Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олена Луїза Єлизавета Мекленбург-Шверінська (нім. Helene Luise Elisabeth zu Mecklenburg-Schwerin; 24 січня 1814 — 17 травня 1858) — принцеса та герцогиня Мекленбург-Шверінська, донька спадкоємного принца Мекленбург-Шверіна Фрідріха Людвіга та принцеси Саксен-Веймар-Ейзенахської Кароліни Луїзи, дружина кронпринца Франції Фердинанда Філіпа Орлеанського.
| Олена Мекленбург-Шверінська | |
|---|---|
| нім. Helene zu Mecklenburg(-Schwerin) | |
 Портрет Олени Мекленбург-Шверінської пензля Н. М. Моріо за портретом Ф. К. Вінтерхальтера | |
| Ім'я при народженні | Олена Луїза Єлизавета |
| Народилася | 24 січня 1814 Людвіґслуст, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, НДР |
| Померла | 17 травня 1858 (44 роки) Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство ·грип |
| Поховання | королівська усипальня в Дре |
| Країна |  Велике герцогство Мекленбург-Шверін |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцогиня Орлеанська |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Мекленбурги |
| Батько | Фрідріх Людвіг Мекленбург-Шверінський |
| Мати | Кароліна Луїза Саксен-Веймар-Ейзенахська |
| Брати, сестри | d і Марія Луїза Мекленбург-Шверінська |
| У шлюбі з | Фердинанд Філіп Орлеанський |
| Діти | Луї-Філіп, Робер |
| Нагороди | Орден Зіркового хреста Орден королеви Марії Луїзи |
 Герб герцогів Орлеанських | |
| |
Біографія
Олена народилася 24 січня 1814 року в палаці Людвігслюст другою дитиною та єдиною донькою в родині спадкоємного принца Мекленбург-Шверіна Фрідріха Людвіга та його другої дружини Кароліни Луїзи Саксен-Веймар-Ейзенахської. Мала рідного старшого брата Альберта та єдинокровних брата Пауля Фрідріха та сестру Марію Луїзу від першого шлюбу батька. Країною правив їхній дід Фрідріх Франц I. Мешкала родина в Людвігслюсті.
Матір померла, коли Олені було 2 роки, так і не видужавши після народження її молодшого брата Магнуса. Батько, аби дати дітям матір та виконуючи прохання померлої дружини, одружився незабаром із її кузиною Августою Гессен-Гомбурзькою. Вона була старшою за нього та стала дітям турботливою мачухою. Батько пішов з життя восени 1819 року, залишивши дітей на її догляд. Із Оленою в Августи склалися особливо теплі відносини.
Принцеса з дитинства вивчала французьку мову та літературу.
Взимку 1837 року пішов з життя Фрідріх Франц I, і брат Олени, Пауль Фрідріх, став наступним герцогом Мекленбург-Шверіна.
За кілька місяців до Мекленбург-Шверіна прибув повноважний посланець із Франції, герцог Віктор де Брольї, зі шлюбною пропозицією до принцеси Олени від спадкоємця французького престолу Фердинанда Філіпа Орлеанського. 23-річна Олена не вважалася красунею, проте її змальовували як дуже амбітну дівчину. Клемент фон Меттерніх давав їй характеристику «маленька, але з хорошої родини». Вона прийняла пропозицію Фердинанда Філіпа через супротив родини, оскільки прагла стати королевою. Наречений, старший від неї на чотири роки, був сином правлячого короля Франції Луї-Філіппа I і мав у майбутньому успадкувати трон. Перед цим йому відмовили кілька європейських принцес через низький престиж Орлеанського дому. До Франції Олену супроводжувала тільки її мачуха.
