Олександр Беркман (нар. 21 листопада 1870, Вільна — пом. 28 червня 1936, Ніцца) — одна з найбільших фігур інтернаціонального анархічного руху кінця XIX — початку XX століть. Відомий за свою політичну активність і письменницьку діяльність. Брав участь в анархічному русі США, Росії, Німеччини та Франції.
Олександр Беркман | |
---|---|
рос. Александр Осипович Беркман | |
Ім'я при народженні | рос. Овсей Осипович Беркман |
Народився | 21 листопада 1870[1] Вільнюс, Російська імперія[1] |
Помер | 28 червня 1936[1][2][3] (65 років) Ніцца[1] ·вогнепальне поранення |
Поховання | d[4] |
Країна | Російська імперія СРСР США |
Діяльність | типограф, письменник, журналіст, антивоєнний активіст, автобіограф |
Знання мов | німецька, російська, їдиш[5] і англійська[2] |
Magnum opus | d, d, d і d |
Конфесія | атеїзм |
Родичі | d |
Автограф | |
|
Біографія
Беркман народився у Вільнюсі та іммігрував до США у вісімнадцятирічному віці в 1888 році. Жив у Нью-Йорку, де і був залучений в анархістський рух, потрапивши під вплив . Був закоханий у анархістку Емму Голдман і був їй другом одним все життя. У 1892 році Беркман спробував убити бізнесмена Генрі Клея Фріка в знак пропаганди своєї діяльності. Хоч Фрік і вижив в результаті замаху на його життя, Беркман відсидів 14 років у в'язниці. Його тюремний досвід є основою першої книги «Тюремні спогади анархіста».
Після виходу з в'язниці Беркман був редактором анархістського журналу Гольдман «Мати Земля» і створив свій власний журнал «Вибух». У 1917 році Голдман і Беркман були засуджені до 2 років в'язниці за антивоєнну діяльність. Після звільнення були заарештовані — разом з сотнями інших людей і депортовані до Росії. Спочатку прихильний до більшовицької революції, Беркман швидко висловив свою опозицію радянському насильству і . У 1925 році він опублікував книгу, що базувалася на його досвіді «Більшовицький міф».
Поки Беркман жив у Франції, він продовжував працювати на підтримку анархістського руху, створюючи класичну виставку анархістських принципів «Зараз і далі: Азбука анархо-комунізму». Страждаючи від хвороб, Беркман покінчив із собою в 1936 році.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118509624 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
Це незавершена стаття про злочинність. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Berkman Oleksandr Berkman nar 21 listopada 1870 18701121 Vilna pom 28 chervnya 1936 Nicca odna z najbilshih figur internacionalnogo anarhichnogo ruhu kincya XIX pochatku XX stolit Vidomij za svoyu politichnu aktivnist i pismennicku diyalnist Brav uchast v anarhichnomu rusi SShA Rosiyi Nimechchini ta Franciyi Oleksandr Berkmanros Aleksandr Osipovich BerkmanIm ya pri narodzhenniros Ovsej Osipovich BerkmanNarodivsya21 listopada 1870 1870 11 21 1 Vilnyus Rosijska imperiya 1 Pomer28 chervnya 1936 1936 06 28 1 2 3 65 rokiv Nicca 1 vognepalne poranennyaPohovannyad 4 Krayina Rosijska imperiya SRSR SShADiyalnisttipograf pismennik zhurnalist antivoyennij aktivist avtobiografZnannya movnimecka rosijska yidish 5 i anglijska 2 Magnum opusd d d i dKonfesiyaateyizmRodichidAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Oleksandr BerkmanBiografiyaBerkman narodivsya u Vilnyusi ta immigruvav do SShA u visimnadcyatirichnomu vici v 1888 roci Zhiv u Nyu Jorku de i buv zaluchenij v anarhistskij ruh potrapivshi pid vpliv Buv zakohanij u anarhistku Emmu Goldman i buv yij drugom odnim vse zhittya U 1892 roci Berkman sprobuvav ubiti biznesmena Genri Kleya Frika v znak propagandi svoyeyi diyalnosti Hoch Frik i vizhiv v rezultati zamahu na jogo zhittya Berkman vidsidiv 14 rokiv u v yaznici Jogo tyuremnij dosvid ye osnovoyu pershoyi knigi Tyuremni spogadi anarhista Pislya vihodu z v yaznici Berkman buv redaktorom anarhistskogo zhurnalu Goldman Mati Zemlya i stvoriv svij vlasnij zhurnal Vibuh U 1917 roci Goldman i Berkman buli zasudzheni do 2 rokiv v yaznici za antivoyennu diyalnist Pislya zvilnennya buli zaareshtovani razom z sotnyami inshih lyudej i deportovani do Rosiyi Spochatku prihilnij do bilshovickoyi revolyuciyi Berkman shvidko visloviv svoyu opoziciyu radyanskomu nasilstvu i U 1925 roci vin opublikuvav knigu sho bazuvalasya na jogo dosvidi Bilshovickij mif Poki Berkman zhiv u Franciyi vin prodovzhuvav pracyuvati na pidtrimku anarhistskogo ruhu stvoryuyuchi klasichnu vistavku anarhistskih principiv Zaraz i dali Azbuka anarho komunizmu Strazhdayuchi vid hvorob Berkman pokinchiv iz soboyu v 1936 roci PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118509624 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https socialhistory org nl collections yiddish letters alexander berkman Ce nezavershena stattya pro zlochinnist Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi