Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осе́щина — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Населення становить 175 осіб.
| село Осещина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський |
| Рада | Хотянівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA32100010020025001 |
| Основні дані | |
| Населення | 175 |
| Площа | 1 км² |
| Густота населення | 175 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07363 |
| Телефонний код | +380 4596 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°34′33″ пн. ш. 30°32′26″ сх. д. / 50.57583° пн. ш. 30.54056° сх. д.Координати: 50°34′33″ пн. ш. 30°32′26″ сх. д. / 50.57583° пн. ш. 30.54056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 94 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07363, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Хотянівка, вул. Деснянська, 9 |
| Карта | |
  Осещина | |
 Осещина | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Осещина – старовинне, унікальне, мальовниче, створене самою матінкою природою село-«Венеція», яке було розташоване на острові.
Згідно з історичними літописами, документами та розповідями-переказами місцевих старожилів острів Осещина омивався водами: з південної частини річкою Крючок, правою притокою Десни, зі східної, від Хотянівки, рукавом-протокою від Крючка – Гнилуша, який впадав в озеро Підхатнє. Із західної частини рукавом-притокою Драхловка, а з північної частини рукавом Мишичин. А навкруги Осещини – заливні луки, на яких було багато великих і малих озер та рукавів. Таким чином, село з усіх боків було поєднано водними рукавами – пов’язаними між собою природними каналами, якими місцеві жителі рухалися на човнах. Це була природня «Венеція», системи рукавів-протоків від Десни до Дніпра.
По суші була одна єдина дорога – дерев’яний місток через рукав Гнилуша, біля озера Підхатнє (озеро Вірок) на село Хотянівку, потім до монастиря Микільська Пустинь і далі на Остер і Чернігів.
В історичних документах Киева також згадується, що згідно грамоті-привілею польського короля Сигізмунда III, біскупу або епіскопу з 1604 року належав у Києві хутір на Дніпрі – Осещина. Те ж у літописі, про Осещину, підтверджує в своєму свідченні до 1648 року ігумен Межигірського монастиря Феодосїй Васьківський, про становище київських міщан: «Знаю и тое, що хутора Осещина названного не хто инший дела не мел, тилко сам староста местечка в Киеве бискупского назвиско Осецкий, который Осецкий в том местечку и мешкал. И тое знаю, що до местечка бискупского киевского жадной владзы, а ни мещани киевские, а не хто инший не мел, тылко сам ксендз бискуп киевский, и там держал старосту своего вышменованного Осецкого. В том бескупском местечку и свои торги и коморы торговый были, и аренда быскупля нам была... А тое добре ведаю, що мещани киевские не мели жадного приступу вольного до лесов и до сеножатей и до озер».
У 1700 році гетьман Іван Мазепа відібрав у магістрату Києва острів Осещину й віддав його своїй матері Марії Магдалені, ігумені Києво-Флорівського монастиря. Згодом новий гетьман Іван Скоропадський повернув був острів магістрату, але тепер архімандрит Межигірського монастиря відібрав його собі. Війт Києва Дмитро Полоцький у 1710 році пише царю Петру І: «Архимандрит монастыря Межигорского людей из Осетщины избивает, и скотину забирает и луга своими называет, и сам насильно рыбу ловит. Также казаки сотни Киевской в теж луга безвинно втираются и хотят насильно косить зде». Потім цар Петро І підтвердив право у своїй грамоті магістрату Києва на володіння островом Осетщина.
У Генеральній військовій канцелярії є документи, що розповідають про всілякі способи уникання населення від виконання повинності. Так Київський магістрат доказував, що село «деревня» Осетщина (тепер у межах Києва) не є населеним пунктом, а сінокісним островом, тому на неї не можуть поширюватися вказані податі. Справу розглядав генерал-губернатор гетьман К. Розумовський, який нагадав магістратові, що в ревізії 1747 року Осетщину записано «деревнею», і зобов’язав надати з неї визначену норму фуражу Київському полковому комісарові.
