Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Означення мовознавство Ця стаття містить правописні лексичні грамат

Означення

Означення
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Означення (мовознавство).
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (квітень 2020)

Озна́чення, ви́значення, тлумачення, опис або дефіні́ція (від лат. definitio) — роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що Визначення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити Визначення. Наприклад, ми можемо дати Визначення слову «стіл», оскільки це слово має сенс, однак, хоча ми можемо зробити його чи зламати, сидіти на столі, ми не можемо дати Визначення конкретній речі-столу. Термін, якому дається Визначення називають означуваним (лат. definiendum, часом використовують Визначення Dfd), а символ чи групу символів, що повинна роз'яснити його значення, називають визначенням (лат. definiens, часом використовують Визначення Dfn). «Що означає» не є значенням «означуваного», а, відповідно до Визначення, має те ж значення. Метою введення Визначення певному терміну може бути необхідність розширення поняттєвого словника, усунення двозначності, необхідність уточнення терміну, чи теоретичне роз'яснення.

Типи Визначень

Умовне визначення (stipulative definition)

Цей тип Визначення дається цілком новим термінам коли вони вперше вводяться в обіг. Кожен, хто вводить новий термін, є цілком вільний у тому, яке значення йому присвоїти. Очевидно, що означуване в дефініції необов'язково повинне бути цілком новим словом чи послідовністю літер, достатньо щоб воно було новим для контексту, у якому для нього вводиться Визначення. Визначення цього типу також називають номінальними або вербальними. Визначення такого типу особливо часто використовуються в науці, наприклад, у першій публікації Визначення кварку було умовним. Ще однією причиною для появи умовних Визначень в науці є необхідність ввести термін, який би не мав супутнього емоційного навантаження. Цими міркуваннями пояснюється, наприклад, використання психологами терміну «g-фактор» для Визначення інтелекту. В умовній дефініції означуване немає ніякого попереднього значення, тому насправді його не можна розглядати як твердження що визначення та "те що визначає" мають один той самий сенс, насправді це радше пропозиція чи рішення використовувати визначення в тому ж сенсі що й "те що визначає". Очевидно, що умовне Визначення може бути прийняте чи відкинуте, але не може бути істинним чи хибним.

Лексичне визначення

У випадках, коли метою Визначення є усунення двозначності чи розширення словникового запасу особи для якої конструюється Визначення, термін, що йому дається Визначення, не є цілком новим, але має деяку укорінену практику вживання. Тому лексичне Визначення може бути істинним чи хибним, в залежності від того, чи воно коректно повідомляє попереднє незалежне значення означуваного. Інший термін, який використовується для цього типу Визначень, — це «реальне» Визначення.

Уточнювальне визначення

Ні обумовлене, ні лексичне Визначення непридатні для уточнення розпливчастого терміну. Розпливчастий термін — це термін, для якого можуть виникати у виключних випадках, у яких може бути незрозумілим чи допустиме використання терміну, чи ні. Звертання, наприклад, до укоріненої мовної практики вживання не допоможе, оскільки неоднозначність природної мови, як правило, є причиною появи розпливчастих термінів у першу чергу. Тому у цьому випадку слід розширити встановлену практику вживання, щоб зробити термін менш розпливчастим. Наскільки уточнююче Визначення виходить за межі прийнятої практики вжитку є до певного ступеня довільним, але не цілком, та диктується потребами області, для якої вводиться уточнення. Особливо поширеними уточнюючими Визначення є у праві, де в процесі уточнення те, наскільки Визначення вийде поза межі вкоріненої практики, диктується міркуваннями громадського інтересу та відповідності духу закону. Поняття істинності чи хибності тільки частково можуть бути застосовані до Визначень, що уточнюють: там, де вони відповідають вкоріненій практиці. Якщо ж термін виходить за її межі, можна дискутувати про зручність чи незручність терміну, але не про його істинність чи хибність.

Теоретичне визначення

Теоретичне Визначення є спробою сформулювати теоретично адекватний опис об'єкта, до якого його застосовують. Пропозиція теоретичного Визначення є еквівалентною пропозиції погодитись із теорією, і очевидно, що теоретичні Визначення є чи не найдискутованішим типом. Теоретичні Визначення розвиваються разом із нашим розумінням та збільшенням наших знань, наприклад, горючість матеріалів пояснювалась у Середньовіччі наявністю флогістону у матеріалі, сьогодні це явище пояснюють процесом окислення. Одні із найвідоміших прикладів теоретичного Визначення наведені у діалогах Платона, де Визначення, що їх дошукується Сократ, не є ані умовними, ані уточнюючими, ані лексичними. Справді, коли Сократ дошукується того, чим насправді є справедливість, він наполягає, щоб це Визначення відповідало тим прикладам, які ми вважаємо зразками справедливих рішень чи вчинків, тобто виключається довільність. Сократ не намагається уточнити термін, оскільки виняткові випадки не наголошуються. Також його не цікавить статистичне дослідження вкоріненої практики вживання терміну. Теоретичні Визначення часом називають ще «аналітичними».

Переконливе визначення

Визначення цього типу даються із метою вплинути на ставлення аудиторії, мовна функція такого Визначення експресивна. Оскільки мова Визначення може бути як інформативною, так і експресивною, природно припустити, що кожен з описаних раніше типів Визначення може бути також переконливим Визначенням. Прикладом такого типу Визначення може бути таке: «соціалізм — це розширення демократії на економіку». Мова цього Визначення слугує не інформативній, а експресивній функції, та має на меті викликати позитивне ставлення аудиторії до означуваного терміну.

Техніка введення Визначення

Денотативні визначення

Визначення через перелік усіх об'єктів із розширення терміну

Ця техніка введення Визначень зосереджується на денотації чи розширенні терміну. Очевидним та простим способом роз'яснити денотацію терміну є наведення прикладів об'єктів, що їх денотує термін. Ця техніка часто є дуже ефективною, однак вона має ряд обмежень. Очевидним тривіальним обмеженням цієї техніки є те, що у такий спосіб неможливо дати Визначення поняттям, які не денотують реальних речей, наприклад, неможливо дати денотативне Визначення однорогу. Інше, серйозніше обмеження полягає в тому, що денотативне Визначення не в змозі розрізнити терміни, які мають ознакове розширення, однак різну конотацію. Наприклад, «рівносторонній трикутник» та «рівнокутовий трикутник» матимуть ідентичне розширення, однак конотують різні властивості. Також, часто є неможливим вказати усі об'єкти із розширення терміну, наприклад, термін «зірка» не піддається денотативній техніці Визначення. Частковий перелік об'єктів у таких випадках також не може вважатися задовільним рішенням, оскільки можлива ситуація, коли приклади із часткового списку не дозволять виявити чи певна ознака є суттєвою для поняття, чи просто випадково властива усім об'єктам зі часткового списку.

Визначення через перелік підкласів

Варіантом денотативного Визначення є Визначення шляхом переліку підкласів, розширення яких збігається із денотацією терміну. Наприклад, «хребетні» визначаються як риби, ссавці, амфібії, птахи та рептилії. Часто це дозволяє навести повний перелік списку. Незважаючи на вказані відмінності, денотативне Визначення через перелік підкласів у загальному випадку має ті ж недолікив, що й денотативне Визначення через перелік об'єктів із розширення.

Остенсивне Визначення

Важливим випадком денотативного Визначення є остенсивне Визначення, або використання жестів, щоб безпосередньо вказати на предмети із розширення поняття. Таке Визначення по суті містить інформацію лише щодо обсягу поняття та має усі вказані недоліки плюс властиві винятково йому. Прикладами специфічних недоліків, властивих остенсивним Визначенням є, окрім очевидного «географічного» обмеження коли неможливо дати Визначення об'єктам що не є безпосередньо наявними, його надмірна розпливчастість. Наприклад, вказуючи на стіл, неможливо із самого жесту встановити чи мається на увазі сам стіл, чи дерево із якого він зроблений. (А) проте, остенсивні Визначення відіграють важливу роль у первісному накопиченні знань.

Денотативна техніка може бути використана для умовних та лексичних Визначень, але, очевидно, не може бути використана для Визначень іншого типу.

Конотативні Визначення

Ця техніка включає синонімічне Визначення, операційне Визначення, та Визначення через рід та відмінність. Конотативні Визначення можуть слугувати будь-якій меті, переліченій у вступі, та бути будь-якого типу з перелічених вище.

Синонімічне Визначення

Синонімічне Визначення використовується коли ми просто вказуємо інше слово, яке має таке ж значення та широко використовується словниками, особливо маленькими. Застосовність цієї техніки обмежується відсутністю синонімів для багатьох термінів, та тим фактом, що її неможливо використати для Визначень уточнюючого типу чи теоретичних Визначень.

Операційне Визначення

Операційне Визначення терміну полягає в тому, що стверджується, що термін може бути застосований тоді і лишень тоді, коли виконання певного набору операцій у цьому випадку призведе до того чи іншого результату. Наприклад, числові значення довжини чи ваги операційно визначаються як результат виконання конкретних операцій вимірювання. Визначення (Dfn) в операційних Визначеннях стосується лишень випадків доступних та повторюваних операцій.

Визначення через рід та видову відмінність (per genus et differentia)

Визначення через рід та вид, чи аналітичне Визначення, Визначення через поділ, чи Визначення per genus et differentia вважається одним із найважливіших видів Визначень, та багато авторів розглядають його як єдине «справжнє» Визначення. Цей спосіб введення Визначень є можливим завдяки тому факту, що багато властивостей є комплексними, та піддаються аналізу із використанням поняття класу. Клас — це колекція об'єктів, які мають певну спільну властивість. Класи можуть мати підкласи, тоді клас називають рід, а підклас називають видом чи видовою відмінністю (genus та differentia). При такому використанні, рід та вид є відносними термінами, як, наприклад, батько та син.

Наприклад, «трикутник» є родом для класу «рівнобедрений трикутник», але є видом для класу «багатокутник». Спільна властивість всіх членів певного класу-виду, що дозволяє віднести їх до даного класу та відрізнити від інших членів класу-роду, називається «специфічною відмінністю». Властивість «має три вершини» є специфічною відмінністю членів класу «трикутник» від інших членів класу-роду «багатокутник». Таким чином, можна сказати, що властивість бути трикутником є комплексною властивістю, яку можна розкласти на дві: бути багатокутником та мати три вершини. Таким чином, термін «трикутник» можна визначити через рід та вид: «Трикутник — це багатокутник, що має три вершини».

Відоме античне Визначення людини як «раціональної тварини» є класичним зразком Визначення через рід та вид: тут людина віднесена до роду «тварина», а її специфічною відмінністю від решти членів класу є «раціональність». Слід зауважити, що з точки зору логіки немає принципової відмінності між родом та видом, та, як правило, рід та вид можуть мінятись місцями.

Але така техніка Визначення має ряд обмежень. По-перше, неможливо дати Визначення класам, які посідають прості, некомплексні властивості, що, наприклад, наводять смакові відчуття, такі як «гіркий» чи «солодкий». Чи такі властивості насправді існують є відкритим питанням, однак, якщо існують, то це обмежуватиме застосовність цієї техніки Визначення. По-друге, через рід та вид неможливо дати Визначення термінам, що конотують універсальні властивості, наприклад, буття, існування, субстанція. Цим поняттям неможливо знайти рід, оскільки їхня властивість не може бути узагальненою.

Див. також

Література

Посилання

Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (грудень 2018)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oznachennya movoznavstvo Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2020 Ozna chennya vi znachennya tlumachennya opis abo defini ciya vid lat definitio roz yasnennya chi vitlumachennya znachennya sensu terminu chi ponyattya Slid zauvazhiti sho Viznachennya zavzhdi stosuyetsya simvoliv oskilki tilki simvoli mayut sens sho jogo poklikane roz yasniti Viznachennya Napriklad mi mozhemo dati Viznachennya slovu stil oskilki ce slovo maye sens odnak hocha mi mozhemo zrobiti jogo chi zlamati siditi na stoli mi ne mozhemo dati Viznachennya konkretnij rechi stolu Termin yakomu dayetsya Viznachennya nazivayut oznachuvanim lat definiendum chasom vikoristovuyut Viznachennya Dfd a simvol chi grupu simvoliv sho povinna roz yasniti jogo znachennya nazivayut viznachennyam lat definiens chasom vikoristovuyut Viznachennya Dfn Sho oznachaye ne ye znachennyam oznachuvanogo a vidpovidno do Viznachennya maye te zh znachennya Metoyu vvedennya Viznachennya pevnomu terminu mozhe buti neobhidnist rozshirennya ponyattyevogo slovnika usunennya dvoznachnosti neobhidnist utochnennya terminu chi teoretichne roz yasnennya Tipi ViznachenUmovne viznachennya stipulative definition Cej tip Viznachennya dayetsya cilkom novim terminam koli voni vpershe vvodyatsya v obig Kozhen hto vvodit novij termin ye cilkom vilnij u tomu yake znachennya jomu prisvoyiti Ochevidno sho oznachuvane v definiciyi neobov yazkovo povinne buti cilkom novim slovom chi poslidovnistyu liter dostatno shob vono bulo novim dlya kontekstu u yakomu dlya nogo vvoditsya Viznachennya Viznachennya cogo tipu takozh nazivayut nominalnimi abo verbalnimi Viznachennya takogo tipu osoblivo chasto vikoristovuyutsya v nauci napriklad u pershij publikaciyi Viznachennya kvarku bulo umovnim She odniyeyu prichinoyu dlya poyavi umovnih Viznachen v nauci ye neobhidnist vvesti termin yakij bi ne mav suputnogo emocijnogo navantazhennya Cimi mirkuvannyami poyasnyuyetsya napriklad vikoristannya psihologami terminu g faktor dlya Viznachennya intelektu V umovnij definiciyi oznachuvane nemaye niyakogo poperednogo znachennya tomu naspravdi jogo ne mozhna rozglyadati yak tverdzhennya sho viznachennya ta te sho viznachaye mayut odin toj samij sens naspravdi ce radshe propoziciya chi rishennya vikoristovuvati viznachennya v tomu zh sensi sho j te sho viznachaye Ochevidno sho umovne Viznachennya mozhe buti prijnyate chi vidkinute ale ne mozhe buti istinnim chi hibnim Leksichne viznachennya U vipadkah koli metoyu Viznachennya ye usunennya dvoznachnosti chi rozshirennya slovnikovogo zapasu osobi dlya yakoyi konstruyuyetsya Viznachennya termin sho jomu dayetsya Viznachennya ne ye cilkom novim ale maye deyaku ukorinenu praktiku vzhivannya Tomu leksichne Viznachennya mozhe buti istinnim chi hibnim v zalezhnosti vid togo chi vono korektno povidomlyaye poperednye nezalezhne znachennya oznachuvanogo Inshij termin yakij vikoristovuyetsya dlya cogo tipu Viznachen ce realne Viznachennya Utochnyuvalne viznachennya Ni obumovlene ni leksichne Viznachennya nepridatni dlya utochnennya rozplivchastogo terminu Rozplivchastij termin ce termin dlya yakogo mozhut vinikati u viklyuchnih vipadkah u yakih mozhe buti nezrozumilim chi dopustime vikoristannya terminu chi ni Zvertannya napriklad do ukorinenoyi movnoyi praktiki vzhivannya ne dopomozhe oskilki neodnoznachnist prirodnoyi movi yak pravilo ye prichinoyu poyavi rozplivchastih terminiv u pershu chergu Tomu u comu vipadku slid rozshiriti vstanovlenu praktiku vzhivannya shob zrobiti termin mensh rozplivchastim Naskilki utochnyuyuche Viznachennya vihodit za mezhi prijnyatoyi praktiki vzhitku ye do pevnogo stupenya dovilnim ale ne cilkom ta diktuyetsya potrebami oblasti dlya yakoyi vvoditsya utochnennya Osoblivo poshirenimi utochnyuyuchimi Viznachennya ye u pravi de v procesi utochnennya te naskilki Viznachennya vijde poza mezhi vkorinenoyi praktiki diktuyetsya mirkuvannyami gromadskogo interesu ta vidpovidnosti duhu zakonu Ponyattya istinnosti chi hibnosti tilki chastkovo mozhut buti zastosovani do Viznachen sho utochnyuyut tam de voni vidpovidayut vkorinenij praktici Yaksho zh termin vihodit za yiyi mezhi mozhna diskutuvati pro zruchnist chi nezruchnist terminu ale ne pro jogo istinnist chi hibnist Teoretichne viznachennya Teoretichne Viznachennya ye sproboyu sformulyuvati teoretichno adekvatnij opis ob yekta do yakogo jogo zastosovuyut Propoziciya teoretichnogo Viznachennya ye ekvivalentnoyu propoziciyi pogoditis iz teoriyeyu i ochevidno sho teoretichni Viznachennya ye chi ne najdiskutovanishim tipom Teoretichni Viznachennya rozvivayutsya razom iz nashim rozuminnyam ta zbilshennyam nashih znan napriklad goryuchist materialiv poyasnyuvalas u Serednovichchi nayavnistyu flogistonu u materiali sogodni ce yavishe poyasnyuyut procesom okislennya Odni iz najvidomishih prikladiv teoretichnogo Viznachennya navedeni u dialogah Platona de Viznachennya sho yih doshukuyetsya Sokrat ne ye ani umovnimi ani utochnyuyuchimi ani leksichnimi Spravdi koli Sokrat doshukuyetsya togo chim naspravdi ye spravedlivist vin napolyagaye shob ce Viznachennya vidpovidalo tim prikladam yaki mi vvazhayemo zrazkami spravedlivih rishen chi vchinkiv tobto viklyuchayetsya dovilnist Sokrat ne namagayetsya utochniti termin oskilki vinyatkovi vipadki ne nagoloshuyutsya Takozh jogo ne cikavit statistichne doslidzhennya vkorinenoyi praktiki vzhivannya terminu Teoretichni Viznachennya chasom nazivayut she analitichnimi Perekonlive viznachennya Viznachennya cogo tipu dayutsya iz metoyu vplinuti na stavlennya auditoriyi movna funkciya takogo Viznachennya ekspresivna Oskilki mova Viznachennya mozhe buti yak informativnoyu tak i ekspresivnoyu prirodno pripustiti sho kozhen z opisanih ranishe tipiv Viznachennya mozhe buti takozh perekonlivim Viznachennyam Prikladom takogo tipu Viznachennya mozhe buti take socializm ce rozshirennya demokratiyi na ekonomiku Mova cogo Viznachennya sluguye ne informativnij a ekspresivnij funkciyi ta maye na meti viklikati pozitivne stavlennya auditoriyi do oznachuvanogo terminu Tehnika vvedennya ViznachennyaDenotativni viznachennya Viznachennya cherez perelik usih ob yektiv iz rozshirennya terminu Cya tehnika vvedennya Viznachen zoseredzhuyetsya na denotaciyi chi rozshirenni terminu Ochevidnim ta prostim sposobom roz yasniti denotaciyu terminu ye navedennya prikladiv ob yektiv sho yih denotuye termin Cya tehnika chasto ye duzhe efektivnoyu odnak vona maye ryad obmezhen Ochevidnim trivialnim obmezhennyam ciyeyi tehniki ye te sho u takij sposib nemozhlivo dati Viznachennya ponyattyam yaki ne denotuyut realnih rechej napriklad nemozhlivo dati denotativne Viznachennya odnorogu Inshe serjoznishe obmezhennya polyagaye v tomu sho denotativne Viznachennya ne v zmozi rozrizniti termini yaki mayut oznakove rozshirennya odnak riznu konotaciyu Napriklad rivnostoronnij trikutnik ta rivnokutovij trikutnik matimut identichne rozshirennya odnak konotuyut rizni vlastivosti Takozh chasto ye nemozhlivim vkazati usi ob yekti iz rozshirennya terminu napriklad termin zirka ne piddayetsya denotativnij tehnici Viznachennya Chastkovij perelik ob yektiv u takih vipadkah takozh ne mozhe vvazhatisya zadovilnim rishennyam oskilki mozhliva situaciya koli prikladi iz chastkovogo spisku ne dozvolyat viyaviti chi pevna oznaka ye suttyevoyu dlya ponyattya chi prosto vipadkovo vlastiva usim ob yektam zi chastkovogo spisku Viznachennya cherez perelik pidklasiv Variantom denotativnogo Viznachennya ye Viznachennya shlyahom pereliku pidklasiv rozshirennya yakih zbigayetsya iz denotaciyeyu terminu Napriklad hrebetni viznachayutsya yak ribi ssavci amfibiyi ptahi ta reptiliyi Chasto ce dozvolyaye navesti povnij perelik spisku Nezvazhayuchi na vkazani vidminnosti denotativne Viznachennya cherez perelik pidklasiv u zagalnomu vipadku maye ti zh nedolikiv sho j denotativne Viznachennya cherez perelik ob yektiv iz rozshirennya Ostensivne Viznachennya Vazhlivim vipadkom denotativnogo Viznachennya ye ostensivne Viznachennya abo vikoristannya zhestiv shob bezposeredno vkazati na predmeti iz rozshirennya ponyattya Take Viznachennya po suti mistit informaciyu lishe shodo obsyagu ponyattya ta maye usi vkazani nedoliki plyus vlastivi vinyatkovo jomu Prikladami specifichnih nedolikiv vlastivih ostensivnim Viznachennyam ye okrim ochevidnogo geografichnogo obmezhennya koli nemozhlivo dati Viznachennya ob yektam sho ne ye bezposeredno nayavnimi jogo nadmirna rozplivchastist Napriklad vkazuyuchi na stil nemozhlivo iz samogo zhestu vstanoviti chi mayetsya na uvazi sam stil chi derevo iz yakogo vin zroblenij A prote ostensivni Viznachennya vidigrayut vazhlivu rol u pervisnomu nakopichenni znan Denotativna tehnika mozhe buti vikoristana dlya umovnih ta leksichnih Viznachen ale ochevidno ne mozhe buti vikoristana dlya Viznachen inshogo tipu Konotativni Viznachennya Cya tehnika vklyuchaye sinonimichne Viznachennya operacijne Viznachennya ta Viznachennya cherez rid ta vidminnist Konotativni Viznachennya mozhut sluguvati bud yakij meti perelichenij u vstupi ta buti bud yakogo tipu z perelichenih vishe Sinonimichne Viznachennya Sinonimichne Viznachennya vikoristovuyetsya koli mi prosto vkazuyemo inshe slovo yake maye take zh znachennya ta shiroko vikoristovuyetsya slovnikami osoblivo malenkimi Zastosovnist ciyeyi tehniki obmezhuyetsya vidsutnistyu sinonimiv dlya bagatoh terminiv ta tim faktom sho yiyi nemozhlivo vikoristati dlya Viznachen utochnyuyuchogo tipu chi teoretichnih Viznachen Operacijne Viznachennya Operacijne Viznachennya terminu polyagaye v tomu sho stverdzhuyetsya sho termin mozhe buti zastosovanij todi i lishen todi koli vikonannya pevnogo naboru operacij u comu vipadku prizvede do togo