-Леонар Фонтен і ^d
Засновано	1664
Адреса	Париж, вулиця Ріволі, 107
Павільйон Марсан (Париж)

Павільйон Марсан у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Марсан.

Історія

Павільйон Марсан прибудував до палацу Тюїльрі при французькому королі Генріху IV, Людовиком XIV флігель був розширений та оздоблений, нинішнього вигляду ж набув при правлінні Бонапартів.

Спочатку назва флігеля була «павільйон Помона». Згодом він отримав нинішню назву, яка пов'язана з іменем Марії-Луїзі де Роан, графині Марсан, також відомої як мадам де Марсан, яка з 1754 року була вихователькою королівських дітей, зокрема майбутніх королів Людовика XVI та Людовика XVIII. Марії-Луїзі де Роан мешкала у павільйоні, і її прізвище стало його назвою. Вона померла у 1803 на 83 році життя.

Від часу своєї побудови павільйон Марсан становив частину палацу Тюїльрі та був з'єднаний з його центральною частиною — триповерховим корпусом — і переходом із Лувром.

Під час Французької революції перший поверх павільйону Марсан займала дочка Людовика XV . У 1871 році палац Тюїльрі був спалений паризькими комунарами, але павільйону Марсан не зазнав значних пошкоджень.

Після повалення Людовика XVI у павільйоні Марсан деякий час був зал засідань Національного конвенту. Тоді палац Тюїльрі називали «Національним палацом», а павільйон Марсан — павільйоном Свободи.

Після реставрації монархії у павільйоні Марсан деякий час жив граф д'Артуа — майбутній французький король Карл Х, останній представник старшої лінії Бурбонів на французькому троні.

Музей декоративного мистецтва

У 1905 році в павільйоні Марсан члени «Спілки декоративних мистецтв» заснували «Музей декоративного мистецтва» (фр. Musee des Arts Decoratifs). До музею можна потрапити через окремий вхід з вулиця Ріволі. З 1996 року музей був закритий на реконструкцію.

15 вересня 2006 року, після реконструкції, Музей декоративного мистецтва був відкритий для відвідувачів. Ремонт та реорганізація колекції зайняли десять років й коштували французькому урядові й меценатам 35 мільйонів євро.

У Музеї декоративного мистецтва зберігаються та виставляються зразки меблів, дизайну інтер'єру, предмети із вівтарів, релігійний живопис, інтер'єрні прикраси, гобелени, шпалери, керамічні та скляні вироби, а також іграшки. Музей декоративного мистецтва має понад 150 тисяч експонатів, але одночасно виставляються не більше 6 тисяч. Колекція організована за хронологічним, та тематичним принципом.

Родзинкою музею є реконструйована квартира Жанни Ланвен, інтер'єр вітальні піонера стилю ар-нуво Ежена Ґрассе, колекція скляної скульптури Рене Лаліка, зібрання дитячих іграшок від Середньовіччя до наших днів.

Примітки

народження музею декоративно-ужиткового мистецтва коштувало $ 44 млн.^{[недоступне посилання]}

Посилання

Пам'ятки Франції — палац Тюїльрі [ 18 вересня 2018 у Wayback Machine.]

[1] народження музею декоративно-ужиткового мистецтва коштувало $ 44 млн.^{[недоступне посилання]}