Собор святого благовірного князя Олександра Невського — православний храм, побудований в Мелітополі у 1861 році. Наприкінці XIX — початку XX століть собор був повністю перебудований. Будівництво тривало до 1898 року. У 1930-ті роки будівлю собору було зруйновано, і зараз на його фундаменті побудований критий павільйон Центрального ринку.
Олександро-Невський собор (зруйнований) | |
---|---|
Собор на старій листівці | |
46°50′40″ пн. ш. 35°23′00″ сх. д. / 46.84444444447177602° пн. ш. 35.38333333336077402009323123° сх. д.Координати: 46°50′40″ пн. ш. 35°23′00″ сх. д. / 46.84444444447177602° пн. ш. 35.38333333336077402009323123° сх. д. | |
Тип споруди | споруда |
Розташування | Україна, Мелітополь |
Початок будівництва | 1861 |
Кінець будівництва | 1898 |
Зруйновано | 1930-ті |
Належність | православ'я |
Єпархія | Запорізька єпархія УПЦ |
Адреса | м. Мелітополь, Соборна площа |
Олександро-Невський собор (Мелітополь, зруйнований) (Запорізька область) | |
Олександро-Невський собор у Вікісховищі |
Історія
Російська імперія: Будівництво собору
Собор Олександра Невського був освячений у 1861 році. За документами 1865 року собор виглядав вельми скромно, представляючи собою кам'яна будівля з дерев'яним куполом, кам'яною огорожею з дерев'яними ґратами і будиночком для сторожів. Собор не мав дзвіниці, і дзвони висіли на стовпах. Соборний причт складався з шести осіб. Кам'яна дзвіниця собору була побудована тільки 1867 року.
У 1891 році собор і раніше був кам'яним з дерев'яним куполом. Місце, відведене під споруду церковних будинків, пустувало і іноді орендувалося під зсипання зернового хліба за плату на користь церкви. Орна земля, закріплена за церквою, здавалася в оренду селянам села Кізіяр. Всього у 1891 році собор володів 131 десятиною землі. У жовтні 1891 року в Мелітополі був відкритий комітет для збору пожертвувань на користь голодуючих під головуванням настоятеля собору. Церковна бібліотека у 1891 році складалася з 380 томів і 112 назв.
Радянський Союз: Руйнування собору
Якийсь час після революції собор продовжував відігравати помітну роль в житті міста. Так, в червні 1923 року в соборі пройшов з'їзд, в якому взяли участь 300 осіб духовенства і мирян. Але вже наприкінці 20-х - початку 30-х років радянська влада розгорнула активнішу антирелігійну кампанію. У Мелітополі організовувалися збори трудових колективів, на яких проводився збір підписів під рішенням про зняття дзвонів з собору і передачі його будівлі під культурно-освітня установа. Цим справа не обмежилася, і в середині 30-х років, в (безбожну п'ятирічку), собор був зруйнований. Те, як починалося руйнування храму, описано Д. І. Гордоном:
Як звичайно, біля церкви юрмилася маса народу. Серед них було багато жебраків, які сиділи на паперті. А цього дня міліція чомусь відтискувала натовп на тротуар, до будівлі міської друкарні по вул. Карла Маркса.
Навколо церкви снували якісь люди, одягнені в спецівки, з довгими мотузками і колодами в руках. З якихось сходах вони з двох сторін підіймалися на церкву. Я задер голову вгору. Робітники в спецівках доповзли до дзвіниці і почали обмотувати дзвони мотузками. Нас же відтісняли все далі до друкарні.
Раптом великий дзвін, підчепити колодами, які штовхали і розгойдували робітники, спочатку нахилився, захитався, немов роздумуючи, падати йому, повільно нахилився, а потім враз звалився на землю. Натовп відскочила ще далі, застогнала, заволала. Багато хрестилися.
Слідом за дзвонами взялися валити саму церкву. Хто і коли розібрав її дощенту — не знаю. Але пройшло не так вже багато часу, і від церкви і сліду не залишилося. Начебто її ніколи й не було.
— Давид Ілліч Гордон. «Це було в Мелітополі» (рос.)
Пізніше витончена кована огорожа собору була використана для огородження міського парку. Попередньо з неї вирубали хрести.
Сучасність
На фундаменті собору був побудований критий павільйон Центрального ринку. У будівлі «будинку для народних читань» тепер розташовані каси Автостанції № 2.
У 1941 році в колишній вірмено-григоріанської церкви, що знаходиться на 300 метрів північніше зруйнованого собору, під час окупації німецькими військами було відкрито православний собор, також названий ім'ям Олександра Невського. В даний час він є головним храмом Мелітополя і одним з двох кафедральних соборів Запорізької та Мелітопольської єпархії.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
- Харитонова Є. Л. Парк юності нашої ... Книга перша. — Мелітополь : Мелітополь, 2007. — 146 с.
- «Собор Олександра Невського: жертва державного вандалізму» (рос.) [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.], стаття в «Мелітопольські відомості»
- «Вулиця контрастів» (рос.) [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.], стаття в «Мелітопольські відомості»
Посилання
- «Собор Олександра Невського: жертва державного вандалізму» (рос.) [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.], стаття в «Мелітопольські відомості»
- Храми та парафії в Таврійської єпархії в 1884 р // {{{Заголовок}}}. — Псков : друкарня губернського правління, 1887. — С. 229-230.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor svyatogo blagovirnogo knyazya Oleksandra Nevskogo pravoslavnij hram pobudovanij v Melitopoli u 1861 roci Naprikinci XIX pochatku XX stolit sobor buv povnistyu perebudovanij Budivnictvo trivalo do 1898 roku U 1930 ti roki budivlyu soboru bulo zrujnovano i zaraz na jogo fundamenti pobudovanij kritij paviljon Centralnogo rinku Oleksandro Nevskij sobor zrujnovanij Sobor na starij listivci46 50 40 pn sh 35 23 00 sh d 46 84444444447177602 pn sh 35 38333333336077402009323123 sh d 46 84444444447177602 35 38333333336077402009323123 Koordinati 46 50 40 pn sh 35 23 00 sh d 46 84444444447177602 pn sh 35 38333333336077402009323123 sh d 46 84444444447177602 35 38333333336077402009323123Tip sporudisporudaRoztashuvannya Ukrayina MelitopolPochatok budivnictva1861Kinec budivnictva1898Zrujnovano1930 tiNalezhnistpravoslav yaYeparhiyaZaporizka yeparhiya UPCAdresam Melitopol Soborna ploshaOleksandro Nevskij sobor Melitopol zrujnovanij Zaporizka oblast Oleksandro Nevskij sobor u VikishovishiIstoriyaRosijska imperiya Budivnictvo soboru Viglyad na sobor i Sobornu ploshu Sobor Oleksandra Nevskogo buv osvyachenij u 1861 roci Za dokumentami 1865 roku sobor viglyadav velmi skromno predstavlyayuchi soboyu kam yana budivlya z derev yanim kupolom kam yanoyu ogorozheyu z derev yanimi gratami i budinochkom dlya storozhiv Sobor ne mav dzvinici i dzvoni visili na stovpah Sobornij pricht skladavsya z shesti osib Kam yana dzvinicya soboru bula pobudovana tilki 1867 roku U 1891 roci sobor i ranishe buv kam yanim z derev yanim kupolom Misce vidvedene pid sporudu cerkovnih budinkiv pustuvalo i inodi orenduvalosya pid zsipannya zernovogo hliba za platu na korist cerkvi Orna zemlya zakriplena za cerkvoyu zdavalasya v orendu selyanam sela Kiziyar Vsogo u 1891 roci sobor volodiv 131 desyatinoyu zemli U zhovtni 1891 roku v Melitopoli buv vidkritij komitet dlya zboru pozhertvuvan na korist goloduyuchih pid golovuvannyam nastoyatelya soboru Cerkovna biblioteka u 1891 roci skladalasya z 380 tomiv i 112 nazv Radyanskij Soyuz Rujnuvannya soboru Yakijs chas pislya revolyuciyi sobor prodovzhuvav vidigravati pomitnu rol v zhitti mista Tak v chervni 1923 roku v sobori projshov z yizd v yakomu vzyali uchast 300 osib duhovenstva i miryan Ale vzhe naprikinci 20 h pochatku 30 h rokiv radyanska vlada rozgornula aktivnishu antireligijnu kampaniyu U Melitopoli organizovuvalisya zbori trudovih kolektiviv na yakih provodivsya zbir pidpisiv pid rishennyam pro znyattya dzvoniv z soboru i peredachi jogo budivli pid kulturno osvitnya ustanova Cim sprava ne obmezhilasya i v seredini 30 h rokiv v bezbozhnu p yatirichku sobor buv zrujnovanij Te yak pochinalosya rujnuvannya hramu opisano D I Gordonom Yak zvichajno bilya cerkvi yurmilasya masa narodu Sered nih bulo bagato zhebrakiv yaki sidili na paperti A cogo dnya miliciya chomus vidtiskuvala natovp na trotuar do budivli miskoyi drukarni po vul Karla Marksa Navkolo cerkvi snuvali yakis lyudi odyagneni v specivki z dovgimi motuzkami i kolodami v rukah Z yakihos shodah voni z dvoh storin pidijmalisya na cerkvu Ya zader golovu vgoru Robitniki v specivkah dopovzli do dzvinici i pochali obmotuvati dzvoni motuzkami Nas zhe vidtisnyali vse dali do drukarni Raptom velikij dzvin pidchepiti kolodami yaki shtovhali i rozgojduvali robitniki spochatku nahilivsya zahitavsya nemov rozdumuyuchi padati jomu povilno nahilivsya a potim vraz zvalivsya na zemlyu Natovp vidskochila she dali zastognala zavolala Bagato hrestilisya Slidom za dzvonami vzyalisya valiti samu cerkvu Hto i koli rozibrav yiyi doshentu ne znayu Ale projshlo ne tak vzhe bagato chasu i vid cerkvi i slidu ne zalishilosya Nachebto yiyi nikoli j ne bulo David Illich Gordon Ce bulo v Melitopoli ros Piznishe vitonchena kovana ogorozha soboru bula vikoristana dlya ogorodzhennya miskogo parku Poperedno z neyi virubali hresti Suchasnist Na fundamenti soboru buv pobudovanij kritij paviljon Centralnogo rinku U budivli budinku dlya narodnih chitan teper roztashovani kasi Avtostanciyi 2 U 1941 roci v kolishnij virmeno grigorianskoyi cerkvi sho znahoditsya na 300 metriv pivnichnishe zrujnovanogo soboru pid chas okupaciyi nimeckimi vijskami bulo vidkrito pravoslavnij sobor takozh nazvanij im yam Oleksandra Nevskogo V danij chas vin ye golovnim hramom Melitopolya i odnim z dvoh kafedralnih soboriv Zaporizkoyi ta Melitopolskoyi yeparhiyi Primitki Arhiv originalu za 26 sichnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2019 Haritonova Ye L Park yunosti nashoyi Kniga persha Melitopol Melitopol 2007 146 s Sobor Oleksandra Nevskogo zhertva derzhavnogo vandalizmu ros 20 sichnya 2019 u Wayback Machine stattya v Melitopolski vidomosti Vulicya kontrastiv ros 20 sichnya 2019 u Wayback Machine stattya v Melitopolski vidomosti Posilannya Sobor Oleksandra Nevskogo zhertva derzhavnogo vandalizmu ros 20 sichnya 2019 u Wayback Machine stattya v Melitopolski vidomosti Hrami ta parafiyi v Tavrijskoyi yeparhiyi v 1884 r Zagolovok Pskov drukarnya gubernskogo pravlinnya 1887 S 229 230