Олена Лукаш

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукаш.

Оле́на Леоні́дівна Лу́каш (нар. 12 листопада 1976, Рибниця, Молдавська РСР, СРСР) — проросійський політик з України, юрист. Міністр юстиції України (з 4 липня 2013 — 27 лютого 2014 року) в другому уряді Миколи Азарова. Заслужена юристка України. Кандидатка юридичних наук. Державний службовець другого рангу. Міністр Кабінету Міністрів України (2012—2013), перша жінка на цій посаді. Колишня членкиня Партії регіонів. У 2014—2018 роках перебувала під санкціями Європейського Союзу. Фігурантка бази даних центру «Миротворець», була внесена за антиукраїнську пропаганду і замах на суверенітет і територіальну цілісність України. З 2018 року — ведуча «Суб'єктивних підсумків» на проросійському телеканалі «NewsOne», який пов'язують з кумом президента РФ Володимира Путіна і проросійським політиком Віктором Медведчуком.

Олена Леонідівна Лукаш
Олена Леонідівна Лукаш
13-й Міністр юстиції України
4 липня 2013 — 27 лютого 2014
Президент	Віктор Янукович
Прем'єр-міністр	Микола Азаров
Попередник	Олександр Лавринович
Наступник	Павло Петренко
14-й Міністр Кабінету Міністрів України
24 грудня 2012 — 4 липня 2013
Президент	Віктор Янукович
Прем'єр-міністр	Микола Азаров
Попередник	Анатолій Толстоухов
Наступник	Владислав Забарський
Народилася	12 листопада 1976(1976-11-12) (47 років) Рибниця, Молдавська РСР,  СРСР
Відома як	політична діячка, адвокат
Громадянство	Україна
Національність	українка
Політична партія	Партія регіонів
У шлюбі з	Григорій Ілляшов
Діти	Марія, Софія
Професія	юрист
Нагороди	Заслужений юрист України Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Виросла в Сєвєродонецьку, де жила з 1977 по 1995 роки.

Освіта

• Сєвєродонецьке ВПТУ № 92
• 1996 — вступила на юридичний факультет київського приватного Університету «КРОК».
• 1997 — переводиться на другий курс юридичного факультету Академії праці та соціальних відносин Федерації професійних спілок України, яку закінчила в 2000 році отримавши спеціальність «Правознавство», юрист.

Кар'єра

Нардепка 6-го скликання з листопада 2007 до березня 2010 від Партії регіонів, № 27 в списку. На час виборів: перша заступниця Міністра Кабінету Міністрів України — начальниця Управління правового забезпечення, членкиня Партії регіонів. Членкиня фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Секретарка Комітету з питань правової політики (з грудня 2007). Склала депутатські повноваження 12 березня 2010.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до січня 2007 від Партії регіонів, № 26 в списку. На час виборів: адвокат, безпартійна. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань судоустрою та статусу суддів Комітету з питань правосуддя (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 11 січня 2007.

• травень 2000 — серпень 2001 — юристка
• вересень 2001 — грудень 2003 — директорка ТОВ «Агентство „Іменем Закону“».
• березень 2004 — червень 2005 — старша викладачка Української академії зовнішньої торгівлі.
• червень 2005 — листопад 2005 — юристка ТОВ «Юридичне агентство „Лібера“».
• листопад 2006 — листопад 2007 — перша заступниця Міністра Кабінету Міністрів України — начальник Управління правового забезпечення.

У квітні 2001 — отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. Листопад — грудень 2004 — учасниця розгляду в Верховному Суді України скарги про визнання недійсними результатів виборів Президента України (представляла інтереси Віктора Януковича).

Членкиня правління ВМГО «Союз молоді регіонів України» (з червня 2005).

З 4 березня 2010 по 5 квітня 2011 — Перша заступниця Глави Адміністрації Президента України — Представниця Президента України у Конституційному Суді України.

Квітень 2011 — грудень 2012 — радниця Президента України — Представниця Президента України у Конституційному Суді України.

24 грудня 2012 року призначена Міністеркою Кабінету Міністрів України.

4 липня 2013 року Президент України своїм указом призначив Олену Лукаш Міністром юстиції України, звільнивши її з посади Міністра Кабінету Міністрів України.

З 28 січня — 27 лютого 2014 — виконуюча обов'язки Міністра юстиції України.

Блокування рахунків

Країни, де Лукаш під санкціями

В кінці лютого 2014 року після вичерпних пояснень стосовно кожної особи в поданні українського уряду, Австрія, Швейцарія та Ліхтенштейн заблокували рахунки двом десяткам колишніх урядовців та наближених до екс-президента Януковича, серед них і Олені Лукаш, за підозрою в причетності цих осіб до порушення прав людини під час протестів в Україні, а також у корупції та відмиванні грошей.

5 березня 2014 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення, згідно з яким рахунки окремих високопосадовців часів президентства Януковича, включаючи Олену Лукаш, в країнах ЄС були заблоковані.

Апеляційний суд Києва 5 жовтня 2016 року визнав інформацію ГПУ, подану до Ради ЄС, недостовірною і зобов'язав прокуратуру повідомити про це Раду ЄС.

5 березня 2018 року Рада ЄС виключила Лукаш із санкційного списку.

Кримінальні справи проти Олени Лукаш

28 лютого 2014 року Генеральна прокуратура України скерувала запит до Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України з вимогою негайно затримати осіб, які причетні до масових вбивств активістів у центрі міста Києва в період з 18 по 22 лютого 2014 року, в тому списку і колишній міністр юстиції Олена Лукаш. За інформацією Еспресо TV, під час подій Євромайдану зникла з України і переховувалася від слідства. За інформацією речника СБУ, Олена Лукаш переховувалась на території приватного маєтку в Києві, і не виходила на контакт зі слідством. Однак адвокат Олени Лукаш — Юрій Іващенко — заявив, що вона постійно співпрацювала зі слідством і неодноразово надавала слідчому свої пояснення.

10 вересня 2015 року Служба безпеки України оголосила Лукаш у розшук, підозрюючи її у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Слідство вважало, що Олена Лукаш, зловживаючи обов'язками міністра юстиції, за змовою з іншими працівниками Мін'юсту фактично штучно провела тендерні процедури з метою реалізації загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. У процесі реалізації цієї програми, як стверджує прокуратура, вона заволоділа державними коштами у розмірі більше 2,5 млн гривень.

5 листопада 2015 року прокурор ГПУ Владислав Куценко повідомив під час прес-конференції в СБУ, що Олена Лукаш повернулася в Україну, і була затримана в Києві.

6 листопада Печерський районний суд Києва обрав Олені Лукаш запобіжний захід у вигляді 2-місячного утримання під вартою з альтернативою звільнення під заставу 5,1 млн гривень. Застава була внесена президентом компанії «Смарт-Холдинг» та депутатом Верховної Ради Вадимом Новинським.

20 листопада 2017 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що його заступниця Анжела Стрижевська не погоджує повідомлення про підозру Олені Лукаш через брак зібраних доказів. Також повідомлення про підозру не було підписане іншим заступником генпрокурора Юрієм Столярчуком.

13 березня 2018 року Луценко заявив, що слідство на той момент не знайшло доказів вини Олени Лукаш.

Лукаш також інкримінується заволодіння бюджетними коштами у особливо великих розмірах. Зокрема, виділені Міністерством юстиції гроші на закупівлю послуг для адаптації законів України до законодавства ЄС. За даними генпрокуратури, Олена таким чином привласнила 2,5 млн грн.

Державні нагороди

• Заслужений юрист України (7 жовтня 2010) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян

Сім'я

• Мати, Любов Василівна (1948) — пенсіонер;
• Чоловік, Ілляшов Григорій Олексійович (1965) — колишній голова Служби зовнішньої розвідки України.
• Сестра, (1979) — з 01.06.2007 член ЦВК, з червня 2007 секретар ЦВК.

Має двох дітей.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Стало відомо, хто з українських високопосадовців потрапив під американські санкції [ 25 січня 2014 у Wayback Machine.]
• РІДНЕ ПТУ ОЛЕНИ ЛУКАШ ПИШАЄТЬСЯ СВОЄЮ УЧЕНИЦЕЮ (ФОТО) [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Розслідування ТВі: Як випускниця ПТУ Олена Лукаш стала міністром юстиції [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

1. (рос.). Центр «Миротворець». Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 7 жовтня 2020.
2. Северодонецкое ПТУ гордится, что в нем училась Елена Лукаш [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
3. (рос.)
4. president.gov.ua [ 28 січня 2014 у Wayback Machine.] Указ Президента України від 4 березня 2011 року № 289/2010 «Про призначення О. Лукаш Першою заступницею Глави Адміністрації Президента України — Представницею Президента України у Конституційному Суді України»
5. rada.gov.ua Указ Президента України від 5 квітня 2011 року N 354/2011 «Про звільнення О. Лукаш з посади Першого заступника Глави Адміністрації Президента України — Представника Президента України у Конституційному Суді України»
6. . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 4 липня 2013.
7. . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 4 липня 2013.
8. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
9. Про відставку Прем'єр-міністра України та Кабінету Міністрів України. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 29 січня 2014.
10. . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
11. . Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
12. . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
13. . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
14. . Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 15 березня 2022.
15. . Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
16. Українська правда, Українська правда (05.10.2016). . Українська правда. Архів оригіналу за 30 квітня 2018.
17. . Архів оригіналу за 7 квітня 2017.
18. Українська правда (05.03.2018). . Архів оригіналу за 30 квітня 2018.
19. . Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
20. Порошенко просить Раду прибрати Лукаш з ЦВК. Еспресо TV. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 листопада 2014. Також нагадаємо, що Тетяна Лукаш є рідною сестрою скандальної Олени Лукаш, що за часів президента Віктора Януковича займала посаду міністра юстицію, а після перемоги революції втекла з країни і зараз переховується в Росії.
21. Лукаш була затримана в родинному маєтку в Києві — СБУ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Новое Время, 6 Листопада, 10:33
22. Захисники Лукаш кажуть, що часу не гаяли [ 9 листопада 2015 у Wayback Machine.] // pravda.com.ua, 05 листопада 2015, 17:28
23. . ukranews.com. Українські новини. 5 листопада 2015. Архів оригіналу за 10 листопада 2015.
24. . Українська Правда. 5 листопада 2015. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
25. . ukranews.com. Українські новини. 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2016.
26. . ukranews.com. Українські новини. 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
27. Українська правда (20.11.2017). Луценко розповів, чому Лукаш не повідомили про підозру.
28. Укрінформ (20.11.2017). . Архів оригіналу за 29 квітня 2018.
29. Українська правда (13.03.2018). . Архів оригіналу за 30 квітня 2018.
30. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
31. . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 4 липня 2013.
32. «Лукаш зареєструвала шлюб із Ілляшовим» [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 29.04.2009.
33. Лукаш Тетяна // rbc.ua
34. Лукаш Олена Леонідівна [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] // golos.ua

Попередник:	13-й Міністр юстиції України 4 липня 2013 — 27 лютого 2014	Наступник:
Лавринович Олександр Володимирович		Петренко Павло Дмитрович