Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Освіта в Іспанії регулюється законом про освіту від 2006 року — Головним законом освіти (La Ley Orgánica de Educación (LOE)). Є обов'язковою на рівні базової та середньої школи у віці від 6 до 16 років.
Головні етапи розбудови освіти в Іспанії
Розвиток системи освіти в Іспанії розпочався з прийняттям у 1836 році Генеральний план суспільного розвитку (Plan General de Instrucción Pública) та в 1845 році Плану Підаля (Plan Pidal), який передбачав централізацію і секуляризацію шкільної освіти.
З розвитком капіталістичного виробництва в Іспанії система освіти почала регулюватися державою. У 1857 році був прийнятий перший закон про обов'язкову освіту — закон Мояно (La Ley Moyano). Цей закон встановлював освітні рівні (шестирічне початкове навчання (безкоштовне і обов'язкове); шестирічна середня освіта з випускним екзаменом; професійна освіта; університетська освіта або професійне навчання вищого рівня) та запроваджував обов'язкову освіту для дітей 6-9 років. Закон Мояно із змінами та доповненнями був чинний понад 100 років.
Католицька церква була активним учасником освітнього процесу в Іспанії. Вона керувала значною кількістю навчальних закладів усіх рівнів, релігія у школі була обов'язковим предметом. Викладання предметів була пронизана релігійним змістом і проводилося схоластичними методами. На початок XX ст. освіта в Іспанії опинилася в кризі, більшість населення Іспанії була неграмотна. Відповідальний за освіту в Іспанії Альваро де Фігера у 1900 році продовжив середню освіту до 13 років. Він відстоював державну освіту, висловлював думку про усунення релігії з освіти. У цей час педагог Франсеск Ферер заснував світську школу, яка стала зразком спільного навчання хлопчиків і дівчаток. Проте загальний рівень навчання залишався низьким, навчалася мала кількість дітей. Католицька церква продовжувала проводити навчання на своїх засадах.
Після проголошення в 1931 році Другої республіки в Іспанії почали з'являтися нові державні школи. Але з початком у 1936 році Громадянської війни в Іспанії школи розглядалися тільки в питанні ідеологічного виховання. Після закінчення війни відновилася роль католицької церкви в освіті. Вся система виховання і навчання від початкової до вищої школи була перебувала під впливом релігії та ідеології режиму Франко. Відновлювалися католицькі школи з централізованим управлінням, вивчення релігії було обов'язковим.
У 1970 році за ініціативою міністра Вільяма Паласі був прийнятий Головний освітній закон (la Ley General de Educación (LGE)). Це був дуже реформаторський закон, оскільки була проголошена нова модель освіти з чотирма освітніми ступенями (дошкільна освіта, основна школа, середня школа та вища школа) і узаконені інші види освіти, зокрема такі, як освіта дорослих, спеціальна освіта, дистанційна освіта, вечірні курси. Цей закон був спрямований на залучення до освіти всього населення Іспанії, мав метою підняти якість освіти.
За LGE початкова освіта продовжувалася до 14 років і отримала назву «базова основна освіта». Був уніфікований бакалаврат з трирічним терміном навчання, введені підготовчі доуніверситетські курси, професійна підготовка ввійшла в освітню систему. Були відмінені екзамени після закінчення кожного року навчання.
Головний закон про право на освіту (La Ley Orgánica 8/1985 Reguladora del Derecho a la Educación (LODE)), прийнятий у 1985 році, через десять років після смерті Франко, гарантував кожному громадянину Іспанії право на освіту за власним вибором, державне фінансування освіти, залучив громадськість діяльності освітніх закладів. Завданням освіти було визначена підготовка учнів до життя в демократичному суспільстві.
У 1990 році був прийнятий новий закон про освіту — Головний закон управління системою освіти (la Ley Orgánica de Ordenación General del Sistema Educativo (LOGSE)). Він встановлював, що навчання в основній та середній школі становить 10 років (від 6 до 16 років). Базова освіта є обов'язково та безкоштовною для учнів, які не досягли працездатного віку, тобто 16 років. Шкільна освіта складається із загальної і спеціальної. азова професійно-технічна освіта надається в середній школі. Професійну освіту можна отримати наприкінці обов'язкової середньої освіти або після бакалаврату. За Головним законом про участь, оцінку і керівництво навчальними закладами (LOPEG), прийнятим у 1995 році, було визначено принципи управління закладами освіти.
