Острожа́ни — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Гірський Тікич (притока Тікичу) за 25 км на південь від міста Жашків. Населення становить 929 осіб (станом на 2009 р.).
село Острожани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Жашківська міська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 929 осіб (на 2009 рік) |
Площа | 12 км² |
Поштовий індекс | 19250 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′02″ пн. ш. 30°02′27″ сх. д. / 49.10056° пн. ш. 30.04083° сх. д.Координати: 49°06′02″ пн. ш. 30°02′27″ сх. д. / 49.10056° пн. ш. 30.04083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 194 м |
Водойми | р. Гірський Тікич |
Відстань до обласного центру | 203 км |
Відстань до районного центру | 50 км |
Найближча залізнична станція | Жашків |
Відстань до залізничної станції | 25 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 19250, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Острожани |
Сільський голова | Калюжний Валентин Григорович |
Карта | |
Острожани | |
Острожани | |
Мапа | |
Острожани у Вікісховищі |
Історія
Село виникло у 17 столітті. Назва його походить від слів «Острови» і «Сторожа». На островах були розташовані козацькі сторожові пости для охорони від нападу турецьких загарбників.
До Жовтневого перевороту 1917 року село Острожани Таращанського повіту Київської губернії належало пану Ернесту Антоновичу Рогозінському. Управителем села Острожани був Підгурський. У селі було 170 хат і близько 900 жителів.
Довоєнний період
Першим головою ради в селі був І. О. Сиротюк. У роки примусової колективізації в Острожанах були створені радгосп, рибгосп і колгосп імені Ворошилова. Радгосп проіснував до радянсько-німецької війни, а рибгосп — до з'єднання з колгоспом «Україна» (ім. Ворошилова перейменували в «Україна») у 1960 році.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946-1947 роках. Голод 1933 року забрав майже кожного восьмого жителя села. Були випадки людоїдства.
За непослух чи за наклепом було розкуркулено сім'ю Ф. Д. Федорчука, яка складалася з 9 осіб, репресовано 8 осіб у 1938—1939 роках.
Радянсько-німецька війна
120 жителів села брали участь у радянсько-німецькій війні, 40 з них нагороджені орденами й медалями, 56 загинули. Радянським і чехословацьким воїнам, які полягли під час відвоювання села у гітлерівських окупантів, 1959 року встановлено пам'ятник, а односельцям, що загинули у війні — обеліск Слави. Тут у братській могилі захоронено 323 радянських і 23 чехословацьких воїни. Село Острожани було відвойоване у нацистів 5 березня 1944 року.
Післявоєнні роки
Головою колгоспу і сільської ради був залишений Ф. А. Калюжний. У травні 1944 року головою сільської ради було призначено Н. В. Рибаченка, а в липні того ж року — Ф. С. Мельника (після важкого поранення), жителя села Королівка. У липні 1945 року посаду голови сільської ради обійняв Стецюк, а потім — М. Г. Ткачук.
Головами колгоспу ім. Ворошилова були Іващенко, Воронецький (з 1952 по 1956 рік); Дишлевий (з 1956 по 1958 рік); Поліщук (з 1958 по 1960 рік). Колгосп ім. Ворошилова був перейменований в роки хрущовської "відлиги" в колгосп «Україна».
У 1960 році рішенням Черкаського облвиконкому і Жашківського райвиконкому утворено одне господарство — радгосп «Острожани» (з приєднанням колгоспу «Україна» і рибгоспу «Гірський Тікич»).
У 1965 році радгосп «Острожани» переорганізовано в птахофабрику «Острожани», за якою було закріплено 1 281 га сільськогосподарських угідь у тому числі 1 142 га орної землі. Птахофабрика спеціалізувалася на вирощуванні качок. Директорами працювали І. С. Бобилєв (1960 — 1962 роки), Й. Є. Лозовий (1962 — 1964 роки), А. О. Омельчук (1964 — 1987 роки), Ю. А. Гвоздецький (1987 — 1994 роки), С. А. Тарасенко (з 1994 рік). Сьогодні фабрика не працює.
Станом на 1972 рік у селі працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 7 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням, а також відділення зв'язу, магазин, їдальня, перукарня.
Після 2010 року було закрито створені раніше підприємство з розведення індиків «Авангард» та підприємство з вирощування грибів «Пан Шампіньйон».
Сучасність
Землі жителів села, резервного фонду орендує ПП «Агропродукти Вільд України», 30 паїв — ПП «Канюківське»; 25 власників земельних паїв працюють одноосібно.
На території села є загальноосвітня школа I—III ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку та ощадкаса, будинок культури, три магазини, кафе, заготпункт. Кількість дворів — 378.