У 1706 році сам імператор Петро Перший, мандруючи вперше на південь України по річці Десна з Чернігова до Києва, зупинявся в районі села Осещина, щоб насолодитись місцевими краєвидами та водами Десни.
У знайдених історичних документах, а саме: універсалах гетьманів, жалуваних грамотах царів 1698-1747 рр. та і за інші роки видно, що вони підтверджували постійно Київському магістрату право на володіння островами: Осещина, Муромець та Труханів. Тобто ця земля належала київським міщанам, і вони мали право користуватися природними дарами островів, займатися сінними покосами, рибальством та мисливством. А також давали їм право на вільну торгівлю в Києві.
Село Осещина в різні часи існування називали по-різному: і Осетчина, і Осетщина, і Осещина.
Осещанці-довгожителі розповідали що, село заснували київські міщани-рибалки, які спочатку зупинялись на острові, коли займались рибним промислом, потім створили хутір. А вже при владі Польщі, виходячи з історичних літописів, було створено село на острові осадчим паном Осецьким, яке і стали називати Осещиною. Як хутір до цього називався – невідомо.
Острів Осещина Київській митрополії належав з 1569 року. За другими свідченнями старожилів, село Осещину заснували козаки.
Після визвольної війни, за часів Богдана Хмельницького, у 1648 році Осещина входила спочатку до Остерської сотні, потім до Київської Київського полку, а пізніше до Гоголівської.
По мірі заселення Осещина ділилась на кутки. Спочатку там, де був хутір, а потім село (на березі рукава Драхловка), так і звали куток – село. У зв’язку з тим, що це місце острова часто затоплювалось весняними водами, селяни почали будувати хати на пагорбі острова, куди не потрапляла вода. Цей куток назвали Балкони. Далі на березі рукава Драхловка у бік Дніпра новий куток забудували і назвали Юрковиця, а біля нього Бусловка. По середині між Балконами та Юрковицею було урочище Обирки, яке дуже затоплювалось весняними водами, тому і не заселялось. Територія луку від села до устя Десни була осещанською і мала також свої назви, що збереглися і до сьогодні.
Сполучення з Осещини до Вишгорода та Києва здійснювалось водним шляхом, зимою – льодовою дорогою.
Хотянівцям пощастило більше, коли вони в 1845 році переселились із заливних луків, з-під озера Підхатнє, на пагорби, то майбутня Хотянівка територіально виросла у велике село.
У ті часи люди жили великими родинами. У сім’ї було п’ятеро, шестеро, а інколи десятеро і більше дітей. Усі старанно наполегливо працювали: і батьки, і діти. Ретельно шанували звичаї та обряди предків, передавали у спадок дітям, онукам і правнукам.
Важливим і прибутковим заняттям було землеробство, скотарство, рибальство, бджільництво, мисливство та лозоплетіння. Із лози виготовляли меблі, валізи, кошики, крісла-качалки, тини та інші вироби.
Плетіння з лози виникло у нашій місцевості дуже давно. Поява плетених виробів зумовлена наявністю сировини в достатній кількості, а також проста техніка виконання, яка не вимагала складних знарядь праці. У виготовленні виробів застосовувалась лоза з кущової верби, якої було дуже багато на заливних луках, берегах озер та річок. Сортів верби кущової – десятки, але основні, які застосовують у виробництві місцеві майстри, називають: шиляга (правильно шелюга червона), білолоз, мохнач, вербняк (правильно верболоз), чернолоз, краснотал та інші. Залежно від виробу застосовується і сорт лози. Цим займалась практично кожна осещанська сім’я і найчастіше взимку, тому що о цій порі було багато вільного часу. У колгоспах Осещини і Хотянівки було відкрито фабрики по виготовленню виробів з лози.
Села Осещина та Хотянівка відомі народними промислами, пов’язаними з лозоплетінням. І досі велика кількість виробів із лози виготовляється місцевими майстрами.
