Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Павао Ріттер Вітезович хорв Pavao Ritter Vitezović 7 січня 1652 20 січня 1713 хорватський письменник історик лігнвіст Па

Павао Ріттер Вітезович

Павао Ріттер Вітезович

Павао Ріттер Вітезович (хорв. Pavao Ritter Vitezović; 7 січня 1652 — 20 січня 1713) — хорватський письменник, історик, лігнвіст.

Павао Ріттер Вітезович
image
«Стемматографія» Візетовича
Народився7 січня 1652(1652-01-07)
Сень
Помер20 січня 1713(1713-01-20) (61 рік)
Відень
·хвороба
ПідданствоАвстрія
Місце проживанняСень[1]
Загреб[1]
Рим[1]
Відень[1]
Діяльністьписьменник, історик
Знання мовлатина[1] і хорватська[1][2]
Magnum opusd[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1], d[1] і d[1]
Титулбарон
Конфесіякатолицтво
Рід
БатькоПавао Ріттер
МатиДоротея Лучкінич
У шлюбі зКатерина Войнович

Життєпис

Походив з родини військових. Його предки були німецькими лицарями (звідси прізвище Ріттер) з Ельзасу. На запрошення австрійських герцогів перебралися до Хорватії, де служили у прикордонні, захищаючи край від нападу османів. «Вітезович» — хорватський переклад німецького слова «Ріттер».

Народився Павао в 1652 році в містечку Сень (Адріатичне узбережжя). Тут закінчив початкову школу. Окрім німецької знав ще й хорватську мову (єпископ міста отримав право на викладання хорватською в місцевій школі від Папи Римського). З 1665 року Ріттер навчався в єзуїтській школі в Загребі, проте не завершив навчання. У 1670 році вирушив до Риму. У 1676 році перебрався до Крайни в замок Богеншперк, де захопився історією та географією батьківщини. У 1679 році повернувся до рідного міста.

У 1681 році став членом міської ради міста Сень. Того ж року представляв місто на засіданні Собору у місті Шопрон. З початком війни проти Османської імперії в 1683 році Ріттер опинився у Меджимур'ї. У 1684 році вирушив до Лінца, де отримав військове звання капітана у війську хорватського бана. Згодом узяв участь у захопленні фортець Сігетвар й Лендава.

Упродовж 1685—1687 років був представником хорватського Сабору у Відні. У 1687 році делегат рідного міста в засіданні парламенту Угорщини в місті Пресбург (сучасна Братислава, Словаччина). Того ж року був посвячений у лицаря, отримавши золоті шпори.

У 1690 році перебрався до Загребу. Тут вирішив відновити роботу міської друкарні. У 1691 році отримав посаду віцепрефекта округа Ліка-Крбава. У 1694 році офіційно був призначений очільником друкарні в Загребі. Того ж року був відправлений Сабором до Відня з протестом проти збільшення податків. Отримав від імператора привілей користуватися усіма хорватськими архівами.

У 1695 році відкрив нову друкарню. Тут виходили книги латиною та хорватською мовою. Друкарня працювала до 1706 року, того року вона загинула в пожежі.

У 1698 році він знову делегат Сабору до імператорського уряду щодо податків на сіль. У 1699 році був призначений хорватським Сабором, як його представник, до Імперської комісії з делімітації з Венецією і Османською імперією. Проте, попри зусилля, Павао Ріттер не зумів домогтися розширення кордонів Хорватії.

У 1710 році перебрався до Відня, де отримав титул барона. Продовжив займатися вивченням географії Сербії та Боснії. У 1712 році знову представляв Сень в угорському парламенті. Помер Павао Вітезович у 1713 році у Відні.

Творчість

Вітезович складав свої праці латиною й хорватською мовою. Був патріотом Хорватії. Її історії присвячені численні роботи Вітезовича (твір у прозі «Відроджена Хорватія» 1700 року на честь перемоги над Османською імперією, присвячена Адаму Зринському; «Календар або книга хорватська» 1695 року: «Захоплення Сігета» 1684—1685 років, «Стемматографія» (геральдична збірка) 1702 року, «Боснія в неволі» 1712 року, «Два століття Хорватії в жалобі» 1703 року.

Значущим є його історична праця «Хроніка або історія століть» (Загреб, 1696 року). Написана чакавським діалектом. Стала продовження історичної праці , яку той довів до 1587 року. «Хроніка…» Вітезовича охоплювала відповідно період 1587—1695 років. Своєю чергою працю вітезовича продовжив Балтазар Адам Крчелич.

Водночас Павао Ріттер Вітезович цікавився історіями впливових родин Хорватії («Історія родини Гусич» 1681 року).

Має значний внесок до хорватської лінгвістики, запропонував нову орфографію, в якій кожен звук відповідав 1 літері. Також є автором рукописного латино-іллірійського словника (за життя автора його не було видано).

Роботи

Латинькою мовою:

  • Apographum ex Joanne Lucio (1681)
  • Novus Skenderbeg (1682)
  • Nova Musa (1683)
  • Anagrammaton liber primus (1687)
  • Croatia rediviva [ 14 січня 2016 у Wayback Machine.] (Revived Croatia, 1700)
  • Stemmatographia sive armorum Illyricorum delineatio, descriptio et restitutio (1701)
  • Stemmatographiae Illyricanae liber I. Editio nova auctior (Zagrabiae, 1702)
  • Plorantis Croatiae saecula duo (Two Centuries of Croatia in Mourning, 1703)
  • Bossna captiva (Bosnia in Captivity, 1712)
  • Lexicon Latino-illyricum [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Хорвацькою мовою:

  • Odiljenje sigetsko (1684)
  • Priričnik aliti razliko mudrosti cvitje (1703)
  • Kronika aliti spomen vsega svieta vikov (1696)

Неопубліковані (в рукописі):

  • Banologia
  • Sive de banatu Croatiae
  • Serbia illustrata

Примітки

  1. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Ritter, Paulus alias Vitezovich (1682). . Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 квітня 2017.
  4. Mirko Marković (2005). . Nakl. Jesenski i Turk. с. 168. ISBN . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 6 вересня 2013.