Прийнятий у 2002 році Закон про якість освіти (Ley Orgánica de Calidad de la Educación (LOCE) повертав освіту до того стану, що було до 1970 року (шкільні програми тих часів, випускні екзаменів по закінченню бакалаврату та зміни при вступі до університетів). Але цей закон не відповідав реаліям суспільства цього часу і через три роки втратив чинність.
Остання реформа у галузі освіти Іспанії відбулась у травні 2006 року із затвердженням Головного закону освіти (La Ley Orgánica de Educación (LOE).
Державна політика у галузі освіти
Головний освітній закон (LGE), прийнятий у 1970 році за правління Франко, модернізував освіту в Іспанії. Про демократизація освіти відбулася тільки смерті Франко. У 1977 році політичними партіями Іспанії був прийнятий пакт Монокля, який визначив політику в усіх сферах життя країни. У галузі освіти демократизація освітньої системи повинна відбуватися із залученням громадськості до розвитку освіти. Держава брала на себе регулювання діяльності всіх типів навчальних закладів та викладачів, поступове введення безкоштовної освіти. Навчання повинне проводитися кількома мовами, освітні програми повинні враховувати особливості кожного регіону Іспанії.
Конституція Іспанії 1978 року закріпила основні положення законодавства у сфері освіти. У статті 27 зазначено:
1. Кожен має право на освіту. Визнається свобода освіти.
2. Освіта має на меті всебічний розвиток людської особистості на основі поваги демократичних принципів суспільного життя та основних прав і свобод.
3. Державна влада гарантує право батьків обирати для своїх дітей моральне і релігійне виховання у відповідності з їх власними переконаннями.
4. Основна загальна освіта є обов'язковою і безкоштовною.
5. Державна влада гарантує всім право на освіту за допомогою загального планування педагогічної системи, дієвої участі всіх зацікавлених секторів та створення навчальних закладів.
6. За фізичними і юридичними особами визнається свобода створення навчальних закладів на основі поваги до конституційних принципів.
7. Викладачі, батьки і, при нагоді, учні здійснюють контроль і беруть участь в управлінні всіма навчальними закладами, що фінансуються за рахунок державного бюджету, у порядку, встановленому законом.
8. Державна влада контролює освітню систему і встановлює державні освітні стандарти з метою забезпечення дотримання законів.
9. Державні органи влади надають підтримку навчальним закладам, діяльність яких відповідає вимогам, передбаченим законом для надання такої підтримки.
10. Визнається автономія університетів у порядку, встановленому законом.
Освітню політику Іспанії, її рівень і реформи здійснює Міністерство освіти, культури та спорту (Ministerio de Educación, Cultura y Deporte або MECD). Кожна з 17 автономій країни вносить свої регіональні відмінності в освітні системи.
Структура системи освіти Іспанії
Освіта в Іспанії поділяється на загальну та спеціальну (мистецькі, філологічні навчальні заклади).
Загальна освіта має чотири рівні:
- дошкільна (діти віком до 6 років);
- загальна базова освіта (учні 6-16 років);
- середня освіта (учні 16-18 років);
- вища освіта.
В Іспанії нараховується 60 вищих навчальних закладів та більше 21 тис. початкових і середніх шкіл.
Дошкільна освіта
Дошкільна освіта поділяється на два цикли: для дітей до трьох і до шести років. Вона й не є обов'язковою, проте майже всі діти 5-6 років відвідують дошкільні заклади.
Загальна базова освіта
Загальна базова освіта складається з початкової освіти (Educacion Primaria) для дітей з 6 до 12 років та обов'язкової (основної) середньої освіти (Educacion Secundaria Obligatoria) з 12 до 16 років. Навчання на кожному етапі завершується тестуванням, яке визначає рівень сформованості навичок учнів.
Початкова освіта
Початкова освіта в Іспанії є обов'язковою та безкоштовною, ділиться на три цикли, по 2 роки кожен. Навчання у початковій школі повинне надати усім учням базові навички (говоріння, читання, лічба, письмо), певні елементи культури, сформувати самостійність. По закінченні початкової школи учні отримують базові знання з різних галузей науки та мистецтва.
У 1-2 класі діти навчаються читанню, писанню, лічбі. Завданнями навчання у 3-4 класі є формування у дітей раціонального та об'єктивного мислення, вміння виконувати завдання різного рівня складності, працювати у команді. На 5-6 році навчання відбувається підготовка до навчання в основній школі.
Навчальна програма початкової школи складається з двох частин: обов'язкова та варіантна. На обов'язкову частину, у залежності від класу, виділяється 527—562 навчальних годин на рік, а на варіантну — 300—350 годин. До обов'язкової програми входять рідна мова і література, математика, іноземна мова, фізична культура, основи релігії, етики та моралі, мистецтво, природничі науки, соціальні науки. Вибір предметів варіантної частини здійснює адміністрації школи, зазвичай це іноземні мови, інформаційно-компютерні технології, тощо.
Від учителів початкових класів вимагається володіння добрими знаннями з різних предметів. Музику, фізичну культуру та іноземні мови викладають вчителі, які мають відповідну кваліфікацію.
Обов'язкова середня освіта
Обов'язкова середня освіта розрахована на школярів 12-16 років. Її завданням є підготовка всіх дітей до переходу на наступні етапи навчання. Невстигаючих учнів залишають на другий рік. Обов'язковими предметами є природничі й суспільні науки, історія, географія, іноземні мови, математика, інформатика, іспанська мова й мова відповідної автономної області, фізкультура й музика. Учні, які навчалися успішно, отримують сертифікат Graduato de Educacion Secundario, який надає право на наступному етапі навчання отримати повну середню освіту.
Середня освіта
Учні, які отримали обов'язкову середню освіту можуть продовжити навчання для отримання повної середньої освіти (підготовка до навчання в університеті) або отримати професійно-технічну освіту середнього рівня.
Навчання триває два роки. Учні вибирають один з напрямів навчання: природничі науки/медицина, гуманітарні й суспільні науки, природничі науки/техніка. На всіх напрямах обов'язкове іспанської мови й література, мови даної автономної області, іноземної мови, історії, філософії й фізкультури. Отримання диплома бакалавра надає право для вступу до університету, але не всі зразу ж приймають на навчання. Вони вимагають додатково закінчити спеціалізований передуніверситетський курс Curso de Orientacion Universitaria (COU).
Випускники, які отримали диплом бакалавра або про професійно-технічну освіту середнього рівня, можуть одержати професійно-технічну освіту підвищеного рівня.
Вища освіта
За законодавством Іспанії вищу освіту можуть надавати тільки університети. Переважна більшість університетів державні. Є невелика кількість приватних, католицьких університетів. Навчання у державних університетах платне, але порівняно невисоке (приблизно 1000 євро за рік), у приватних значно дорожче. Система різноманітних заохочень надає студентам змогу отримувати стипендію.
Університети Іспанії проводять відбірковий вступний іспит Selectividad у вигляді тестів. За результатами єдиного вступного іспиту Prueba de Accesso a la Universidad проводиться зарахування до університетів.
У вишах Іспанії можна отримати вищу освіту трьох рівнів: бакалаврат (International Standard Classification of Education — ISCED 6), магістратура (ISCED 7) і докторантура (ISCED 8)
Навчання в університетах проводиться за трьома циклами: базовий (2-3 роки), спеціалізований (2 роки з присвоєнням диплома), дослідницький (2-3 роки з одержанням диплома доктора). Після закінчення двох циклів навчання студенти отримують диплом Licenciado, який надає право отримати диплома доктора, після навчання протягом двох-трьох років під керівництвом наукового керівника (тьютора). Претенденти на цей диплом здійснюють самостійні пошуки, пишуть і захищають дисертацію.
В університетах можна отримати вищу освіту нижчого рівня. В університетських школах (escuelas universitarias) навчання триває три роки. До цих шкіл зараховують за конкурсом документів і особистих справ. Вони надають спеціалізовану освіту, що відповідає рівня бакалавра. Так готують зокрема учителів початкових шкіл, працівників соціальних служб. Навчання в університетських коледжах відповідає першому рівню вищої освіти без спеціалізації. Для отримання диплома потрібно закінчити навчання в університеті.
Поза межами університетів вищу освіту можна отримати ь інститутах. Вони надають два види дипломів. Перший Diplomado or Liceciado прирівнюється до університетського, якщо програма навчання відповідає програмам університетів. Його надають виші, що не підпорядковують Міністерству освіти і науки: Військова Академія, інститути туризму, цивільної авіації й теологічні заклади. Інший вид диплома нижчий від університетського через простішу навчальну програму. Його надають надають інститути і професійні школи (музика, співи, дизайн та інші мистецькі фахи).
Підготовка освітніх кадрів
В Іспанії підготовка вихователів дошкільних дитячих закладів здійснюється на першому циклі навчання в університеті протягом трьох років з отриманням диплома магістра. Для вчителів середніх шкіл термін навчання — 5 років.
Диплом магістра з дошкільної освіти дає право навчати дітей на першому циклі початкової школи. Вчителі другого циклу початкової освіти повинні мати диплом магістра зі спеціалізацією в галузі початкового рівня освіти або ступінь бакалавра у тієї же галузі, але через чотири роки навчання. Це дає право вчителям викладати всі предмети початкової школи, за винятком музики, фізичного виховання та іноземних мов, котрі викладаються іншими педагогами-фахівцями.
Вчителів середньої школи готують за двома напрямками: вчителі середньої школи або вчителі у секторі середньої освіти — середня освіта, бакалаврат і техніки професійного навчання. Термін навчання 4-6 років у залежності від спеціалізації.
Кваліфікація та професійний статус викладача університету майже нічим не відрізняється від учителя середньої школи. Для посади професора необхідний докторський ступінь.
Примітки
- Юрченко М. Розвиток шкільної освіти в Іспанії // Порівняльно-педагогічні студії. — 2010. — № 3-4. — С. 138-146.
- Годлевська В. Реформа системи освіти в умовах консолідації демократичного режиму в Іспанії // Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць.. Серія: : Історія, міжнародні відносини. — 2013. — Вип. 12. — С. 98-105.
- Лосєва Н. М, Пузирьов В. Є. Освітній простір Іспанії: погляд з середини // Здобутки та досягнення прикладних та фундаментальних наук XXI століття, 29 липня 2022 рік, Черкаси, Україна. — 2022. — С. 235-237.
- Сисоєва, 2012, с. 70-71.
- Сисоєва, 2012, с. 71.
- Войтко О. Особливості початкової освіти в Іспанії // Початкова школа. — 2013. — № 10. — С. 52-55.
- Сисоєва, 2012, с. 72.
- Сисоєва, 2012, с. 73-78.
- Постригач, 2012, с. 270-277.
Джерела
- Постригач Н. О. Розвиток педагогічної освіти в Греції, Італії та Іспанії (кінець XX – початок XXI століття): тенденції та перспективи: [моногр.]. — Київ; Тернопіль:, 2019. — 424 с.
- Сисоєва С.О., Кристопчук Т.Є. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика : навчальний посібник / С.О. Сисоєва, Т.Є. Кристопчук; Київський університет імені Бориса Грінченка. — Рівне : Овід, 2012. — 352 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osvita v Ispaniyi regulyuyetsya zakonom pro osvitu vid 2006 roku Golovnim zakonom osviti La Ley Organica de Educacion LOE Ye obov yazkovoyu na rivni bazovoyi ta serednoyi shkoli u vici vid 6 do 16 rokiv Golovni etapi rozbudovi osviti v IspaniyiRozvitok sistemi osviti v Ispaniyi rozpochavsya z prijnyattyam u 1836 roci Generalnij plan suspilnogo rozvitku Plan General de Instruccion Publica ta v 1845 roci Planu Pidalya Plan Pidal yakij peredbachav centralizaciyu i sekulyarizaciyu shkilnoyi osviti Z rozvitkom kapitalistichnogo virobnictva v Ispaniyi sistema osviti pochala regulyuvatisya derzhavoyu U 1857 roci buv prijnyatij pershij zakon pro obov yazkovu osvitu zakon Moyano La Ley Moyano Cej zakon vstanovlyuvav osvitni rivni shestirichne pochatkove navchannya bezkoshtovne i obov yazkove shestirichna serednya osvita z vipusknim ekzamenom profesijna osvita universitetska osvita abo profesijne navchannya vishogo rivnya ta zaprovadzhuvav obov yazkovu osvitu dlya ditej 6 9 rokiv Zakon Moyano iz zminami ta dopovnennyami buv chinnij ponad 100 rokiv Katolicka cerkva bula aktivnim uchasnikom osvitnogo procesu v Ispaniyi Vona keruvala znachnoyu kilkistyu navchalnih zakladiv usih rivniv religiya u shkoli bula obov yazkovim predmetom Vikladannya predmetiv bula pronizana religijnim zmistom i provodilosya sholastichnimi metodami Na pochatok XX st osvita v Ispaniyi opinilasya v krizi bilshist naselennya Ispaniyi bula negramotna Vidpovidalnij za