Оскільки принцеса бажала зберегти лютеранське віросповідання, укладаючи шлюб з католиком, архієпископ Паризький заборонив вінчання у Соборі Паризької Богоматері. Цивільна церемонія пройшла в галереї Генріха II у Фонтенбло 30 травня, вінчання за католицьким звичаєм провів єпископ Мо у каплиці Генріха IV, за лютеранським —пастор Кювьє у салоні Луї-Філіпа. При безлічі гостей була помітна відсутність послів іноземних держав, за винятком представників Пруссії, Бельгії та Мекленбурга.
Шлюб виявився щасливим, Олена розділяла ліберальні погляди свого чоловіка та його популярність. Як і він, протегувала діячам мистецтва і літератури. Сама полюбляла малювати. Також привезла до Франції звичай прикрашати ялинку на Різдво. Як і її свекруха, полюбляла отримувати та писати листи, мала щоденники, куди записувала думки.
Подружжя мало двох дітей:
- Луї-Філіп (1838—1894) — граф Паризький, герцог Орлеанський, спадкоємець французького престолу з Орлеанської династії, був одружений із принцесою Марією Ізабеллою Орлеанською, мав восьмеро дітей;
- Робер (1840—1910) — герцог Шартрський, був одружений із принцесою Франсуазою Орлеанською, мав п'ятеро дітей.
Фердинанд Філіп трагічно загинув влітку 1842, після п'яти років шлюбу, так і не вступивши на престол.
Із початком революції 1848 року Луї-Філіпп I 24 лютого зрікся престолу на користь малолітнього онука Луї-Філіпа при регентстві Олени Мекленбург-Шверінської та виїхав за кордон. Герцогиня з дітьми та герцогом Немурським відразу прибула до Бурбонського палацу, де відбувалося засідання палати депутатів. Орлеаністська більшість зустріла їх стоячи та була готова проголосити графа Паризького королем, але під тиском натовпу, який заполонив палац, коливалася; почалися дебати. Новий натовп озброєного люду вимагав створення республіки, яка і була в той же день проголошена в Ратуші. Герцогиня під час евакуації з палацу була розділена із дітьми. Її вивезли до замку Ліньї за межами столиці, молодший син потрапив до паризького пекаря. Поєднавшись через три дні, Олена з дітьми виїхала до Німеччини й оселилася у великому герцогстві Саксен-Веймар-Ейзенахському, де правив її дядько Карл Фрідріх. В еміграції продовжувала захищати права сина на престол. Листувалася зі свекрами, принцами, колишніми міністрами, в такий спосіб отримуючи останні новини та огляди подій.
У 1851 році стала почесною громадянкою Айзенаха. Була дуже популярною серед місцевого населення. У співпраці із Бернхардом фон Арнсвальдом проводила кампанію за відновлення Вартбурзького замку, допомагала лляним ткачам в Тюрингії.
Відносини із королем у вигнанні Луї-Філіпом, який виїхав із сім'єю до Великої Британії, у герцогині були зіпсованими. Вони примирилися лише навесні 1850 року, після чого Олена, яка мала матеріальні труднощі, почала регулярно навідувати із синами Орлеанську родину в Лондоні.
Із приходом до влади Луї Наполеона Бонапарта все більше прихильників Орлеанського дому прагло примирити їх із Бурбонами. Герцогиня категорично відхиляла такі спроби і відмовлялася визнавати герцога Бордо королем Франції. Луї-Філіпп I пішов з життя наприкінці літа 1850 року. Для орлеаністів старший син Олени став законним королем Франції, втім мало хто вірив у реальну можливість його приходу до влади.
У липні 1857 року герцогиня із дітьми переїхали до Лондону аби бути ближчими до їхньої бабусі Марії-Амелії. Вони орендували заміський будинок у Річмонді в годині їзди від Клермону, де мешкала королева-вдова.
У травні 1858 року її молодший син захворів на грип. Доглядаючи його, Олена заразилася сама і померла 17 травня. Її поховали в каплиці Святого Карла Борромео у Вейбриджі. У 1876 році її тіло, разом із кількома іншими померлими членами Орлеанського дому, було перепоховане у королівській усипальні в Дре. Гробниця герцогині розміщена поруч чоловікової в окремій спеціально збудованій каплиці, оскільки вона була лютеранкою.
