Окопні напади

Око́пні напади або транше́йні напади — це маломасштабні нічні раптові напади на укріплення ворога. Були особливістю окопної війни, яка розвинулася під час Першої світової війни.

Огляд

Зазвичай напади здійснювали невеликі групи для проникнення у ворожі устрої ровів. Вони замальовували своє обличчя в чорний цвіт спаленою пробкою, перш ніж перетнути загороджу з колючого дроту та іншого сміття на нічийній землі. Відстань між дружніми та ворожими смугами окопів була різною, але зазвичай становила кілька сотень метрів. Будь-яка спроба здійснити напади у ворожі окопи під час дня була неможливою та провальною, тому що її хутко було б помічено: ворожі кулеметники та снайпери цілодобово пильнували простір на нічийній землі та могли легко застрелити будь-кого, хто показував голову над парапетом окопу.

M1917 «Knuckle Duster» — траншейний ніж армії США часів Першої світової війни та шкіряний футляр до нього.

Звичний порядок дій полягав у тому, щоб, знаходячи в темряві мерехтіння сигарет або прислухаючись до розмов, повільно підкрастися до вартових, які охороняли невелику частину ворожої передньої лінії окопів, а потім якомога тихіше знищити їх. Вважалося, що група нападників виконала свою задачу, коли зачищала окоп за кілька хвилин. Нападники знали, що чим довше вони залишаться в окопі, тим більша ймовірність прибуття підкріплення противника. Перед відходом із ворожої сторони, група закидувала гранатами землянки, де спали війська супротивника.

Повсякчас була небезпека того, що під час повернення нападники можуть бути вражені дружнім вогнем. Тому звичним було сповіщення сторожових вздовж смуги зіткнення щоразу, коли на нічийну землю відправлялися групи нападників, а також використання паролів, щоб нападників могли розпізнати, коли вони поверталися у свої окопи в темний час доби.

Цілі

Окопні напади могли мати безліч цілей. Зазвичай основною задачею було щось одне зі списку знизу:

• Захоплення в полон, поранення або знищення живої сили ворога.
• Знищення, пошкодження або захоплення дорогоцінного обладнання, наприклад, кулеметів або іншого воруження.
• Збирання розвідувальних даних, викрадення важливих документів (наприклад, планів і карт) або й офіцерів противника для допиту.
• Вивчення місцевості противника для майбутньої денної атаки.
• Постійне турбування ворога нічними вилазками знижувало його боєздатність і бойовий дух.
• Підтримка лютості та бойового переможного духу серед військовослужбовців своїх підрозділів.

Оружжя

Попри те, що Перша світова війна була першим конфліктом, де повсюдно були залучені механізовані засоби, окопні напади були дуже схожими на середньовічні бої, оскільки вони велися віч-на-віч і грубим оружжям. Окопні нападники були легко воружені задля прихованого, хуткого пересування. Зазвичай групи нападників були озброєні «окопними палицями» — саморобними окопними важкими палицями зі гвіздками на ударній поверхні, багнетами, шанцевим інструментом, траншейними ножами, молотками, одноручними малими сокирами, кирками та кастетами. Вибір оружжя був невипадковим: намір нападників полягав у тому, щоб тихо знищувати або полонити ворогів, не привертаючи багато уваги. Очевидно, що це було б неможливо, якби вони використовували вогнепальне оружжя під час нападів. Окопні нападники також були воружені більш сучасним оружжям: пістолетами, рушницями, пістолет-кулеметами та ручними гранатами. Але воно використовувалося лише в невідкладних випадках, тобто якщо ворог виявив діяльність нападників та підняв тривогу.

Див. також

• Рукопашний бій
• Позиційна війна
• Інфільтрація

Бібліографія

• (2008), Daring Innovation: The Canadian Corps and Trench Raiding on the Western Front, у Horn, Bernd (ред.), Show No Fear: Daring Actions in Canadian Military History, Toronto: Dundurn Press, с. 235—266, ISBN 

Посилання

Примітки

1. «In the Trenches» [ 7 червня 2020 у Wayback Machine.], Nov 12, 2012, John S. Nash, Bloody Elbow