chi inshogo rezultatu Napriklad chislovi znachennya dovzhini chi vagi operacijno viznachayutsya yak rezultat vikonannya konkretnih operacij vimiryuvannya Viznachennya Dfn v operacijnih Viznachennyah stosuyetsya lishen vipadkiv dostupnih ta povtoryuvanih operacij Viznachennya cherez rid ta vidovu vidminnist per genus et differentia Viznachennya cherez rid ta vid chi analitichne Viznachennya Viznachennya cherez podil chi Viznachennya per genus et differentia vvazhayetsya odnim iz najvazhlivishih vidiv Viznachen ta bagato avtoriv rozglyadayut jogo yak yedine spravzhnye Viznachennya Cej sposib vvedennya Viznachen ye mozhlivim zavdyaki tomu faktu sho bagato vlastivostej ye kompleksnimi ta piddayutsya analizu iz vikoristannyam ponyattya klasu Klas ce kolekciya ob yektiv yaki mayut pevnu spilnu vlastivist Klasi mozhut mati pidklasi todi klas nazivayut rid a pidklas nazivayut vidom chi vidovoyu vidminnistyu genus ta differentia Pri takomu vikoristanni rid ta vid ye vidnosnimi terminami yak napriklad batko ta sin Napriklad trikutnik ye rodom dlya klasu rivnobedrenij trikutnik ale ye vidom dlya klasu bagatokutnik Spilna vlastivist vsih chleniv pevnogo klasu vidu sho dozvolyaye vidnesti yih do danogo klasu ta vidrizniti vid inshih chleniv klasu rodu nazivayetsya specifichnoyu vidminnistyu Vlastivist maye tri vershini ye specifichnoyu vidminnistyu chleniv klasu trikutnik vid inshih chleniv klasu rodu bagatokutnik Takim chinom mozhna skazati sho vlastivist buti trikutnikom ye kompleksnoyu vlastivistyu yaku mozhna rozklasti na dvi buti bagatokutnikom ta mati tri vershini Takim chinom termin trikutnik mozhna viznachiti cherez rid ta vid Trikutnik ce bagatokutnik sho maye tri vershini Vidome antichne Viznachennya lyudini yak racionalnoyi tvarini ye klasichnim zrazkom Viznachennya cherez rid ta vid tut lyudina vidnesena do rodu tvarina a yiyi specifichnoyu vidminnistyu vid reshti chleniv klasu ye racionalnist Slid zauvazhiti sho z tochki zoru logiki nemaye principovoyi vidminnosti mizh rodom ta vidom ta yak pravilo rid ta vid mozhut minyatis miscyami Ale taka tehnika Viznachennya maye ryad obmezhen Po pershe nemozhlivo dati Viznachennya klasam yaki posidayut prosti nekompleksni vlastivosti sho napriklad navodyat smakovi vidchuttya taki yak girkij chi solodkij Chi taki vlastivosti naspravdi isnuyut ye vidkritim pitannyam odnak yaksho isnuyut to ce obmezhuvatime zastosovnist ciyeyi tehniki Viznachennya Po druge cherez rid ta vid nemozhlivo dati Viznachennya terminam sho konotuyut universalni vlastivosti napriklad buttya isnuvannya substanciya Cim ponyattyam nemozhlivo znajti rid oskilki yihnya vlastivist ne mozhe buti uzagalnenoyu Div takozhDenotat Koncept Glosematika Nepredikativnist matematika LiteraturaViznachennya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Operacijni viznachennya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 451 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Yuridichna definiciya Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 860 ISBN 978 966 937 233 8 PosilannyaNorma definiciya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Definiciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 273 Definiciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018

Дата публікації:
Топ