Острови́ Сенка́ку (яп. 尖閣諸島, せんかくしょとう, МФА: [senkaku ɕoːtoː], «Пікові острови») — група островів у Східно-Китайському морі, на півдні архіпелагу Рюкю. Складова цього архіпелагу. Адміністративно відносяться до міста Ісіґакі префектури Окінава, Японія. Площа острівної групи становить 7 км². Усі острови незаселені. Максимальна висота — 383 м, на острові Уоцурі. Острови належать Японії. З 1971 року на володіння островами висувають претензії Китайська Народна Республіка та Республіка Китай. Китайською мовою група називається островами Дяою́тай кит.: 釣魚台群島; піньїнь: Diàoyútái Qúndǎo), «Рибацькі острови»).
Короткі відомості
У середньовіччі та ранньому новому часі острови Сенкаку належали Рюкюській державі. Вони згадуються в китайській дипломатичній кореспонденції не як острівна група, а як окремі острови — «Рибацький» (釣魚嶼), «Жовтоволосий» (黄毛嶼), «Червоний» (赤嶼) тощо. Так, 1534 року посол китайської династії Мін до Рюкюської держави писав про них у своєму звіті «Записи посольства до Рюкю» як про території, що належать Рюкю. 1562 року китайський посол зазначав у «Доповнених записах посольства до Рюкю», що «Червоний острів» (сучасний острів Тайшьо) є останнім форпостом Рюкюської держави на кордоні з Китаєм. На «Карті Рюкю» 16 століття, що була виготовлена китайським картографом (1503-1570), «Рибацький острів» позначений як складова Рюкюської держави.
На противагу цьому, на японській «Карті трьох провінцій Рюкю і її тридцяти шести островів» 1785 року, що була створена конфуціанцем , острови Сенкаку пофарбовані в однаковий з Китаєм рожевий колір. Проте Тайвань, що на той час підпорядковувався пекінському уряду, позначено відмінним жовтим кольором.
У 17 — 19 століттях Рюкюська держава, якій належали острови Сенкаку, була васальною країною одночасно двох держав — Китаю (династій Мін та Цін) і Японії. У 1871—1879 роках остання провела ряд заходів з анексії Рюкю, яке було перетворено на японську префектуру Окінава. Китайська сторона визнала анексію лише після поразки в японсько-цінській війні 1894 — 1895 років.
1895 року острови Сенкаку були включені до складу Японської імперії рішенням ради Кабінету міністрів. Населення островів було повністю евакуйоване. Лише на території острова Уоцурі деякий час існували підприємства зі збору пташиного пір'я та виготовлення зі смугастого тунця.
Після Другої світової війни острови Сенкаку були окуповані збройними силами США. 1972 року окупаційна влада повернула їх Японії разом із .
Історія
- 1404 року рюкюський правитель прийняв титул «вана Чюдзана» і ярлик на правління від китайського імператора Чжу Ді. У зв'язку з цим Рюкюська держава стала васальною державою династії Мін.
- 1534 року мінський посол уперше згадав існування островів Сенкаку у своїх «Записах посольства до Рюкю».
- У жовтні 1885 року японський уряд відправив експедицію до островів Сенкаку. Під час експедиції виявилося, що острови є безлюдними і не мають жодних ознак приналежності до будь-якої держави. Голова експедиції запропонував проголосити ці острови японськими, проте уряд відхилив цю пропозицію, зважаючи на міжнародну ситуацію.
- У липні 1894 року спалахнула японсько-цінська війна.
- 14 січня 1895 року уряд Японії включив острови Сенкаку до складу префектури Окінава. Префект Окінави звернувся з проханням до уряду встановити на островах пам'ятні стовпи про приналежність цих земель Окінаві.
- 17 квітня 1895 року Японія і династія Цін підписали Шімоносекський договір, що завершив японсько-цінську війну. Згідно з договором, Цін передавала Японії острів Тайвань та прилеглі до нього . Проте жодних згадок про острови Сенкаку в тексті договору не було.
- 10 липня 1895 року японський громадянин Коґа Шіншіро звернувся до японського уряду з клопотанням про надання йому в оренду урядової землі на островах Сенкаку. 1896 року уряд передав йому ці острови на 30 років безкоштовно.
- 1918 року Коґа Шіншіро помер, а острови були успадковані його сином Коґою Дзенджіро.
- 1920 року уряд Республіки Китай подякував Козі Дзенджюро і його 4 рибалкам, які врятували в районі островів Сенкаку китайських моряків. У китайських похвальних грамотах, виданих рятівникам, зазначалося, що острови Сенкаку є територією Японії й належать до повіту Яеяма префектури Окінава.
- 1940 року японські підприємства і їхні робітники, що розташовувалися на островах Сенкаку, були евакуйовані. Острови перетворилися на безлюдні.
- Протягом 1945—1972 років Сенкаку були окуповані збройними силами США.
- 8 січня 1953 року провідна комуністична газета КНР «Женьмінь жибао» опублікувала статтю під заголовком «Боротьба остров'ян Рюкю проти американської окупації», у якій називала острови Сенкаку японською назвою і зазначала їхню приналежність Рюкю.
- У листопаді 1958 року Пекінське картографічне видавництво опублікувало «Атлас світу», де позначило острови японським іменем «острови Сенкаку» й зазаначило, що вони належать Японії. Така сама карта увійшла до китайського атласу 1965 року, що був виданий Інститутом оборони Республіки Китай на Тайвані. 1970 року в тайванських підручниках з географії острови Сенкаку так само позначалися японськими.
Карти префектури Окінава з «Атласу світу», виданого Інститутом оборони Республіки Китай. Ліворуч карта 1965 року, праворуч — 1972 року. Кордон між Китаєм і Японією (- - - -) змінився після знаходження покладів нафти. На карті 1965 року острови Сенкаку позначені як територія Японії з підписом «Острови Сенкаку»; на карті 1972 року — як територія Республіки Китай з підписом «острови Дяоютай» |
- 1969 року в районі островів Сенкаку було проведено геологічні розвідки. У ході розвідок було виявлено існування великих покладів нафти, зіставних з іракськими. Після цього, 11 червня 1971 року, Міністерство закордонних справ Республіки Китай на Тайвані заявило претензії на володіння островами Сенкаку. Слідом за цим, 20 грудня 1971 року, претезії на володіння островами заявив МЗС комуністичної КНР. Незважаючи на ці заяви, 15 травня 1972 року уряд США закінчив окупацію Окінави й повернув її разом із островами Сенкаку Японії. 29 вересня того ж року Японія і комуністичний Китай підписали угоду про нормалізацію повоєнних відносин.
- У квітні 1978 року сотня китайських човнів вторглася до територіальних вод Японії в районі Сенкаку. 23 жовтня того ж року було укладено японсько-китайський мирний договір, у якому китайська сторона не розглядала питання островів.
- 25 лютого 1992 року Республіка Китай на Тайвані одноосібно проголосила свій суверенітет над островами Сенкаку.
- 11 вересня 2012 року японський уряд викупив 3 острови з групи Сенкаку в громадянина Японії Куріхари Куніокі, мешканця міста Сайтама. Таким чином острови Уоцурі, Кіта, Мінамі перейшли з приватної власності в державну.
Територіальна суперечка
1968 року Економічна комісія ООН на Далекому сході (ECAFE) виявила в акваторії островів підводні нафтові родовища. Це викликало інтерес китайської сторони, яка з 1971 року почала заявляти претензії на володіння групою Сенкаку. 1978 року китайські рибалки незаконно проникли в японські територіальні води островів, що викликало дипломатичну кризу між Японією та КНР. Так само тайванська Республіка Китай висунула японському уряду територіальні претензії. У 1990-х роках в акваторії Сенкаку були знайдені газові родовища.
Основний аргумент обох китайських держав на володіння островами — китайці є першовідкривачами островів. Сенкаку зазначені на китайських мореплавних картах 16 століття як острови між Китаєм і Рюкю. Японія заперечує ці аргументи, посилаючись на те, що карти не зазначають приналежності островів до Китаю; острови намальовані на них як орієнтир для мореплавців. Японська сторона наголошує, що за міжнародним правом вона встановила свій суверенітет над островами 1895 року, оскільки вони були нічийними. Крім того, японський суверенітет над островами гарантований Сан-Франциським мирним договором 1951 року та актом повернення островів Японії американцями.
Острови
Назва | Кандзі | Площа (км²) | Висота (м) |
---|---|---|---|
Острів Уоцурі | 魚釣島 | 3,82 | 363 |
久場島 | 1,55 | 117 | |
大正島 | 0,06 | 75 | |
北小島 | 0,31 | 118 | |
南小島 | 0,40 | 149 | |
沖の北岩 | 0,05 | 28 | |
沖の南岩 | 0,01 | 13 | |
飛瀬 | 0,01 | 2 |
Примітки
- Чень Канб. Записи посольства до Рюкю [ 11 липня 2011 у Wayback Machine.] // Бібліотека університету Цукуба.
- 原田禹雄訳注、郭汝霖『重編使琉球録』冊封琉球使録集成2巻,榕樹書林(宜野湾市在),2000年 [1] [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чжен Жецен. Карта Рюкю (16 століття). Бібліотека університету Васеда. Джерело № Ru 04-04709.
- Хаясі Сіхей. Карта трьох провінцій Рюкю і її тридцяти шести островів [2] [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.]. Бібліотека університету Цукуба.
- Анексія Рюкю // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Острови Сенкаку // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- Шімоносекський договір
Джерела та література
- (яп.) Острови Сенкаку // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Окінава (47). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1986.
Острови Сенкаку // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острови Сенкаку |
- (яп.) Офіційна сторінка міста Ісіґакі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrovi Senka ku yap 尖閣諸島 せんかくしょとう MFA senkaku ɕoːtoː Pikovi ostrovi grupa ostroviv u Shidno Kitajskomu mori na pivdni arhipelagu Ryukyu Skladova cogo arhipelagu Administrativno vidnosyatsya do mista Isigaki prefekturi Okinava Yaponiya Plosha ostrivnoyi grupi stanovit 7 km Usi ostrovi nezaseleni Maksimalna visota 383 m na ostrovi Uocuri Ostrovi nalezhat Yaponiyi Z 1971 roku na volodinnya ostrovami visuvayut pretenziyi Kitajska Narodna Respublika ta Respublika Kitaj Kitajskoyu movoyu grupa nazivayetsya ostrovami Dyaoyu taj kit 釣魚台群島 pinyin Diaoyutai Qundǎo Ribacki ostrovi Ostrovi SenkakuKorotki vidomostiOstrovi Senkaku na karti Ryukyu 16 stolittya Chzhen Zhecen U serednovichchi ta rannomu novomu chasi ostrovi Senkaku nalezhali Ryukyuskij derzhavi Voni zgaduyutsya v kitajskij diplomatichnij korespondenciyi ne yak ostrivna grupa a yak okremi ostrovi Ribackij 釣魚嶼 Zhovtovolosij 黄毛嶼 Chervonij 赤嶼 tosho Tak 1534 roku posol kitajskoyi dinastiyi Min do Ryukyuskoyi derzhavi pisav pro nih u svoyemu zviti Zapisi posolstva do Ryukyu yak pro teritoriyi sho nalezhat Ryukyu 1562 roku kitajskij posol zaznachav u Dopovnenih zapisah posolstva do Ryukyu sho Chervonij ostriv suchasnij ostriv Tajsho ye ostannim forpostom Ryukyuskoyi derzhavi na kordoni z Kitayem Na Karti Ryukyu 16 stolittya sho bula vigotovlena kitajskim kartografom 1503 1570 Ribackij ostriv poznachenij yak skladova Ryukyuskoyi derzhavi Na protivagu comu na yaponskij Karti troh provincij Ryukyu i yiyi tridcyati shesti ostroviv 1785 roku sho bula stvorena konfuciancem ostrovi Senkaku pofarbovani v odnakovij z Kitayem rozhevij kolir Prote Tajvan sho na toj chas pidporyadkovuvavsya pekinskomu uryadu poznacheno vidminnim zhovtim kolorom U 17 19 stolittyah Ryukyuska derzhava yakij nalezhali ostrovi Senkaku bula vasalnoyu krayinoyu odnochasno dvoh derzhav Kitayu dinastij Min ta Cin i Yaponiyi U 1871 1879 rokah ostannya provela ryad zahodiv z aneksiyi Ryukyu yake bulo peretvoreno na yaponsku prefekturu Okinava Kitajska storona viznala aneksiyu lishe pislya porazki v yaponsko cinskij vijni 1894 1895 rokiv 1895 roku ostrovi Senkaku buli vklyucheni do skladu Yaponskoyi imperiyi rishennyam radi Kabinetu ministriv Naselennya ostroviv bulo povnistyu evakujovane Lishe na teritoriyi ostrova Uocuri deyakij chas isnuvali pidpriyemstva zi zboru ptashinogo pir ya ta vigotovlennya zi smugastogo tuncya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ostrovi Senkaku buli okupovani zbrojnimi silami SShA 1972 roku okupacijna vlada povernula yih Yaponiyi razom iz IstoriyaYaponski ribalki na zavodi z pererobki moreprodkutiv o Uocuri blizko 1910 r 1404 roku ryukyuskij pravitel prijnyav titul vana Chyudzana i yarlik na pravlinnya vid kitajskogo imperatora Chzhu Di U zv yazku z cim Ryukyuska derzhava stala vasalnoyu derzhavoyu dinastiyi Min 1534 roku minskij posol upershe zgadav isnuvannya ostroviv Senkaku u svoyih Zapisah posolstva do Ryukyu U zhovtni 1885 roku yaponskij uryad vidpraviv ekspediciyu do ostroviv Senkaku Pid chas ekspediciyi viyavilosya sho ostrovi ye bezlyudnimi i ne mayut zhodnih oznak prinalezhnosti do bud yakoyi derzhavi Golova ekspediciyi zaproponuvav progolositi ci ostrovi yaponskimi prote uryad vidhiliv cyu propoziciyu zvazhayuchi na mizhnarodnu situaciyu U lipni 1894 roku spalahnula yaponsko cinska vijna 14 sichnya 1895 roku uryad Yaponiyi vklyuchiv ostrovi Senkaku do skladu prefekturi Okinava Prefekt Okinavi zvernuvsya z prohannyam do uryadu vstanoviti na ostrovah pam yatni stovpi pro prinalezhnist cih zemel Okinavi 17 kvitnya 1895 roku Yaponiya i dinastiya Cin pidpisali Shimonosekskij dogovir sho zavershiv yaponsko cinsku vijnu Zgidno z dogovorom Cin peredavala Yaponiyi ostriv Tajvan ta prilegli do nogo Prote zhodnih zgadok pro ostrovi Senkaku v teksti dogovoru ne bulo 10 lipnya 1895 roku yaponskij gromadyanin Koga Shinshiro zvernuvsya do yaponskogo uryadu z klopotannyam pro nadannya jomu v orendu uryadovoyi zemli na ostrovah Senkaku 1896 roku uryad peredav jomu ci ostrovi na 30 rokiv bezkoshtovno 1918 roku Koga Shinshiro pomer a ostrovi buli uspadkovani jogo sinom Kogoyu Dzendzhiro 1920 roku uryad Respubliki Kitaj podyakuvav Kozi Dzendzhyuro i jogo 4 ribalkam yaki vryatuvali v rajoni ostroviv Senkaku kitajskih moryakiv U kitajskih pohvalnih gramotah vidanih ryativnikam zaznachalosya sho ostrovi Senkaku ye teritoriyeyu Yaponiyi j nalezhat do povitu Yaeyama prefekturi Okinava 1940 roku yaponski pidpriyemstva i yihni robitniki sho roztashovuvalisya na ostrovah Senkaku buli evakujovani Ostrovi peretvorilisya na bezlyudni Protyagom 1945 1972 rokiv Senkaku buli okupovani zbrojnimi silami SShA 8 sichnya 1953 roku providna komunistichna gazeta KNR Zhenmin zhibao opublikuvala stattyu pid zagolovkom Borotba ostrov yan Ryukyu proti amerikanskoyi okupaciyi u yakij nazivala ostrovi Senkaku yaponskoyu nazvoyu i zaznachala yihnyu prinalezhnist Ryukyu U listopadi 1958 roku Pekinske kartografichne vidavnictvo opublikuvalo Atlas svitu de poznachilo ostrovi yaponskim imenem ostrovi Senkaku j zazanachilo sho voni nalezhat Yaponiyi Taka sama karta uvijshla do kitajskogo atlasu 1965 roku sho buv vidanij Institutom oboroni Respubliki Kitaj na Tajvani 1970 roku v tajvanskih pidruchnikah z geografiyi ostrovi Senkaku tak samo poznachalisya yaponskimi Karti prefekturi Okinava z Atlasu svitu vidanogo Institutom oboroni Respubliki Kitaj Livoruch karta 1965 roku pravoruch 1972 roku Kordon mizh Kitayem i Yaponiyeyu zminivsya pislya znahodzhennya pokladiv nafti Na karti 1965 roku ostrovi Senkaku poznacheni yak teritoriya Yaponiyi z pidpisom Ostrovi Senkaku na karti 1972 roku yak teritoriya Respubliki Kitaj z pidpisom ostrovi Dyaoyutaj 1969 roku v rajoni ostroviv Senkaku bulo provedeno geologichni rozvidki U hodi rozvidok bulo viyavleno isnuvannya velikih pokladiv nafti zistavnih z irakskimi Pislya cogo 11 chervnya 1971 roku Ministerstvo zakordonnih sprav Respubliki Kitaj na Tajvani zayavilo pretenziyi na volodinnya ostrovami Senkaku Slidom za cim 20 grudnya 1971 roku preteziyi na volodinnya ostrovami zayaviv MZS komunistichnoyi KNR Nezvazhayuchi na ci zayavi 15 travnya 1972 roku