Вивчивши історичні документи та розповіді довгожителів села, можна зробити висновок, що спочатку був на острові хутір, заснований київськими міщанами-рибалками, бо територія острова належала до міста Києва. Потім у 1604 році при владі Польщі хутір стає селом. Старшиною села назначають пана Осецького. Село заселяють козаками і називають Осещиною на честь пана.
Недалеко від Осещини на правому березі Дніпра, біля Вишгорода, був Межигірський монастир, який на той час з 1630 року був монастирем запорізького козацтва. Офіційно з 1683 року став головним монастирем Січових монастирів Війська Запорозького Низового. На лівому березі Дніпра земля від села Сваром’є до села Осещина належала Межигірському монастирю. Можливо, козаки, які заселяли Осещину, також були із Запорозької Січі.
У розмовах із старожилами Осещини було встановлено, що в селі проживало і проживає людей найбільше на прізвище Онищенко, потім Іванченко, Бойко, Бендик та інші. Це говорить, що пращури цих чотирьох прізвищ були засновниками Осещини.
До 1923 року Дніпрово-Деснянське межиріччя (і сама Осещина) адміністративно належали Чернігівській губернії. Потім був Київський округ. А в 1932 році створюється Київська область.
Із встановленням радянської влади в селі Осещина була створена сільська рада (1920 р.).
У 1962 році Осещанська сільська рада входить до складу Хотянівської сільської ради.
З початку колективізації (1929 р.) в Осещині був створений колгосп імені ХVІІ-го партз’їзду, який у 1950 році був об’єднаний з КСП імені Шолуденка (с. Лебедівка).
В урочищі Гористе між селом Старосілля та селом Осещина у 1919 році була створена Старосільська біологічна станція «Гористе» на площі 150 га. Потім ця територія стала називатися заповідник «Гористе» АН України, який проіснував до 1950 року.
На сьогодні Осещина територіально так і збереглася в межах колишньго острова, у зв’язку з цим село набагато менше своїх сусідніх сіл.
У 2005 році силами осещинської громади та духовенства побудували храм на честь великого чудотворця Святителя Спірідона, єпископа Триміфунтського. Храм збудований у стилі давньоруського зодчества, будівля трапезної та недільної школи, затишний бактистерій для хрещення дорослих з повним зануренням і для проведення водоосвятних молебнів.
Володимир ЛИТВИНЕНКО
https://gazetaslovo.at.ua/news/oseshhino_ridna_venecie_mila/2015-06-20-1963
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 171 | 97.71% |
| російська | 3 | 1.71% |
| інші/не вказали | 1 | 0.58% |
| Усього | 175 | 100% |
Походження назви
За одним із переказів, назва Осещина пішла від великої кількості осок (осокорів), які росли на території майбутнього села. Деревина осокору дуже стійка до вітру й до тривалого перебування у воді. Тож здавна навесні, коли Осещину затоплювали води річок Дніпра і Десни, місцеві жителі, аби врятувати, прив'язувати до осокорів усе своє майно і, навіть, будівлі.
За іншим переказом, територія, де нині розміщена Осещина, через постійні затоплення була непридатною для проживання людей, а отже — безлюдною. Першими тут оселилися ченці-пустельники, а з часом сюди почали відселяти з великих міст (Київ, Чернігів та ін.) хворих на проказу людей, які невдовзі зцілювалися. Ми віримо, що зціленню сприяли молитви тих самих ченців-пустельників, а вчені стверджують — багаті на йод цілющі води Десни.
Розташування
Село Осещина розташоване у південній частині Вишгородського району на лівому березі річки Десна. Зі сходу межує з селом Хотянівка, а з заходу — з райцентром Вишгород. Осещина з трьох сторін омивається водами річок Дніпра, Десни та Київського обвідного каналу.
Транспортне сполучення
До села від станції метро "Героїв Дніпра" (м. Київ) щоденно ходить маршрутне таксі.
Визначні місця
У селі розташована унікальна плавуча насосна станція Роса-300.
Також в Осещині встановлено монумент загиблим під час Великої Вітчизняної війни та є церква Спиридона Триміфунтського.
Галерея
-
![image]()
Колишня сільрада -
![image]()
Недобудований магазин будматеріалів -
![image]()
Крутий дах -
![image]()
Пам'ятник на честь воїнів-односельців
Джерела
- Походження назви села Осещинна - Київська - Походження назв міст і сіл України - Каталог статей - Легенди України. legendsukraine.at.ua. Процитовано 30 квітня 2018.
- . zametkin.kiev.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
 | Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ose shina selo v Ukrayini u Vishgorodskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 175 osib selo Oseshina Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Vishgorodskij Rada Hotyanivska silska rada Kod KATOTTG UA32100010020025001 Osnovni dani Naselennya 175 Plosha 1 km Gustota naselennya 175 osib km Poshtovij indeks 07363 Telefonnij kod 380 4596 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 34 33 pn sh 30 32 26 sh d 50 57583 pn sh 30 54056 sh d 50 57583 30 54056 Koordinati 50 34 33 pn sh 30 32 26 sh d 50 57583 pn sh 30 54056 sh d 50 57583 30 54056 Serednya visota nad rivnem morya 94 m Misceva vlada Adresa radi 07363 Kiyivska obl Vishgorodskij r n s Hotyanivka vul Desnyanska 9 Karta Oseshina Oseshina Mapa Oseshina u VikishovishiIstoriyaOseshina starovinne unikalne malovniche stvorene samoyu matinkoyu prirodoyu selo Veneciya yake bulo roztashovane na ostrovi Zgidno z istorichnimi litopisami dokumentami ta rozpovidyami perekazami miscevih starozhiliv ostriv Oseshina omivavsya vodami z pivdennoyi chastini richkoyu Kryuchok pravoyu pritokoyu Desni zi shidnoyi vid Hotyanivki rukavom protokoyu vid Kryuchka Gnilusha yakij vpadav v ozero Pidhatnye Iz zahidnoyi chastini rukavom pritokoyu Drahlovka a z pivnichnoyi chastini rukavom Mishichin A navkrugi Oseshini zalivni luki na yakih bulo bagato velikih i malih ozer ta rukaviv Takim chinom selo z usih bokiv bulo poyednano vodnimi rukavami pov yazanimi mizh soboyu prirodnimi kanalami yakimi miscevi zhiteli ruhalisya na chovnah Ce bula prirodnya Veneciya sistemi rukaviv protokiv vid Desni do Dnipra Po sushi bula odna yedina doroga derev yanij mistok cherez rukav Gnilusha bilya ozera Pidhatnye ozero Virok na selo Hotyanivku potim do monastirya Mikilska Pustin i dali na Oster i Chernigiv V istorichnih dokumentah Kieva takozh zgaduyetsya sho zgidno gramoti privileyu polskogo korolya Sigizmunda III biskupu abo episkopu z 1604 roku nalezhav u Kiyevi hutir na Dnipri Oseshina Te zh u litopisi pro Oseshinu pidtverdzhuye v svoyemu svidchenni do 1648 roku igumen Mezhigirskogo monastirya Feodosyij Vaskivskij pro stanovishe kiyivskih mishan Znayu i toe sho hutora Oseshina nazvannogo ne hto inshij dela ne mel tilko sam starosta mestechka v Kieve biskupskogo nazvisko Oseckij kotoryj Oseckij v tom mestechku i meshkal I toe znayu sho do mestechka biskupskogo kievskogo zhadnoj vladzy a ni meshani kievskie a ne hto inshij ne mel tylko sam ksendz biskup kievskij i tam derzhal starostu svoego vyshmenovannogo Oseckogo V tom beskupskom mestechku i svoi torgi i komory torgovyj byli i arenda byskuplya nam byla