Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Отто III Побожний (*Otto III der Fromme бл. 1215 — 9 жовтня 1267) — 6-й маркграф Бранденбургу у 1220—1267 роках (спільно з братом Йоганом I).
| Отто III | |
|---|---|
 Отто III (ліворуч) | |
| Народився | бл. 1215 |
| Помер | 9 жовтня 1267 Бранденбург-на-Гафелі |
| Поховання | Бранденбург |
| Національність | німець |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | середньоверхньонімецька |
| Титул | маркграф Бранденбургу |
| Посада | d |
| Термін | 122-—1267 роки |
| Попередник | Альбрехт II |
| Наступник | Йоган II Йоган III |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Асканії |
| Батько | Альбрехт II |
| Мати | Матильда фон Гройч |
| Брати, сестри | Йоган I, Матильда Брандербурзька і d |
| У шлюбі з | Божена Пржемисловна |
| Діти | 4 сини і 2 доньки |
| |
Нащадок Великого князя Київського Володимира Святого та Святополка Ізяславича. По материнській лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.
Життєпис
Походив з роду Асканіїв. Молодший син Альбрехта II, маркграфа Бранденбургу, та Матильди фон Гройч. Народився у 1215 році. Після смерті у 1220 році свого батька разом зі братом Йоганом розділив владу в Бранденбурзі.
Втім у 1220—1221 роках регентом був Альбрехт, архієпископ Магдебургу. Йому допомагав Генріх I Асканій, граф Ангальт. У 1221 році регентшею стала мати братів, яка викупила цю посаду за 1900 срібних марок. Граф Ангальт продовжив допомагати в регентстві. Того ж року Альбрехт I, герцог Саксонії, намагався розширити свої володіння за рахунок Бранденбургу. Проте зустрів спротив Генріха фон Ангальта. Після цього Матильда фон Гройч керувала Бранденбургом до самої смерті у 1225 році.
З цього моменту Отто III з братом поступово перебрали управління державою. 1227 року вони надали підтримку Отто I в боротьбі за герцогства Брауншвейг-Люнебург. 1229 року стався короткочасний конфлікт з Альбрехтом I, архієпископом Магдебургу.
У 1230—1245 роках Отто III та Йоган I придбали решту частини Барніму та південь Уккермарк до річки Вельсе. У 1236 року у Вартіслава III, герцога Померанії, викуплено володіння Старгард, Бесеріц та Вустов (за угодою в Креммені). Водночас фактично було викуплено Ноймарк (на схід від Одера). Цю область швидко заселено німецькими колоністами.
1231 року Отто III спільно з братом було посвячено на лицарів. Відтоді Отто III та Йоган I стали фактичними маркграфами. 1235 року був учасником рейхстагу в Майнці, де було оголошено загальноімперський мир. Водночас Отто III з братом отримав привілеї електора (виборника) імператора. 1239 року в Шпандау засновано бенедектинський монастир Святої Марії.
1239 року в Отто III та його брата виник конфлікт на півдні Бранденбурга з Генріхом III, маркграфом Мейссена та Нижньої Лужици, який спробував розширити територію Нижньолужицької марки за рахунок Бранденбурга. В результаті війни, що завершилася 1245 року, Отто III разом з братом завдали супротивнику поразки. Генріх III був змушений поступитися Бранденбургу містами Тельтов, Кепенік (столицю слов'янського племені спревян) і Міттенвальде. Водночас у 1239 році військо Отто III завдали поразки польській армії Генріка II. Останній вимушений був поступитися містом Санток на користь Бранденбургу.
Спільно з братом заснував декілька міст, приділивши особливу увагу розвитку міст Кельн і Берлін (1240 року їм надано статуси міст), з яких згодом утворилася столиця під єдиною назвою Берлін. У 1230-х роках було створено ринки в містах Шпандау, Кельн та Пренлау. 1244 року оженився на доньці короля Богемії, отримавши як посаг маркграфство Верхня Лужица.
У 1246—1247 роках надав підтримку Генріху Распе, якого було оголошено королем Німеччини. 1249 року Отто III спільно з братом придбали Любузьку землю, завдяки чому кордони Бранденбурга досягли річки Одер. 1250 року було укладено Ландінський договір з Померанією, за яким Отто III та Йоган I отримали північну частину Уккермарка в обмін на частину області Вольгаст.
У 1251 році підтримав короля Вільгельма II Голландського. Разом з братом у 1253 році надав статус міста Франкфурту-на Одері.
У 1254 року брати віддали голоси за Альфонса Кастильського, претендента на трон Німеччини. Того ж року уклав союз з Генріхом III, князем Вроцлав-Сілезьким, спрямованим проти князівства Великопольського.
У 1256 році Отто III став кандидатом на трон імператора Священної Римської імперії. 1258 року заснував цистерціанський монастир в Марінзеє на північному сході сучасного Барніму, за що отримав прізвисько «Побожний».
Отто III з Йоганом I заздалегідь вирішили питання спадщини, розділивши його на дві лінії — Йоганівську і Оттонівську. Отто III отримав Шпандау, Зальцведель, Барнім, Любузьку та Старгардську області. після смерті брата у 1266 році став одноосібним володарем Бранденбургу, проте вже 1267 року Отто III помер у Бранденбург-на-Гафелі. Після цього держава розділилася на Бранденбург-Штендаль (правили нащадки Йогана I) та Бранденбург-Зальцведель (правили нащадки Отто III).
Родина
Дружина — Божена, донька Вацлава I, короля Богемії.
Діти:
- Йоган (1244—1268), маркграф Бранденбургу в 1267—1268 роках
- Отто (1246—1298), маркграф Бранденбург-Зальцведеля у 1267—1298 роках
- Альбрехт (1250—1300), маркграф Бранденбургу в 1267—1308 роках
- Кунігунда (д/н—1292), дружина: 1) Бели Арпада, герцога Славонії; 2) , герцога Лімбургу
- Отто (1255—1303), маркграф Бранденбургу в 1267—1286 роках
- Матильда (д/н—1316), дружина Барніма I, герцога Померанії.
Родовід
Отто III веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських та Королів Русі.
Джерела
- Winfried Schich: Das mittelalterliche Berlin (1237—1411), in: Wolfgang Ribbe (ed.): Veröffentlichung der Historischen Kommission zu Berlin: Geschichte Berlins, vol. 1, Verlag C.H. Beck, Munich, 1987,
- Harald Schwillus and Stefan Beier: Zisterzienser zwischen Ordensideal und Landesherren, Morus-Verlag, Berlin, 1998,
- Helmut Assing: Die frühen Askanier und ihre Frauen, Kulturstiftung Bernburg, 2002,
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отто III (марграф Бранденбургу) |
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otto III Pobozhnij Otto III der Fromme bl 1215 9 zhovtnya 1267 6 j markgraf Brandenburgu u 1220 1267 rokah spilno z bratom Joganom I Otto IIIOtto III livoruch Narodivsyabl 1215Pomer9 zhovtnya 1267 Brandenburg na GafeliPohovannyaBrandenburgNacionalnistnimecDiyalnistpravitelZnannya movserednoverhnonimeckaTitulmarkgraf BrandenburguPosadadTermin122 1267 rokiPoperednikAlbreht IINastupnikJogan II Jogan IIIKonfesiyakatolictvoRidAskaniyiBatkoAlbreht IIMatiMatilda fon GrojchBrati sestriJogan I Matilda Branderburzka i dU shlyubi zBozhena PrzhemislovnaDiti4 sini i 2 donki Mediafajli u Vikishovishi Nashadok Velikogo knyazya Kiyivskogo Volodimira Svyatogo ta Svyatopolka Izyaslavicha Po materinskij liniyi buv nashadkom Velikih knyaziv Kiyivskih Volodimira Svyatogo ta Yaroslava Mudrogo ZhittyepisPohodiv z rodu Askaniyiv Molodshij sin Albrehta II markgrafa Brandenburgu ta Matildi fon Grojch Narodivsya u 1215 roci Pislya smerti u 1220 roci svogo batka razom zi bratom Joganom rozdiliv vladu v Brandenburzi Vtim u 1220 1221 rokah regentom buv Albreht arhiyepiskop Magdeburgu Jomu dopomagav Genrih I Askanij graf Angalt U 1221 roci regentsheyu stala mati brativ yaka vikupila cyu posadu za 1900 sribnih marok Graf Angalt prodovzhiv dopomagati v regentstvi Togo zh roku Albreht I gercog Saksoniyi namagavsya rozshiriti svoyi volodinnya za rahunok Brandenburgu Prote zustriv sprotiv Genriha fon Angalta Pislya cogo Matilda fon Grojch keruvala Brandenburgom do samoyi smerti u 1225 roci Z cogo momentu Otto III z bratom postupovo perebrali upravlinnya derzhavoyu 1227 roku voni nadali pidtrimku Otto I v borotbi za gercogstva Braunshvejg Lyuneburg 1229 roku stavsya korotkochasnij konflikt z Albrehtom I arhiyepiskopom Magdeburgu U 1230 1245 rokah Otto III ta Jogan I pridbali reshtu chastini Barnimu ta pivden Ukkermark do richki Velse U 1236 roku u Vartislava III gercoga Pomeraniyi vikupleno volodinnya Stargard Beseric ta Vustov za ugodoyu v Kremmeni Vodnochas faktichno bulo vikupleno Nojmark na shid vid Odera Cyu oblast shvidko zaseleno nimeckimi kolonistami 1231 roku Otto III spilno z bratom bulo posvyacheno na licariv Vidtodi Otto III ta Jogan I stali faktichnimi markgrafami 1235 roku buv uchasnikom rejhstagu v Majnci de bulo ogolosheno zagalnoimperskij mir Vodnochas Otto III z bratom otrimav privileyi elektora vibornika imperatora 1239 roku v Shpandau zasnovano benedektinskij monastir Svyatoyi Mariyi 1239 roku v Otto III ta jogo brata vinik konflikt na pivdni Brandenburga z Genrihom III markgrafom Mejssena ta Nizhnoyi Luzhici yakij sprobuvav rozshiriti teritoriyu Nizhnoluzhickoyi marki za rahunok Brandenburga V rezultati vijni sho zavershilasya 1245 roku Otto III razom z bratom zavdali suprotivniku porazki Genrih III buv zmushenij postupitisya Brandenburgu mistami Teltov Kepenik stolicyu slov yanskogo plemeni sprevyan i Mittenvalde Vodnochas u 1239 roci vijsko Otto III zavdali porazki polskij armiyi Genrika II Ostannij vimushenij buv postupitisya mistom Santok na korist Brandenburgu Spilno z bratom zasnuvav dekilka mist pridilivshi osoblivu uvagu rozvitku mist Keln i Berlin 1240 roku yim nadano statusi mist z yakih zgodom utvorilasya stolicya pid yedinoyu nazvoyu Berlin U 1230 h rokah bulo stvoreno rinki v mistah Shpandau Keln ta Prenlau 1244 roku ozhenivsya na donci korolya Bogemiyi otrimavshi yak posag markgrafstvo Verhnya Luzhica U 1246 1247 rokah nadav pidtrimku Genrihu Raspe yakogo bulo ogolosheno korolem Nimechchini 1249 roku Otto III spilno z bratom pridbali Lyubuzku zemlyu zavdyaki chomu kordoni Brandenburga dosyagli richki Oder 1250 roku bulo ukladeno Landinskij dogovir z Pomeraniyeyu za yakim Otto III ta Jogan I otrimali pivnichnu chastinu Ukkermarka v obmin na chastinu oblasti Volgast U 1251 roci pidtrimav korolya Vilgelma II Gollandskogo Razom z bratom u 1253 roci nadav status mista Frankfurtu na Oderi U 1254 roku brati viddali golosi za Alfonsa Kastilskogo pretendenta na tron Nimechchini Togo zh roku uklav soyuz z Genrihom III knyazem Vroclav Silezkim spryamovanim proti knyazivstva Velikopolskogo U 1256 roci Otto III stav kandidatom na tron imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1258 roku zasnuvav cistercianskij monastir v Marinzeye na pivnichnomu shodi suchasnogo Barnimu za sho otrimav prizvisko Pobozhnij Otto III z Joganom I zazdalegid virishili pitannya spadshini rozdilivshi jogo na dvi liniyi Joganivsku i Ottonivsku Otto III otrimav Shpandau Zalcvedel Barnim Lyubuzku ta Stargardsku oblasti pislya smerti brata u 1266 roci stav odnoosibnim volodarem Brandenburgu prote vzhe 1267 roku Otto III pomer u Brandenburg na Gafeli Pislya cogo derzhava rozdililasya na Brandenburg Shtendal pravili nashadki Jogana I ta Brandenburg Zalcvedel pravili nashadki Otto III RodinaDruzhina Bozhena donka Vaclava I korolya Bogemiyi Diti Jogan 1244 1268 markgraf Brandenburgu v 1267 1268 rokah Otto 1246 1298 markgraf Brandenburg Zalcvedelya u 1267 1298 rokah Albreht 1250 1300 markgraf Brandenburgu v 1267 1308 rokah Kunigunda d n 1292 druzhina 1 Beli Arpada gercoga Slavoniyi 2 gercoga Limburgu Otto 1255 1303 markgraf Brandenburgu v 1267 1286 rokah Matilda d n 1316 druzhina Barnima I gercoga Pomeraniyi RodovidOtto III vede svij rodovid v tomu chisli j vid Velikih knyaziv Kiyivskih ta Koroliv Rusi DzherelaWinfried Schich Das mittelalterliche Berlin 1237 1411 in Wolfgang Ribbe ed Veroffentlichung der Historischen Kommission zu Berlin Geschichte Berlins vol 1 Verlag C H Beck Munich 1987 ISBN 3 406 31591 7 Harald Schwillus and Stefan Beier Zisterzienser zwischen Ordensideal und Landesherren Morus Verlag Berlin 1998 ISBN 3 87554 321 1 Helmut Assing Die fruhen Askanier und ihre Frauen Kulturstiftung Bernburg 2002 ISBN 3 9805532 9 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Otto III margraf Brandenburgu Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570