Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Освальд Шпенглер | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Oswald Arnold Gottfried Spengler | ||||
 | ||||
| Народився | 29 травня 1880 Бланкенбург, Німеччина | |||
| Помер | 8 травня 1936 (55 років) Мюнхен, Німеччина ·серцева недостатність | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Національність | Німець | |||
| Діяльність | філософ, культуролог, публіцист | |||
| Alma mater | Університет Мартіна Лютера, HU Berlin і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Напрямок | Консервативна революція | |||
| Magnum opus | Присмерк Європи | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Освальд Шпенглер у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
О́свальд А́рнольд Ґо́тфрід Шпе́нґлер (нім. Oswald Arnold Gottfried Spengler; 29 травня 1880, Бланкенбург, Німеччина — 8 травня 1936, Мюнхен, Німеччина) — німецький філософ, культуролог, історик і публіцист, автор багатьох праць, зокрема найвідомішої і найбільш дискутованої у 1920-х роках філософської праці «Присмерк Європи» (у двох томах, 1918–1922).
Філософські погляди
Німецький філософ, представник філософії життя, один із засновників сучасної філософії культури. У найвідомішій своїй праці «Присмерк Європи», розглядав культуру не як єдину загальнолюдську, а як розколоту на окремі культури, кожна з яких проявляється на основі власного унікального «прафеномену» — «способу переживання» життя. Таких культур вісім: єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, «аполлонівська» (греко-римська), «магічна» (візантійсько-арабська), «фаустівська» (західноєвропейська) і культура майя. Розвиток культур підпорядковується певному біологічному ритму, який зумовлює головні фази їх розвитку: народження і дитинство, молодість і зрілість, старість і «занепад». Кожній культурі відведено час існування (близько тисячоліття), який залежить від внутрішнього життєвого циклу. Вмираючи, культура перероджується в цивілізацію.
Цивілізація, на думку Шпенґлера, — «закостеніння» органічного життя культури, її розпад, перетворення праці на механічну роботу, що виключає творчість. Цивілізація супроводжується процесами «омасовлення» всього життя, що означає його розвиток на основі кількісного принципу, який знаходить свій вияв у глобалізації форм і методів людського існування: господарства, політики, техніки тощо. Західний світ, на думку Шпенґлера, перейшов до цивілізації у XIX ст., і з цього часу розпочинається його занепад. Концепція Шпенґлера має фаталістичний характер, адже людина у нього діє відповідно до тих вимог, які ставить їй той чи інший тип культури.
В українському літературознавстві
Микола Хвильовий багато разів посилається на Шпенґлера й використовує його теорію циклічності у своїх памфлетах. Але використовує критично, не наслідує, а подає у своєму оригінальному аспекті. Зокрема, про дослідження Хвильового йдеться у статті Петра Голубенка «Хвильовий і Шпенґлер».
Бібліографія
Народився в невеликому провінційному містечку Бланкенбургу біля підніжжя гір (Гарц, нинішня земля Саксонія-Ангальт) в сім'ї поштового чиновника, був старшим з чотирьох дітей і єдиним хлопчиком.
У 1891 році сім'я переїхала в Галле, де Освальд вивчав латинську мову в закладах Франке. В Університеті Галле, Мюнхенському та Берлінському університетах він вивчає математику, природничі науки і філософію. Захищає дисертацію на тему «Метафізичні основи філософії Геракліта» в університеті Галле і отримує докторську ступінь з філософії (1904). Потім працює вчителем в Гамбурзі.
Академічну кар'єру почав в Мюнхенському університеті в якості викладача математики. Намагався зайнятися публіцистикою, однак, після приходу до влади нацистів у 1933 році, вилучення його книги «Роки рішення: Німеччина в рамках всесвітньо-історичного розвитку» і заборони згадувати його ім'я у пресі, вів усамітнене життя. Незадовго до своєї смерті, яка сталася через серцевий напад 8 травня 1936 року, в своєму листі на ім'я Ганса Франка передрік, що в найближчі 10 років Третій рейх може припинити своє існування.
- Метафізична ідея філософії Геракліта (Der metaphysische Grundgedanke der Heraklitischen Philosophie), 1904
- Присмерк Європи (Der Untergang des Abendlandes), 1918-1922
- Прусіанізм і соціалізм (Preussentum und Sozialismus), 1920
- Людина і техніка (Der Mensch und die Technik), 1931
- Революція ще не закінчена (Die Revolution ist nicht zu Ende), 1932
- Час рішень (Jahre der Entscheidung), 1933
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Шпенглер, Освальд // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 725. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Освальд Шпенглер |
- Ю. Осокіна. Шпенглер Освальд // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.787
- Континент Європа: Наук. зб., присвяч. 80-річчю виходу у світ пр. О.Шпенглера «Занепад Європи» / ред.: Ю. Вільчинський; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Філос. ф-т. — Л., 2000. — 173 c.
- Пятаков Г. Философия современного империализма: (Этюд о Шпенглере) // Красная новь. 1922, N 3.
- Мёккель Кристиан. Диагностика кризиса: Гуссерль против Шпенглера // Логос. — 2007. — № 6 (63). — С.147.
Посилання
- Стаття «Освальд Шпенглер про прусський соціалізм та німецького Міхеля» на порталі rozum.info
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shpengler Primitki Osvald Shpenglernim Oswald Arnold Gottfried SpenglerNimeckij filosof ta kulturolog Avtor knigi Prismerk Yevropi Narodivsya 29 travnya 1880 1880 05 29 Blankenburg NimechchinaPomer 8 travnya 1936 1936 05 08 55 rokiv Myunhen Nimechchina serceva nedostatnistPohovannya dKrayina NimechchinaNacionalnist NimecDiyalnist filosof kulturolog publicistAlma mater Universitet Martina Lyutera HU Berlin i Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaMova tvoriv nimeckaNapryamok Konservativna revolyuciyaMagnum opus Prismerk YevropiAvtograf Osvald Shpengler u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah O svald A rnold Go tfrid Shpe ngler nim Oswald Arnold Gottfried Spengler 29 travnya 1880 Blankenburg Nimechchina 8 travnya 1936 Myunhen Nimechchina nimeckij filosof kulturolog istorik i publicist avtor bagatoh prac zokrema najvidomishoyi i najbilsh diskutovanoyi u 1920 h rokah filosofskoyi praci Prismerk Yevropi u dvoh tomah 1918 1922 Filosofski poglyadiOsvald Shpengler malyunok 1922 Nimeckij filosof predstavnik filosofiyi zhittya odin iz zasnovnikiv suchasnoyi filosofiyi kulturi U najvidomishij svoyij praci Prismerk Yevropi rozglyadav kulturu ne yak yedinu zagalnolyudsku a yak rozkolotu na okremi kulturi kozhna z yakih proyavlyayetsya na osnovi vlasnogo unikalnogo prafenomenu sposobu perezhivannya zhittya Takih kultur visim yegipetska indijska vavilonska kitajska apollonivska greko rimska magichna vizantijsko arabska faustivska zahidnoyevropejska i kultura majya Rozvitok kultur pidporyadkovuyetsya pevnomu biologichnomu ritmu yakij zumovlyuye golovni fazi yih rozvitku narodzhennya i ditinstvo molodist i zrilist starist i zanepad Kozhnij kulturi vidvedeno chas isnuvannya blizko tisyacholittya yakij zalezhit vid vnutrishnogo zhittyevogo ciklu Vmirayuchi kultura pererodzhuyetsya v civilizaciyu Civilizaciya na dumku Shpenglera zakosteninnya organichnogo zhittya kulturi yiyi rozpad peretvorennya praci na mehanichnu robotu sho viklyuchaye tvorchist Civilizaciya suprovodzhuyetsya procesami omasovlennya vsogo zhittya sho oznachaye jogo rozvitok na osnovi kilkisnogo principu yakij znahodit svij viyav u globalizaciyi form i metodiv lyudskogo isnuvannya gospodarstva politiki tehniki tosho Zahidnij svit na dumku Shpenglera perejshov do civilizaciyi u XIX st i z cogo chasu rozpochinayetsya jogo zanepad Koncepciya Shpenglera maye fatalistichnij harakter adzhe lyudina u nogo diye vidpovidno do tih vimog yaki stavit yij toj chi inshij tip kulturi V ukrayinskomu literaturoznavstviMikola Hvilovij bagato raziv posilayetsya na Shpenglera j vikoristovuye jogo teoriyu ciklichnosti u svoyih pamfletah Ale vikoristovuye kritichno ne nasliduye a podaye u svoyemu originalnomu aspekti Zokrema pro doslidzhennya Hvilovogo jdetsya u statti Petra Golubenka Hvilovij i Shpengler BibliografiyaNarodivsya v nevelikomu provincijnomu mistechku Blankenburgu bilya pidnizhzhya gir Garc ninishnya zemlya Saksoniya Angalt v sim yi poshtovogo chinovnika buv starshim z chotiroh ditej i yedinim hlopchikom U 1891 roci sim ya pereyihala v Galle de Osvald vivchav latinsku movu v zakladah Franke V Universiteti Galle Myunhenskomu ta Berlinskomu universitetah vin vivchaye matematiku prirodnichi nauki i filosofiyu Zahishaye disertaciyu na temu Metafizichni osnovi filosofiyi Geraklita v universiteti Galle i otrimuye doktorsku stupin z filosofiyi 1904 Potim pracyuye vchitelem v Gamburzi Akademichnu kar yeru pochav v Myunhenskomu universiteti v yakosti vikladacha matematiki Namagavsya zajnyatisya publicistikoyu odnak pislya prihodu do vladi nacistiv u 1933 roci viluchennya jogo knigi Roki rishennya Nimechchina v ramkah vsesvitno istorichnogo rozvitku i zaboroni zgaduvati jogo im ya u presi viv usamitnene zhittya Nezadovgo do svoyeyi smerti yaka stalasya cherez sercevij napad 8 travnya 1936 roku v svoyemu listi na im ya Gansa Franka peredrik sho v najblizhchi 10 rokiv Tretij rejh mozhe pripiniti svoye isnuvannya Metafizichna ideya filosofiyi Geraklita Der metaphysische Grundgedanke der Heraklitischen Philosophie 1904 Prismerk Yevropi Der Untergang des Abendlandes 1918 1922 Prusianizm i socializm Preussentum und Sozialismus 1920 Lyudina i tehnika Der Mensch und die Technik 1931 Revolyuciya she ne zakinchena Die Revolution ist nicht zu Ende 1932 Chas rishen Jahre der Entscheidung 1933PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaShpengler Osvald Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 725 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Osvald Shpengler Yu Osokina Shpengler Osvald Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 787 ISBN 978 966 611 818 2 Kontinent Yevropa Nauk zb prisvyach 80 richchyu vihodu u svit pr O Shpenglera Zanepad Yevropi red Yu Vilchinskij Lviv nac un t im I Franka Filos f t L 2000 173 c Pyatakov G Filosofiya sovremennogo imperializma Etyud o Shpenglere Krasnaya nov 1922 N 3 Myokkel Kristian Diagnostika krizisa Gusserl protiv Shpenglera Logos 2007 6 63 S 147 PosilannyaStattya Osvald Shpengler pro prusskij socializm ta nimeckogo Mihelya na portali rozum info Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi