Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бібліографічне посилання
Шарлемань, Е. Охороняйте рідну природу. — Харків, 1918. — 31 с.
Бібліотеки
Примірники книжки зберігаються у бібліотеці Інституту зоології та Книжковій палаті.
Про книжку
Книжка за авторством видатного зоолога та природоохоронця М.В. Шарлеманя видана у Харкові 1918 року (в книжці зазначене католицьке ім'я автора - Едуард). Почав роботу над нею автор ще 1917 року, відразу після проголошення незалежності.
Книжка є однією з унікальних пропагандистських видань часів незалежності 1917-1919 років, що має винятково природоохоронний зміст. Художньо відсилаючись до національно-патріотичних почуттів українців, Шарлемань закликав всіх і кожного долучатись до охорони природи. Окремі частини книжки опубліковані протягом 1918 року у тижневику «Народня справа»: «Дбайте про багацтва рідної природи!», «Треба пам’ятати про охорону природи!». Як статті так і сама книга мали на меті організувати масовий природоохоронний рух. В примітках до статей він лишав свою адресу з проханням писати йому з будь-якими питаннями щодо охорони природи. Також, він закликав створювати в кожному повіті гуртки краєзнавства, що збирали би та пересилали в «центр» інформацію про природу свого регіону.
Учений вважав, що треба було пояснити селянам, що охорона природи означає не відмову від користування природними багатствами, а помірковане і зважене їх використування.
Важливі цитати
«Головною перешкодою для природоохоронних інституцій України в справі утворення заповідників, заказників, національних парків є неосвіченість населення в напрямку ідей охорони природи, взагалі відсутність у народних масах "обережного" відношення до Дарів природи. А велику допомогу в цій справі можуть дати ті інтелігентні люди, що близько "торкаються до народу": народні вчителі, позашкільні інструктори, агрономи, лісоводи. Це місцеві культурні сили, котрі можуть побороти в селянства байдуже або зовсім погане ставлення до справи природоохорони».
Серед таких місцевостей на одному з перших місць учений ставив куточки ще незаораних степів, бо в Західній Європі таких степів вже не було:
«Степи мусять мати для нас велику вартість ще і в національно-історичному відношенні, позаяк вони являють собою останні живі пам'ятки тої природи, серед котрої складалося вільне козацьке життя».
«Зараз ще неможливо сказати, коли у нас будуть улаштовані "національні парки", і як би не сталося, що "доки сонце зійде — роса очі виїсть". Через те кожна приватна освічена людина повинна взяти участь в охороні рідної природи. Де тільки можливо, треба пояснювати про значення багатств природи, про необхідність обережного відношення до її дарів. Велику подяку заслужать ті, що допоможуть в охороні названих вище місцевостей. Тим, що братимуть участь у праці по пропаганді та проведенню в життя ідей охорони природи, треба пам'ятати, що ця праця має велике державне, національне, наукове, сільськогосподарське, педагогічне та естетичне значення. Треба поспішати, час біжить, природа даремно марнується, а ми ще маємо, по виразу академіка Бородіна, такі природні скарби, котрі можливо порівняти з малюнками Рафаеля: зруйнувати їх не важко, а відроджувати нема можливості...».
«Хто кохає батьківщину – мусить кохати і її природу».
«Україна має в своїх межах багато місцевостей, у яких повинні бути утворені національні парки або окремі зразки природи, що охороняються».
Репресії автора
Офіційна версія причин репресій, що їх довелось пережити М. Шарлеманю – написання цієї книги. 18 березня 1932 року, під час засідання Бюра парторганізації ВУАН щодо позиції членів ВУАН щодо листа Й.Сталіна було вирішено внести до протоколу визнання Шарлеманя «реакційним одверто буржуазним вченим», «українським націонал-фашистом». «Клясовий ворог швидко підхоплював і використовував ці настанови проти нас (зокрема, Шарлемань…)» - йдеться у протоколі. М.Шарлеманю довелось пережити «чистку».
20 квітня 1932 року настав найбільш драматичний момент у природоохоронній біографії вченого, коли на засіданні фракції Всеукраїнської академії наук (ВУАН) він змушений зачитати принизливу доповідь, у якій фактично принизливо вибачається за свої попередні публікації та зрікається важливих, написаних раніше думок.
«Я ще раз здається в 4 чи 5 раз підтверджую, що я цілком визнаю хиби своєї брошури (Охороняйте рідну природу), що написав її в 1917 р., засуджую рішуче ці помилки і намагаюся виправити їх не тільки на словах, а і на ділі. Характеристика цієї брошури, що її подав Леонід Маркович [Левитський] і акад. [О.В.] Паладін цілком правильна. Брошура просякнута шовіністичними та антирадянськими тенденціями…. 17.ІІ. я таку саму самокритичну доповідь робив у товаристві “Світознавство”; кілька доповідів на цю тему мав у 1930 та 1931 рр. На всіх доповідях я рішуче засуджував згадані брошури… Ганебний рядок про солдат-більшовиків, що начебто зруйнували Пилявин, я взяв з газет того часу…».
Заборона книги
У 40-х роках Головлітом заборонено видавати в бібліотеках чимало книжок природоохороної тематики. Серед перших у цих чорних списках була та сама брошура Шарлеманя "Охороняйте рідну природу!".
Джерела
- Василюк О. Визначні видання в галузі заповідної справи початку ХХ століття (1914-1932 рр.) // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень : матеріали Другої міжнародної науково-практичної конференції (24-25 квітня 2015 р., смт Путила) / відп. ред. І. В. Скільський ; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Черемоський» та ін. – Чернівці : Друк Арт, 2015. – С.368-375
- Василюк О. Микола Шарлемань: сторінки біографії видатного природоохоронця // «Біологія і хімія в рідній школі». – 2016. – № 1.с.36-43
- Шарлемань, Е. Охороняйте рідну природу. — Харків, 1918. — 31 с.
- ЦДАВО. — Ф.1.. — Оп.20, спр. 5295.
- ЦДАГО. — Ф.1.. — Оп.20, спр 5295. — Арк.21-22
- Шарлеман Е. Дбайте про багацтва рідної природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №16-17. — С. 26—30.
- Шарлеман Е. Треба пам’ятати про охорону природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №22. — С. 15—17.
- Шарлемань Е. Гуртки краєзнавства, як один із шляхів розвитку культури / М. Шарлемань // Народня справа. — 1918. — №25. — С. 13—15.
- Зведений покажчик застарілих видань, що не підлягають використанню в бібліотеках громадського користування та книготоргівельній сітці. — Х. : Вид.-во Книжкової Палати УРСР, 1954. — 393 с.
Примітки
- Додаток до протоколу №3 засідання фракції Всеукраїнської Академії Наук 19/20 IV. 1932 р. п.1. Виступ професора Шарлеманя / Протоколы, выписки из протоколов заседаний Секритариата ЦК КП (б) У, партийной организации и фракции, докладне записки Всеукоаинской академии наук (ВУАН), Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук, Украинского института растениеводства и Института литературы им.Т.Г.Шевченко о работе академій и институтов // ЦДАГО. — Ф.1.. — Оп.20, спр 5295. — Арк.21-22
- Шарлеман М. Дбайте про багацтва рідної природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №16-17. — С. 26—30.
- Шарлеман М. Треба пам’ятати про охорону природи! / М. Шарлеман // Народня справа. — 1918. — №22. — С. 15—17.
- Шарлемань М. Гуртки краєзнавства, як один із шляхів розвитку культури / М. Шарлемань // Народня справа. — 1918. — №25. — С. 13—15.
- Витяг з протоколу №11 засідання Бюра п/о ВУАН від 18.03.1934 // ЦДАВО. — Ф.1.. — Оп.20, спр. 5295. — Арк.8
- Додаток до протоколу №3 засідання фракції Всеукраїнської Академії Наук 19/20 IV. 1932 р. п.1. Виступ професора Шарлеманя / Протоколы, выписки из протоколов заседаний Секритариата ЦК КП (б) У, партийной организации и фракции, докладне записки Всеукоаинской академии наук (ВУАН), Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук, Украинского института растениеводства и Института литературы им.Т.Г.Шевченко о раьоте академій и институтов // ЦДАГО. — Ф.1.. — Оп.20, спр 5295. — Арк.21-22
- Зведений покажчик застарілих видань, що не підлягають використанню в бібліотеках громадського користування та книготоргівельній сітці. — Х. : Вид.-во Книжкової Палати УРСР, 1954. — 393 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bibliografichne posilannyaSharleman E Ohoronyajte ridnu prirodu Harkiv 1918 31 s BibliotekiPrimirniki knizhki zberigayutsya u biblioteci Institutu zoologiyi ta Knizhkovij palati Pro knizhkuKnizhka za avtorstvom vidatnogo zoologa ta prirodoohoroncya M V Sharlemanya vidana u Harkovi 1918 roku v knizhci zaznachene katolicke im ya avtora Eduard Pochav robotu nad neyu avtor she 1917 roku vidrazu pislya progoloshennya nezalezhnosti Knizhka ye odniyeyu z unikalnih propagandistskih vidan