Галерея
- Вид на село зі сторони Зюбрихи
- Вулиця Центральна
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- Церква і магазин
- Річка Гірський Тікич
- Братські могили радянських і чехословацьких воїнів
Див. також
Джерела
Посилання
- Погода в Україні
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrozha ni selo v Ukrayini u Zhashkivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Girskij Tikich pritoka Tikichu za 25 km na pivden vid mista Zhashkiv Naselennya stanovit 929 osib stanom na 2009 r selo Ostrozhani Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Zhashkivska miska gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 929 osib na 2009 rik Plosha 12 km Poshtovij indeks 19250 Telefonnij kod 380 4747 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 06 02 pn sh 30 02 27 sh d 49 10056 pn sh 30 04083 sh d 49 10056 30 04083 Koordinati 49 06 02 pn sh 30 02 27 sh d 49 10056 pn sh 30 04083 sh d 49 10056 30 04083 Serednya visota nad rivnem morya 194 m Vodojmi r Girskij Tikich Vidstan do oblasnogo centru 203 km Vidstan do rajonnogo centru 50 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhashkiv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 25 km Misceva vlada Adresa radi 19250 Cherkaska obl Umanskij r n s Ostrozhani Silskij golova Kalyuzhnij Valentin Grigorovich Karta Ostrozhani Ostrozhani Mapa Ostrozhani u VikishovishiIstoriyaSelo viniklo u 17 stolitti Nazva jogo pohodit vid sliv Ostrovi i Storozha Na ostrovah buli roztashovani kozacki storozhovi posti dlya ohoroni vid napadu tureckih zagarbnikiv Do Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku selo Ostrozhani Tarashanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nalezhalo panu Ernestu Antonovichu Rogozinskomu Upravitelem sela Ostrozhani buv Pidgurskij U seli bulo 170 hat i blizko 900 zhiteliv Dovoyennij period Pershim golovoyu radi v seli buv I O Sirotyuk U roki primusovoyi kolektivizaciyi v Ostrozhanah buli stvoreni radgosp ribgosp i kolgosp imeni Voroshilova Radgosp proisnuvav do radyansko nimeckoyi vijni a ribgosp do z yednannya z kolgospom Ukrayina im Voroshilova perejmenuvali v Ukrayina u 1960 roci Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah Golod 1933 roku zabrav majzhe kozhnogo vosmogo zhitelya sela Buli vipadki lyudoyidstva Za neposluh chi za naklepom bulo rozkurkuleno sim yu F D Fedorchuka yaka skladalasya z 9 osib represovano 8 osib u 1938 1939 rokah Radyansko nimecka vijna 120 zhiteliv sela brali uchast u radyansko nimeckij vijni 40 z nih nagorodzheni ordenami j medalyami 56 zaginuli Radyanskim i chehoslovackim voyinam yaki polyagli pid chas vidvoyuvannya sela u gitlerivskih okupantiv 1959 roku vstanovleno pam yatnik a odnoselcyam sho zaginuli u vijni obelisk Slavi Tut u bratskij mogili zahoroneno 323 radyanskih i 23 chehoslovackih voyini Selo Ostrozhani bulo vidvojovane u nacistiv 5 bereznya 1944 roku Pislyavoyenni roki Golovoyu kolgospu i silskoyi radi buv zalishenij F A Kalyuzhnij U travni 1944 roku golovoyu silskoyi radi bulo priznacheno N V Ribachenka a v lipni togo zh roku F S Melnika pislya vazhkogo poranennya zhitelya sela Korolivka U lipni 1945 roku posadu golovi silskoyi radi obijnyav Stecyuk a potim M G Tkachuk Golovami kolgospu im Voroshilova buli Ivashenko Voroneckij z 1952 po 1956 rik Dishlevij z 1956 po 1958 rik Polishuk z 1958 po 1960 rik Kolgosp im Voroshilova buv perejmenovanij v roki hrushovskoyi vidligi v kolgosp Ukrayina U 1960 roci rishennyam Cherkaskogo oblvikonkomu i Zhashkivskogo rajvikonkomu utvoreno odne gospodarstvo radgosp Ostrozhani z priyednannyam kolgospu Ukrayina i ribgospu Girskij Tikich U 1965 roci radgosp Ostrozhani pereorganizovano v ptahofabriku Ostrozhani za yakoyu bulo zakripleno 1 281 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1 142 ga ornoyi zemli Ptahofabrika specializuvalasya na viroshuvanni kachok Direktorami pracyuvali I S Bobilyev 1960 1962 roki J Ye Lozovij 1962 1964 roki A O Omelchuk 1964 1987 roki Yu A Gvozdeckij 1987 1994 roki S A Tarasenko z 1994 rik Sogodni fabrika ne pracyuye Stanom na 1972 rik u seli pracyuvali vosmirichna shkola klub biblioteka z fondom 7 tisyach knig feldshersko akusherskij punkt z pologovim viddilennyam a takozh viddilennya zv yazu magazin yidalnya perukarnya Pislya 2010 roku bulo zakrito stvoreni ranishe pidpriyemstvo z rozvedennya indikiv Avangard ta pidpriyemstvo z viroshuvannya gribiv Pan Shampinjon SuchasnistZemli zhiteliv sela rezervnogo fondu orenduye PP Agroprodukti Vild Ukrayini 30 payiv PP Kanyukivske 25 vlasnikiv zemelnih payiv pracyuyut odnoosibno Na teritoriyi sela ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku ta oshadkasa budinok kulturi tri magazini kafe zagotpunkt Kilkist dvoriv 378 GalereyaVid na selo zi storoni Zyubrihi Vulicya Centralna Silska rada Shkola Budinok kulturi Cerkva i magazin Richka Girskij Tikich Bratski mogili radyanskih i chehoslovackih voyinivDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Ostrozhanskij zakaznikDzherelaOstrozhani u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Ostrozhani u Vikishovishi Posilannya Pogoda v Ukrayini Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim