Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Роман Іванович Осінчук (5 липня 1902, с. Голошинці, (тепер Підволочиський район, Тернопільська область) — 11 лютого 1991, Нью-Йорк, США) — лікар-спеціаліст внутрішньої медицини, доцент Медичного Інституту у Львові, активний член Українського лікарського товариства і Українського гігієнічного товариства та Народної лічниці у Львові, журналіст і громадський діяч, редактор «Народного Здоров'я» у Львові.
Роман Іванович Осінчук | |
---|---|
Заступник Міністра здоров'я | |
30 червня 1941 — 1945 | |
| |
Народився | 5 липня 1902 с. Голошинці |
Помер | 11 лютого 1991 (88 років) Нью-Йорк |
Похований | Цвинтар святого Андрія |
Відомий як | лікар |
Національність | українець |
Політична партія | ОУНР |
Релігія | греко-католик |
На еміграції — ініціатор і співзасновник Українського Лікарського Товариства та ініціатор і перший редактор «Лікарського Вісника», професор Українського технічного інституту в Нью-Йорку та Українського католицького університету в Римі, журналіст та громадсько-суспільний діяч, дійсний член НТШ, голова Хімічно-біологічно-медичної секції НТШ в Нью-Йорку. Церковний діяч та голова Патріаршого Фонду при корпорації «Свята Софія», почесний член УЛТПА та СФУЛТ, доктор Philosophise Honoris Causa Українського Вільного Університету в Мюнхені, почесний громадянин міста Вінніпег у Канаді.
Брат українського художника Михайла Осінчука.
Життєпис
Народився Роман Осінчук 5 липня 1902 р. в с. Голошинці, Збаразького повіту (тепер Підволочиський район), на Тернопільщині, в селянській родині. Середню освіту здобув у Тернополі в 1921 p., а медицину студіював на Українському Тайному Університеті у Львові. Після відбуття примусової польської військової служби, закінчив медичні студії на польському університеті у Львові в 1931 р.
Громадська та професійна діяльність
Від 1931 року Осінчук став активним членом Українського лікарського товариства. Був він одним з 10 членів-засновників Українського Гігієнічного товариства у Львові, що постало 1926 р. під проводом проф. М. Панчишина. Д-р Осінчук заснував і був головним редактором місячника «Народне Здоров'я» аж до кінця його існування (вересень 1939 р.) та членом редакційної колегії двотомовоі «Книги здоров'я» у Львові. Працював організатором і директором трьох гігієнічно-санітарних шестимісячних курсів Українського Гігієнічного Т-ва на терені Львова, та пересувних гігієнічних виставок по різних містах Галичини.
Трудову діяльність д-р Осінчук розпочав спеціалізацією в ділянці внутрішньої медицини в загальній лікарні Каси Хворих у Львові, як безплатний асистент.
В 1936-37 pp. працював асистентом у Першій клініці внутрішніх недуг у Відні під керівництвом відомого професора Ганса Еппінґера. Тут відбув однорічний післяґрадуаційний курс модерної медицини, кардіології та епектрокардіопогїі, ревматології та фізіотерапії з бальнеологією. Таким чином, д-р Осінчук був першим фаховим електрокардіологом серед українських лікарів в Галичині.
У Львові працював безплатним ординатором-інтерністом у Народній Лічниці та провадив електрокардіологічну станцію, яка обслуговувала поліклініку Народної Лічниці, а пізніше й нововідкритий в 1938 р. Український Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького. В 1938 р. став старшим асистентом директора внутрішнього відділу проф. М. Панчишина Від 1932-37 pp. включно, під час літніх місяців, працював головним лікарем в та організував там гідро-бальнеотерапевтичне лікування.
Робота при першій радянській владі
З приходом радянської влади у 1939 р. Р.Осінчук був призначений завідувачем профілактично-лікувального сектору обласного здороввідділу, де займався організацією мережі установ державної охорони здоров'я у Львівській області. Також брав участь в організації Львівського державного медичного Інституту, де в 1940 р. став старшим асистентом та інструктором при клініці внутрішніх хвороб проф. Мар'яна Панчишина. Згодом почав викладати курс модерної терапії внутрішніх недуг. Одночасно був головним лікарем усіх клінік Медичного Інституту.
Діяльність у часи німецької окупації
З приходом німців до Львова у 1941 р., д-р Осінчук став членом уряду Ярослава Стецька, займаючи короткий час становище заступника міністра здоров'я, яким став проф. М.Панчишин. Був організатором та керівником відділу Народнього Здоров'я при Українському Крайовому Комітеті, а пізніше при Українському Центральному Комітеті у Львові, та засновником і головою Українського Медично-Санітарного Об'єднання Праці (УМСОП).
У той час був також членом Українського Національної Ради та директором Державних медичних інститутів у Львові — єдиної в 1941 р високої школи на терені так званої Генеральної Губернії. Ця висока школа, завдяки великим зусиллям проф. М. Панчишина, і лікарів О. Положинського, Л. Максимонька і Р. Осінчука, мала офіційний дозвіл окупаційної німецької влади і існувала до 1944 р. В 1942 р. директором Медичних Інститутів став німець проф. Шупьце, а д-р Осінчук від 1 січна 1942 р. став доцентом внутрішньої медицини, займаючись викладанням, і керував електрокардіографією у своїй клініці. Він був також заступником директора внутрішніх хвороб, а по смерті проф. М. Панчишина в жовтні 1943 р. став виконувати обов'язки директора клініки.
Еміграція
На еміграції в Німеччині працював лікарем в місті Пльохінґен, у Вюртемберґу, та був членом управи Українського Медично-Санітарного Об'єднання в Мюнхені.
В 1947 р. д-р Осінчук переїхав з родиною до Америки та поселився в Нью-Йорку. Тут він склав обов'язковий державний іспит упродовж року та в 1949 р. відкрив приватну лікарську практику. Від свого приїзду до США брав участь у заснуванні Товариства «Самопоміч» і був членом комітету для купівлі й будови Народного Дому в Нью-Йорку. Довгі роки працював у Раді директорів «Українського Конгресового Комітету Америки». Також був засновником, активним членом і секретарем першої Управи НТШ в Нью-Йорку в 1947 р., а згодом головою Хімічно-біологічно-медичної секції цього товариства.
Після заснування Українського Технічного Інституту в Нью-Йорку Осінчук став у ньому професором-ад'юнктом, а пізніше повним професором, викладаючи там декілька років суспільну медицину. Також був він іменований професором пасторальної медицини при .
Але найбільше праці вклав д-р Осінчук у професійну організацію українських лікарів. Був він ініціптором та засновником« в 1950 р. та його головою протягом п'ятьох каденцій.
У 1954 році заснував часопис-квартальник УЛТПА «Лікарський Вісник» та був його довголітнім головним редактором, а теж у складі редакційної колегії «Лікарського Альманаха», «Матеріялів до історії української медицини» та головним редактором пам'ятної книги «25-ліття УЛТПА» в 1975 р.
Крім цього був організатором науково-професійних з'здів українських лікарів та одним із засновників та першим президентом Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (СФУЛТ) в діаспорі, яка була створена 1977 року з ініціативи «Українського лікарського товариства Північної Америки».
Творча і наукова діяльність
Д-р Роман Осінчук, написав понад 50 наукових праць з медичної ділянки, з яких близько 20 — з історії української медицини та соціальної гігієни. Крім цього написав кількасот науково-популярних статей на медичні теми в українських часописах, журналах і календарях. Протягом кількох років вів власну колонку «Здоров'я — всьому голова» в щоденнику «Свобода».
Д-р Осінчук є автором (під псевдонімом «Роман Лукич») кількох ліричних нарисів прозою і віршами, з яких один був друкований у львівському журналі «Назустріч», а інші (ліричний вірш «Минають дні» та нарис «Зустріч») були у 1952 р. читані Йосипом Гірняком на «Вечорі мистецького слова й музики» в Нью-Йорку. Принагідно написав чимало текстів до танкової музики. У видавництві Івана Тиктора у Львові «Ранок», було видане в 1937 р. його фантастичне оповідання «Чорна рада» на тему інфекційних дитячих недуг. Писав теж віршовані поради для дітей в дитячому куточку журналу «Народне Здоров'я», що його він сам заснував та редагував у Львові. Д-р Роман Осінчук, як журналіст та член Спілки Українських Журналістів у США, написав ряд цікавих статей на церковні та суспільно-громадські теми.
Участь в житті церкви
Після виходу на волю і приїзду до Риму Йосифа Сліпого д-р Роман Осінчук відвідав Митрополита Йосифа та став його великим прихильником і послідовником, висуваючи ідею Патріярхату Української Католицькоі Церкви згідно з візією Патріярха Йосифа.
Шістдесяті, а зокрема сімдесяті роки 20-го століття позначилися активними змаганнями за визнання Патріярхату Української Греко-Католицької Церкви, в яких д-р Роман Осінчук не лише брав активну участь, але й був провідною постаттю цього руху.
З Блаженнішим Патріархом Йосифом д-р Роман Осінчук був знайомий ще зі Львова. Тому, коли Блаженніший Патріарх Йосиф вирішив заснувати Товариство Святої Софії у США, то іменував д-ра Романа Осінчука членом-засновником (ycix членів-засновників було тільки четверо: д-р Юрій Старосольський, д-р , д-р і д-р Роман Осінчук). Від часу заснування Товариства Свята Софія в США був одним в його директорів та головою комісії Патріаршого Фонду.
Помер Роман Осінчук 11 лютого 1991 в Нью-Йорку. Похований на цвинтарі св. Андрія, Савт Бавнд Бруку, Нью-Джерсі
Посилання
- ОСІНЧУК Роман [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Д-р Роман Осінчук[недоступне посилання з липня 2019]
- Історія Сфулт. Світова федерація українських лікарських товариств (СФУЛТ) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- До 80-річчя Павла Пундія[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti cherven 2016 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2016 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Osinchuk Roman Ivanovich Osinchuk 5 lipnya 1902 s Goloshinci teper Pidvolochiskij rajon Ternopilska oblast 11 lyutogo 1991 Nyu Jork SShA likar specialist vnutrishnoyi medicini docent Medichnogo Institutu u Lvovi aktivnij chlen Ukrayinskogo likarskogo tovaristva i Ukrayinskogo gigiyenichnogo tovaristva ta Narodnoyi lichnici u Lvovi zhurnalist i gromadskij diyach redaktor Narodnogo Zdorov ya u Lvovi Roman Ivanovich OsinchukZastupnik Ministra zdorov ya30 chervnya 1941 1945Narodivsya 5 lipnya 1902 1902 07 05 s GoloshinciPomer 11 lyutogo 1991 1991 02 11 88 rokiv Nyu JorkPohovanij Cvintar svyatogo AndriyaVidomij yak likarNacionalnist ukrayinecPolitichna partiya OUNRReligiya greko katolik Na emigraciyi iniciator i spivzasnovnik Ukrayinskogo Likarskogo Tovaristva ta iniciator i pershij redaktor Likarskogo Visnika profesor Ukrayinskogo tehnichnogo institutu v Nyu Jorku ta Ukrayinskogo katolickogo universitetu v Rimi zhurnalist ta gromadsko suspilnij diyach dijsnij chlen NTSh golova Himichno biologichno medichnoyi sekciyi NTSh v Nyu Jorku Cerkovnij diyach ta golova Patriarshogo Fondu pri korporaciyi Svyata Sofiya pochesnij chlen ULTPA ta SFULT doktor Philosophise Honoris Causa Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu v Myunheni pochesnij gromadyanin mista Vinnipeg u Kanadi Brat ukrayinskogo hudozhnika Mihajla Osinchuka ZhittyepisNarodivsya Roman Osinchuk 5 lipnya 1902 r v s Goloshinci Zbarazkogo povitu teper Pidvolochiskij rajon na Ternopilshini v selyanskij rodini Serednyu osvitu zdobuv u Ternopoli v 1921 p a medicinu studiyuvav na Ukrayinskomu Tajnomu Universiteti u Lvovi Pislya vidbuttya primusovoyi polskoyi vijskovoyi sluzhbi zakinchiv medichni studiyi na polskomu universiteti u Lvovi v 1931 r Gromadska ta profesijna diyalnist Vid 1931 roku Osinchuk stav aktivnim chlenom Ukrayinskogo likarskogo tovaristva Buv vin odnim z 10 chleniv zasnovnikiv Ukrayinskogo Gigiyenichnogo tovaristva u Lvovi sho postalo 1926 r pid provodom prof M Panchishina D r Osinchuk zasnuvav i buv golovnim redaktorom misyachnika Narodne Zdorov ya azh do kincya jogo isnuvannya veresen 1939 r ta chlenom redakcijnoyi kolegiyi dvotomovoi Knigi zdorov ya u Lvovi Pracyuvav organizatorom i direktorom troh gigiyenichno sanitarnih shestimisyachnih kursiv Ukrayinskogo Gigiyenichnogo T va na tereni Lvova ta peresuvnih gigiyenichnih vistavok po riznih mistah Galichini Trudovu diyalnist d r Osinchuk rozpochav specializaciyeyu v dilyanci vnutrishnoyi medicini v zagalnij likarni Kasi Hvorih u Lvovi yak bezplatnij asistent V 1936 37 pp pracyuvav asistentom u Pershij klinici vnutrishnih nedug u Vidni pid kerivnictvom vidomogo profesora Gansa Eppingera Tut vidbuv odnorichnij pislyagraduacijnij kurs modernoyi medicini kardiologiyi ta epektrokardiopogyii revmatologiyi ta fizioterapiyi z balneologiyeyu Takim chinom d r Osinchuk buv pershim fahovim elektrokardiologom sered ukrayinskih likariv v Galichini U Lvovi pracyuvav bezplatnim ordinatorom internistom u Narodnij Lichnici ta provadiv elektrokardiologichnu stanciyu yaka obslugovuvala polikliniku Narodnoyi Lichnici a piznishe j novovidkritij v 1938 r Ukrayinskij Shpital im Mitropolita Andreya Sheptickogo V 1938 r stav starshim asistentom direktora vnutrishnogo viddilu prof M Panchishina Vid 1932 37 pp vklyuchno pid chas litnih misyaciv pracyuvav golovnim likarem v ta organizuvav tam gidro balneoterapevtichne likuvannya Robota pri pershij radyanskij vladi Z prihodom radyanskoyi vladi u 1939 r R Osinchuk buv priznachenij zaviduvachem profilaktichno likuvalnogo sektoru oblasnogo zdorovviddilu de zajmavsya organizaciyeyu merezhi ustanov derzhavnoyi ohoroni zdorov ya u Lvivskij oblasti Takozh brav uchast v organizaciyi Lvivskogo derzhavnogo medichnogo Institutu de v 1940 r stav starshim asistentom ta instruktorom pri klinici vnutrishnih hvorob prof Mar yana Panchishina Zgodom pochav vikladati kurs modernoyi terapiyi vnutrishnih nedug Odnochasno buv golovnim likarem usih klinik Medichnogo Institutu Diyalnist u chasi nimeckoyi okupaciyi Z prihodom nimciv do Lvova u 1941 r d r Osinchuk stav chlenom uryadu Yaroslava Stecka zajmayuchi korotkij chas stanovishe zastupnika ministra zdorov ya yakim stav prof M Panchishin Buv organizatorom ta kerivnikom viddilu Narodnogo Zdorov ya pri Ukrayinskomu Krajovomu Komiteti a piznishe pri Ukrayinskomu Centralnomu Komiteti u Lvovi ta zasnovnikom i golovoyu Ukrayinskogo Medichno Sanitarnogo Ob yednannya Praci UMSOP U toj chas buv takozh chlenom Ukrayinskogo Nacionalnoyi Radi ta direktorom Derzhavnih medichnih institutiv u Lvovi yedinoyi v 1941 r visokoyi shkoli na tereni tak zvanoyi Generalnoyi Guberniyi Cya visoka shkola zavdyaki velikim zusillyam prof M Panchishina i likariv O Polozhinskogo L Maksimonka i R Osinchuka mala oficijnij dozvil okupacijnoyi nimeckoyi vladi i isnuvala do 1944 r V 1942 r direktorom Medichnih Institutiv stav nimec prof Shupce a d r Osinchuk vid 1 sichna 1942 r stav docentom vnutrishnoyi medicini zajmayuchis vikladannyam i keruvav elektrokardiografiyeyu u svoyij klinici Vin buv takozh zastupnikom direktora vnutrishnih hvorob a po smerti prof M Panchishina v zhovtni 1943 r stav vikonuvati obov yazki direktora kliniki Emigraciya Na emigraciyi v Nimechchini pracyuvav likarem v misti Plohingen u Vyurtembergu ta buv chlenom upravi Ukrayinskogo Medichno Sanitarnogo Ob yednannya v Myunheni V 1947 r d r Osinchuk pereyihav z rodinoyu do Ameriki ta poselivsya v Nyu Jorku Tut vin sklav obov yazkovij derzhavnij ispit uprodovzh roku ta v 1949 r vidkriv privatnu likarsku praktiku Vid svogo priyizdu do SShA brav uchast u zasnuvanni Tovaristva Samopomich i buv chlenom komitetu dlya kupivli j budovi Narodnogo Domu v Nyu Jorku Dovgi roki pracyuvav u Radi direktoriv Ukrayinskogo Kongresovogo Komitetu Ameriki Takozh buv zasnovnikom aktivnim chlenom i sekretarem pershoyi Upravi NTSh v Nyu Jorku v 1947 r a zgodom golovoyu Himichno biologichno medichnoyi sekciyi cogo tovaristva Pislya zasnuvannya Ukrayinskogo Tehnichnogo Institutu v Nyu Jorku Osinchuk stav u nomu profesorom ad yunktom a piznishe povnim profesorom vikladayuchi tam dekilka rokiv suspilnu medicinu Takozh buv vin imenovanij profesorom pastoralnoyi medicini pri Ale najbilshe praci vklav d r Osinchuk u profesijnu organizaciyu ukrayinskih likariv Buv vin iniciptorom ta zasnovnikom v 1950 r ta jogo golovoyu protyagom p yatoh kadencij U 1954 roci zasnuvav chasopis kvartalnik ULTPA Likarskij Visnik ta buv jogo dovgolitnim golovnim redaktorom a tezh u skladi redakcijnoyi kolegiyi Likarskogo Almanaha Materiyaliv do istoriyi ukrayinskoyi medicini ta golovnim redaktorom pam yatnoyi knigi 25 littya ULTPA v 1975 r Krim cogo buv organizatorom naukovo profesijnih z zdiv ukrayinskih likariv ta odnim iz zasnovnikiv ta pershim prezidentom Svitovoyi Federaciyi Ukrayinskih Likarskih Tovaristv SFULT v diaspori yaka bula stvorena 1977 roku z iniciativi Ukrayinskogo likarskogo tovaristva Pivnichnoyi Ameriki Tvorcha i naukova diyalnist D r Roman Osinchuk napisav ponad 50 naukovih prac z medichnoyi dilyanki z yakih blizko 20 z istoriyi ukrayinskoyi medicini ta socialnoyi gigiyeni Krim cogo napisav kilkasot naukovo populyarnih statej na medichni temi v ukrayinskih chasopisah zhurnalah i kalendaryah Protyagom kilkoh rokiv viv vlasnu kolonku Zdorov ya vsomu golova v shodenniku Svoboda D r Osinchuk ye avtorom pid psevdonimom Roman Lukich kilkoh lirichnih narisiv prozoyu i virshami z yakih odin buv drukovanij u lvivskomu zhurnali Nazustrich a inshi lirichnij virsh Minayut dni ta naris Zustrich buli u 1952 r chitani Josipom Girnyakom na Vechori misteckogo slova j muziki v Nyu Jorku Prinagidno napisav chimalo tekstiv do tankovoyi muziki U vidavnictvi Ivana Tiktora u Lvovi Ranok bulo vidane v 1937 r jogo fantastichne opovidannya Chorna rada na temu infekcijnih dityachih nedug Pisav tezh virshovani poradi dlya ditej v dityachomu kutochku zhurnalu Narodne Zdorov ya sho jogo vin sam zasnuvav ta redaguvav u Lvovi D r Roman Osinchuk yak zhurnalist ta chlen Spilki Ukrayinskih Zhurnalistiv u SShA napisav ryad cikavih statej na cerkovni ta suspilno gromadski temi Uchast v zhitti cerkviPislya vihodu na volyu i priyizdu do Rimu Josifa Slipogo d r Roman Osinchuk vidvidav Mitropolita Josifa ta stav jogo velikim prihilnikom i poslidovnikom visuvayuchi ideyu Patriyarhatu Ukrayinskoyi Katolickoi Cerkvi zgidno z viziyeyu Patriyarha Josifa Shistdesyati a zokrema simdesyati roki 20 go stolittya poznachilisya aktivnimi zmagannyami za viznannya Patriyarhatu Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi v yakih d r Roman Osinchuk ne lishe brav aktivnu uchast ale j buv providnoyu postattyu cogo ruhu Z Blazhennishim Patriarhom Josifom d r Roman Osinchuk buv znajomij she zi Lvova Tomu koli Blazhennishij Patriarh Josif virishiv zasnuvati Tovaristvo Svyatoyi Sofiyi u SShA to imenuvav d ra Romana Osinchuka chlenom zasnovnikom ycix chleniv zasnovnikiv bulo tilki chetvero d r Yurij Starosolskij d r d r i d r Roman Osinchuk Vid chasu zasnuvannya Tovaristva Svyata Sofiya v SShA buv odnim v jogo direktoriv ta golovoyu komisiyi Patriarshogo Fondu Pomer Roman Osinchuk 11 lyutogo 1991 v Nyu Jorku Pohovanij na cvintari sv Andriya Savt Bavnd Bruku Nyu DzhersiPosilannyaOSINChUK Roman 5 bereznya 2016 u Wayback Machine D r Roman Osinchuk nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istoriya Sfult Svitova federaciya ukrayinskih likarskih tovaristv SFULT 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Do 80 richchya Pavla Pundiya nedostupne posilannya z lipnya 2019