chasiv nezalezhnosti 1917 1919 rokiv sho maye vinyatkovo prirodoohoronnij zmist Hudozhno vidsilayuchis do nacionalno patriotichnih pochuttiv ukrayinciv Sharleman zaklikav vsih i kozhnogo doluchatis do ohoroni prirodi Okremi chastini knizhki opublikovani protyagom 1918 roku u tizhneviku Narodnya sprava Dbajte pro bagactva ridnoyi prirodi Treba pam yatati pro ohoronu prirodi Yak statti tak i sama kniga mali na meti organizuvati masovij prirodoohoronnij ruh V primitkah do statej vin lishav svoyu adresu z prohannyam pisati jomu z bud yakimi pitannyami shodo ohoroni prirodi Takozh vin zaklikav stvoryuvati v kozhnomu poviti gurtki krayeznavstva sho zbirali bi ta peresilali v centr informaciyu pro prirodu svogo regionu Uchenij vvazhav sho treba bulo poyasniti selyanam sho ohorona prirodi oznachaye ne vidmovu vid koristuvannya prirodnimi bagatstvami a pomirkovane i zvazhene yih vikoristuvannya Vazhlivi citati Golovnoyu pereshkodoyu dlya prirodoohoronnih institucij Ukrayini v spravi utvorennya zapovidnikiv zakaznikiv nacionalnih parkiv ye neosvichenist naselennya v napryamku idej ohoroni prirodi vzagali vidsutnist u narodnih masah oberezhnogo vidnoshennya do Dariv prirodi A veliku dopomogu v cij spravi mozhut dati ti inteligentni lyudi sho blizko torkayutsya do narodu narodni vchiteli pozashkilni instruktori agronomi lisovodi Ce miscevi kulturni sili kotri mozhut poboroti v selyanstva bajduzhe abo zovsim pogane stavlennya do spravi prirodoohoroni Sered takih miscevostej na odnomu z pershih misc uchenij staviv kutochki she nezaoranih stepiv bo v Zahidnij Yevropi takih stepiv vzhe ne bulo Stepi musyat mati dlya nas veliku vartist she i v nacionalno istorichnomu vidnoshenni pozayak voni yavlyayut soboyu ostanni zhivi pam yatki toyi prirodi sered kotroyi skladalosya vilne kozacke zhittya Zaraz she nemozhlivo skazati koli u nas budut ulashtovani nacionalni parki i yak bi ne stalosya sho doki sonce zijde rosa ochi viyist Cherez te kozhna privatna osvichena lyudina povinna vzyati uchast v ohoroni ridnoyi prirodi De tilki mozhlivo treba poyasnyuvati pro znachennya bagatstv prirodi pro neobhidnist oberezhnogo vidnoshennya do yiyi dariv Veliku podyaku zasluzhat ti sho dopomozhut v ohoroni nazvanih vishe miscevostej Tim sho bratimut uchast u praci po propagandi ta provedennyu v zhittya idej ohoroni prirodi treba pam yatati sho cya pracya maye velike derzhavne nacionalne naukove silskogospodarske pedagogichne ta estetichne znachennya Treba pospishati chas bizhit priroda daremno marnuyetsya a mi she mayemo po virazu akademika Borodina taki prirodni skarbi kotri mozhlivo porivnyati z malyunkami Rafaelya zrujnuvati yih ne vazhko a vidrodzhuvati nema mozhlivosti Hto kohaye batkivshinu musit kohati i yiyi prirodu Ukrayina maye v svoyih mezhah bagato miscevostej u yakih povinni buti utvoreni nacionalni parki abo okremi zrazki prirodi sho ohoronyayutsya Represiyi avtoraOficijna versiya prichin represij sho yih dovelos perezhiti M Sharlemanyu napisannya ciyeyi knigi 18 bereznya 1932 roku pid chas zasidannya Byura partorganizaciyi VUAN shodo poziciyi chleniv VUAN shodo lista J Stalina bulo virisheno vnesti do protokolu viznannya Sharlemanya reakcijnim odverto burzhuaznim vchenim ukrayinskim nacional fashistom Klyasovij vorog shvidko pidhoplyuvav i vikoristovuvav ci nastanovi proti nas zokrema Sharleman jdetsya u protokoli M Sharlemanyu dovelos perezhiti chistku 20 kvitnya 1932 roku nastav najbilsh dramatichnij moment u prirodoohoronnij biografiyi vchenogo koli na zasidanni frakciyi Vseukrayinskoyi akademiyi nauk VUAN vin zmushenij zachitati prinizlivu dopovid u yakij faktichno prinizlivo vibachayetsya za svoyi poperedni publikaciyi ta zrikayetsya vazhlivih napisanih ranishe dumok Ya she raz zdayetsya v 4 chi 5 raz pidtverdzhuyu sho ya cilkom viznayu hibi svoyeyi broshuri Ohoronyajte ridnu prirodu sho napisav yiyi v 1917 r zasudzhuyu rishuche ci pomilki i namagayusya vipraviti yih ne tilki na slovah a i na dili Harakteristika ciyeyi broshuri sho yiyi podav Leonid Markovich Levitskij i akad O V Paladin cilkom pravilna Broshura prosyaknuta shovinistichnimi ta antiradyanskimi tendenciyami 17 II ya taku samu samokritichnu dopovid robiv u tovaristvi Svitoznavstvo kilka dopovidiv na cyu temu mav u 1930 ta 1931 rr Na vsih dopovidyah ya rishuche zasudzhuvav zgadani broshuri Ganebnij ryadok pro soldat bilshovikiv sho nachebto zrujnuvali Pilyavin ya vzyav z gazet togo chasu Zaborona knigiU 40 h rokah Golovlitom zaboroneno vidavati v bibliotekah chimalo knizhok prirodoohoronoyi tematiki Sered pershih u cih chornih spiskah bula ta sama broshura Sharlemanya Ohoronyajte ridnu prirodu DzherelaVasilyuk O Viznachni vidannya v galuzi zapovidnoyi spravi pochatku HH stolittya 1914 1932 rr Regionalni aspekti floristichnih i faunistichnih doslidzhen materiali Drugoyi mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 24 25 kvitnya 2015 r smt Putila vidp red I V Skilskij M vo ekologiyi ta prirodn resursiv Ukrayini Nac prirodn park Cheremoskij ta in Chernivci Druk Art 2015 S 368 375 Vasilyuk O Mikola Sharleman storinki biografiyi vidatnogo prirodoohoroncya Biologiya i himiya v ridnij shkoli 2016 1 s 36 43 Sharleman E Ohoronyajte ridnu prirodu Harkiv 1918 31 s CDAVO F 1 Op 20 spr 5295 CDAGO F 1 Op 20 spr 5295 Ark 21 22 Sharleman E Dbajte pro bagactva ridnoyi prirodi M Sharleman Narodnya sprava 1918 16 17 S 26 30 Sharleman E Treba pam yatati pro ohoronu prirodi M Sharleman Narodnya sprava 1918 22 S 15 17 Sharleman E Gurtki krayeznavstva yak odin iz shlyahiv rozvitku kulturi M Sharleman Narodnya sprava 1918 25 S 13 15 Zvedenij pokazhchik zastarilih vidan sho ne pidlyagayut vikoristannyu v bibliotekah gromadskogo koristuvannya ta knigotorgivelnij sitci H Vid vo Knizhkovoyi Palati URSR 1954 393 s PrimitkiDodatok do protokolu 3 zasidannya frakciyi Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk 19 20 IV 1932 r p 1 Vistup profesora Sharlemanya Protokoly vypiski iz protokolov zasedanij Sekritariata CK KP b U partijnoj organizacii i frakcii dokladne zapiski Vseukoainskoj akademii nauk VUAN Vseukrainskoj akademii selskohozyajstvennyh nauk Ukrainskogo instituta rastenievodstva i Instituta literatury im T G Shevchenko o rabote akademij i institutov CDAGO F 1 Op 20 spr 5295 Ark 21 22 Sharleman M Dbajte pro bagactva ridnoyi prirodi M Sharleman Narodnya sprava 1918 16 17 S 26 30 Sharleman M Treba pam yatati pro ohoronu prirodi M Sharleman Narodnya sprava 1918 22 S 15 17 Sharleman M Gurtki krayeznavstva yak odin iz shlyahiv rozvitku kulturi M Sharleman Narodnya sprava 1918 25 S 13 15 Vityag z protokolu 11 zasidannya Byura p o VUAN vid 18 03 1934 CDAVO F 1 Op 20 spr 5295 Ark 8 Dodatok do protokolu 3 zasidannya frakciyi Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk 19 20 IV 1932 r p 1 Vistup profesora Sharlemanya Protokoly vypiski iz protokolov zasedanij Sekritariata CK KP b U partijnoj organizacii i frakcii dokladne zapiski Vseukoainskoj akademii nauk VUAN Vseukrainskoj akademii selskohozyajstvennyh nauk Ukrainskogo instituta rastenievodstva i Instituta literatury im T G Shevchenko o raote akademij i institutov CDAGO F 1 Op 20 spr 5295 Ark 21 22 Zvedenij pokazhchik zastarilih vidan sho ne pidlyagayut vikoristannyu v bibliotekah gromadskogo koristuvannya ta knigotorgivelnij sitci H Vid vo Knizhkovoyi Palati URSR 1954 393 s