Олонецька духовна семінарія — середній духовний навчальний заклад в Олонецькій губернії, функціонувало в 1780–1787, 1829–1918 роках. Перебувала в місті Петрозаводську.
Оленецька духовна семінарія | |
---|---|
(ОДС) | |
Дата заснування | 1780, 27 жовтня 1829 |
Конфесія | Православ'я |
Розташування | Петрозаводськ |
Історія
Перша семінарія з назвою Олонецька була відкрита в Олонецько-Каргопольському вікаріатстві Новгородської єпархії в 1780 році. Вона розміщувалася в Троїцькому відділенні Олександро-Свірського монастиря. У 1784 році монастир був пошкоджений пожежею. У зв'язку зі скасуванням вікаріатства в 1787 році була закрита і Олонецька семінарія, з переводом учнів в Архангельську духовну семінарію.
У зв'язку з відкриттям самостійної Олонецької єпархії в 1828 році за поданням першого єпископа Олонецького і Петрозаводского Ігнатія (Семенова) була заснована в Петрозаводську. Відкриття семінарії відбулося 27 жовтня 1829. Першим ректором був архімандрит Аполлінарій, колишній ректор Рязанської семінарії, згодом — єпископ Чигиринський, вікарій Київський.
Згідно зі статутом Олонецька духовна семінарія ставилася до Санкт-Петербурзького навчального округу і крім місцевого архієрея підпорядковувалася академічному правлінню округу. Спочатку в семінарії був введений трирічний курс навчання, з 1872 року введений загальний шестирічний термін навчання: чотири роки загальноосвітнього і два роки богословського курсу, навчання стало всесловне, плата з учнів стягувалася за зміст. Семінарія мала 3 відділення — риторики, філософії та богослов'я. До 1840-х років навчання з багатьох предметів йшло латинською мовою. Крім богословських предметів викладалися також історія, географія, математика, філософія, агрономія, природничі науки, церковний спів, з 1845 по 1867 рр. і з 1895 по 1906 рр. — основи медицини, з 1829 року по 1872 рік — карельську мову. З 1898 року існував клас іконопису, заснований з ініціативи та на кошти єпископа Олонецького і Петрозаводского Назарія. Викладачем малювання та іконопису був ієромонах Лука, який до цього розписав головний храм Валаамської обителі.
Першими викладачами семінарії були П. Солярський, Д. Соколов, А. Ласточкін, П. Смирнов.
Більше 40 років семінарія розташовувалася в будівлі Петрозаводского духовного училища на Онежській набережній.
Нова чотириповерхова кам'яна будівля семінарії будувалося в 1869–1872 роках за проектом олонецького губернського архітектора М. П. Калітовича. Будівля було освячено в 1872 році. Для того часу будівля стала найбільшим цивільним спорудженням в Петрозаводську і Олонецькій губернії.
З 1855 року за семінарії було відкрито місіонерське відділення, де навчали методам боротьби з впливом старообрядництва.
З 1898 року за семінарії містилася редакція газети «Олонецькі єпархіальні відомості», з 1913 року Товариство з вивчення Олонецької губернії. При семінарії існували богословські курси, недільна школа.
За весь час існування семінарії її закінчило 1568 чоловік.
Очолювалася ректором. У правління семінарії входили також інспектор, економ і секретар.
Ректори
- , архімандрит (1829–1834), згодом єпископ Чигиринський;
- Йосиф Поздишев, архімандрит (1834: призначений, фактично на посаду не вступав);
- Гедеон Виноградов, архімандрит (1834–1835);
- Веніамін Колоколов, архімандрит (1835–1838);
- Августин Полонський, архімандрит (1838–1852);
- Порфирій Пашута, архімандрит (1852–1855);
- Феофан Говоров, архімандрит (1855–1856), згодом єпископ Володимирський і Суздальський;
- Віталій Вертоградов, архімандрит (1856–1864), згодом єпископ Томський і Семипалатинський;
- Sонафан Руднєв, архімандрит (1864–1866), згодом архієпископ Ярославський і Ростовський;
- Мефодій Лапчинський-Михайлов, архімандрит (1866–1871);
- Щеглов Петро Пилипович, протоієрей (1871–1894);
- Стефан Кіструсський, архімандрит (1895–1897);
- , архімандрит (1897–1902), згодом митрополит Харківський;
- Євген Мерцалов, архімандрит (1902–1903), згодом єпископ Олонецький і Петрозаводський;
- Тадей Успенський, архімандрит (1903–1908), згодом архієпископ Калінінський;
- Арсеній Смоленець, архімандрит (1908: призначений, фактично на посаду не вступав); згодом єпископ Ростовський і Таганрозький, архієпископ Семипалатинський;
- Никодим Кононов, архімандрит (1909–1910), згодом єпископ Бєлгородський;
- Григорій Чуков, протоієрей, (1911–1918 [4]), згодом митрополит Ленінградський і Новогородський.
Посилання
- Історія семінарії на сайті бібліотеки ПетрГУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olonecka duhovna seminariya serednij duhovnij navchalnij zaklad v Oloneckij guberniyi funkcionuvalo v 1780 1787 1829 1918 rokah Perebuvala v misti Petrozavodsku Olenecka duhovna seminariya ODS Data zasnuvannya 1780 27 zhovtnya 1829 Konfesiya Pravoslav ya Roztashuvannya PetrozavodskIstoriyaPersha seminariya z nazvoyu Olonecka bula vidkrita v Olonecko Kargopolskomu vikariatstvi Novgorodskoyi yeparhiyi v 1780 roci Vona rozmishuvalasya v Troyickomu viddilenni Oleksandro Svirskogo monastirya U 1784 roci monastir buv poshkodzhenij pozhezheyu U zv yazku zi skasuvannyam vikariatstva v 1787 roci bula zakrita i Olonecka seminariya z perevodom uchniv v Arhangelsku duhovnu seminariyu U zv yazku z vidkrittyam samostijnoyi Oloneckoyi yeparhiyi v 1828 roci za podannyam pershogo yepiskopa Oloneckogo i Petrozavodskogo Ignatiya Semenova bula zasnovana v Petrozavodsku Vidkrittya seminariyi vidbulosya 27 zhovtnya 1829 Pershim rektorom buv arhimandrit Apollinarij kolishnij rektor Ryazanskoyi seminariyi zgodom yepiskop Chigirinskij vikarij Kiyivskij Zgidno zi statutom Olonecka duhovna seminariya stavilasya do Sankt Peterburzkogo navchalnogo okrugu i krim miscevogo arhiyereya pidporyadkovuvalasya akademichnomu pravlinnyu okrugu Spochatku v seminariyi buv vvedenij tririchnij kurs navchannya z 1872 roku vvedenij zagalnij shestirichnij termin navchannya chotiri roki zagalnoosvitnogo i dva roki bogoslovskogo kursu navchannya stalo vseslovne plata z uchniv styaguvalasya za zmist Seminariya mala 3 viddilennya ritoriki filosofiyi ta bogoslov ya Do 1840 h rokiv navchannya z bagatoh predmetiv jshlo latinskoyu movoyu Krim bogoslovskih predmetiv vikladalisya takozh istoriya geografiya matematika filosofiya agronomiya prirodnichi nauki cerkovnij spiv z 1845 po 1867 rr i z 1895 po 1906 rr osnovi medicini z 1829 roku po 1872 rik karelsku movu Z 1898 roku isnuvav klas ikonopisu zasnovanij z iniciativi ta na koshti yepiskopa Oloneckogo i Petrozavodskogo Nazariya Vikladachem malyuvannya ta ikonopisu buv iyeromonah Luka yakij do cogo rozpisav golovnij hram Valaamskoyi obiteli Pershimi vikladachami seminariyi buli P Solyarskij D Sokolov A Lastochkin P Smirnov Bilshe 40 rokiv seminariya roztashovuvalasya v budivli Petrozavodskogo duhovnogo uchilisha na Onezhskij naberezhnij Nova chotiripoverhova kam yana budivlya seminariyi buduvalosya v 1869 1872 rokah za proektom oloneckogo gubernskogo arhitektora M P Kalitovicha Budivlya bulo osvyacheno v 1872 roci Dlya togo chasu budivlya stala najbilshim civilnim sporudzhennyam v Petrozavodsku i Oloneckij guberniyi Z 1855 roku za seminariyi bulo vidkrito misionerske viddilennya de navchali metodam borotbi z vplivom staroobryadnictva Z 1898 roku za seminariyi mistilasya redakciya gazeti Olonecki yeparhialni vidomosti z 1913 roku Tovaristvo z vivchennya Oloneckoyi guberniyi Pri seminariyi isnuvali bogoslovski kursi nedilna shkola Za ves chas isnuvannya seminariyi yiyi zakinchilo 1568 cholovik Ocholyuvalasya rektorom U pravlinnya seminariyi vhodili takozh inspektor ekonom i sekretar Rektori arhimandrit 1829 1834 zgodom yepiskop Chigirinskij Josif Pozdishev arhimandrit 1834 priznachenij faktichno na posadu ne vstupav Gedeon Vinogradov arhimandrit 1834 1835 Veniamin Kolokolov arhimandrit 1835 1838 Avgustin Polonskij arhimandrit 1838 1852 Porfirij Pashuta arhimandrit 1852 1855 Feofan Govorov arhimandrit 1855 1856 zgodom yepiskop Volodimirskij i Suzdalskij Vitalij Vertogradov arhimandrit 1856 1864 zgodom yepiskop Tomskij i Semipalatinskij Sonafan Rudnyev arhimandrit 1864 1866 zgodom arhiyepiskop Yaroslavskij i Rostovskij Mefodij Lapchinskij Mihajlov arhimandrit 1866 1871 Sheglov Petro Pilipovich protoiyerej 1871 1894 Stefan Kistrusskij arhimandrit 1895 1897 arhimandrit 1897 1902 zgodom mitropolit Harkivskij Yevgen Mercalov arhimandrit 1902 1903 zgodom yepiskop Oloneckij i Petrozavodskij Tadej Uspenskij arhimandrit 1903 1908 zgodom arhiyepiskop Kalininskij Arsenij Smolenec arhimandrit 1908 priznachenij faktichno na posadu ne vstupav zgodom yepiskop Rostovskij i Taganrozkij arhiyepiskop Semipalatinskij Nikodim Kononov arhimandrit 1909 1910 zgodom yepiskop Byelgorodskij Grigorij Chukov protoiyerej 1911 1918 4 zgodom mitropolit Leningradskij i Novogorodskij PosilannyaIstoriya seminariyi na sajti biblioteki PetrGU