Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Павлович Родзянко (18 серпня 1879 — 6 травня 1970, Нью-Йорк, США) — представник української шляхти в Російській імперії, кадровий військовий, спортсмен — учасник Олімпійських ігор 1912 року, генерал-лейтенант і командир корпусу Білої армії під час Громадянської війни.
| Родзянко Олександр Павлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 серпня 1879 або 13 серпня 1879[1] Російська імперія |
| Помер | 6 травня 1970 (90 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | офіцер, наїзник |
| Alma mater | Пажеський корпус |
| Учасник | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Війна за незалежність Естонії |
| Військове звання | полковник |
| Рід | Родзянки |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |    |
| |
Біографія
Олександр Родзянко походив із старовинної української аристократичної родини. Його батько Павло Родзянко був великим землевласником, племінником Михайла Родзянка.
Навчався в Пажеському корпусі та Офіцерській кавалеріській школі в Петербурзі.
У 1908 вступив до елітної кавалерійської школи в Сомюре (Франція).
Одночасно з військовою службою багато часу приділяв кінного спорту.
У 1902 брав участь у міжнародних кінних змаганнях в Турині, де був нагороджений Кавалерським хрестом італійського ордена Корони. Командою російських кавалерійських офіцерів (Павло та Олександр Родзянко, М. Плєшков, Д. Іваненко і Д. Ексі) завоювала тричі «Золотий кубок короля Едуарда» у змаганнях з подолання перешкод (Лондон, 1912, 1913, 1914 року). Після того, як кубок був виграний в третій раз, він був перевезений назавжди з Англії до Росії.
1912 в складі збірної Російської імперії виступав на Олімпійських іграх в Стокгольмі.
На початку Першої світової війни вирушив на фронт, недовго служив у 2-му Кубанському, 1-м Лінійному козачому полку, тимчасово командував 16-м Донським козачим полком генерала Грекова. З 25 листопада 1914 служив у 8-й армії.
Після початку революції 1917 року, він супроводжував в посольстві щодо допомоги Великої Британії контрреволюційному руху в Латвії.
У 1919 році Микола Юденич призначив Родзянко своїм помічником. 23 листопада 1919 він був відправлений Юденичем до Англії для отримання фінансової підтримки. Після невдачи місії, він вирішив не повертатися до Естонії, а оселилися в Німеччині, а пізніше емігрував до США. Був президентом асоціації кавалергардів та головою відділу Союза пажів, писав мемуари. 6 травня 1970 помер в Нью-Йорку у віці 92 років.
Нагороди
- Орден Святого Володимира, 4-го класу з мечами (1913)
- Орден Св. Анни, 3-го класу (1913)
- Орден Святого Станіслава, 3-го класу (1913)
- Орден Св. Анни, 4-го класу (1915)
Понад 7 медалей.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Розвиток кінного спорту в Росії XVIII — початку XX ст
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Pavlovich Rodzyanko 18 serpnya 1879 18790818 6 travnya 1970 Nyu Jork SShA predstavnik ukrayinskoyi shlyahti v Rosijskij imperiyi kadrovij vijskovij sportsmen uchasnik Olimpijskih igor 1912 roku general lejtenant i komandir korpusu Biloyi armiyi pid chas Gromadyanskoyi vijni Rodzyanko Oleksandr PavlovichNarodivsya18 serpnya 1879 1879 08 18 abo 13 serpnya 1879 1879 08 13 1 Rosijska imperiyaPomer6 travnya 1970 1970 05 06 90 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShAPohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistoficer nayiznikAlma materPazheskij korpusUchasnikPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i Vijna za nezalezhnist EstoniyiVijskove zvannyapolkovnikRidRodzyankiBatkodMatidU shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBatko Oleksandra Rodzyanko Pavlo Volodimirovich Rodzyanko Oleksandr Rodzyanko pohodiv iz starovinnoyi ukrayinskoyi aristokratichnoyi rodini Jogo batko Pavlo Rodzyanko buv velikim zemlevlasnikom pleminnikom Mihajla Rodzyanka Navchavsya v Pazheskomu korpusi ta Oficerskij kavaleriskij shkoli v Peterburzi U 1908 vstupiv do elitnoyi kavalerijskoyi shkoli v Somyure Franciya Odnochasno z vijskovoyu sluzhboyu bagato chasu pridilyav kinnogo sportu U 1902 brav uchast u mizhnarodnih kinnih zmagannyah v Turini de buv nagorodzhenij Kavalerskim hrestom italijskogo ordena Koroni Komandoyu rosijskih kavalerijskih oficeriv Pavlo ta Oleksandr Rodzyanko M Plyeshkov D Ivanenko i D Eksi zavoyuvala trichi Zolotij kubok korolya Eduarda u zmagannyah z podolannya pereshkod London 1912 1913 1914 roku Pislya togo yak kubok buv vigranij v tretij raz vin buv perevezenij nazavzhdi z Angliyi do Rosiyi 1912 v skladi zbirnoyi Rosijskoyi imperiyi vistupav na Olimpijskih igrah v Stokgolmi Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni virushiv na front nedovgo sluzhiv u 2 mu Kubanskomu 1 m Linijnomu kozachomu polku timchasovo komanduvav 16 m Donskim kozachim polkom generala Grekova Z 25 listopada 1914 sluzhiv u 8 j armiyi Pislya pochatku revolyuciyi 1917 roku vin suprovodzhuvav v posolstvi shodo dopomogi Velikoyi Britaniyi kontrrevolyucijnomu ruhu v Latviyi U 1919 roci Mikola Yudenich priznachiv Rodzyanko svoyim pomichnikom 23 listopada 1919 vin buv vidpravlenij Yudenichem do Angliyi dlya otrimannya finansovoyi pidtrimki Pislya nevdachi misiyi vin virishiv ne povertatisya do Estoniyi a oselilisya v Nimechchini a piznishe emigruvav do SShA Buv prezidentom asociaciyi kavalergardiv ta golovoyu viddilu Soyuza pazhiv pisav memuari 6 travnya 1970 pomer v Nyu Jorku u vici 92 rokiv NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 go klasu z mechami 1913 Orden Sv Anni 3 go klasu 1913 Orden Svyatogo Stanislava 3 go klasu 1913 Orden Sv Anni 4 go klasu 1915 Ponad 7 medalej PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaRozvitok kinnogo sportu v Rosiyi XVIII pochatku XX st