osvitu v Ispaniyi Alvaro de Figera u 1900 roci prodovzhiv serednyu osvitu do 13 rokiv Vin vidstoyuvav derzhavnu osvitu vislovlyuvav dumku pro usunennya religiyi z osviti U cej chas pedagog Fransesk Ferer zasnuvav svitsku shkolu yaka stala zrazkom spilnogo navchannya hlopchikiv i divchatok Prote zagalnij riven navchannya zalishavsya nizkim navchalasya mala kilkist ditej Katolicka cerkva prodovzhuvala provoditi navchannya na svoyih zasadah Pislya progoloshennya v 1931 roci Drugoyi respubliki v Ispaniyi pochali z yavlyatisya novi derzhavni shkoli Ale z pochatkom u 1936 roci Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi shkoli rozglyadalisya tilki v pitanni ideologichnogo vihovannya Pislya zakinchennya vijni vidnovilasya rol katolickoyi cerkvi v osviti Vsya sistema vihovannya i navchannya vid pochatkovoyi do vishoyi shkoli bula perebuvala pid vplivom religiyi ta ideologiyi rezhimu Franko Vidnovlyuvalisya katolicki shkoli z centralizovanim upravlinnyam vivchennya religiyi bulo obov yazkovim U 1970 roci za iniciativoyu ministra Vilyama Palasi buv prijnyatij Golovnij osvitnij zakon la Ley General de Educacion LGE Ce buv duzhe reformatorskij zakon oskilki bula progoloshena nova model osviti z chotirma osvitnimi stupenyami doshkilna osvita osnovna shkola serednya shkola ta visha shkola i uzakoneni inshi vidi osviti zokrema taki yak osvita doroslih specialna osvita distancijna osvita vechirni kursi Cej zakon buv spryamovanij na zaluchennya do osviti vsogo naselennya Ispaniyi mav metoyu pidnyati yakist osviti Za LGE pochatkova osvita prodovzhuvalasya do 14 rokiv i otrimala nazvu bazova osnovna osvita Buv unifikovanij bakalavrat z tririchnim terminom navchannya vvedeni pidgotovchi douniversitetski kursi profesijna pidgotovka vvijshla v osvitnyu sistemu Buli vidmineni ekzameni pislya zakinchennya kozhnogo roku navchannya Golovnij zakon pro pravo na osvitu La Ley Organica 8 1985 Reguladora del Derecho a la Educacion LODE prijnyatij u 1985 roci cherez desyat rokiv pislya smerti Franko garantuvav kozhnomu gromadyaninu Ispaniyi pravo na osvitu za vlasnim viborom derzhavne finansuvannya osviti zaluchiv gromadskist diyalnosti osvitnih zakladiv Zavdannyam osviti bulo viznachena pidgotovka uchniv do zhittya v demokratichnomu suspilstvi U 1990 roci buv prijnyatij novij zakon pro osvitu Golovnij zakon upravlinnya sistemoyu osviti la Ley Organica de Ordenacion General del Sistema Educativo LOGSE Vin vstanovlyuvav sho navchannya v osnovnij ta serednij shkoli stanovit 10 rokiv vid 6 do 16 rokiv Bazova osvita ye obov yazkovo ta bezkoshtovnoyu dlya uchniv yaki ne dosyagli pracezdatnogo viku tobto 16 rokiv Shkilna osvita skladayetsya iz zagalnoyi i specialnoyi azova profesijno tehnichna osvita nadayetsya v serednij shkoli Profesijnu osvitu mozhna otrimati naprikinci obov yazkovoyi serednoyi osviti abo pislya bakalavratu Za Golovnim zakonom pro uchast ocinku i kerivnictvo navchalnimi zakladami LOPEG prijnyatim u 1995 roci bulo viznacheno principi upravlinnya zakladami osviti Prijnyatij u 2002 roci Zakon pro yakist osviti Ley Organica de Calidad de la Educacion LOCE povertav osvitu do togo stanu sho bulo do 1970 roku shkilni programi tih chasiv vipuskni ekzameniv po zakinchennyu bakalavratu ta zmini pri vstupi do universitetiv Ale cej zakon ne vidpovidav realiyam suspilstva cogo chasu i cherez tri roki vtrativ chinnist Ostannya reforma u galuzi osviti Ispaniyi vidbulas u travni 2006 roku iz zatverdzhennyam Golovnogo zakonu osviti La Ley Organica de Educacion LOE Derzhavna politika u galuzi osvitiGolovnij osvitnij zakon LGE prijnyatij u 1970 roci za pravlinnya Franko modernizuvav osvitu v Ispaniyi Pro demokratizaciya osviti vidbulasya tilki smerti Franko U 1977 roci politichnimi partiyami Ispaniyi buv prijnyatij pakt Monoklya yakij viznachiv politiku v usih sferah zhittya krayini U galuzi osviti demokratizaciya osvitnoyi sistemi povinna vidbuvatisya iz zaluchennyam gromadskosti do rozvitku osviti Derzhava brala na sebe regulyuvannya diyalnosti vsih tipiv navchalnih zakladiv ta vikladachiv postupove vvedennya bezkoshtovnoyi osviti Navchannya povinne provoditisya kilkoma movami osvitni programi povinni vrahovuvati osoblivosti kozhnogo regionu Ispaniyi Konstituciya Ispaniyi 1978 roku zakripila osnovni polozhennya zakonodavstva u sferi osviti U statti 27 zaznacheno 1 Kozhen maye pravo na osvitu Viznayetsya svoboda osviti 2 Osvita maye na meti vsebichnij rozvitok lyudskoyi osobistosti na osnovi povagi demokratichnih principiv suspilnogo zhittya ta osnovnih prav i svobod 3 Derzhavna vlada garantuye pravo batkiv obirati dlya svoyih ditej moralne i religijne vihovannya u vidpovidnosti z yih vlasnimi perekonannyami 4 Osnovna zagalna osvita ye obov yazkovoyu i bezkoshtovnoyu 5 Derzhavna vlada garantuye vsim pravo na osvitu za dopomogoyu zagalnogo planuvannya pedagogichnoyi sistemi diyevoyi uchasti vsih zacikavlenih sektoriv ta stvorennya navchalnih zakladiv 6 Za fizichnimi i yuridichnimi osobami viznayetsya svoboda stvorennya navchalnih zakladiv na osnovi povagi do konstitucijnih principiv 7 Vikladachi batki i pri nagodi uchni zdijsnyuyut kontrol i berut uchast v upravlinni vsima navchalnimi zakladami sho finansuyutsya za rahunok derzhavnogo byudzhetu u poryadku vstanovlenomu zakonom 8 Derzhavna vlada kontrolyuye osvitnyu sistemu i vstanovlyuye derzhavni osvitni standarti z metoyu zabezpechennya dotrimannya zakoniv 9 Derzhavni organi vladi nadayut pidtrimku navchalnim zakladam diyalnist yakih vidpovidaye vimogam peredbachenim zakonom dlya nadannya takoyi pidtrimki 10 Viznayetsya avtonomiya universitetiv u poryadku vstanovlenomu zakonom Osvitnyu politiku Ispaniyi yiyi riven i reformi zdijsnyuye Ministerstvo osviti kulturi ta sportu Ministerio de Educacion Cultura y Deporte abo MECD Kozhna z 17 avtonomij krayini vnosit svoyi regionalni vidminnosti v osvitni sistemi Struktura sistemi osviti IspaniyiOsvita v Ispaniyi podilyayetsya na zagalnu ta specialnu mistecki filologichni navchalni zakladi Zagalna osvita maye chotiri rivni doshkilna diti vikom do 6 rokiv zagalna bazova osvita uchni 6 16 rokiv serednya osvita uchni 16 18 rokiv visha osvita V Ispaniyi narahovuyetsya 60 vishih navchalnih zakladiv ta bilshe 21 tis pochatkovih i serednih shkil Doshkilna osvitaDoshkilna osvita podilyayetsya na dva cikli dlya ditej do troh i do shesti rokiv Vona j ne ye obov yazkovoyu prote majzhe vsi diti 5 6 rokiv vidviduyut doshkilni zakladi Zagalna bazova osvitaZagalna bazova osvita skladayetsya z pochatkovoyi osviti Educacion Primaria dlya ditej z 6 do 12 rokiv ta obov yazkovoyi osnovnoyi serednoyi osviti Educacion Secundaria Obligatoria z 12 do 16 rokiv Navchannya na kozhnomu etapi zavershuyetsya testuvannyam yake viznachaye riven sformovanosti navichok uchniv Pochatkova osvita Pochatkova osvita v Ispaniyi ye obov yazkovoyu ta bezkoshtovnoyu dilitsya na tri cikli po 2 roki kozhen Navchannya u pochatkovij shkoli povinne nadati usim uchnyam bazovi navichki govorinnya chitannya lichba pismo pevni elementi kulturi sformuvati samostijnist Po zakinchenni pochatkovoyi shkoli uchni otrimuyut bazovi znannya z riznih galuzej nauki ta mistectva U 1 2 klasi diti navchayutsya chitannyu pisannyu lichbi Zavdannyami navchannya u 3 4 klasi ye formuvannya u ditej racionalnogo ta ob yektivnogo mislennya vminnya vikonuvati zavdannya riznogo rivnya skladnosti pracyuvati u komandi Na 5 6 roci navchannya vidbuvayetsya pidgotovka do navchannya v osnovnij shkoli Navchalna programa pochatkovoyi shkoli skladayetsya z dvoh chastin obov yazkova ta variantna Na obov yazkovu chastinu u zalezhnosti vid klasu vidilyayetsya 527 562 navchalnih godin na rik a na variantnu 300 350 godin Do obov yazkovoyi programi vhodyat ridna mova i literatura matematika inozemna mova fizichna kultura osnovi religiyi etiki ta morali mistectvo prirodnichi nauki socialni nauki Vibir predmetiv variantnoyi chastini zdijsnyuye administraciyi shkoli zazvichaj ce inozemni movi informacijno kompyuterni tehnologiyi tosho Vid uchiteliv pochatkovih klasiv vimagayetsya volodinnya dobrimi znannyami z riznih predmetiv Muziku fizichnu kulturu ta inozemni movi vikladayut vchiteli yaki mayut vidpovidnu kvalifikaciyu Obov yazkova serednya osvita Obov yazkova serednya osvita rozrahovana na shkolyariv 12 16 rokiv Yiyi zavdannyam ye pidgotovka vsih ditej do perehodu na nastupni etapi navchannya Nevstigayuchih uchniv zalishayut na drugij rik Obov yazkovimi predmetami ye prirodnichi j suspilni nauki istoriya geografiya inozemni movi matematika informatika ispanska mova j mova vidpovidnoyi avtonomnoyi oblasti fizkultura j muzika Uchni yaki navchalisya uspishno otrimuyut sertifikat Graduato de Educacion Secundario yakij nadaye pravo na nastupnomu etapi navchannya otrimati povnu serednyu osvitu Serednya osvitaUchni yaki otrimali obov yazkovu serednyu osvitu mozhut prodovzhiti navchannya dlya otrimannya povnoyi serednoyi osviti pidgotovka do navchannya v universiteti abo otrimati profesijno tehnichnu osvitu serednogo rivnya Navchannya trivaye dva roki Uchni vibirayut odin z napryamiv navchannya prirodnichi nauki medicina gumanitarni j suspilni nauki prirodnichi nauki tehnika Na vsih napryamah obov yazkove ispanskoyi movi j literatura movi danoyi avtonomnoyi oblasti inozemnoyi movi istoriyi filosofiyi j fizkulturi Otrimannya diploma bakalavra nadaye pravo dlya vstupu do universitetu ale ne vsi zrazu zh prijmayut na navchannya Voni vimagayut dodatkovo zakinchiti specializovanij pereduniversitetskij kurs Curso de Orientacion Universitaria COU Vipuskniki yaki otrimali diplom bakalavra abo pro profesijno tehnichnu osvitu serednogo rivnya mozhut oderzhati profesijno tehnichnu osvitu pidvishenogo rivnya Visha osvitaZa zakonodavstvom Ispaniyi vishu osvitu mozhut nadavati tilki universiteti Perevazhna bilshist universitetiv derzhavni Ye nevelika kilkist privatnih katolickih universitetiv Navchannya u derzhavnih universitetah platne ale porivnyano nevisoke priblizno 1000 yevro za rik u privatnih znachno dorozhche Sistema riznomanitnih zaohochen nadaye studentam zmogu otrimuvati stipendiyu Universiteti Ispaniyi provodyat vidbirkovij vstupnij ispit Selectividad u viglyadi testiv Za rezultatami yedinogo vstupnogo ispitu Prueba de Accesso a la Universidad provoditsya zarahuvannya do universitetiv U vishah Ispaniyi mozhna otrimati vishu osvitu troh rivniv bakalavrat International Standard Classification of Education ISCED 6 magistratura ISCED 7 i doktorantura ISCED 8 Navchannya v universitetah provoditsya za troma ciklami bazovij 2 3 roki specializovanij 2 roki z prisvoyennyam diploma doslidnickij 2 3 roki z oderzhannyam diploma doktora Pislya zakinchennya dvoh cikliv navchannya studenti otrimuyut diplom Licenciado yakij nadaye pravo otrimati diploma doktora pislya navchannya protyagom dvoh troh rokiv pid kerivnictvom naukovogo kerivnika tyutora Pretendenti na cej diplom zdijsnyuyut samostijni poshuki pishut i zahishayut disertaciyu V universitetah mozhna otrimati vishu osvitu nizhchogo rivnya V universitetskih shkolah escuelas universitarias navchannya trivaye tri roki Do cih shkil zarahovuyut za konkursom dokumentiv i osobistih sprav Voni nadayut specializovanu osvitu sho vidpovidaye rivnya bakalavra Tak gotuyut zokrema uchiteliv pochatkovih shkil pracivnikiv socialnih sluzhb Navchannya v universitetskih koledzhah vidpovidaye pershomu rivnyu vishoyi osviti bez specializaciyi Dlya otrimannya diploma potribno zakinchiti navchannya v universiteti Poza mezhami universitetiv vishu osvitu mozhna otrimati institutah Voni nadayut dva vidi diplomiv Pershij Diplomado or Liceciado pririvnyuyetsya do universitetskogo yaksho programa navchannya vidpovidaye programam universitetiv Jogo nadayut vishi sho ne pidporyadkovuyut Ministerstvu osviti i nauki Vijskova Akademiya instituti turizmu civilnoyi aviaciyi j teologichni zakladi Inshij vid diploma nizhchij vid universitetskogo cherez prostishu navchalnu programu Jogo nadayut nadayut instituti i profesijni shkoli muzika spivi dizajn ta inshi mistecki fahi Pidgotovka osvitnih kadrivV Ispaniyi pidgotovka vihovateliv doshkilnih dityachih zakladiv zdijsnyuyetsya na pershomu cikli navchannya v universiteti protyagom troh rokiv z otrimannyam diploma magistra Dlya vchiteliv serednih shkil termin navchannya 5 rokiv Diplom magistra z doshkilnoyi osviti daye pravo navchati ditej na pershomu cikli pochatkovoyi shkoli Vchiteli drugogo ciklu pochatkovoyi osviti povinni mati diplom magistra zi specializaciyeyu v galuzi pochatkovogo rivnya osviti abo stupin bakalavra u tiyeyi zhe galuzi ale cherez chotiri roki navchannya Ce daye pravo vchitelyam vikladati vsi predmeti pochatkovoyi shkoli za vinyatkom muziki fizichnogo vihovannya ta inozemnih mov kotri vikladayutsya inshimi pedagogami fahivcyami Vchiteliv serednoyi shkoli gotuyut za dvoma napryamkami vchiteli serednoyi shkoli abo vchiteli u sektori serednoyi osviti serednya osvita bakalavrat i tehniki profesijnogo navchannya Termin navchannya 4 6 rokiv u zalezhnosti vid specializaciyi Kvalifikaciya ta profesijnij status vikladacha universitetu majzhe nichim ne vidriznyayetsya vid uchitelya serednoyi shkoli Dlya posadi profesora neobhidnij doktorskij stupin PrimitkiYurchenko M Rozvitok shkilnoyi osviti v Ispaniyi Porivnyalno pedagogichni studiyi 2010 3 4 S 138 146 Godlevska V Reforma sistemi osviti v umovah konsolidaciyi demokratichnogo rezhimu v Ispaniyi Ukrayina Yevropa Svit Mizhnarodnij zbirnik naukovih prac Seriya Istoriya mizhnarodni vidnosini 2013 Vip 12 S 98 105 Losyeva N M Puzirov V Ye Osvitnij prostir Ispaniyi poglyad z seredini Zdobutki ta dosyagnennya prikladnih ta fundamentalnih nauk XXI stolittya 29 lipnya 2022 rik Cherkasi Ukrayina 2022 S 235 237 Sisoyeva 2012 s 70 71 Sisoyeva 2012 s 71 Vojtko O Osoblivosti pochatkovoyi osviti v Ispaniyi Pochatkova shkola 2013 10 S 52 55 Sisoyeva 2012 s 72 Sisoyeva 2012 s 73 78 Postrigach 2012 s 270 277 DzherelaPostrigach N O Rozvitok pedagogichnoyi osviti v Greciyi Italiyi ta Ispaniyi kinec XX pochatok XXI stolittya tendenciyi ta perspektivi monogr Kiyiv Ternopil 2019 424 s Sisoyeva S O Kristopchuk T Ye Osvitni sistemi krayin Yevropejskogo Soyuzu zagalna harakteristika navchalnij posibnik S O Sisoyeva T Ye Kristopchuk Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka Rivne Ovid 2012 352 s ISBN 966 8179 77 8