Опока

Опока (рос. опока, англ. opoka, gaize; нім. Kieselkalkton m, Opoka f, Gaise f) — осадова мікропориста порода, складена на 90% з аморфного кремнезему (опалу) з домішками глинистої речовини, і невеликої кількості домішок скелетів дрібних морських організмів (діатомей, радіолярій та спікул кременевих губок), мінеральних зерен (кварцу, польових шпатів, глауконітів). Вміст SiO₂ досягає 92-98%. Колір — від ясно-сірого до темно-сірого, майже чорного. Характерний черепашковий злам. Від мергелю відрізняється більшою легкістю, твердістю, не реагує на дію соляної кислоти. Чисті різновиди опоки характеризуються високими адсорбційними властивостями.

Опока

Осадова гірська порода
Загальні відомості
Ідентифікація
Використання
Опока у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Опока (значення).

Особливо багато цієї породи в Наддністрянщині, де її шари чергуються з шарами крейди.

Див. також

Примітки

1. Чирка В. Г. Мінерали і породи земної кори (довідковий посібник для вчителя). — К.: «ЛОГОС», 2003.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .

Посилання

• Опока // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 140. — .