A toe dobre vedayu sho meshani kievskie ne meli zhadnogo pristupu volnogo do lesov i do senozhatej i do ozer U 1700 roci getman Ivan Mazepa vidibrav u magistratu Kiyeva ostriv Oseshinu j viddav jogo svoyij materi Mariyi Magdaleni igumeni Kiyevo Florivskogo monastirya Zgodom novij getman Ivan Skoropadskij povernuv buv ostriv magistratu ale teper arhimandrit Mezhigirskogo monastirya vidibrav jogo sobi Vijt Kiyeva Dmitro Polockij u 1710 roci pishe caryu Petru I Arhimandrit monastyrya Mezhigorskogo lyudej iz Osetshiny izbivaet i skotinu zabiraet i luga svoimi nazyvaet i sam nasilno rybu lovit Takzhe kazaki sotni Kievskoj v tezh luga bezvinno vtirayutsya i hotyat nasilno kosit zde Potim car Petro I pidtverdiv pravo u svoyij gramoti magistratu Kiyeva na volodinnya ostrovom Osetshina U Generalnij vijskovij kancelyariyi ye dokumenti sho rozpovidayut pro vsilyaki sposobi unikannya naselennya vid vikonannya povinnosti Tak Kiyivskij magistrat dokazuvav sho selo derevnya Osetshina teper u mezhah Kiyeva ne ye naselenim punktom a sinokisnim ostrovom tomu na neyi ne mozhut poshiryuvatisya vkazani podati Spravu rozglyadav general gubernator getman K Rozumovskij yakij nagadav magistratovi sho v reviziyi 1747 roku Osetshinu zapisano derevneyu i zobov yazav nadati z neyi viznachenu normu furazhu Kiyivskomu polkovomu komisarovi U 1706 roci sam imperator Petro Pershij mandruyuchi vpershe na pivden Ukrayini po richci Desna z Chernigova do Kiyeva zupinyavsya v rajoni sela Oseshina shob nasoloditis miscevimi krayevidami ta vodami Desni U znajdenih istorichnih dokumentah a same universalah getmaniv zhaluvanih gramotah cariv 1698 1747 rr ta i za inshi roki vidno sho voni pidtverdzhuvali postijno Kiyivskomu magistratu pravo na volodinnya ostrovami Oseshina Muromec ta Truhaniv Tobto cya zemlya nalezhala kiyivskim mishanam i voni mali pravo koristuvatisya prirodnimi darami ostroviv zajmatisya sinnimi pokosami ribalstvom ta mislivstvom A takozh davali yim pravo na vilnu torgivlyu v Kiyevi Selo Oseshina v rizni chasi isnuvannya nazivali po riznomu i Osetchina i Osetshina i Oseshina Oseshanci dovgozhiteli rozpovidali sho selo zasnuvali kiyivski mishani ribalki yaki spochatku zupinyalis na ostrovi koli zajmalis ribnim promislom potim stvorili hutir A vzhe pri vladi Polshi vihodyachi z istorichnih litopisiv bulo stvoreno selo na ostrovi osadchim panom Oseckim yake i stali nazivati Oseshinoyu Yak hutir do cogo nazivavsya nevidomo Ostriv Oseshina Kiyivskij mitropoliyi nalezhav z 1569 roku Za drugimi svidchennyami starozhiliv selo Oseshinu zasnuvali kozaki Pislya vizvolnoyi vijni za chasiv Bogdana Hmelnickogo u 1648 roci Oseshina vhodila spochatku do Osterskoyi sotni potim do Kiyivskoyi Kiyivskogo polku a piznishe do Gogolivskoyi Po miri zaselennya Oseshina dililas na kutki Spochatku tam de buv hutir a potim selo na berezi rukava Drahlovka tak i zvali kutok selo U zv yazku z tim sho ce misce ostrova chasto zatoplyuvalos vesnyanimi vodami selyani pochali buduvati hati na pagorbi ostrova kudi ne potraplyala voda Cej kutok nazvali Balkoni Dali na berezi rukava Drahlovka u bik Dnipra novij kutok zabuduvali i nazvali Yurkovicya a bilya nogo Buslovka Po seredini mizh Balkonami ta Yurkoviceyu bulo urochishe Obirki yake duzhe zatoplyuvalos vesnyanimi vodami tomu i ne zaselyalos Teritoriya luku vid sela do ustya Desni bula oseshanskoyu i mala takozh svoyi nazvi sho zbereglisya i do sogodni Spoluchennya z Oseshini do Vishgoroda ta Kiyeva zdijsnyuvalos vodnim shlyahom zimoyu lodovoyu dorogoyu Hotyanivcyam poshastilo bilshe koli voni v 1845 roci pereselilis iz zalivnih lukiv z pid ozera Pidhatnye na pagorbi to majbutnya Hotyanivka teritorialno virosla u velike selo U ti chasi lyudi zhili velikimi rodinami U sim yi bulo p yatero shestero a inkoli desyatero i bilshe ditej Usi staranno napoleglivo pracyuvali i batki i diti Retelno shanuvali zvichayi ta obryadi predkiv peredavali u spadok dityam onukam i pravnukam Vazhlivim i pributkovim zanyattyam bulo zemlerobstvo skotarstvo ribalstvo bdzhilnictvo mislivstvo ta lozopletinnya Iz lozi vigotovlyali mebli valizi koshiki krisla kachalki tini ta inshi virobi Pletinnya z lozi viniklo u nashij miscevosti duzhe davno Poyava pletenih virobiv zumovlena nayavnistyu sirovini v dostatnij kilkosti a takozh prosta tehnika vikonannya yaka ne vimagala skladnih znaryad praci U vigotovlenni virobiv zastosovuvalas loza z kushovoyi verbi yakoyi bulo duzhe bagato na zalivnih lukah beregah ozer ta richok Sortiv verbi kushovoyi desyatki ale osnov ni yaki zastosovuyut u virobnictvi miscevi majstri nazivayut shilyaga pravilno shelyuga chervona biloloz mohnach verbnyak pravilno verboloz chernoloz krasnotal ta inshi Zalezhno vid virobu zastosovuyetsya i sort lozi Cim zajmalas praktichno kozhna oseshanska sim ya i najchastishe vzimku tomu sho o cij pori bulo bagato vilnogo chasu U kolgospah Oseshini i Hotyanivki bulo vidkrito fabriki po vigotovlennyu virobiv z lozi Sela Oseshina ta Hotyanivka vidomi narodnimi promislami pov yazanimi z lozopletinnyam I dosi velika kilkist virobiv iz lozi vigotovlyayetsya miscevimi majstrami Vivchivshi istorichni dokumenti ta rozpovidi dovgozhiteliv sela mozhna zrobiti visnovok sho spochatku buv na ostrovi hutir zasnovanij kiyivskimi mishanami ribalkami bo teritoriya ostrova nalezhala do mista Kiyeva Potim u 1604 roci pri vladi Polshi hutir staye selom Starshinoyu sela naznachayut pana Oseckogo Selo zaselyayut kozakami i nazivayut Oseshinoyu na chest pana Nedaleko vid Oseshini na pravomu berezi Dnipra bilya Vishgoroda buv Mezhigirskij monastir yakij na toj chas z 1630 roku buv monastirem zaporizkogo kozactva Oficijno z 1683 roku stav golovnim monastirem Sichovih monastiriv Vijska Zaporozkogo Nizovogo Na livomu berezi Dnipra zemlya vid sela Svarom ye do sela Oseshina nalezhala Mezhigirskomu monastiryu Mozhlivo kozaki yaki zaselyali Oseshinu takozh buli iz Zaporozkoyi Sichi U rozmovah iz starozhilami Oseshini bulo vstanovleno sho v seli prozhivalo i prozhivaye lyudej najbilshe na prizvishe Onishenko potim Ivanchenko Bojko Bendik ta inshi Ce govorit sho prashuri cih chotiroh prizvish buli zasnovnikami Oseshini Do 1923 roku Dniprovo Desnyanske mezhi richchya i sama Oseshina administrativno nalezhali Chernigivskij guberniyi Potim buv Kiyivskij okrug A v 1932 roci stvoryuyetsya Kiyivska oblast Iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi v seli Oseshina bula stvorena silska rada 1920 r U 1962 roci Oseshanska silska rada vhodit do skladu Hotyanivskoyi silskoyi radi Z pochatku kolektivizaciyi 1929 r v Oseshini buv stvorenij kolgosp imeni HVII go partz yizdu yakij u 1950 roci buv ob yednanij z KSP imeni Sholudenka s Lebedivka V urochishi Goriste mizh selom Starosillya ta selom Oseshina u 1919 roci bula stvorena Starosilska biologichna stanciya Goriste na ploshi 150 ga Potim cya teritoriya stala nazivatisya zapovidnik Goriste AN Ukrayini yakij proisnuvav do 1950 roku Na sogodni Oseshina teritorialno tak i zbereglasya v mezhah kolishngo ostrova u zv yazku z cim selo nabagato menshe svoyih susidnih sil U 2005 roci silami oseshinskoyi gromadi ta duhovenstva pobuduvali hram na chest velikogo chudotvorcya Svyatitelya Spiridona yepiskopa Trimifuntskogo Hram zbudovanij u stili davnoruskogo zodchestva budivlya trapeznoyi ta nedilnoyi shkoli zatishnij baktisterij dlya hreshennya doroslih z povnim zanurennyam i dlya provedennya vodoosvyatnih molebniv Volodimir LITVINENKO https gazetaslovo at ua news oseshhino ridna venecie mila 2015 06 20 1963NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 171 97 71 rosijska 3 1 71 inshi ne vkazali 1 0 58 Usogo 175 100 Pohodzhennya nazviZa odnim iz perekaziv nazva Oseshina pishla vid velikoyi kilkosti osok osokoriv yaki rosli na teritoriyi majbutnogo sela Derevina osokoru duzhe stijka do vitru j do trivalogo perebuvannya u vodi Tozh zdavna navesni koli Oseshinu zatoplyuvali vodi richok Dnipra i Desni miscevi zhiteli abi vryatuvati priv yazuvati do osokoriv use svoye majno i navit budivli Za inshim perekazom teritoriya de nini rozmishena Oseshina cherez postijni zatoplennya bula nepridatnoyu dlya prozhivannya lyudej a otzhe bezlyudnoyu Pershimi tut oselilisya chenci pustelniki a z chasom syudi pochali vidselyati z velikih mist Kiyiv Chernigiv ta in hvorih na prokazu lyudej yaki nevdovzi zcilyuvalisya Mi virimo sho zcilennyu spriyali molitvi tih samih chenciv pustelnikiv a vcheni stverdzhuyut bagati na jod cilyushi vodi Desni RoztashuvannyaSelo Oseshina roztashovane u pivdennij chastini Vishgorodskogo rajonu na livomu berezi richki Desna Zi shodu mezhuye z selom Hotyanivka a z zahodu z rajcentrom Vishgorod Oseshina z troh storin omivayetsya vodami richok Dnipra Desni ta Kiyivskogo obvidnogo kanalu Transportne spoluchennya Do sela vid stanciyi metro Geroyiv Dnipra m Kiyiv shodenno hodit marshrutne taksi Viznachni miscyaU seli roztashovana unikalna plavucha nasosna stanciya Rosa 300 Takozh v Oseshini vstanovleno monument zagiblim pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ta ye cerkva Spiridona Trimifuntskogo GalereyaKolishnya silrada Nedobudovanij magazin budmaterialiv Krutij dah Pam yatnik na chest voyiniv odnoselcivDzherelaRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pohodzhennya nazvi sela Oseshinna Kiyivska Pohodzhennya nazv mist i sil Ukrayini Katalog statej Legendi Ukrayini legendsukraine at ua Procitovano 30 kvitnya 2018 zametkin kiev ua ru RU Arhiv originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 30 kvitnya 2018 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi