Орел вінценосний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Stephanoaetus coronatus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Орел вінценосний (Stephanoaetus coronatus) — великий хижий птах родини Яструбових, що мешкає в лісах на південь від Сахари. Це єдиний живий вид роду Stephanoaetus, після вимирання Stephanoaetus mahery. Вони живляться в основному ссавцями, особливо мавпами, будучи єдиним африканським хижаком спеціалізованим на полюванні на них.
Зовнішні характеристики
Довжина: 80-90 см, розмах крила: до 180 см, вага самців: 2,7-4,1 кг, вага самиць: 3,1-4,7 кг. Досить барвистий птах: голова, спина і крила чорні або темно-коричневі, груди кремові або червонуваті з відмітним чорними плямами і є довгий гребінь на голові, який можна піднімати. Хвіст довгий, відмічений трьома чорними смугами. У польоті широкі, округлі крила показують червонувату нижню сторону з білим маховим пір'ям, яке чітко позначене трьома чорними смугами у дорослих самців і двома у дорослих самиць. Лапи великі, жовті і дуже потужні з величезними кігтями; лапи з перистими «чоботами» аж до кісточок. Дзьоб також великий і сильний. Очі блідо-жовті. Самиця більша за самця і має більші маркування на грудях і менший гребінь. Молоді птахи відрізняються від дорослих, будучи блідо сіро-коричневими вище, з білими краями пір'їн і сіро-коричневим хвостом. Пташенята мають сірі очі, які стають коричневими, а потім жовтий. Молодь досягає оперення дорослих на 4 або навіть 5 рік. Голос птаха гучний.
Спосіб життя
Це хижак, здатний спіймати жертву у кілька разів більше власної ваги. Примати зазвичай складають основну частину раціону. Також вживає антилоп, гризунів, даманів і мангустів, а також великих ящірок, птахів, таких як птахи-носороги, цесарки і голуби, а іноді падло. Найбільша здобич може бути розчленована на землі й частини можуть перебувати в схованці на найближчих деревах і споживатись протягом декількох днів. Пари іноді полюють на основі співробітництва і мають спільне сховище.
Гніздо зазвичай будується в основному на розгалуженні гілок великого дерева, хоча рідко може бути побудоване на скелі, коли великі дерева не доступні. Пара може використовувати те ж гніздо протягом багатьох років. Відкладаються від одного до двох яєць. Інкубаційний період від 48 до 51 днів. Коли відкладено два яйця, старше пташеня завжди вбиває молодшого протягом декількох днів. Повне оперення формується через 90—125 днів, але молодь залежить від батьків на строк до 350 днів. Тобто цей орел, як правило, розмножується раз на два роки.
Середовище проживання
Населяє ліси, рідколісся, савани, деревно-чагарникові формації, а також модифіковані середовища проживання, такі як плантації і вторинного зросту ліси, може жити в невеликих лісових фрагментах. Це показує високу стійкість до важких збезлісення і деградації в деяких областях, хоча такі зміни передбачають зниження щільності населення. Мешкає як у прибережному лісі так і гірському лісі, до висот, принаймні 3000 метрів.
Галерея
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Джерела
- (англ.)
- BirdLife International 2012. Stephanoaetus coronatus. In: IUCN 2013 (англ.)
- Crowned eagle – Species text in The Atlas of Southern African Birds
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orel vincenosnij Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sokolopodibni Falconiformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Vincenosnij orel Stephanoaetus Vid Orel vincenosnij Binomialna nazva Stephanoaetus coronatus Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Category Stephanoaetus coronatus Vikividi Stephanoaetus coronatus EOL 1048944 ITIS 563141 MSOP 22696201 NCBI 252802 Orel vincenosnij Stephanoaetus coronatus velikij hizhij ptah rodini Yastrubovih sho meshkaye v lisah na pivden vid Sahari Ce yedinij zhivij vid rodu Stephanoaetus pislya vimirannya Stephanoaetus mahery Voni zhivlyatsya v osnovnomu ssavcyami osoblivo mavpami buduchi yedinim afrikanskim hizhakom specializovanim na polyuvanni na nih Zovnishni harakteristikiDovzhina 80 90 sm rozmah krila do 180 sm vaga samciv 2 7 4 1 kg vaga samic 3 1 4 7 kg Dosit barvistij ptah golova spina i krila chorni abo temno korichnevi grudi kremovi abo chervonuvati z vidmitnim chornimi plyamami i ye dovgij grebin na golovi yakij mozhna pidnimati Hvist dovgij vidmichenij troma chornimi smugami U poloti shiroki okrugli krila pokazuyut chervonuvatu nizhnyu storonu z bilim mahovim pir yam yake chitko poznachene troma chornimi smugami u doroslih samciv i dvoma u doroslih samic Lapi veliki zhovti i duzhe potuzhni z velicheznimi kigtyami lapi z peristimi chobotami azh do kistochok Dzob takozh velikij i silnij Ochi blido zhovti Samicya bilsha za samcya i maye bilshi markuvannya na grudyah i menshij grebin Molodi ptahi vidriznyayutsya vid doroslih buduchi blido siro korichnevimi vishe z bilimi krayami pir yin i siro korichnevim hvostom Ptashenyata mayut siri ochi yaki stayut korichnevimi a potim zhovtij Molod dosyagaye operennya doroslih na 4 abo navit 5 rik Golos ptaha guchnij Sposib zhittyaCe hizhak zdatnij spijmati zhertvu u kilka raziv bilshe vlasnoyi vagi Primati zazvichaj skladayut osnovnu chastinu racionu Takozh vzhivaye antilop grizuniv damaniv i mangustiv a takozh velikih yashirok ptahiv takih yak ptahi nosorogi cesarki i golubi a inodi padlo Najbilsha zdobich mozhe buti rozchlenovana na zemli j chastini mozhut perebuvati v shovanci na najblizhchih derevah i spozhivatis protyagom dekilkoh dniv Pari inodi polyuyut na osnovi spivrobitnictva i mayut spilne shovishe Gnizdo zazvichaj buduyetsya v osnovnomu na rozgaluzhenni gilok velikogo dereva hocha ridko mozhe buti pobudovane na skeli koli veliki dereva ne dostupni Para mozhe vikoristovuvati te zh gnizdo protyagom bagatoh rokiv Vidkladayutsya vid odnogo do dvoh yayec Inkubacijnij period vid 48 do 51 dniv Koli vidkladeno dva yajcya starshe ptashenya zavzhdi vbivaye molodshogo protyagom dekilkoh dniv Povne operennya formuyetsya cherez 90 125 dniv ale molod zalezhit vid batkiv na strok do 350 dniv Tobto cej orel yak pravilo rozmnozhuyetsya raz na dva roki Seredovishe prozhivannyaNaselyaye lisi ridkolissya savani derevno chagarnikovi formaciyi a takozh modifikovani seredovisha prozhivannya taki yak plantaciyi i vtorinnogo zrostu lisi mozhe zhiti v nevelikih lisovih fragmentah Ce pokazuye visoku stijkist do vazhkih zbezlisennya i degradaciyi v deyakih oblastyah hocha taki zmini peredbachayut znizhennya shilnosti naselennya Meshkaye yak u priberezhnomu lisi tak i girskomu lisi do visot prinajmni 3000 metriv GalereyaPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Dzherela angl BirdLife International 2012 Stephanoaetus coronatus In IUCN 2013 angl Crowned eagle Species text in The Atlas of Southern African Birds