Михайло Кузьмич Павловський (2 січня 1887, м. Горохів, Горохівський район, Волинська область— (194?)) — полковник Армії УНР, член Української Центральної Ради. Під час Другої світової війни — капелан УПА.
Михайло Кузьмич Павловський | |
---|---|
Полковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 2 січня 1887 Горохів |
Смерть | 1946 |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви | Перша Світова війна Звенигородсько-Таращанське повстання Українсько-радянська війна Перший зимовий похід Друга Світова війна |
Життєпис
У складі 14-го Фінляндського стрілецького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє військове звання в російській армії — прапорщик.
У 1917 році Павловський був одним з організаторів і учасник Ι, ΙΙ, ΙΙΙ Всеукраїнських військових з'їздів. У 1917 році був членом Всеукраїнської ради військових депутатів у Києві. Член Української Центральної Ради. У грудні 1917 — січні 1918 року — ад'ютант командувача Київського військового округу M. Шинкаря. З 20 лютого 1918 року — повітовий військовий начальник Звенигородського повіту Київської губернії. Влітку 1918 року був одним з організаторів Таращансько-Звенигородського повстання проти влади гетьмана П. Скоропадського. З 22 грудня 1918 року — ревізор-інструктор Директорії у справі реформування повітових військових управлінь. У березні 1919 року — організатор і командир 1-го Звенигородського полку Дієвої армії УНР. З квітня 1919 року — командир 2-го партизанського загону, що діяв на тилах радянських військ. З грудня 1919 року — начальник розвідки Дієвої армії УНР. Учасник Першого Зимового походу.
З 18 травня 1920 року до лютого 1921 року — начальник контррозвідувального відділу штабу Армії УНР.
Згідно зі спогадами генерала Михайла Омеляновича-Павленка, «був особистим ворогом» отамана Юрка Тютюнника.
У 1920-х роках став священиком у Березинському повіті на Волині.
Пізніше, у 1943—1944 роках, був польовим військовим священиком (капеланом) в Українській повстанської армії. Взятий у полон НКВС. Подальша доля невідома.
Примітки
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 323 с.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Коваленко Сергій Павловський Михайло Кузьмич/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Kuzmich Pavlovskij 2 sichnya 1887 m Gorohiv Gorohivskij rajon Volinska oblast 194 polkovnik Armiyi UNR chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni kapelan UPA Mihajlo Kuzmich Pavlovskij PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya2 sichnya 1887 1887 01 02 GorohivSmert1946 1946 Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha Svitova vijna Zvenigorodsko Tarashanske povstannya Ukrayinsko radyanska vijna Pershij zimovij pohid Druga Svitova vijnaShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Pavlovskij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Pavlovskij Mihajlo ZhittyepisU skladi 14 go Finlyandskogo strileckogo polku brav uchast u Pershij svitovij vijni Ostannye vijskove zvannya v rosijskij armiyi praporshik U 1917 roci Pavlovskij buv odnim z organizatoriv i uchasnik I II III Vseukrayinskih vijskovih z yizdiv U 1917 roci buv chlenom Vseukrayinskoyi radi vijskovih deputativ u Kiyevi Chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi U grudni 1917 sichni 1918 roku ad yutant komanduvacha Kiyivskogo vijskovogo okrugu M Shinkarya Z 20 lyutogo 1918 roku povitovij vijskovij nachalnik Zvenigorodskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vlitku 1918 roku buv odnim z organizatoriv Tarashansko Zvenigorodskogo povstannya proti vladi getmana P Skoropadskogo Z 22 grudnya 1918 roku revizor instruktor Direktoriyi u spravi reformuvannya povitovih vijskovih upravlin U berezni 1919 roku organizator i komandir 1 go Zvenigorodskogo polku Diyevoyi armiyi UNR Z kvitnya 1919 roku komandir 2 go partizanskogo zagonu sho diyav na tilah radyanskih vijsk Z grudnya 1919 roku nachalnik rozvidki Diyevoyi armiyi UNR Uchasnik Pershogo Zimovogo pohodu Z 18 travnya 1920 roku do lyutogo 1921 roku nachalnik kontrrozviduvalnogo viddilu shtabu Armiyi UNR Zgidno zi spogadami generala Mihajla Omelyanovicha Pavlenka buv osobistim vorogom otamana Yurka Tyutyunnika U 1920 h rokah stav svyashenikom u Berezinskomu poviti na Volini Piznishe u 1943 1944 rokah buv polovim vijskovim svyashenikom kapelanom v Ukrayinskij povstanskoyi armiyi Vzyatij u polon NKVS Podalsha dolya nevidoma PrimitkiTinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 323 s ISBN 966 8201 26 4DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Kovalenko Sergij Pavlovskij Mihajlo Kuzmich Chorni zaporozhci istoriya polku 2 ge vidannya Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2015 368 s CDAVOU Spisok starshin zarahovanih na dijsnu ukrayinsku vijskovu sluzhbu ta pidvishenih do nastupnih rangiv protyagom lipnya 1920 lipnya 1923 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi