Опатовацький десант

Опатовацький десант відбувався в часі з 3 по 5 грудня 1944 року — річковий десант, у якому брали участь радянські та югославські збройні сили; був здійснений кораблями радянської Дунайської військової флотилії у перебігу операції по вибиттю нацистських сил із території Югославії.

Опатовацький десант
Дата: 3—5 грудня 1944 Місце: сербський відтинок Дунаю Результат: тактична перемога радянського десанту
Сторони
СРСР НВАЮ	Третій Рейх
Командувачі
СРСР Толбухін Федір Іванович Горшков Сергій Георгійович	Третій Рейх Максиміліан фон Вейхс
Військові сили
СРСР 1522 десантники	Третій Рейх невідомо
Втрати
СРСР не менше 45 загиблих	Третій Рейх вбито до 400 вояків знищено 20 вогневих точок, підбито до 20 танків й самохідних гармат

Задум операції

Початком грудня 1944 року командуючий військами 3-го Українського фронту маршал СРСР Федір Толбухін запланував проведення наступальної операції, яку мали здійснити підрозділи 57-ї армії (командував генерал ) та 12-го корпусу НВАЮ.

Головним завданням операції було скувати сили противника задля недопущення перекидання нацистських частин на північ Угорщини, де в тому часі йшли напружені бої Будапештської наступальної операції. Тактичним завданням був наступ з рубежу  — в напрямі на північний схід та знищення німецького плацдарму — правий берег Дунаю, відтинок Ілок — гирло Драви. Дунайській військовій флотилії в часі операції ставилося завдання сприяти 57-й армії при захопленні укріплених дунайських містечок — Вуковар, Ілок, та Сотін.

У першій частині операції Дунайська флотилія мала здійснити тактичні десанти в місто Ілок та Опатовац — у цих місцевостях тримали оборону частини групи армій «F», радянські сили 3 дні не могли прорвати її оборону. Командир флотилії віце-адмірал Сергій Горшков до корабельного загону десантування виділяє 5 артилерійських катерів зі складу 2-ї бригади річкових кораблів, командував капітан 2 рангу , та 5 у загін артилерійської підтримки. До складу десанту виділялися 305-й батальйон морської піхоти, окремий кулеметно-артилерійський батальйон, ще одна рота морської піхоти та два піхотних батальйони НВАЮ — 1522 бійці.

Перебіг десантування

Близько 15-ї години 3 грудня 1944 року кораблі з десантом виходять із міста Новий Сад; загін по Дунаю проходить проти течії 57 кілометрів, з них 17 — по контрольованій противником території.

О пів на 2-гу ночі 4 грудня перший загін десантників висаджується в запланованому місці — за 2 кілометри від Опатоваца нижче по течії. Поява десантних сил для німецьких підрозділів стала несподіваною, до 6-ї години ранку був захоплений плацдарм, котрий сягав 2 км вглиб та 3 км по фронту. Після цього без втрат на плацдарм висаджується другий десантний загін; окрема група — 52 бійці — була десантована безпосередньо в місто Ілок (Хорватія, жупанія Вуковар-Срем).

Згідно задуму операції, о 6-й ранку мав розпочатися наступ головних сил 57-ї армії, однак згодом його було перенесено на 12-у годину. Тим часом нацистське керівництво в спішному порядку перекидає до плацдарму посилення. Радянсько-югославський десантний загін відбивав німецькі атаки до підходу 5 грудня головних сил. Дії десанту мали артилерійську підтримку берегового загону супроводу флотилії — коректувальники вогню були у складі десанту; у часі бою за плацдарм було знищено 20 вогневих точок, підбито до 20 танків й самохідних гармат, та вбито до 400 вояків противника. Після злучення з 57-ї армії десантники разом з головними частинами того ж дня займають міста Ілок та Опатовац.

Розвідувальна група біля Ілока відтягла на себе чисельне німецьке угрупування, з часом була витіснена на майже цілком затоплений острівець біля дунайського берега та під постійним вогнем впритул протрималася добу; зазначалося, що ця група в бою вбила понад взвод німецьких солдатів, живими лишилося 7 червоноармійців, 2 згодом померли від поранень.

У Дунайській флотилії втрат у кораблях не було; після здійснення першої частини операції Дунайська флотилія перейшла до другої частини — десанту у Вуковар.

Вшанування

24 березня 1945 року розвідник , що відзначився під час Опатовацького десанту та при штурмі Будапешта, вдостоєний звання Героя Радянського Союзу,

• у березні того ж року звання Героя СРСР вдостоївся капітан .

Див. також

• Вуковарський десант
• Десанти в Радуєвац та Прахово

Джерела

• Десант в Опатовац(рос.)
• Завтра почалася війна(рос.)
• Аржавкін Олександр Федорович(рос.)