Історія освіти Хорольщини
Освіта козацькі часи
Історія освіти Хорольщини починається в XVI-XVII ст. За Компутом, 1723 року в Хоролі при Воскресенській церкві була школа, в ній дяк Афанасій Пукаленко, а при Свято-Пречистенській церкві викладав дяк Антон Іваненко, у с. Вергуни при Хресторіздвяній церкві викладав дяк Данило Додон, у с. Шишаки при Свято-Пречистенській церкві була школа, а в ній дяк Василь Василенко, у с. Стара Аврамівка при Свято-Георгіївській церкві також діяла школа, в ній дяк Петро Спиця, у селі Ковалі при Свято-Михайлівській церкві у школі навчав дітей дяк Остап Клепаченко, при Троїцькій церкві с. Вишняки у школі викладав дяк Іван Григоренко. За матеріалами ревізії Хорольської сотні Миргородського полку від 27 липня 1738 року, в Хоролі, як сотенному містечку, було чотири школи.
У 1760—1762 роках лубенський полковник І. Кулябко наказав сотенним правлінням усіх дітей, козацьких синів, здібних до науки, посилати в парафіяльні школи, а «нездібних і у літах перерослих» навчати військових справ. Ініціативу Кулябки схвалив гетьман Кирило Розумовський, і у 1765 році генеральна військова канцелярія розіслала аналогічні розпорядження до всіх полків. Саме в цей час активно відкриваються парафіяльні школи у Хорольському краї, бо населені пункти Хорольщини відносилися відповідно до Миргородського та Лубенського полків.
Розвиток освіти в XIX ст. — на поч. ХХ ст.
На кінець XVIII століття парафіяльні школи припинили своє існування, оскільки не були передбачені церковними штатами.
Після 1803 року знову почали відкриватися парафіяльні школи згідно з правилами Міністерства народної освіти.
Активну участь у відкритті сільських парафіяльних шкіл взяли місцеві прогресивні діячі: П. В. Капніст у Трубайцях (1800 р.), М. А. Цертелєв у с. Андріївці (1838), І. В. Капніст у с. Бригадирівці (1842) та інші.
У Хоролі у 1813 році засноване перше на Хорольщині приватне однокласне повітове чоловіче училище. Ще через 20 років у Хоролі відкрили приходське чоловіче училище. Існували на початку XIX ст. приходські училища у с. Новоаврамівці і Шишаках.
Систематично в Хоролі проводилися педагогічні з'їзди для вчителів народних училищ Хорольського повіту.
На 1 січня 1876 в Хоролі і повіті існувало 33 початкові народні училища, в тому числі церковно-парафіяльні школи. З них 6 училищ у місті та повіті. Серед них: міське приходське училище утримувалося за рахунок міста, приватне училище, утримуване дочкою купця Олександрою Шеліховою, міське Покровське училище утримувалося за рахунок церковного попечительства з допомогою від земства, приватне училище, утримуване дворянкою Марією Маньківською, приватне училище дворянки Єлизавети Федяєвої, церковно-парафіяльна школа утримувалася псаломником Хорольської Соборно-Успенської церкви Омеляном Діонісьєвим. Три інші училища, у яких розпочиналися заняття, до кінця року закрилися. Власниці двох виїхали з Хорола, третя утриманка померла.
У 1876 році постановою Хорольського земського зібрання відкрито трикласну жіночу прогімназію з четвертим підготовчим класом.
На 1900 р. навчанням було охоплено лише половину учнів тодішнього Хорольського повіту, а саме із 12216 дітей шкільного віку відвідували школи лише 5958 дітей.
Існували на Хорольщині, різні навчальні майстерні для здобуття професії, які відіграли важливу роль у справі професійної освіти. У 1897 році відкриті повітовим земством Хорольська слюсарно-ковальська навчальна майстерня і Софинська навчальна столярно-колісна майстерня. У 1912 році ним же відкрита Покровськобагачанська навчальна ткацька майстерня, а 1915 року — Хорольська рукодільна майстерня. Місцевими сільськогосподарськими товариствами відкриті: 1911 року у с. Вергуни — навчальна шевська майстерня, 1913 року — Новоіванівська навчальна ткацька майстерня, 1915 року — Кузубо-Єлизаветівська ковальсько-слюсарна майстерня, кушнірська навчальна майстерня у с. Вергуни, шевська майстерня у с. Трубайцях.
Типовими приміщеннями для сільських шкіл були великі глинобитні сільські хати, вкриті очеретом або соломою. Саме такі будівлі були у селах Бутівці, Штомпелівка та інших.
1908 року в Хоролі відкрили дворічні учительські курси, які в 1921 році були реорганізовані в педшколу, а в 1922 році — в педкурси. Цього ж року дозволялося відкрити в Хоролі реальне училище.
У 1910 році міська влада збудувала двоповерхове приміщення, у якому з 1916 року була влаштована приватна гімназія Гладуна, в якій навчалося до 200 учнів.
1913 року асигнування на освіту складали 298,7 тисяч крб. Місто мало чотирикласну школу — одну, земські двокласні — чотири, а у повіті однокласних шкіл — 128, церковно-парафіяльних — 53, шкіл грамоти — 1. Всього — 187 шкіл. Учнів — 10 987. Одна школа приходилася на 1028 душ населення, друге місце після Лубен в губернії. Із 100 дітей навчалися — 64. Число шкільних і народних бібліотек — 123, перше місце в губернії.
На 1914 рік у Хоролі були такі училища: Хорольське реальне училище, восьмикласна жіноча гімназія, вище початкове чоловіче училище імені імператора Олександра І Благословенного, перше міське приходське училище, друге міське приходське училище, міське початкове жіноче училище, церковно-парафіяльна жіноча школа при Миколаївській церкві. Діяла училищна рада і повітове відділення єпархіальної училищної ради.
Станом на січень 1917 року розвиток освіти в місті та повіті був таким:
1. Нижчих початкових шкіл: трьохкласних — 3, двокласних — 6, однокласних — 133. Число комплектів у них: у місті — 11, у селі — 253. Всього — 264.
2. Церковно-парафіяльних шкіл: у місті — 4, у селах — 52. У школах було учнів всього 14293, в тому числі: а) у нижчих початкових школах — 11 388 (відсоток дівчат — 31,6); б) у школах церковно-парафіяльних — 2905 (відсоток дівчат — 52,2). Відсоток дівчат у всіх школах — 35,8.
На 100 дітей шкільного віку залишилось поза школою — 34,7. На одну школу припадало учнів у всьому повіті 72,2. Число вчителів — 278, на 100 вчителів було 27 чоловіків і 73 жінки. На 100 нижчих початкових шкіл було приміщень власних — 85,2 %, найманих — 14,8 %.
Число вчителів: у місті — 8 (з неповним освітнім цензом — 2), у селах також 8 (з неповним освітнім цензом — 8). Були в місті одні педагогічні курси — 30 слухачів. Грамотність загальна — 24,6 %, у жінок — 9,6 %, у чоловіків — 39 %.
Розвиток освіти в Радянські часи
5 квітня 1919 року Хорольський повітвиконком ухвалив рішення щодо охоплення всіх дітей шкільного віку навчанням.
Створювалися різного роду освітні курси, дошкільні виховні заклади, дитячі майданчики і ясла. У Хоролі було відкрито дитячий клуб «Будинок майбутніх громадян».
У 1919 році припинили своє існування Хорольське реальне училище, а у 1920 Хорольська жіноча гімназія та інші заклади освіти. По селах всі народні училища, земські школи та гімназії на початку 20-х років були реорганізовані в початкові та семирічні школи. З жовтня 1920 року створено трудові семирічні школи № 1 та № 2 в місті Хоролі в гарних приміщеннях та з непоганою навчально-матеріальною базою. Діяло Хорольське ремісниче училище.
1919 року в Хоролі у поміщицькому маєтку був створений Дитячий будинок і Дитяче містечко. Діти з патронату навчалися в місцевих початкових та семирічних школах. Відкриті в цей час семирічні школи в Андріївці, Грушиному, Новоаврамівці, Покровській Багачці, Староаврамівці, Шишаках.
На селах під школи часто надавали приміщення панських будинків, зокрема у Хвощівці, Орликівщині.
З 1932 року опорною школою в районі була перша школа, яка одержала назву зразкової.
Із середини 30-х років в районі діяло 7 середніх шкіл, з них три у Хоролі: перша (1935); друга (1933), четверта (1937), а також Покровськобагачанська, Новоаврамівська, Шишаківська, а з 1939 року Андріївська.
Жертвами сталінських репресій стали 11 вчителів Хорольського району.
Напередодні війни в середніх школах навчалося близько 3123 дітей, 18 неповних середніх шкіл — у них 3864 учні, 34 початкових школи — у них 5013 дітей. Разом 12 тисяч школярів.
У Хоролі була школа медичних сестер, технікум механізації сільського господарства, учкомбінат, що готував для народного господарства трактористів, комбайнерів, водіїв.
У роки війни приміщення шкіл міста відразу були зайняті під різні військові об'єкти. З липня 1941 року учні та вчителі брали участь у зборі врожаю. Понад 300 педагогів та 4150 учнів працювали в колгоспах на різних роботах.
Евакуювати школи і шкільне майно не вдалося.
Більшість випускників шкіл та інших навчальних закладів, учителів та викладачів призовного віку були мобілізовані в армію.
У роки окупації вересень (1941—вересень 1943) перша хорольська школа була зайнята німецькими військами, друга і п'ята школи — лазаретом для військовополонених, четверта — комендатурою. Припинили навчання і були зайняті приміщення технікуму механізації сільського господарства, школи ФЗН № 3 та інші об'єкти. Під час окупації майже всі школи району не функціонували, за виключенням кількох спроб у 1942 році навчання дітей німецької мови.
При відступі німці спалили шкільні приміщення, знищували навчальне приладдя і майно. Згідно акту від 22 квітня 1944 року збитки нанесені німецько-фашистськими загарбниками закладам освіти складали 1 млн. 545 тисяч 500 крб.
Із визволенням міста та району розпочалася робота по відновленню навчання у школах та інших навчальних закладах.
10 жовтня 1943 року відбулася конференція вчителів району на якій було вирішено відкрити три середні школи: в Хоролі, Шишаках і Новоаврамівці.
З 1 жовтня 1944 року розпочалися заняття в Хорольському технікумі механізації сільського господарства, а з початком 1945 року почала діяти школа ФЗН № 3 Наркомату трудових резервів.
Учителі, що навчали дітей у роки війни, були нагороджені медаллю «За доблестный труд в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 годы».
Станом на 2 вересня 1946 року 57 шкіл району відкрили свої двері 8585 учням. У місті діяли дві середні (№ 1, № 2) й одна неповна середня школа (№ 3).
У 1957—1961 роках семирічні школи в деяких селах стали восьмирічними: Мусіївська — у 1957; Бригадирівська — у 1958; Грушинська — у 1960 році. З 1957 року середньою стала Трубайцівська семирічна школа. У 1960 році в ряді сіл були відкриті вечірні школи, які з 1963 року стали консультпунктами Хорольської районної заочної школи. Діяв у Хоролі дитячий будинок. Працювала Хорольська вечірня школа робітничої молоді, дитячо-юнацька спортивна школа. Будинок піонерів був відомий на всю республіку технічною творчістю гуртківців.
У середині 50-х років частина вчителів Хорольщини були відзначені орденами і медалями, а Сметанко Ольга Микитівна, Кузьміна Ніна Микитівна та Гапоненко Оксана Матвіївна були нагороджені орденами Леніна.
У першій половині 60-х років на Хорольщині запроваджені табори праці і відпочинку переважно для школярів міста.
Авторитетом і повагою користувалися в с. Покровська Багачка заслужена вчителька Української РСР Мороз Ірина Григорівна та заслужений працівник культури України Книш Марія Дмитрівна.
Учитель Закревський П. І. у с. Трубайці заснував краєзнавчий музей. В приміщенні середньої школи № 2 відкрито краєзнавчий музей, завідував ним Макар Миколайович Хвиль.
Добре в 60-ті роки в районі розвивалася туристсько-краєзнавча робота, команди Хорольського району неодноразово були переможцями обласних змагань. Серед школярів розвивалися види спорту: баскетбол, гандбол, футбол.
У 1965—1991 роках на Хорольщині, почали будувати нові приміщення шкіл, особливо на селі. У всіх школах Хорольщини навчання проводилося виключно українською мовою. Зменшувалася кількість учнів внаслідок зниження природного приросту населення і, як наслідок, відбувався процес закриття малокомплектних, переважно початкових шкіл.
Кращим з кращих учителів: Карпу Остаповичу Ходосову, учителю української мови та літератури, та Ірині Григорівни Мороз з Покровської Багачки присвоєне звання «Заслужений учитель Української РСР».
У 1965—1985 роках школам значну допомогу у зміцненні навчально-матеріальної бази подавали промислові підприємства міста та колективні сільськогосподарські підприємства, які крім будівництва нових приміщень, вели добудову існуючих, закуповували технічні засоби навчання, передавали дітям для навчання трактори та автомобілі. По сільських школах на кошти місцевих господарств організовували гаряче харчування школярів та підвіз їх з віддалених населених пунктів до школи і додому. Будувалися будинки для учителів та надавалися квартири їм в багатоквартирних будинках.
У 1974 році в Хорольському районі була 45 загальноосвітніх шкіл, з них 10 середніх, 19 восьмирічних, 16 початкових, у яких навчалося понад 6 тисяч учнів. В школах працювали 508 учителів. Крім трьох середніх шкіл, у місті діяли технікум механізації та електрифікації сільського господарства, СПТУ-45, музична і спортивна школа та будинок піонерів. Навчання юнаків і дівчат сільськогосподарським професіям проводилися і у СПТУ-48 села Софине Хорольського району.
14 серпня 1979 року присвоєно почесне звання «Заслужений учитель Української РСР» Людмилі Григорівні Кучеренко, учительці української мови і літератури Мусіївської восьмирічної школи. У 1982 році удостоєна високого звання «Заслужений учитель Української РСР» Людмила Петрівна Павлухіна, учителька історії Хвощівської восьмирічної школи.
1981 року введено в експлуатацію нове приміщення міської середньої школи № 2 на 1176 учнівських місць. Поступово вона стає опорною школою в районі, а перша поступово втрачає своє становище.
У 1982 році Указом Президії Верховної Ради Української РСР за заслуги у підготовці і вихованні спеціалістів для народного господарства почесне звання «Заслужений учитель Української РСР» присвоєно Івану Петровичу Крутьку — викладачеві Хорольському технікуму механізації і електрифікації сільського господарства. У цьому ж році кращим учителям шкіл за наслідками атестації були присвоєні педагогічні звання «Учитель-методист» та «Старший учитель». «Заслужений працівник профтехосвіти Української РСР» — такого звання удостоєний 1984 року майстер СПТУ-45 Іван Іванович Білогуб.
У 70-х — 80-х роках частина кращих учителів району була відзначена орденами і медалями: Мусієнко Галина Андріївна з Березняківської середньої школи у 1978 році нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора; Перепеляк Наталія Федорівна з середньої школи № 2 удостоєна орденом «Знак Пошани», Данилюк Людмила Василівна з Андріївської середньої школи нагороджена орденом «Трудової слави другого ступеню». Кілька учителів нагороджені медалями «За трудову доблесть», «За трудову відзнаку». Медаллю А. С. Макаренка в 1981 році нагороджена Усенко Ніна Федорівна з Мусіївської школи.
Станом на вересень 1985 року у районі діяло 10 середніх, 13 восьмирічних та 16 початкових шкіл. У них навчалися 5177 учнів.
В с. Новоаврамівці вчитель історії Могиленко Ф. О. відкрив одним з перших сільський краєзнавчий музей. Учитель Староаврамівської школи Романенко О. П. створив у селі Староаврамівка історико-краєзнавчий музей. Такий же музей у селі Ялосовецьке створив учитель історії Макуха Василь Іванович.
Наприкінці 80-х років йшов процес реорганізації ряду восьмирічних шкіл району у середні. У 1987 році стала середньою Хільківська школа, а у 1988 році статус середніх було надано Староаврамівській, Петрівській школам. З 1989 року середніми стали Петракіївська, Мусіївська школи.
Розвиток освіти за Незалежної України
На перше вересня 1993 року в районі було 18 середніх шкіл, 9 неповних середніх шкіл, 8 — початкових. Всього школярів — 5586, з них у місті — 2283 учні.
У 1994 році введено в дію четверту міську середню школу — єдину відкриту за роки незалежності України.
Зросла кількість шкіл, які мають кабінети інформатики і обчислювальної техніки: Трубайцівська, Мусіївська, Покровськобагачанська, перша та друга середні школи міста та інші.
Учні-краєзнавці з Хорольського району неодноразово були переможцями обласних і республіканських змагань з туризму і краєзнавства.
Відбулися зміни щодо статусу шкіл. Зокрема в 1998 році у селі Петракіївці відкрито навчально-виховний комплекс «школа-ліцей», а в 2002 році у місті Хоролі відкрилася міська гімназія.
Учні середньої загальноосвітньої школи І-III ступенів № 1, Хорольської гімназії, Покровсько-Багачанської ЗОШ, Петракіївського НВК та деяких інших є переможцями II етапу і III етапів конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук.
Брали участь і були переможцями учні шкіл району у III і IV турах Всеукраїнських олімпіад.
З 1995—2002 роки відбулося IX ярмарків педагогічних технологій «Творчі сходини освітян Полтавщини». У них взяли участь 579 педагогів Хорольщини, які представили власні методичні розробки, 43 з яких відзначені дипломами І ступеня і грамотами Полтавського ОІППО, 3-грошовими преміями.
У районі, області та республіці проводяться конкурси «Учитель року» та «Класний керівник року». Вчителі району неодноразово були дипломантами конкурсу на всіх рівнях.
З 1991 по 2002 р. 34 вчителя нагороджені значком «Відмінник освіти України». В 2008 р. звання «Заслужений вчитель України» отримав Козлов В. А., а 2009 р. — Коротич Л. П.
Реорганізація торкнулася і професійно-технічної освіти: на базі радгоспу-технікуму було створено Хорольський агропромисловий коледж, а на базі СПТУ-45 — Міжрегіональний центр перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців.
В 1991—2015 рр. продовжувалася реорганізація навчальних закладів району і закриття малокомплектних шкіл. Станом на 1 вересня 2015 р. в Хорольському районі 24 загальноосвітні навчальні заклади, в яких навчається 2865 учнів (з них закладів І-III ступеня — 15, І-ІІ — 7, І — 2; з них закладів нового типу — 8: гімназій — 2, спеціалізованих шкіл — 2, НВК — 4 (І-III ступеня — 3, І ступеня — 1)); 19 дошкільних навчальних заклади в яких перебуває 852 дитини; позашкільних навчальних закладів — 3 (2 міносвіти — ДЮСШ і ЦДЮТ, 1 мінкульту — Районна дитяча музична школа); 2 заклади професійної освіти.
Список літератури
- Державний архів Полтавської області. Ф. Р-1509, оп. І, арх. од. 43, с.321: Ф. Р.-2068, оп. І, арх, од. 213-с.5
- Хорольський районний архів Районної державної адміністрації. Статистичні матеріали.
- Відомчий архів Хорольського районного відділу освіти районної державної адміністрації. Накази по відділу освіти 1944—2000
- Козлов В. Історія Хорольського дитячого будинку. Комп'ютерний друк. Хорол, 2000
- В. Козлов. Історія освіти Хорольщини // Вісті Хорольщини. — липень-серпень 1995 року № 49, 51, 52, 53, 54, 55, 57, 59, 61, 62.
- Наш рідний край. (Сторінки про розвиток освіти на Полтавщині). Випуск третій. — Полтава, 1990.
- Отчёт о состоянии Хорольского реального училища съ 1908 по 1913 г. подъ редакцией С.Чемолосова. — г. Хорола. Типографія Л. Р. Затуренского, 1913
- Хорольський районний народний краєзнавчий музей. Фонд освіти
- Потерайло І. М. Навчальний рік у загальноосвітніх закладах завершується. // Вісті Хорольщини. — № 22. 27 травня 2016 р. — С.5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osviti HorolshiniOsvita kozacki chasi Istoriya osviti Horolshini pochinayetsya v XVI XVII st Za Komputom 1723 roku v Horoli pri Voskresenskij cerkvi bula shkola v nij dyak Afanasij Pukalenko a pri Svyato Prechistenskij cerkvi vikladav dyak Anton Ivanenko u s Verguni pri Hrestorizdvyanij cerkvi vikladav dyak Danilo Dodon u s Shishaki pri Svyato Prechistenskij cerkvi bula shkola a v nij dyak Vasil Vasilenko u s Stara Avramivka pri Svyato Georgiyivskij cerkvi takozh diyala shkola v nij dyak Petro Spicya u seli Kovali pri Svyato Mihajlivskij cerkvi u shkoli navchav ditej dyak Ostap Klepachenko pri Troyickij cerkvi s Vishnyaki u shkoli vikladav dyak Ivan Grigorenko Za materialami reviziyi Horolskoyi sotni Mirgorodskogo polku vid 27 lipnya 1738 roku v Horoli yak sotennomu mistechku bulo chotiri shkoli U 1760 1762 rokah lubenskij polkovnik I Kulyabko nakazav sotennim pravlinnyam usih ditej kozackih siniv zdibnih do nauki posilati v parafiyalni shkoli a nezdibnih i u litah pereroslih navchati vijskovih sprav Iniciativu Kulyabki shvaliv getman Kirilo Rozumovskij i u 1765 roci generalna vijskova kancelyariya