Ортакьо́й (тур. Ortaköy — дослівно «Середнє село») — історичний район в Бешикташі в Стамбулі, Туреччина, розташований посередині європейського берега протоки Босфор. Раніше тут знаходилося маленьке село. В районі Ортакьой розташовано кілька значущих історичних і культурних пам'яток (мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан, палацовий комплекс Феріє й інші).
Ортакьой | ||||
Мечеть Ортакьой | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
41°03′16″ пн. ш. 29°01′41″ сх. д. / 41.05462720002777388° пн. ш. 29.02819010002777844° сх. д.Координати: 41°03′16″ пн. ш. 29°01′41″ сх. д. / 41.05462720002777388° пн. ш. 29.02819010002777844° сх. д. | ||||
Країна | Туреччина[1] | |||
Адмінодиниця | Бешикташ Стамбул | |||
Населення | 8897 осіб (2007)[2], 8703 осіб (2008)[2], 8811 осіб (2009)[2], 8930 осіб (2010)[2], 9088 осіб (2011)[2], 9078 осіб (2012)[2], 9271 осіб (2013)[2], 9617 осіб (2014)[2], 9739 осіб (2015)[2], 9571 осіб (2016)[2], 9556 осіб (2017)[2], 9408 осіб (2018)[2], 9440 осіб (2019)[2], 9296 осіб (2020)[2], 9568 осіб (2021)[2], 9423 осіб (2022)[2], 9077 осіб (2023)[3] | |||
Поштовий індекс | 34347[4] | |||
Телефонний код | 212[5] | |||
Карта | ||||
Ортакьой у Вікісховищі |
Історія
Найдавніші згадки про будівлі на території сучасного Ортакьой відносять до IX століття. Постійне поселення з'явилося в середині XVI століття, коли султан Сулейман I почав переселяти сюди турків.
У 1556 році оттоманський архітектор Сінан побудував Турецькі лазні, які є в даний час одними з найдавніших будівель в центрі, що дійшли до наших днів.
У XIX столітті султан Абдул-Азіз побудував на березі Босфору великий палац Чираган, для якого йому довелося знести більшість мусульманських житлових будинків, розташованих на узбережжі. Також в цей час з'являються такі споруди, як мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан.
Знаменитий німецький архітектор Бруно Таут в першій половині XX століття жив у будинку, який він побудував спеціально для себе.
У середині XX століття відбувається масовий відтік національних меншин з Ортакьой. Спершу, після появи держави Ізраїль, сильно скоротилася чисельність єврейського населення, а після Стамбульського погрому 1955 значно зменшилася чисельність представників інших народностей, зокрема, вірмен і греків.
З другої половини XX століття, особливо після відкриття в 1973 році, європейська частина якого виходить в центр, зростає потік транспорту через Ортакьой.
У 1990-х починається становлення Ортакьою як культурного центру. Він поєднує в собі риси мусульманської, єврейської, християнської та католицької культур і релігій. Місце стає привабливим для туристів, також починається його розвиток як розважального центру.
У 2004 році був місцем, де Джордж Буш взяв слово під час саміту НАТО.
Сьогодні
В даний час позиціонується як культурно-розважальний центр з центром на майдані Ортакьой на узбережжі Босфору. Тут же розташована мечеть Ортакьой. На площі та в її околицях багато кафе, сувенірних магазинів, нічних клубів, галерей мистецтв. Уздовж набережної у напрямку до палацу Долмабахче розташувалися Галатасарайський університет і готель Чираган, що займає відновлені будівлі однойменного палацу.
Галерея
-
-
- Майдан Ортакьой
-
- Хамам
-
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Adrese Dayalı Nüfus Kayıt Sistemi — TÜİK.
- Adrese Dayalı Nüfus Kayıt Sistemi, Address Based Population Registration System — TÜİK.
- PTT posta kodu sorgulama, PTT zip code inquiry — PTT.
- — Bilgi Teknolojileri ve İletişim Kurumu.
- Ortaköy, Dünden Bugüne Beşiktaş. — Tarih Vakfı. — Ekim тисячу дев'ятсот дев'яносто вісім (тур.)
- Erhan İşözen Ortaköy. — Dünden Bugüne İstanbul Ansiklopedisi. — Tarih Vakfı. — 1994. — .
