Остання ніч радянський історико революційний художній фільм 1936 року режисера за мотивами повісті Євгена Габриловича Ти

«Остання ніч» — радянський історико-революційний художній фільм 1936 року режисера за мотивами повісті Євгена Габриловича «Тихий Бровкін» (1936) про збройне повстання московських робітників в жовтні 1917 року. Перша роль у кіно актора Олексія Консовського.

Остання ніч
рос. Последняя ночь


Жанр	історичний
Режисер
Сценарист	Євген Габрилович
У головних ролях	Іван Пельтцер
Оператор	Дмитро Фельдман
Композитор	Олександр Веприк
Художник	Олексій Уткін
Кінокомпанія	«Мосфільм»
Тривалість	98 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1936
IMDb	ID 0028131

Сюжет

В одну з жовтневих ночей на балу гімназисти й офіцери знущаються над закоханістю «сина кухарки» Кузьми Захаркіна в дочку фабриканта Леонтьєва Олену. Гарматний залп перериває веселощі. У місті починається збройне повстання робітників. У цю ніч в Москву приїжджають двоє: старший син робітника Захаркіна матрос Петро, посланий з Петрограда в розпорядження Московського революційного комітету, і переодягнений у цивільне поручик Олексій Леонтьєв, син фабриканта. У пролетарській квартирі старий Захаркін і його син Ілля слухають розповідь Петра про здобуття Зимового палацу. Сім'я робітника відправляється в революційний штаб. Голова ревкому Михайлов призначає Петра командиром загону червоногвардійців і ставить перед ним завдання — відрізати Олександрівське військове училище, штаб юнкерів, від Брянського вокзалу. Загін займає гімназію. Старий Захаркін з берданкою в руках чатує арештованого фабриканта Леонтьєва. Тим часом Кузьма, який кинувся шукати батька і братів, випадково опиняється серед юнкерів. Намагаючись перейти до своїх, він гине. Загін юнкерів, керований Олексієм Леонтьєвим, атакує позиції червоногвардійців і захоплює гімназію. Убитий кулею свого колишнього господаря, вмирає старий Захаркін. Петро отримує завдання ревкому підняти Хамовничеські казарми і вивести 193-й полк. У той час як поручик Леонтьєв намагається схилити на свою сторону солдат, які вагаються, у дворі казарми з'являється група червоногвардійців. Падає убитий офіцером Ілля. Петро Захаркін звертається до солдатів з полум'яною більшовицькою промовою і піднімає полк проти білих. Об'єднані сили червоногвардійців і солдатів захоплюють Брянський вокзал. Серед полонених присутній і поручик Леонтьєв. До перону підходить ешелон. Солдати, послані на підтримку сил контрреволюції, братаються з повсталим народом. Червоногвардійці на чолі з головою ревкому Михайловим йдуть назустріч новим боям.

У ролях

Іван Пельтцер — Єгор Захаркін, батько
— Захаркіна, мати
— Петро Захаркін
Олексій Консовський — Кузьма Захаркін
В. Попов — Ілля Захаркін
— Петро Іларіонович Леонтьєв, батько
— Олексій Леонтьєв
Тетяна Окуневська — Олена Леонтьєва
— Шура Леонтьєв
— Соскін, прапорщик
— Михайлов, голова Ревкому
— Семіхатов, комівояжер
Осип Абдулов — полковник
— начальник станції (немає в титрах)
А. Ковалевський — офіцер (немає в титрах)

Знімальна група

Режисер:
Сценаристи: Євген Габрилович,
Композитор: Олександр Веприк
Оператор: Дмитро Фельдман
Художник: Олексій Уткін
Співрежисер:
Звукорежисер: Володимир Богданкевич
Монтаж: Григорій Широков

Посилання

Остання ніч на сайті IMDb (англ.)