rozislala analogichni rozporyadzhennya do vsih polkiv Same v cej chas aktivno vidkrivayutsya parafiyalni shkoli u Horolskomu krayi bo naseleni punkti Horolshini vidnosilisya vidpovidno do Mirgorodskogo ta Lubenskogo polkiv Rozvitok osviti v XIX st na poch HH st Na kinec XVIII stolittya parafiyalni shkoli pripinili svoye isnuvannya oskilki ne buli peredbacheni cerkovnimi shtatami Pislya 1803 roku znovu pochali vidkrivatisya parafiyalni shkoli zgidno z pravilami Ministerstva narodnoyi osviti Aktivnu uchast u vidkritti silskih parafiyalnih shkil vzyali miscevi progresivni diyachi P V Kapnist u Trubajcyah 1800 r M A Certelyev u s Andriyivci 1838 I V Kapnist u s Brigadirivci 1842 ta inshi U Horoli u 1813 roci zasnovane pershe na Horolshini privatne odnoklasne povitove choloviche uchilishe She cherez 20 rokiv u Horoli vidkrili prihodske choloviche uchilishe Isnuvali na pochatku XIX st prihodski uchilisha u s Novoavramivci i Shishakah Sistematichno v Horoli provodilisya pedagogichni z yizdi dlya vchiteliv narodnih uchilish Horolskogo povitu Na 1 sichnya 1876 v Horoli i poviti isnuvalo 33 pochatkovi narodni uchilisha v tomu chisli cerkovno parafiyalni shkoli Z nih 6 uchilish u misti ta poviti Sered nih miske prihodske uchilishe utrimuvalosya za rahunok mista privatne uchilishe utrimuvane dochkoyu kupcya Oleksandroyu Shelihovoyu miske Pokrovske uchilishe utrimuvalosya za rahunok cerkovnogo popechitelstva z dopomogoyu vid zemstva privatne uchilishe utrimuvane dvoryankoyu Mariyeyu Mankivskoyu privatne uchilishe dvoryanki Yelizaveti Fedyayevoyi cerkovno parafiyalna shkola utrimuvalasya psalomnikom Horolskoyi Soborno Uspenskoyi cerkvi Omelyanom Dionisyevim Tri inshi uchilisha u yakih rozpochinalisya zanyattya do kincya roku zakrilisya Vlasnici dvoh viyihali z Horola tretya utrimanka pomerla U 1876 roci postanovoyu Horolskogo zemskogo zibrannya vidkrito triklasnu zhinochu progimnaziyu z chetvertim pidgotovchim klasom Na 1900 r navchannyam bulo ohopleno lishe polovinu uchniv todishnogo Horolskogo povitu a same iz 12216 ditej shkilnogo viku vidviduvali shkoli lishe 5958 ditej Isnuvali na Horolshini rizni navchalni majsterni dlya zdobuttya profesiyi yaki vidigrali vazhlivu rol u spravi profesijnoyi osviti U 1897 roci vidkriti povitovim zemstvom Horolska slyusarno kovalska navchalna majsternya i Sofinska navchalna stolyarno kolisna majsternya U 1912 roci nim zhe vidkrita Pokrovskobagachanska navchalna tkacka majsternya a 1915 roku Horolska rukodilna majsternya Miscevimi silskogospodarskimi tovaristvami vidkriti 1911 roku u s Verguni navchalna shevska majsternya 1913 roku Novoivanivska navchalna tkacka majsternya 1915 roku Kuzubo Yelizavetivska kovalsko slyusarna majsternya kushnirska navchalna majsternya u s Verguni shevska majsternya u s Trubajcyah Tipovimi primishennyami dlya silskih shkil buli veliki glinobitni silski hati vkriti ocheretom abo solomoyu Same taki budivli buli u selah Butivci Shtompelivka ta inshih 1908 roku v Horoli vidkrili dvorichni uchitelski kursi yaki v 1921 roci buli reorganizovani v pedshkolu a v 1922 roci v pedkursi Cogo zh roku dozvolyalosya vidkriti v Horoli realne uchilishe U 1910 roci miska vlada zbuduvala dvopoverhove primishennya u yakomu z 1916 roku bula vlashtovana privatna gimnaziya Gladuna v yakij navchalosya do 200 uchniv 1913 roku asignuvannya na osvitu skladali 298 7 tisyach krb Misto malo chotiriklasnu shkolu odnu zemski dvoklasni chotiri a u poviti odnoklasnih shkil 128 cerkovno parafiyalnih 53 shkil gramoti 1 Vsogo 187 shkil Uchniv 10 987 Odna shkola prihodilasya na 1028 dush naselennya druge misce pislya Luben v guberniyi Iz 100 ditej navchalisya 64 Chislo shkilnih i narodnih bibliotek 123 pershe misce v guberniyi Primishennya Horolskogo realnogo uchilisha 1913 Na 1914 rik u Horoli buli taki uchilisha Horolske realne uchilishe vosmiklasna zhinocha gimnaziya vishe pochatkove choloviche uchilishe imeni imperatora Oleksandra I Blagoslovennogo pershe miske prihodske uchilishe druge miske prihodske uchilishe miske pochatkove zhinoche uchilishe cerkovno parafiyalna zhinocha shkola pri Mikolayivskij cerkvi Diyala uchilishna rada i povitove viddilennya yeparhialnoyi uchilishnoyi radi Stanom na sichen 1917 roku rozvitok osviti v misti ta poviti buv takim 1 Nizhchih pochatkovih shkil trohklasnih 3 dvoklasnih 6 odnoklasnih 133 Chislo komplektiv u nih u misti 11 u seli 253 Vsogo 264 2 Cerkovno parafiyalnih shkil u misti 4 u selah 52 