Джерела

  • Catherine Anne Simpson: Pavao Ritter Vitezović: defining national identity in the baroque age, Ph.D. thesis, University of London, 1991 (англ.)
  • Біографія Павао Ріттера Вітезовича[недоступне посилання з квітня 2019] (хор.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павао Ріттер Вітезович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pavao Ritter Vitezovich horv Pavao Ritter Vitezovic 7 sichnya 1652 20 sichnya 1713 horvatskij pismennik istorik lignvist Pavao Ritter Vitezovich Stemmatografiya VizetovichaNarodivsya7 sichnya 1652 1652 01 07 SenPomer20 sichnya 1713 1713 01 20 61 rik Viden hvorobaPiddanstvoAvstriyaMisce prozhivannyaSen 1 Zagreb 1 Rim 1 Viden 1 Diyalnistpismennik istorikZnannya movlatina 1 i horvatska 1 2 Magnum opusd 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 d 1 i d 1 TitulbaronKonfesiyakatolictvoRidBatkoPavao RitterMatiDoroteya LuchkinichU shlyubi zKaterina Vojnovich Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodini vijskovih Jogo predki buli nimeckimi licaryami zvidsi prizvishe Ritter z Elzasu Na zaproshennya avstrijskih gercogiv perebralisya do Horvatiyi de sluzhili u prikordonni zahishayuchi kraj vid napadu osmaniv Vitezovich horvatskij pereklad nimeckogo slova Ritter Narodivsya Pavao v 1652 roci v mistechku Sen Adriatichne uzberezhzhya Tut zakinchiv pochatkovu shkolu Okrim nimeckoyi znav she j horvatsku movu yepiskop mista otrimav pravo na vikladannya horvatskoyu v miscevij shkoli vid Papi Rimskogo Z 1665 roku Ritter navchavsya v yezuyitskij shkoli v Zagrebi prote ne zavershiv navchannya U 1670 roci virushiv do Rimu U 1676 roci perebravsya do Krajni v zamok Bogenshperk de zahopivsya istoriyeyu ta geografiyeyu batkivshini U 1679 roci povernuvsya do ridnogo mista U 1681 roci stav chlenom miskoyi radi mista Sen Togo zh roku predstavlyav misto na zasidanni Soboru u misti Shopron Z pochatkom vijni proti Osmanskoyi imperiyi v 1683 roci Ritter opinivsya u Medzhimur yi U 1684 roci virushiv do Linca de otrimav vijskove zvannya kapitana u vijsku horvatskogo bana Zgodom uzyav uchast u zahoplenni fortec Sigetvar j Lendava Uprodovzh 1685 1687 rokiv buv predstavnikom horvatskogo Saboru u Vidni U 1687 roci delegat ridnogo mista v zasidanni parlamentu Ugorshini v misti Presburg suchasna Bratislava Slovachchina Togo zh roku buv posvyachenij u licarya otrimavshi zoloti shpori U 1690 roci perebravsya do Zagrebu Tut virishiv vidnoviti robotu miskoyi drukarni U 1691 roci otrimav posadu viceprefekta okruga Lika Krbava U 1694 roci oficijno buv priznachenij ochilnikom drukarni v Zagrebi Togo zh roku buv vidpravlenij Saborom do Vidnya z protestom proti zbilshennya podatkiv Otrimav vid imperatora privilej koristuvatisya usima horvatskimi arhivami U 1695 roci vidkriv novu drukarnyu Tut vihodili knigi latinoyu ta horvatskoyu movoyu Drukarnya pracyuvala do 1706 roku togo roku vona zaginula v pozhezhi U 1698 roci vin znovu delegat Saboru do imperatorskogo uryadu shodo podatkiv na sil U 1699 roci buv priznachenij horvatskim Saborom yak jogo predstavnik do Imperskoyi komisiyi z delimitaciyi z Veneciyeyu i Osmanskoyu imperiyeyu Prote popri zusillya Pavao Ritter ne zumiv domogtisya rozshirennya kordoniv Horvatiyi U 1710 roci perebravsya do Vidnya de otrimav titul barona Prodovzhiv zajmatisya vivchennyam geografiyi Serbiyi ta Bosniyi U 1712 roci znovu predstavlyav Sen v ugorskomu parlamenti Pomer Pavao Vitezovich u 1713 roci u Vidni TvorchistVitezovich skladav svoyi praci latinoyu j horvatskoyu movoyu Buv patriotom Horvatiyi Yiyi istoriyi prisvyacheni chislenni roboti Vitezovicha tvir u prozi Vidrodzhena Horvatiya 1700 roku na chest peremogi nad Osmanskoyu imperiyeyu prisvyachena Adamu Zrinskomu Kalendar abo kniga horvatska 1695 roku Zahoplennya Sigeta 1684 1685 rokiv Stemmatografiya geraldichna zbirka 1702 roku Bosniya v nevoli 1712 roku Dva stolittya Horvatiyi v zhalobi 1703 roku Znachushim ye jogo istorichna pracya Hronika abo istoriya stolit Zagreb 1696 roku Napisana chakavskim dialektom Stala prodovzhennya istorichnoyi praci yaku toj doviv do 1587 roku Hronika Vitezovicha ohoplyuvala vidpovidno period 1587 1695 rokiv Svoyeyu chergoyu pracyu vitezovicha prodovzhiv Baltazar Adam Krchelich Vodnochas Pavao Ritter Vitezovich cikavivsya istoriyami vplivovih rodin Horvatiyi Istoriya rodini Gusich 1681 roku Maye znachnij vnesok do horvatskoyi lingvistiki zaproponuvav novu orfografiyu v yakij kozhen zvuk vidpovidav 1 literi Takozh ye avtorom rukopisnogo latino illirijskogo slovnika za zhittya avtora jogo ne bulo vidano RobotiLatinkoyu movoyu Apographum ex Joanne Lucio 1681 Novus Skenderbeg 1682 Nova Musa 1683 Anagrammaton liber primus 1687 Croatia rediviva 14 sichnya 2016 u Wayback Machine Revived Croatia 1700 Stemmatographia sive armorum Illyricorum delineatio descriptio et restitutio 1701 Stemmatographiae Illyricanae liber I Editio nova auctior Zagrabiae 1702 Plorantis Croatiae saecula duo Two Centuries of Croatia in Mourning 1703 Bossna captiva Bosnia in Captivity 1712 Lexicon Latino illyricum 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Horvackoyu movoyu Odiljenje sigetsko 1684 Priricnik aliti razliko mudrosti cvitje 1703 Kronika aliti spomen vsega svieta vikov 1696 Neopublikovani v rukopisi Banologia Sive de banatu Croatiae Serbia illustrataPrimitkiBrozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 CONOR Sl d Track Q16744133 Ritter Paulus alias Vitezovich 1682 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2017 Procitovano 11 kvitnya 2017 Mirko Markovic 2005 Nakl Jesenski i Turk s 168 ISBN 978 953 222 218 0 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 6 veresnya 2013 DzherelaCatherine Anne Simpson Pavao Ritter Vitezovic defining national identity in the baroque age Ph D thesis University of London 1991 angl Biografiya Pavao Rittera Vitezovicha nedostupne posilannya z kvitnya 2019 hor Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pavao Ritter Vitezovich

Дата публікації:
Топ