Нагороди
- Орден Зіркового хреста (Австрійська імперія);
- Орден королеви Марії Терезії (Іспанія).
Титули
- 24 січня 1814—30 травня 1837 — Її Високість Герцогиня Олена Мекленбург-Шверінська;
- 30 травня 1837—13 липня 1842 — Її Королівська Високість Герцогиня Орлеанська;
- 13 липня 1842—17 травня 1858 — Її Королівська Високість Вдовіюча Герцогиня Орлеанська.
Генеалогія
Примітки
- Помер невдовзі після матері у віці 1 року.
- Helene, Prinzessin von Mecklenburg, verwittwete Herzogin von Orleans. In: Illustrirte Zeitung № 1, 1. Juli 1843, J. J. Weber, Leipzig 1843, стор. 2–4 [1] (нім.)
- Guy Antonetti, Op. cit., стор. 782
- Archives de la maison de France (Branche Orléans). AP/300(III)/1-AP/300(III)/1052 [2][недоступне посилання](фр.)
- Die Ehrenbürger der Wartburgstadt In: Mitteldeutsche Allgemeine, Lokalseite Eisenach, № 20 від 25 січня 1994, — стор. 20
- Орлеанський мавзолей [3] [ 2018-02-06 у Wayback Machine.] (англ.)
- Королівська усипальня в Дре [4] (англ.)
Література
- Helene, Prinzessin von Mecklenburg, verwittwete Herzogin von Orleans. In: Illustrirte Zeitung. Nr. 1, 1. Juli 1843, J. J. Weber, Leipzig 1843, стор. 2–4
- Gotthilf Heinrich von Schubert: Erinnerungen aus dem Leben ihrer königlichen Hoheit Helene Louise. München 1859
- D'Harcourt geb. Gräfin Saint-Aulaire: Die Herzogin von Orleans, Helene von Mecklenburg-Schwerin. Ein Lebensbild. Berlin 1859.
- Alexander Wittich: Helene Louise Elisabeth Herzogin von Orleans zu Eisenach, mit Erinnerungen aus ihrem Jugendleben. Jena 1860.
- Hélène de Mecklembourg-Schwerin. Madame la duchesse d'Orléans. Michel Lévy, Paris 1859.
- Ludwig Brunier: Eine mecklenburgische Fürstentochter: (Helena, Herzogin von Orléans), 1872
- Georges Poisson: Les Orléans, une famille en quête d'un trône. Perrin, Paris 1999, .
- Jean-Charles Volkmann: Généalogie des rois et des princes. Gisserot, Paris 1998.
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Олени Мекленбург-Шверінської (англ.)
- Генеалогія Фердинанда Філіпа Орлеанського (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olena Luyiza Yelizaveta Meklenburg Shverinska nim Helene Luise Elisabeth zu Mecklenburg Schwerin 24 sichnya 1814 17 travnya 1858 princesa ta gercoginya Meklenburg Shverinska donka spadkoyemnogo princa Meklenburg Shverina Fridriha Lyudviga ta princesi Saksen Vejmar Ejzenahskoyi Karolini Luyizi druzhina kronprinca Franciyi Ferdinanda Filipa Orleanskogo Olena Meklenburg Shverinskanim Helene zu Mecklenburg Schwerin Portret Oleni Meklenburg Shverinskoyi penzlya N M Morio za portretom F K VinterhalteraIm ya pri narodzhenniOlena Luyiza YelizavetaNarodilasya24 sichnya 1814 1814 01 24 Lyudvigslust Lyudvigslyust Parhim Meklenburg Perednya Pomeraniya NDRPomerla17 travnya 1858 1858 05 17 44 roki Richmond na Temzi Velikij London London d Angliya Spoluchene Korolivstvo gripPohovannyakorolivska usipalnya v DreKrayina Velike gercogstvo Meklenburg ShverinDiyalnistaristokratkaZnannya movnimeckaTitulgercoginya OrleanskaKonfesiyalyuteranstvoRidMeklenburgiBatkoFridrih Lyudvig Meklenburg ShverinskijMatiKarolina Luyiza Saksen Vejmar EjzenahskaBrati sestrid i Mariya Luyiza Meklenburg ShverinskaU shlyubi zFerdinand Filip OrleanskijDitiLuyi Filip RoberNagorodiOrden Zirkovogo hresta Orden korolevi Mariyi LuyiziGerb Gerb gercogiv Orleanskih Mediafajli u VikishovishiBiografiyaOlena narodilasya 24 sichnya 1814 roku v palaci Lyudvigslyust drugoyu ditinoyu ta yedinoyu donkoyu v rodini spadkoyemnogo princa Meklenburg Shverina Fridriha Lyudviga ta jogo drugoyi druzhini Karolini Luyizi Saksen Vejmar Ejzenahskoyi Mala ridnogo starshogo brata Alberta ta yedinokrovnih brata Paulya Fridriha ta sestru Mariyu Luyizu vid pershogo shlyubu batka Krayinoyu praviv yihnij did Fridrih Franc I Meshkala rodina v Lyudvigslyusti Matir pomerla koli Oleni bulo 2 roki tak i ne viduzhavshi pislya narodzhennya yiyi molodshogo brata Magnusa Batko abi dati dityam matir ta vikonuyuchi prohannya pomerloyi druzhini odruzhivsya nezabarom iz yiyi kuzinoyu Avgustoyu Gessen Gomburzkoyu Vona bula starshoyu za nogo ta stala dityam turbotlivoyu machuhoyu Batko pishov z zhittya voseni 1819 roku zalishivshi ditej na yiyi doglyad Iz Olenoyu v Avgusti sklalisya osoblivo tepli vidnosini Princesa z ditinstva vivchala francuzku movu ta literaturu Vzimku 1837 roku pishov z zhittya Fridrih Franc I i brat Oleni Paul Fridrih stav nastupnim gercogom Meklenburg Shverina Portret Oleni z cholovikom ta sinami penzlya Fransua Grenye de Sen Martena Za kilka misyaciv do Meklenburg Shverina pribuv povnovazhnij poslanec iz Franciyi gercog Viktor de Brolyi zi shlyubnoyu propoziciyeyu do princesi Oleni vid spadkoyemcya francuzkogo prestolu Ferdinanda Filipa Orleanskogo 23 richna Olena ne vvazhalasya krasuneyu prote yiyi zmalovuvali yak duzhe ambitnu divchinu Klement fon Metternih davav yij harakteristiku malenka ale z horoshoyi rodini Vona prijnyala propoziciyu Ferdinanda Filipa cherez suprotiv rodini oskilki pragla stati korolevoyu Narechenij starshij vid neyi na chotiri roki buv sinom pravlyachogo korolya Franciyi Luyi Filippa I i mav u majbutnomu uspadkuvati tron Pered cim jomu vidmovili kilka yevropejskih princes cherez nizkij prestizh Orleanskogo domu Do Franciyi Olenu suprovodzhuvala tilki yiyi machuha Oskilki princesa bazhala zberegti lyuteranske virospovidannya ukladayuchi shlyub z katolikom arhiyepiskop Parizkij zaboroniv vinchannya u Sobori Parizkoyi Bogomateri Civilna ceremoniya projshla v galereyi Genriha II u Fontenblo 30 travnya vinchannya za katolickim zvichayem proviv yepiskop Mo u kaplici Genriha IV za lyuteranskim pastor Kyuvye u saloni Luyi Filipa Pri bezlichi gostej bula pomitna vidsutnist posliv inozemnih derzhav za vinyatkom predstavnikiv Prussiyi Belgiyi ta Meklenburga Shlyub viyavivsya shaslivim Olena rozdilyala liberalni poglyadi svogo cholovika ta jogo populyarnist Yak i vin proteguvala diyacham mistectva i literaturi Sama polyublyala malyuvati Takozh privezla do Franciyi zvichaj prikrashati yalinku na Rizdvo Yak i yiyi svekruha polyublyala otrimuvati ta pisati listi mala shodenniki kudi zapisuvala dumki Podruzhzhya malo dvoh ditej Luyi Filip 1838 1894 graf Parizkij gercog Orleanskij spadkoyemec francuzkogo prestolu z Orleanskoyi dinastiyi buv odruzhenij iz princesoyu Mariyeyu Izabelloyu Orleanskoyu mav vosmero ditej Rober 1840 1910 gercog Shartrskij buv odruzhenij iz princesoyu Fransuazoyu Orleanskoyu mav p yatero ditej Ferdinand Filip tragichno zaginuv vlitku 1842 pislya p yati rokiv shlyubu tak i ne vstupivshi na prestol Portret gercogini Orleanskoyi penzlya Genriha Pommerenke blizko 1850 Iz pochatkom revolyuciyi 1848 roku Luyi Filipp I 24 lyutogo zriksya prestolu na korist malolitnogo onuka Luyi Filipa pri regentstvi Oleni Meklenburg Shverinskoyi ta viyihav za kordon Gercoginya z ditmi ta gercogom Nemurskim vidrazu pribula do Burbonskogo palacu de vidbuvalosya zasidannya palati deputativ Orleanistska bilshist zustrila yih stoyachi ta bula gotova progolositi grafa Parizkogo korolem ale pid tiskom natovpu yakij zapoloniv palac kolivalasya pochalisya debati Novij natovp ozbroyenogo lyudu vimagav stvorennya respubliki yaka i bula v toj zhe den progoloshena v Ratushi Gercoginya pid chas evakuaciyi z palacu bula rozdilena iz ditmi Yiyi vivezli do zamku Linyi za mezhami stolici molodshij sin potrapiv do parizkogo pekarya Poyednavshis cherez tri dni Olena z ditmi viyihala do Nimechchini j oselilasya u velikomu gercogstvi Saksen Vejmar Ejzenahskomu de praviv yiyi dyadko Karl Fridrih V emigraciyi prodovzhuvala zahishati prava sina na prestol Listuvalasya zi svekrami princami kolishnimi ministrami v takij sposib otrimuyuchi ostanni novini ta oglyadi podij U 1851 roci stala pochesnoyu gromadyankoyu Ajzenaha Bula duzhe populyarnoyu sered miscevogo naselennya U spivpraci iz Bernhardom fon Arnsvaldom provodila kampaniyu za vidnovlennya Vartburzkogo zamku dopomagala llyanim tkacham v Tyuringiyi Vidnosini iz korolem u vignanni Luyi Filipom yakij viyihav iz sim yeyu do Velikoyi Britaniyi u gercogini buli zipsovanimi Voni primirilisya lishe navesni 1850 roku pislya chogo Olena yaka mala materialni trudnoshi pochala regulyarno naviduvati iz sinami Orleansku rodinu v Londoni Iz prihodom do vladi Luyi Napoleona Bonaparta vse bilshe prihilnikiv Orleanskogo domu praglo primiriti yih iz Burbonami Gercoginya kategorichno vidhilyala taki sprobi i vidmovlyalasya viznavati gercoga Bordo korolem Franciyi Luyi Filipp I pishov z zhittya naprikinci lita 1850 roku Dlya orleanistiv starshij sin Oleni stav zakonnim korolem Franciyi vtim malo hto viriv u realnu mozhlivist jogo prihodu do vladi U lipni 1857 roku gercoginya iz ditmi pereyihali do Londonu abi buti blizhchimi do yihnoyi babusi Mariyi Ameliyi Voni orenduvali zamiskij budinok u Richmondi v godini yizdi vid Klermonu de meshkala koroleva vdova U travni 1858 roku yiyi molodshij sin zahvoriv na grip Doglyadayuchi jogo Olena zarazilasya sama i pomerla 17 travnya Yiyi pohovali v kaplici Svyatogo Karla Borromeo u Vejbridzhi U 1876 roci yiyi tilo razom iz kilkoma inshimi pomerlimi chlenami Orleanskogo domu bulo perepohovane u korolivskij usipalni v Dre Grobnicya gercogini rozmishena poruch cholovikovoyi v okremij specialno zbudovanij kaplici oskilki vona bula lyuterankoyu NagorodiOrden Zirkovogo hresta Avstrijska imperiya Orden korolevi Mariyi Tereziyi Ispaniya Tituli24 sichnya 1814 30 travnya 1837 Yiyi Visokist Gercoginya Olena Meklenburg Shverinska 30 travnya 1837 13 lipnya 1842 Yiyi Korolivska Visokist Gercoginya Orleanska 13 lipnya 1842 17 travnya 1858 Yiyi Korolivska Visokist Vdoviyucha Gercoginya Orleanska Genealogiya Sharlotta Saksen Koburg Zaalfeldska Jogann Avgust Saksen Gota Altenburzkij Luyiza Rojss cu Shlyajc Ernst Avgust II Anna Amaliya Braunshvejg Volfenbyuttelska Lyudvig IX Karolina Pfalc Cvajbryukenska Fridrih Franc I Luyiza Saksen Gota Altenburzka Karl Avgust Luyiza Gessen Darmshtadtska Fridrih Lyudvig Meklenburg Shverinskij Karolina Luyiza Saksen Vejmar Ejzenahska Olena PrimitkiPomer nevdovzi pislya materi u vici 1 roku Helene Prinzessin von Mecklenburg verwittwete Herzogin von Orleans In Illustrirte Zeitung 1 1 Juli 1843 J J Weber Leipzig 1843 stor 2 4 1 nim Guy Antonetti Op cit stor 782 Archives de la maison de France Branche Orleans AP 300 III 1 AP 300 III 1052 2 nedostupne posilannya fr Die Ehrenburger der Wartburgstadt In Mitteldeutsche Allgemeine Lokalseite Eisenach 20 vid 25 sichnya 1994 stor 20 Orleanskij mavzolej 3 2018 02 06 u Wayback Machine angl Korolivska usipalnya v Dre 4 angl LiteraturaHelene Prinzessin von Mecklenburg verwittwete Herzogin von Orleans In Illustrirte Zeitung Nr 1 1 Juli 1843 J J Weber Leipzig 1843 stor 2 4 Gotthilf Heinrich von Schubert Erinnerungen aus dem Leben ihrer koniglichen Hoheit Helene Louise Munchen 1859 D Harcourt geb Grafin Saint Aulaire Die Herzogin von Orleans Helene von Mecklenburg Schwerin Ein Lebensbild Berlin 1859 Alexander Wittich Helene Louise Elisabeth Herzogin von Orleans zu Eisenach mit Erinnerungen aus ihrem Jugendleben Jena 1860 Helene de Mecklembourg Schwerin Madame la duchesse d Orleans Michel Levy Paris 1859 Ludwig Brunier Eine mecklenburgische Furstentochter Helena Herzogin von Orleans 1872 Georges Poisson Les Orleans une famille en quete d un trone Perrin Paris 1999 ISBN 2 262 01583 X Jean Charles Volkmann Genealogie des rois et des princes Gisserot Paris 1998 Posilannya angl Profil na Geni com angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Oleni Meklenburg Shverinskoyi angl Genealogiya Ferdinanda Filipa Orleanskogo angl