Посилання
- Ortaköy government site [ 18 лютого 2008 у Wayback Machine.] (тур.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ortako j tur Ortakoy doslivno Serednye selo istorichnij rajon v Beshiktashi v Stambuli Turechchina roztashovanij poseredini yevropejskogo berega protoki Bosfor Ranishe tut znahodilosya malenke selo V rajoni Ortakoj roztashovano kilka znachushih istorichnih i kulturnih pam yatok mechet Ortakoj osobnyak Esmi sultan palacovij kompleks Feriye j inshi OrtakojMechet OrtakojZagalna informaciya41 03 16 pn sh 29 01 41 sh d 41 05462720002777388 pn sh 29 02819010002777844 sh d 41 05462720002777388 29 02819010002777844 Koordinati 41 03 16 pn sh 29 01 41 sh d 41 05462720002777388 pn sh 29 02819010002777844 sh d 41 05462720002777388 29 02819010002777844Krayina Turechchina 1 Adminodinicya Beshiktash StambulNaselennya 8897 osib 2007 2 8703 osib 2008 2 8811 osib 2009 2 8930 osib 2010 2 9088 osib 2011 2 9078 osib 2012 2 9271 osib 2013 2 9617 osib 2014 2 9739 osib 2015 2 9571 osib 2016 2 9556 osib 2017 2 9408 osib 2018 2 9440 osib 2019 2 9296 osib 2020 2 9568 osib 2021 2 9423 osib 2022 2 9077 osib 2023 3 Poshtovij indeks 34347 4 Telefonnij kod 212 5 Karta Ortakoj u VikishovishiMechet Ortakoj i Sadiba Esmi sultan U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ortakoj IstoriyaNajdavnishi zgadki pro budivli na teritoriyi suchasnogo Ortakoj vidnosyat do IX stolittya Postijne poselennya z yavilosya v seredini XVI stolittya koli sultan Sulejman I pochav pereselyati syudi turkiv U 1556 roci ottomanskij arhitektor Sinan pobuduvav Turecki lazni yaki ye v danij chas odnimi z najdavnishih budivel v centri sho dijshli do nashih dniv U XIX stolitti sultan Abdul Aziz pobuduvav na berezi Bosforu velikij palac Chiragan dlya yakogo jomu dovelosya znesti bilshist musulmanskih zhitlovih budinkiv roztashovanih na uzberezhzhi Takozh v cej chas z yavlyayutsya taki sporudi yak mechet Ortakoj osobnyak Esmi sultan Znamenitij nimeckij arhitektor Bruno Taut v pershij polovini XX stolittya zhiv u budinku yakij vin pobuduvav specialno dlya sebe U seredini XX stolittya vidbuvayetsya masovij vidtik nacionalnih menshin z Ortakoj Spershu pislya poyavi derzhavi Izrayil silno skorotilasya chiselnist yevrejskogo naselennya a pislya Stambulskogo pogromu 1955 znachno zmenshilasya chiselnist predstavnikiv inshih narodnostej zokrema virmen i grekiv Z drugoyi polovini XX stolittya osoblivo pislya vidkrittya v 1973 roci yevropejska chastina yakogo vihodit v centr zrostaye potik transportu cherez Ortakoj U 1990 h pochinayetsya stanovlennya Ortakoyu yak kulturnogo centru Vin poyednuye v sobi risi musulmanskoyi yevrejskoyi hristiyanskoyi ta katolickoyi kultur i religij Misce staye privablivim dlya turistiv takozh pochinayetsya jogo rozvitok yak rozvazhalnogo centru U 2004 roci buv miscem de Dzhordzh Bush vzyav slovo pid chas samitu NATO SogodniV danij chas pozicionuyetsya yak kulturno rozvazhalnij centr z centrom na majdani Ortakoj na uzberezhzhi Bosforu Tut zhe roztashovana mechet Ortakoj Na ploshi ta v yiyi okolicyah bagato kafe suvenirnih magaziniv nichnih klubiv galerej mistectv Uzdovzh naberezhnoyi u napryamku do palacu Dolmabahche roztashuvalisya Galatasarajskij universitet i gotel Chiragan sho zajmaye vidnovleni budivli odnojmennogo palacu GalereyaMajdan Ortakoj HamamPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Adrese Dayali Nufus Kayit Sistemi TUIK d Track Q1375058 Adrese Dayali Nufus Kayit Sistemi Address Based Population Registration System TUIK d Track Q1375058 PTT posta kodu sorgulama PTT zip code inquiry PTT d Track Q3079259 Bilgi Teknolojileri ve Iletisim Kurumu d Track Q12808868 Ortakoy Dunden Bugune Besiktas Tarih Vakfi Ekim tisyachu dev yatsot dev yanosto visim tur Erhan Isozen Ortakoy Dunden Bugune Istanbul Ansiklopedisi Tarih Vakfi 1994 ISBN 975 7306 00 2 PosilannyaOrtakoy government site 18 lyutogo 2008 u Wayback Machine tur