U shkolah bulo uchniv vsogo 14293 v tomu chisli a u nizhchih pochatkovih shkolah 11 388 vidsotok divchat 31 6 b u shkolah cerkovno parafiyalnih 2905 vidsotok divchat 52 2 Vidsotok divchat u vsih shkolah 35 8 Na 100 ditej shkilnogo viku zalishilos poza shkoloyu 34 7 Na odnu shkolu pripadalo uchniv u vsomu poviti 72 2 Chislo vchiteliv 278 na 100 vchiteliv bulo 27 cholovikiv i 73 zhinki Na 100 nizhchih pochatkovih shkil bulo primishen vlasnih 85 2 najmanih 14 8 Chislo vchiteliv u misti 8 z nepovnim osvitnim cenzom 2 u selah takozh 8 z nepovnim osvitnim cenzom 8 Buli v misti odni pedagogichni kursi 30 sluhachiv Gramotnist zagalna 24 6 u zhinok 9 6 u cholovikiv 39 Rozvitok osviti v Radyanski chasi 5 kvitnya 1919 roku Horolskij povitvikonkom uhvaliv rishennya shodo ohoplennya vsih ditej shkilnogo viku navchannyam Stvoryuvalisya riznogo rodu osvitni kursi doshkilni vihovni zakladi dityachi majdanchiki i yasla U Horoli bulo vidkrito dityachij klub Budinok majbutnih gromadyan U 1919 roci pripinili svoye isnuvannya Horolske realne uchilishe a u 1920 Horolska zhinocha gimnaziya ta inshi zakladi osviti Po selah vsi narodni uchilisha zemski shkoli ta gimnaziyi na pochatku 20 h rokiv buli reorganizovani v pochatkovi ta semirichni shkoli Z zhovtnya 1920 roku stvoreno trudovi semirichni shkoli 1 ta 2 v misti Horoli v garnih primishennyah ta z nepoganoyu navchalno materialnoyu bazoyu Diyalo Horolske remisniche uchilishe 1919 roku v Horoli u pomishickomu mayetku buv stvorenij Dityachij budinok i Dityache mistechko Diti z patronatu navchalisya v miscevih pochatkovih ta semirichnih shkolah Vidkriti v cej chas semirichni shkoli v Andriyivci Grushinomu Novoavramivci Pokrovskij Bagachci Staroavramivci Shishakah Na selah pid shkoli chasto nadavali primishennya panskih budinkiv zokrema u Hvoshivci Orlikivshini Z 1932 roku opornoyu shkoloyu v rajoni bula persha shkola yaka oderzhala nazvu zrazkovoyi Iz seredini 30 h rokiv v rajoni diyalo 7 serednih shkil z nih tri u Horoli persha 1935 druga 1933 chetverta 1937 a takozh Pokrovskobagachanska Novoavramivska Shishakivska a z 1939 roku Andriyivska Zhertvami stalinskih represij stali 11 vchiteliv Horolskogo rajonu Naperedodni vijni v serednih shkolah navchalosya blizko 3123 ditej 18 nepovnih serednih shkil u nih 3864 uchni 34 pochatkovih shkoli u nih 5013 ditej Razom 12 tisyach shkolyariv U Horoli bula shkola medichnih sester tehnikum mehanizaciyi silskogo gospodarstva uchkombinat sho gotuvav dlya narodnogo gospodarstva traktoristiv kombajneriv vodiyiv U roki vijni primishennya shkil mista vidrazu buli zajnyati pid rizni vijskovi ob yekti Z lipnya 1941 roku uchni ta vchiteli brali uchast u zbori vrozhayu Ponad 300 pedagogiv ta 4150 uchniv pracyuvali v kolgospah na riznih robotah Evakuyuvati shkoli i shkilne majno ne vdalosya Bilshist vipusknikiv shkil ta inshih navchalnih zakladiv uchiteliv ta vikladachiv prizovnogo viku buli mobilizovani v armiyu U roki okupaciyi veresen 1941 veresen 1943 persha horolska shkola bula zajnyata nimeckimi vijskami druga i p yata shkoli lazaretom dlya vijskovopolonenih chetverta komendaturoyu Pripinili navchannya i buli zajnyati primishennya tehnikumu mehanizaciyi silskogo gospodarstva shkoli FZN 3 ta inshi ob yekti Pid chas okupaciyi majzhe vsi shkoli rajonu ne funkcionuvali za viklyuchennyam kilkoh sprob u 1942 roci navchannya ditej nimeckoyi movi Pri vidstupi nimci spalili shkilni primishennya znishuvali navchalne priladdya i majno Zgidno aktu vid 22 kvitnya 1944 roku zbitki naneseni nimecko fashistskimi zagarbnikami zakladam osviti skladali 1 mln 545 tisyach 500 krb Iz vizvolennyam mista ta rajonu rozpochalasya robota po vidnovlennyu navchannya u shkolah ta inshih navchalnih zakladah 10 zhovtnya 1943 roku vidbulasya konferenciya vchiteliv rajonu na yakij bulo virisheno vidkriti tri seredni shkoli v Horoli Shishakah i Novoavramivci Z 1 zhovtnya 1944 roku rozpochalisya zanyattya v Horolskomu tehnikumi mehanizaciyi silskogo gospodarstva a z pochatkom 1945 roku pochala diyati shkola FZN 3 Narkomatu trudovih rezerviv Uchiteli sho navchali ditej u roki vijni buli nagorodzheni medallyu Za doblestnyj trud v gody Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gody Stanom na 2 veresnya 1946 roku 57 shkil rajonu vidkrili svoyi dveri 8585 uchnyam U misti diyali dvi seredni 1 2 j odna nepovna serednya shkola 3 U 1957 1961 rokah semirichni shkoli v deyakih selah stali vosmirichnimi Musiyivska u 1957 