Обсерваторія Ґаочен (кит. 告成天文台, піньїнь: Gàochéng tiānwéntái), також Обсерваторія Денфен (кит. трад. 登封觀星台, спр. 登封观星台, піньїнь: Dēng fēng guān xīng tái) — старовинна астрономічна обсерваторія, заснована наприкінці XIII ст. на священній горі Суншань в китайській провінції Хенань. Як складова частина Історичних пам'ятників Денфен в «Центрі Неба та Землі» у 2010 році увійшов до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Інша назва «Башта Чжоу Гуна».
кит. 告成天文台 | |
---|---|
34°29′46″ пн. ш. 113°05′50″ сх. д. / 34.49611° пн. ш. 113.09722° сх. д. | |
Країна | КНР |
Розташування | Суншань, Хенань, КНР |
Відкрито | 1276 |
Обсерваторія Ґаочен Обсерваторія Ґаочен (Китайська Народна Республіка) | |
Обсерваторія Ґаочен у Вікісховищі |
Історія
За легендами в цій місцині з давніх-давен здійснювали астрономічні досліди. Вона тоді називалася Янчен. Першим споглядав за небесними тілами Великий Юй з династії Ся. Потім здійснювалися досліди астрономами в часи династії Чжоу, зокрема реформатором . У Середні віки вважалося, що він першим здійснив вимір тіні сонця.
В правління династії Тан у 723 році тут зведено перший гномон астрономом І Сіном. Дослідження у 729 році проводив астроном , який очолював одну з груп астрономів, спрямованих вченим І Сіном задля створення досконалого календаря «Да Янь». В подальшому тут здійснювалися спостереження астрономами в часи період Північної Сун.
Астрономічну обсерваторію було збудовано у 1276 році при підтримці імператора Шицзу з династії Юань. Працював тут відомий астроном Ґо Шоуцзін (він же керував будівництвом обсерваторії), який у 1281 році створив найсучасніший на той час в світі календар «Шуші», обчисливши, що земний рік дорівнює 365 дням, 5 годинам, 49 хвилинам і 12 секундам. Це лише на 26 секунд відрізняється від значення, встановленого сучасною наукою.
У 1542 році в часи династії Мін обсерваторію було відремонтовано. Також краще облаштовано прилеглу територію. В часи династії Цін її намагалися відновити, проте без особливого успіху. Під час японської-китайської війни обсерваторія постраждала. У 1944 році потрапила під гарматний обстріл японських військ.
4 березня 1961 року обсерваторію та прилеглі території взято підохорону рішенням Державної Ради КНР. У 1975 році проведені реставраційні роботи. У 2010 році разом з іншими пам'ятками біля міста Денфен і гори Суншань, обсерваторія увійшла до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Опис
Є найбільшою астрономічною будовою Середньовіччя. Знаходиться на північ від міста Ґаочен, на відстані 12 км на південний схід від міста Денфен провінції Хенань. Її зведено на висоті 380 м над рівнем моря. Площа становить 5550 м² (37 м — зі сходу на захід, 150 м — з півночі на південь).
Головною особливістю обсерваторії є пристрій для вимірювання довжини тіні сонця опівдні і відстеження його зміни протягом року. Він функціонував, кидаючи тінь риски вниз на велику горизонтальну шкалу, що тягнеться на північ. Гномон обсерваторія у 5 разів перевищував стандартний китайський гномон тих часів.
Основу складає кам'яна платформа у формі зрізаної піраміди, що тягнеться горизонтально на північ. Вона має 9,45 м заввишки, в основі ширина становить 16 м, у верхній частині — 8 м. У північній частині платформи знаходяться 2 помешкання, розділених між собою, та відкритих. Кожен з двох кімнат має одне вікно з видом на іншу кімнату і друге вікно з видом на північ. Вони вкриті подовженим дахом, що тягнеться на 12.62 м над рівнем землі. Горизонтальний стрижень з'єднує дві кімнати між собою, а паз з вертикальними стінками тягнеться до центру північної частини платформи.
Два сходи ведуть на платформу з дна північній стороні, одні ведуть на східну сторону, а інші вгору по західній стороні. Сходи і платформи розташовані мвж низьких стін 1,05 м заввишки.
Шкала обсерваторії завдовжки 31,9 м і складена з 36 кам'яних блоків. Її південний кінець тягнеться до пазу на північній стороні платформи. Два паралельних жолоби проходять по верхній частині шкали. Вони поєднані на кінцях для тримання води для утворення рівної поверхні.
По обидві боки шкали на її північному кінці розташовано 2 астрономічних інструменти, які було реконструйовано. Ці інструменти були винайдені Го Шоуцзіном. На східній стороні — «квадратний метр» (чженфан ань), на заході — це тип сонячного годинника з використанням сферичної поверхні (ян ї).
На південь від обсерваторії знаходиться астрономічний гномон часів династії Тан. Це кам'яна споруда, з усіченою поверхнею. Висота становить 1,98 м (складається зі стоячою каменю заввишки 1.64 м й верхньої частину в 34 см). У нижній частині він практично прямокутний, у верхній — квадратний. Таким чином, сонце опівдні в день літнього сонцестояння не відкидає тінь за межі зрізаної пірамідальної бази.
Між гномоном Тан і обсерваторією Юань розташовується храм Чжоу-гуна (перший виміряв тінь сонця), зведений в часи династії Мін.
Джерела
- Transcript of DengFeng Obervatory[недоступне посилання з липня 2019]
- Observatory[недоступне посилання з липня 2019]
- Gaocheng[недоступне посилання з липня 2019]
- Dengfeng Observatory (登封观星台)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Observatoriya Gaochen kit 告成天文台 pinyin Gaocheng tianwentai takozh Observatoriya Denfen kit trad 登封觀星台 spr 登封观星台 pinyin Deng feng guan xing tai starovinna astronomichna observatoriya zasnovana naprikinci XIII st na svyashennij gori Sunshan v kitajskij provinciyi Henan Yak skladova chastina Istorichnih pam yatnikiv Denfen v Centri Neba ta Zemli u 2010 roci uvijshov do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO Insha nazva Bashta Chzhou Guna Observatoriya Gaochenkit 告成天文台34 29 46 pn sh 113 05 50 sh d 34 49611 pn sh 113 09722 sh d 34 49611 113 09722Krayina KNRRoztashuvannyaSunshan Henan KNRVidkrito1276Observatoriya GaochenObservatoriya Gaochen Kitajska Narodna Respublika Observatoriya Gaochen u VikishovishiIstoriyaZa legendami v cij miscini z davnih daven zdijsnyuvali astronomichni doslidi Vona todi nazivalasya Yanchen Pershim spoglyadav za nebesnimi tilami Velikij Yuj z dinastiyi Sya Potim zdijsnyuvalisya doslidi astronomami v chasi dinastiyi Chzhou zokrema reformatorom U Seredni viki vvazhalosya sho vin pershim zdijsniv vimir tini soncya V pravlinnya dinastiyi Tan u 723 roci tut zvedeno pershij gnomon astronomom I Sinom Doslidzhennya u 729 roci provodiv astronom yakij ocholyuvav odnu z grup astronomiv spryamovanih vchenim I Sinom zadlya stvorennya doskonalogo kalendarya Da Yan V podalshomu tut zdijsnyuvalisya sposterezhennya astronomami v chasi period Pivnichnoyi Sun Astronomichnu observatoriyu bulo zbudovano u 1276 roci pri pidtrimci imperatora Shiczu z dinastiyi Yuan Pracyuvav tut vidomij astronom Go Shouczin vin zhe keruvav budivnictvom observatoriyi yakij u 1281 roci stvoriv najsuchasnishij na toj chas v sviti kalendar Shushi obchislivshi sho zemnij rik dorivnyuye 365 dnyam 5 godinam 49 hvilinam i 12 sekundam Ce lishe na 26 sekund vidriznyayetsya vid znachennya vstanovlenogo suchasnoyu naukoyu U 1542 roci v chasi dinastiyi Min observatoriyu bulo vidremontovano Takozh krashe oblashtovano prileglu teritoriyu V chasi dinastiyi Cin yiyi namagalisya vidnoviti prote bez osoblivogo uspihu Pid chas yaponskoyi kitajskoyi vijni observatoriya postrazhdala U 1944 roci potrapila pid garmatnij obstril yaponskih vijsk 4 bereznya 1961 roku observatoriyu ta prilegli teritoriyi vzyato pidohoronu rishennyam Derzhavnoyi Radi KNR U 1975 roci provedeni restavracijni roboti U 2010 roci razom z inshimi pam yatkami bilya mista Denfen i gori Sunshan observatoriya uvijshla do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO OpisYe najbilshoyu astronomichnoyu budovoyu Serednovichchya Znahoditsya na pivnich vid mista Gaochen na vidstani 12 km na pivdennij shid vid mista Denfen provinciyi Henan Yiyi zvedeno na visoti 380 m nad rivnem morya Plosha stanovit 5550 m 37 m zi shodu na zahid 150 m z pivnochi na pivden Golovnoyu osoblivistyu observatoriyi ye pristrij dlya vimiryuvannya dovzhini tini soncya opivdni i vidstezhennya jogo zmini protyagom roku Vin funkcionuvav kidayuchi tin riski vniz na veliku gorizontalnu shkalu sho tyagnetsya na pivnich Gnomon observatoriya u 5 raziv perevishuvav standartnij kitajskij gnomon tih chasiv Osnovu skladaye kam yana platforma u formi zrizanoyi piramidi sho tyagnetsya gorizontalno na pivnich Vona maye 9 45 m zavvishki v osnovi shirina stanovit 16 m u verhnij chastini 8 m U pivnichnij chastini platformi znahodyatsya 2 pomeshkannya rozdilenih mizh soboyu ta vidkritih Kozhen z dvoh kimnat maye odne vikno z vidom na inshu kimnatu i druge vikno z vidom na pivnich Voni vkriti podovzhenim dahom sho tyagnetsya na 12 62 m nad rivnem zemli Gorizontalnij strizhen z yednuye dvi kimnati mizh soboyu a paz z vertikalnimi stinkami tyagnetsya do centru pivnichnoyi chastini platformi Dva shodi vedut na platformu z dna pivnichnij storoni odni vedut na shidnu storonu a inshi vgoru po zahidnij storoni Shodi i platformi roztashovani mvzh nizkih stin 1 05 m zavvishki Shkala observatoriyi zavdovzhki 31 9 m i skladena z 36 kam yanih blokiv Yiyi pivdennij kinec tyagnetsya do pazu na pivnichnij storoni platformi Dva paralelnih zholobi prohodyat po verhnij chastini shkali Voni poyednani na kincyah dlya trimannya vodi dlya utvorennya rivnoyi poverhni Po obidvi boki shkali na yiyi pivnichnomu kinci roztashovano 2 astronomichnih instrumenti yaki bulo rekonstrujovano Ci instrumenti buli vinajdeni Go Shouczinom Na shidnij storoni kvadratnij metr chzhenfan an na zahodi ce tip sonyachnogo godinnika z vikoristannyam sferichnoyi poverhni yan yi Na pivden vid observatoriyi znahoditsya astronomichnij gnomon chasiv dinastiyi Tan Ce kam yana sporuda z usichenoyu poverhneyu Visota stanovit 1 98 m skladayetsya zi stoyachoyu kamenyu zavvishki 1 64 m j verhnoyi chastinu v 34 sm U nizhnij chastini vin praktichno pryamokutnij u verhnij kvadratnij Takim chinom sonce opivdni v den litnogo soncestoyannya ne vidkidaye tin za mezhi zrizanoyi piramidalnoyi bazi Mizh gnomonom Tan i observatoriyeyu Yuan roztashovuyetsya hram Chzhou guna pershij vimiryav tin soncya zvedenij v chasi dinastiyi Min DzherelaTranscript of DengFeng Obervatory nedostupne posilannya z lipnya 2019 Observatory nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gaocheng nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dengfeng Observatory 登封观星台