Ониськів Михайло Михайлович

Они́ськів Миха́йло Миха́йлович (нар. 3 грудня 1941, с. Ласківці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 29 березня 2023) — український краєзнавець, журналіст, літературознавець, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ (1966), член ВУСК (2000). Заслужений журналіст України (2017).

Михайло Михайлович Ониськів
Михайло Ониськів (липень 2016)
Народився	3 грудня 1941(1941-12-03) с. Ласківці, нині Тернопільського району Тернопільської області
Помер	29 березня 2023(2023-03-29) (81 рік) Тернопіль
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Тернопіль
Діяльність	краєзнавець, журналіст, літературознавець, громадсько-політичний діяч
Alma mater	Чернівецький університет
Знання мов	українська
Діти	Тереза
Нагороди	Заслужений журналіст України
Медіафайли у Вікісховищі

Нагороди

• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2000)
• Тернопільська обласна премія імені Петра Медведика в галузі краєзнавства (2011)
• лауреат обласного конкурсу «Людина року-2011».
• орден князя Костянтина Острозького (2014) — за краєзнавчі дослідження
• обласна премія в галузі культури в номінації «Краєзнавство — імені Петра Медведика» — за видання енциклопедичного тритомника «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Життєпис

Зустріч журналістів-ветеранів газети «Ровесник» у Тернопільському прес-клубі

Закінчив Чернівецький університет (1965 р., нині національний університет) і ВПШ при ЦК КПУ (1975).

Працював у пресі, на партійній роботі. До 9 вересня 1989 року — завідувач ідеологічного відділу Тернопільського обласного комітету КПУ.

З 9 вересня 1989 по 15 вересня 1990 року — секретар Тернопільського обласного комітету КПУ з ідеології.

Співзасновник (1991) і перший головний редактор ж. «Тернопіль», співзасновник (1992) г. «Русалка Дністрова» (м. Тернопіль). 1994—1998 рр. — головний редактор видавництва «Збруч» (м. Тернопіль). Згодом — референт ректора і прескур'єр ТАНГ.

Від 2001 р. — в апараті Тернопільської обласної ради: консультант, керівник прес-служби. У 2007 р. — керівник прес-агенції .

У 1969—2014 рр. (з перервами) працював у газеті «Вільне життя», останні роки — заступником головного редактора з питань літератури і мистецтва.

Член редакційної ради журналу «Літературний Тернопіль» та член ради обласного відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Творча діяльність

Власні твори

• збірки поезій «Прийдень» (Т., 1996),
• книга поем «Ласківці» (Т., 2003),
• книги «АБВ…» («Автографи. Бібліографія. Вибране. Галерея. Досил», Т., 2012).
• монографія «Поетичний світ Петра Перебийноса» (Т., 2005),
• майже 3 тис. публікацій у збірниках, українській та закордоній періодиці.

У співавторстві

• Першопублікатор невідомого вірша М. Шашкевича «Споминайте, браття милі.» (1970),
• співукладач журнальних антологій «Українські пісні-гімни» (1992) і «Тернопільщина літературна» (1991—1994, обидві — ж. «Тернопіль»).
• Підготував до друку спільно з Л. Баглей історичний роман «Івашко» (3-я частина «Опирів») Юліана Опільського (ж. «Тернопіль», 1993, № 4; 1994, № 1),
• видав (разом із В. Лавренюком) документальну драму В. Василька «Чашка чорної кави» (Т., 1994),
• документальні дослідження «Українець Михайло Паращук: ровесник болгарської волі, страдник нашої долі» (співавтор, Т., 2003),
• співукладач збірки духовної поезії західноукраїнський авторів «Богославень» (Т., 1994, з Б. Мельничуком),
• книги поезій М. Качалуби «Між двома стенокардіями» (Шерне — Т., 1994, з Д. Богун);
• зібрання творів С. Будного «Син Землі» (Л., 1997, з Г. Кушнериком).
• співупорядник реґіональних річників «Тернопілля» (від ).
• співукладач збірників українських народних пісень (350 пісень) «І прапор наш, і зброя» (Т., 2006–2007)
• книга спогадів про С. Будного «Молодий нащадок Прометея» (Т., «Джура», 2008)
• редактор понад 100 книг різноманітної тематики.

Примітки

1. Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 10/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
2. . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 квітня 2014.
3. Обласні премії в галузі культури за підсумками 2015 року вручили голова обласної державної адміністрації Степан Барна, голова обласної ради Віктор Овчарук та міський голова Сергій Надал жителям краю під час урочистостей з нагоди Дня державного прапора [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2016. — 25 серпня.

Джерела

• Мельничук Б., Пиндус Б. Ониськів Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 675. — .
• «АБВ…» («Автографи. Бібліографія. Вибране. Галерея. Досил»). — Т.: Джура, 2012. — 732 с.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	«Ой попід селом». Михайло Ониськів та Григорій Шергей на YouTube // Відеоканал Миколи Василечка.

• Вірші-присвяти Михайлу Ониськову [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]