Brigadirivska u 1958 Grushinska u 1960 roci Z 1957 roku serednoyu stala Trubajcivska semirichna shkola U 1960 roci v ryadi sil buli vidkriti vechirni shkoli yaki z 1963 roku stali konsultpunktami Horolskoyi rajonnoyi zaochnoyi shkoli Diyav u Horoli dityachij budinok Pracyuvala Horolska vechirnya shkola robitnichoyi molodi dityacho yunacka sportivna shkola Budinok pioneriv buv vidomij na vsyu respubliku tehnichnoyu tvorchistyu gurtkivciv U seredini 50 h rokiv chastina vchiteliv Horolshini buli vidznacheni ordenami i medalyami a Smetanko Olga Mikitivna Kuzmina Nina Mikitivna ta Gaponenko Oksana Matviyivna buli nagorodzheni ordenami Lenina U pershij polovini 60 h rokiv na Horolshini zaprovadzheni tabori praci i vidpochinku perevazhno dlya shkolyariv mista Avtoritetom i povagoyu koristuvalisya v s Pokrovska Bagachka zasluzhena vchitelka Ukrayinskoyi RSR Moroz Irina Grigorivna ta zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Knish Mariya Dmitrivna Uchitel Zakrevskij P I u s Trubajci zasnuvav krayeznavchij muzej V primishenni serednoyi shkoli 2 vidkrito krayeznavchij muzej zaviduvav nim Makar Mikolajovich Hvil Dobre v 60 ti roki v rajoni rozvivalasya turistsko krayeznavcha robota komandi Horolskogo rajonu neodnorazovo buli peremozhcyami oblasnih zmagan Sered shkolyariv rozvivalisya vidi sportu basketbol gandbol futbol U 1965 1991 rokah na Horolshini pochali buduvati novi primishennya shkil osoblivo na seli U vsih shkolah Horolshini navchannya provodilosya viklyuchno ukrayinskoyu movoyu Zmenshuvalasya kilkist uchniv vnaslidok znizhennya prirodnogo prirostu naselennya i yak naslidok vidbuvavsya proces zakrittya malokomplektnih perevazhno pochatkovih shkil Krashim z krashih uchiteliv Karpu Ostapovichu Hodosovu uchitelyu ukrayinskoyi movi ta literaturi ta Irini Grigorivni Moroz z Pokrovskoyi Bagachki prisvoyene zvannya Zasluzhenij uchitel Ukrayinskoyi RSR U 1965 1985 rokah shkolam znachnu dopomogu u zmicnenni navchalno materialnoyi bazi podavali promislovi pidpriyemstva mista ta kolektivni silskogospodarski pidpriyemstva yaki krim budivnictva novih primishen veli dobudovu isnuyuchih zakupovuvali tehnichni zasobi navchannya peredavali dityam dlya navchannya traktori ta avtomobili Po silskih shkolah na koshti miscevih gospodarstv organizovuvali garyache harchuvannya shkolyariv ta pidviz yih z viddalenih naselenih punktiv do shkoli i dodomu Buduvalisya budinki dlya uchiteliv ta nadavalisya kvartiri yim v bagatokvartirnih budinkah U 1974 roci v Horolskomu rajoni bula 45 zagalnoosvitnih shkil z nih 10 serednih 19 vosmirichnih 16 pochatkovih u yakih navchalosya ponad 6 tisyach uchniv V shkolah pracyuvali 508 uchiteliv Krim troh serednih shkil u misti diyali tehnikum mehanizaciyi ta elektrifikaciyi silskogo gospodarstva SPTU 45 muzichna i sportivna shkola ta budinok pioneriv Navchannya yunakiv i divchat silskogospodarskim profesiyam provodilisya i u SPTU 48 sela Sofine Horolskogo rajonu 14 serpnya 1979 roku prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij uchitel Ukrayinskoyi RSR Lyudmili Grigorivni Kucherenko uchitelci ukrayinskoyi movi i literaturi Musiyivskoyi vosmirichnoyi shkoli U 1982 roci udostoyena visokogo zvannya Zasluzhenij uchitel Ukrayinskoyi RSR Lyudmila Petrivna Pavluhina uchitelka istoriyi Hvoshivskoyi vosmirichnoyi shkoli 1981 roku vvedeno v ekspluataciyu nove primishennya miskoyi serednoyi shkoli 2 na 1176 uchnivskih misc Postupovo vona staye opornoyu shkoloyu v rajoni a persha postupovo vtrachaye svoye stanovishe U 1982 roci Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR za zaslugi u pidgotovci i vihovanni specialistiv dlya narodnogo gospodarstva pochesne zvannya Zasluzhenij uchitel Ukrayinskoyi RSR prisvoyeno Ivanu Petrovichu Krutku vikladachevi Horolskomu tehnikumu mehanizaciyi i elektrifikaciyi silskogo gospodarstva U comu zh roci krashim uchitelyam shkil za naslidkami atestaciyi buli prisvoyeni pedagogichni zvannya Uchitel metodist ta Starshij uchitel Zasluzhenij pracivnik proftehosviti Ukrayinskoyi RSR takogo zvannya udostoyenij 1984 roku majster SPTU 45 Ivan Ivanovich Bilogub U 70 h 80 h rokah chastina krashih uchiteliv rajonu bula vidznachena ordenami i medalyami Musiyenko Galina Andriyivna z Bereznyakivskoyi serednoyi shkoli u 1978 roci nagorodzhena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Perepelyak Nataliya Fedorivna z serednoyi shkoli 2 udostoyena ordenom Znak Poshani Danilyuk Lyudmila Vasilivna z Andriyivskoyi serednoyi shkoli nagorodzhena ordenom Trudovoyi slavi drugogo stupenyu Kilka uchiteliv nagorodzheni medalyami Za trudovu doblest Za trudovu vidznaku Medallyu A S Makarenka v 1981 roci nagorodzhena Usenko Nina Fedorivna z Musiyivskoyi shkoli Stanom na veresen 1985 roku u rajoni diyalo 10 serednih 13 vosmirichnih ta 16 pochatkovih shkil U nih navchalisya 5177 uchniv V s Novoavramivci vchitel istoriyi Mogilenko F O vidkriv odnim z pershih silskij krayeznavchij muzej Uchitel Staroavramivskoyi shkoli Romanenko O P stvoriv u seli Staroavramivka istoriko krayeznavchij muzej Takij zhe muzej u seli Yalosovecke stvoriv uchitel istoriyi Makuha Vasil Ivanovich Naprikinci 80 h rokiv jshov proces reorganizaciyi ryadu vosmirichnih shkil rajonu u seredni U 1987 roci stala serednoyu Hilkivska shkola a u 1988 roci status serednih bulo nadano Staroavramivskij Petrivskij shkolam Z 1989 roku serednimi stali Petrakiyivska Musiyivska shkoli Rozvitok osviti za Nezalezhnoyi Ukrayini Na pershe veresnya 1993 roku v rajoni bulo 18 serednih shkil 9 nepovnih serednih shkil 8 pochatkovih Vsogo shkolyariv 5586 z nih u misti 2283 uchni U 1994 roci vvedeno v diyu chetvertu misku serednyu shkolu yedinu vidkritu za roki nezalezhnosti Ukrayini Zrosla kilkist shkil yaki mayut kabineti informatiki i obchislyuvalnoyi tehniki Trubajcivska Musiyivska Pokrovskobagachanska persha ta druga seredni shkoli mista ta inshi Uchni krayeznavci z Horolskogo rajonu neodnorazovo buli peremozhcyami oblasnih i respublikanskih zmagan z turizmu i krayeznavstva Vidbulisya zmini shodo statusu shkil Zokrema v 1998 roci u seli Petrakiyivci vidkrito navchalno vihovnij kompleks shkola licej a v 2002 roci u misti Horoli vidkrilasya miska gimnaziya Uchni serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv 1 Horolskoyi gimnaziyi Pokrovsko Bagachanskoyi ZOSh Petrakiyivskogo NVK ta deyakih inshih ye peremozhcyami II etapu i III etapiv konkursu zahistu naukovo doslidnickih robit Maloyi akademiyi nauk Brali uchast i buli peremozhcyami uchni shkil rajonu u III i IV turah Vseukrayinskih olimpiad Z 1995 2002 roki vidbulosya IX yarmarkiv pedagogichnih tehnologij Tvorchi shodini osvityan Poltavshini U nih vzyali uchast 579 pedagogiv Horolshini yaki predstavili vlasni metodichni rozrobki 43 z yakih vidznacheni diplomami I stupenya i gramotami Poltavskogo OIPPO 3 groshovimi premiyami U rajoni oblasti ta respublici provodyatsya konkursi Uchitel roku ta Klasnij kerivnik roku Vchiteli rajonu neodnorazovo buli diplomantami konkursu na vsih rivnyah Z 1991 po 2002 r 34 vchitelya nagorodzheni znachkom Vidminnik osviti Ukrayini V 2008 r zvannya Zasluzhenij vchitel Ukrayini otrimav Kozlov V A a 2009 r Korotich L P Reorganizaciya torknulasya i profesijno tehnichnoyi osviti na bazi radgospu tehnikumu bulo stvoreno Horolskij agropromislovij koledzh a na bazi SPTU 45 Mizhregionalnij centr perepidgotovki zvilnenih u zapas vijskovosluzhbovciv V 1991 2015 rr prodovzhuvalasya reorganizaciya navchalnih zakladiv rajonu i zakrittya malokomplektnih shkil Stanom na 1 veresnya 2015 r v Horolskomu rajoni 24 zagalnoosvitni navchalni zakladi v yakih navchayetsya 2865 uchniv z nih zakladiv I III stupenya 15 I II 7 I 2 z nih zakladiv novogo tipu 8 gimnazij 2 specializovanih shkil 2 NVK 4 I III stupenya 3 I stupenya 1 19 doshkilnih navchalnih zakladi v yakih perebuvaye 852 ditini pozashkilnih navchalnih zakladiv 3 2 minosviti DYuSSh i CDYuT 1 minkultu Rajonna dityacha muzichna shkola 2 zakladi profesijnoyi osviti Spisok literaturiDerzhavnij arhiv Poltavskoyi oblasti F R 1509 op I arh od 43 s 321 F R 2068 op I arh od 213 s 5 Horolskij rajonnij arhiv Rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Statistichni materiali Vidomchij arhiv Horolskogo rajonnogo viddilu osviti rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Nakazi po viddilu osviti 1944 2000 Kozlov V Istoriya Horolskogo dityachogo budinku Komp yuternij druk Horol 2000 V Kozlov Istoriya osviti Horolshini Visti Horolshini lipen serpen 1995 roku 49 51 52 53 54 55 57 59 61 62 Nash ridnij kraj Storinki pro rozvitok osviti na Poltavshini Vipusk tretij Poltava 1990 Otchyot o sostoyanii Horolskogo realnogo uchilisha s 1908 po 1913 g pod redakciej S Chemolosova g Horola Tipografiya L R Zaturenskogo 1913 Horolskij rajonnij narodnij krayeznavchij muzej Fond osviti Poterajlo I M Navchalnij rik u zagalnoosvitnih zakladah zavershuyetsya Visti Horolshini 22 27 travnya 2016 r S 5