Одеська військово-морська база

Одеська військово-морська база (скорочено Одеська ВМБ) - різнорідне об'єднання Чорноморського флоту ВМФ СРСР.

Історія

Одеська військово-морська база 1-го формування

Сформована 14 лютого 1940 рік а з межами операційної зони від озеро (західніше с. Лазурне Херсонської області) до гирла Дунаю (виключаючи Вилкове), в свій склад включала всю берегову артилерію Північно-Західного укріпленого району і Очаківський укріплений сектор. На Одеську ВМБ базувалися легкий крейсер «Комінтерн» і канонерські човни «Червоний Аджарістан», «Червона Вірменія» і «Червона Грузія», кораблі охорони водного району: мінний загороджувач «Лукомський», 2 тральщики, 4 сторожові катери і 17 малих мисливців типу . Командиру бази також була оперативно підпорядкована 2-а бригада торпедних катерів в складі 28 вимпелів, яка базувалась на Очаків. До початку Радянсько-німецької війни до складу оборони бази входили надводні кораблі, берегова артилерія (44 гармати калібру від 45 до 203 мм), оборонні мінні загородження і засоби загородження входу в порт. Після початку війни на підходах до Одеси було поставлено оборонне мінне загородження (одна тисяча шістсот сімдесят дві морські міни і 479 ), яке в поєднанні з береговою артилерією представляло собою потужну мінно-артилерійську позицію. ППО бази забезпечувала винищувальна авіація і зенітна артилерія. Недостатньо забезпеченою була оборона бази з суші. Сили Одеської військово-морської бази зіграли свою роль як стримуючий фактор в зриві наступу німецьких військ, недопущенні вторгнення з боку моря, всебічному забезпеченні як сил флоту, так і окремих флотських і сухопутних частин, а також в евакуації з'єднань і частин Одеського оборонного району 16 жовтня 1941 року. Після проведення евакуації база 20 листопада 1941 року була розформована.

Одеська військово-морська база 2-го формування

Нове формування Одеської військово-морської бази було здійснено 29 листопада 1943 року. У період з 28 жовтня 1945 по 4 лютого 1946 року діяв Північно-Західний оборонний район, а з 4 лютого 1946 року по 12 липня 1947 року - Північно-західний морський район. Пізніше Одеська військово-морська база знову почала своє функціонування з операційної зоною в північно-західній частині Чорного моря від гирла Дунаю до мису Тарханкут.

В 1960 році Одеська військово-морська база була розформована.

Командири бази

Базою в різний час командували:

• 1940 - грудень 1941 - контрадмірал Жуков Гаврило Васильович;
• Серпень-жовтень 1941 - контрадмірал ;
• Січень 1944 - контрадмірал ;
• 1944 - січень 1945 - капітан 1-го рангу ;
• Січень 1945 - лютий 1946 - віце-адмірал Жуков Гаврило Васильович;
• Липень 1947 - жовтень 1951 - контрадмірал Новиков Тихон Андрійович;
• Жовтень 1951 - грудень 1952 - капітан 1 рангу Сухіашвілі Костянтин Давидович;
• Грудень 1952 - грудень 1954 - капітан 1 рангу Балакірєв Костянтин Михайлович;
• Грудень 1954 - квітень 1957 - контрадмірал Петрищев Микола Андрійович;
• Квітень 1957 - 1960 - контрадмірал ;
• 1960 - контрадмірал .

Примітки

1. Российский Черноморский флот, 2008, с. 434-435.
2. Российский Черноморский флот, 2008, с. 435.

Література

• «Российский Черноморский флот. Исторический очерк». Відповідальний редактор - адмирал А. Д. Клецков. Симферополь, 2008 рік