uryad SShA zakinchiv okupaciyu Okinavi j povernuv yiyi razom iz ostrovami Senkaku Yaponiyi 29 veresnya togo zh roku Yaponiya i komunistichnij Kitaj pidpisali ugodu pro normalizaciyu povoyennih vidnosin U kvitni 1978 roku sotnya kitajskih chovniv vtorglasya do teritorialnih vod Yaponiyi v rajoni Senkaku 23 zhovtnya togo zh roku bulo ukladeno yaponsko kitajskij mirnij dogovir u yakomu kitajska storona ne rozglyadala pitannya ostroviv 25 lyutogo 1992 roku Respublika Kitaj na Tajvani odnoosibno progolosila svij suverenitet nad ostrovami Senkaku 11 veresnya 2012 roku yaponskij uryad vikupiv 3 ostrovi z grupi Senkaku v gromadyanina Yaponiyi Kurihari Kunioki meshkancya mista Sajtama Takim chinom ostrovi Uocuri Kita Minami perejshli z privatnoyi vlasnosti v derzhavnu Teritorialna superechka1968 roku Ekonomichna komisiya OON na Dalekomu shodi ECAFE viyavila v akvatoriyi ostroviv pidvodni naftovi rodovisha Ce viklikalo interes kitajskoyi storoni yaka z 1971 roku pochala zayavlyati pretenziyi na volodinnya grupoyu Senkaku 1978 roku kitajski ribalki nezakonno pronikli v yaponski teritorialni vodi ostroviv sho viklikalo diplomatichnu krizu mizh Yaponiyeyu ta KNR Tak samo tajvanska Respublika Kitaj visunula yaponskomu uryadu teritorialni pretenziyi U 1990 h rokah v akvatoriyi Senkaku buli znajdeni gazovi rodovisha Osnovnij argument oboh kitajskih derzhav na volodinnya ostrovami kitajci ye pershovidkrivachami ostroviv Senkaku zaznacheni na kitajskih moreplavnih kartah 16 stolittya yak ostrovi mizh Kitayem i Ryukyu Yaponiya zaperechuye ci argumenti posilayuchis na te sho karti ne zaznachayut prinalezhnosti ostroviv do Kitayu ostrovi namalovani na nih yak oriyentir dlya moreplavciv Yaponska storona nagoloshuye sho za mizhnarodnim pravom vona vstanovila svij suverenitet nad ostrovami 1895 roku oskilki voni buli nichijnimi Krim togo yaponskij suverenitet nad ostrovami garantovanij San Franciskim mirnim dogovorom 1951 roku ta aktom povernennya ostroviv Yaponiyi amerikancyami OstroviNazva Kandzi Plosha km Visota m Ostriv Uocuri 魚釣島 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03 0820000 3 82 363 久場島 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01 0550000 1 55 117 大正島 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 060000 0 06 75 北小島 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 0310000 0 31 118 南小島 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 0400000 0 40 149 沖の北岩 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 050000 0 05 28 沖の南岩 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 010000 0 01 13 飛瀬 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 00 010000 0 01 2PrimitkiChen Kanb Zapisi posolstva do Ryukyu 11 lipnya 2011 u Wayback Machine Biblioteka universitetu Cukuba 原田禹雄訳注 郭汝霖 重編使琉球録 冊封琉球使録集成2巻 榕樹書林 宜野湾市在 2000年 1 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Chzhen Zhecen Karta Ryukyu 16 stolittya Biblioteka universitetu Vaseda Dzherelo Ru 04 04709 Hayasi Sihej Karta troh provincij Ryukyu i yiyi tridcyati shesti ostroviv 2 23 veresnya 2013 u Wayback Machine Biblioteka universitetu Cukuba Aneksiya Ryukyu Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Ostrovi Senkaku Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Shimonosekskij dogovirDzherela ta literatura yap Ostrovi Senkaku Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Okinava 47 Tokio Kadokava Shoten 1986 Ostrovi Senkaku 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostrovi Senkaku yap Oficijna storinka mista Isigaki