Володимир Вікторович Орлов (31 серпня 1936, Москва — 5 серпня 2014, Москва ) — російський радянський і російський прозаїк і сценарист.
Володимир Вікторович Орлов | ||||
---|---|---|---|---|
Владимир Викторович Орлов | ||||
Народився | 31 серпня 1936 Москва, СРСР | |||
Помер | 5 серпня 2014 (77 років) Москва, Росія ·інфаркт міокарда | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | СРСР → Росія | |||
Діяльність | письменник, сценарист | |||
Сфера роботи | література[1] | |||
Alma mater | факультет журналістики МДУ | |||
Заклад | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | роман, есеїстика | |||
Нагороди | ||||
Премії | премія м. Москви в галузі літератури і мистецтва, премія ім. Валентина Катаєва | |||
Сайт: ruscenter.ru/472.html | ||||
|
Біографія
У 1954—1959 роках навчався на факультеті журналістики МДУ. Член Союзу письменників СРСР з 1965 року. Професор кафедри літературної майстерності Літературного інституту ім. Горького. Нагороджений орденом «Знак Пошани». Лауреат Премії міста Москви в галузі літератури і мистецтва, Премії ім. Валентина Катаєва.
Дружина — Лідія Орлова, письменник, журналіст і історик моди. Син — Леонід Орлов, телепродюсер. Онуки — Катерина і Олександр.
Письменник помер 5 серпня 2014 року в Москві після тривалої хвороби. Похований на Троєкурівському кладовищі.
Бібліографія
- Альтист Данилов (1980)
- [ru] (1988)
- Шеврикука, або Любов до привида (1997)
- Романи
- Солоний кавун (1965)
- Після дощику в четвер (1968)
- Випадок у Нікольському (1972)
- Бубновий валет (2000)
- Камергерський провулок (2008)
- Жаби (2011)
- Земля має форму чемодана (2013)
- Оповідання
- Щось задзвеніло (1971)
- [ru] (1972)
- Суботники (1989)
- Кіносценарії
- Тайговий десант (1965)
- Есе і статті
- І настало — «після війни»… (1985)
- Романтика латиноамериканської прози (1987)
- Розп'яття і воскресіння Тетяни Назаренко (1989)
- Чи далеко попливли каравели (1990)
- Таємничий світ [ru] (1990)
- Автобіографічні замітки (1999)
- Про себе (передмова до першого тому зібрання творів) (2001)
Примітки
- Czech National Authority Database
- Орлов Володимир Вікторович [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] на сайті Літінституту
- В Москве скончался писатель Владимир Орлов, автор «Альтиста Данилова»
Посилання
- Сергей Бережной. Домовой с большими полномочиями
- Сергей Бережной. Бубны-козыри
- Орлов Володимир Вікторович в бібліотеці Максима Мошкова
- Владимир Орлов: «Я только сочинитель». Ольга Андреева. «Русский репортёр»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlov Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Orlov Volodimir Volodimir Viktorovich Orlov 31 serpnya 1936 Moskva 5 serpnya 2014 Moskva rosijskij radyanskij i rosijskij prozayik i scenarist Volodimir Viktorovich OrlovVladimir Viktorovich OrlovNarodivsya 31 serpnya 1936 1936 08 31 Moskva SRSRPomer 5 serpnya 2014 2014 08 05 77 rokiv Moskva Rosiya infarkt miokardaPohovannya Troyekurovske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist pismennik scenaristSfera roboti literatura 1 Alma mater fakultet zhurnalistiki MDUZaklad Literaturnij institut imeni GorkogoMova tvoriv rosijskaZhanr roman eseyistikaNagorodiPremiyi premiya m Moskvi v galuzi literaturi i mistectva premiya im Valentina KatayevaSajt ruscenter ru 472 htmlBiografiyaU 1954 1959 rokah navchavsya na fakulteti zhurnalistiki MDU Chlen Soyuzu pismennikiv SRSR z 1965 roku Profesor kafedri literaturnoyi majsternosti Literaturnogo institutu im Gorkogo Nagorodzhenij ordenom Znak Poshani Laureat Premiyi mista Moskvi v galuzi literaturi i mistectva Premiyi im Valentina Katayeva Druzhina Lidiya Orlova pismennik zhurnalist i istorik modi Sin Leonid Orlov teleprodyuser Onuki Katerina i Oleksandr Pismennik pomer 5 serpnya 2014 roku v Moskvi pislya trivaloyi hvorobi Pohovanij na Troyekurivskomu kladovishi BibliografiyaAltist Danilov 1980 ru 1988 Shevrikuka abo Lyubov do privida 1997 RomaniSolonij kavun 1965 Pislya doshiku v chetver 1968 Vipadok u Nikolskomu 1972 Bubnovij valet 2000 Kamergerskij provulok 2008 Zhabi 2011 Zemlya maye formu chemodana 2013 OpovidannyaShos zadzvenilo 1971 ru 1972 Subotniki 1989 KinoscenariyiTajgovij desant 1965 Ese i stattiI nastalo pislya vijni 1985 Romantika latinoamerikanskoyi prozi 1987 Rozp yattya i voskresinnya Tetyani Nazarenko 1989 Chi daleko poplivli karaveli 1990 Tayemnichij svit ru 1990 Avtobiografichni zamitki 1999 Pro sebe peredmova do pershogo tomu zibrannya tvoriv 2001 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Orlov Volodimir Viktorovich 29 listopada 2014 u Wayback Machine na sajti Litinstitutu V Moskve skonchalsya pisatel Vladimir Orlov avtor Altista Danilova PosilannyaSergej Berezhnoj Domovoj s bolshimi polnomochiyami Sergej Berezhnoj Bubny kozyri Orlov Volodimir Viktorovich v biblioteci Maksima Moshkova Vladimir Orlov Ya tolko sochinitel Olga Andreeva Russkij reportyor