Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Порт-Артура — найтриваліша битва Російсько-японської війни. Під час облоги Порт-Артура широко застосовувалися такі нові види зброї, як 11-дюймові (280-міліметрові) мортири, скорострільні гаубиці, кулемети Максима, загородження з колючого дроту, ручні гранати. За однією з версій, фортеця Порт-Артур стала місцем народження нової зброї — міномета.
| Облога Порт-Артура | |
 | |
| Місце розташування | Ляодунський півострів |
|---|---|
| Дата й час | 2 січня 1905 |
| Час/дата початку | 1 серпня 1904 |
| Час/дата закінчення | 2 січня 1905 |
| Учасник(и) | d |
 | |
 Облога Порт-Артура у Вікісховищі | |
Координати: 38°47′47″ пн. ш. 121°14′09″ сх. д. / 38.7963888900277780° пн. ш. 121.236111110027778182° сх. д.
Історія
Російська імперія, прагнувши утвердитися на Далекому Сході, 1898 року орендувала південну частину Ляодунського півострова з Порт-Артуром (Люйошунь) на 25 років, для базування основних військово-морських сил у Тихому океані.
До січня 1904 року з 552 гармат, призначених для укріплень, у готовності перебувало лише 116, а гарнізон фортеці складався з не повністю укомплектованих 4-ї та 7-ї Східно-Сибірських стрілецьких дивізій. На Порт-Артур базувалася та частина кораблів .
У ніч на 27 січня 1904 року почалася російсько-японська війна раптовим нападом 10 японських міноносців на російську ескадру в Порт-Артурі, що стояла зовнішньому рейді без охорони. Торпедами були пошкоджені кораблі. Вранці підійшли головні сили японського флоту під командуванням адмірала Тоґо Хейхатіро. Не досягнувши успіху в денному бою, японські кораблі блокували Порт-Артур, прагнучи не допустити виходу російської ескадри, яка б перешкодити перевезенню військ у Корею.
11 лютого 1904 року японці зробили невдалу спробу закрити вихід із порту, затопивши завантажені каменем кораблі.
24 лютого 1904 року в Порт-Артур прибув новий командувач 1-ї Тихоокеанської ескадри віцеадмірал З. О. Макарів, що вжив рішучих заходів щодо посилення оборони бази та підвищення бойової активності ескадри. Але його керівництво ескадрою виявилося недовгим.
31 березня 1904 при виході кораблів у море корабель «Петропавловськ» підірвався на мінах і затонув. Загинули. О. Макарів і більшість екіпажу корабля.
22 квітня 1904 року на північ від Порт-Артура японці почали висадку 2-ї армії (до 35 тис. чоловік, 216 гармат).
13 травня 1904 року японці перервали залізничне сполучення та телеграфний зв'язок порт-Артура з російською армією в Маньчжурії та атакували позиції, що прикривали далекі підступи до фортеці. Спроба російських військ (3,8 тис. чоловік, 65 гармат, 10 кулеметів) затримати супротивника не увінчалася успіхом. Командування направило на допомогу Порт-Артуру 1-й Сибірський армійський корпус (до 30 тис. чоловік).
У травні 1904 року для захоплення Порт-Артура японці приступили до здійснення висадки в Далекому (Даляні) 3-ї армії генерал-лейтенанта Ноґі Маресуке.
1—2 червня 1904 року 1-й Сибірський армійський корпус зазнав .
10 червня 1904 року у зв'язку з загрозою захоплення японцями кораблів, ескадра здійснила першу невдалу спробу прорватися до Владивостока.
17 червня 1904 року 3-я армія Ноґі Маресуке (48 тис. чоловік, близько 400 гармат, 72 кулемети) почала облогу фортеці. На той час оборонні споруди Порт-Артура були поліпшені, гарнізон посилено (41 тис. людей, 646 гармат, 62 кулемети).
28 липня 1904 року у зв'язку з загрозою захоплення японцями кораблів, ескадра вдруге спробувала прорватися до Владивостока, але після невдалої битви в Жовтому морі, велика частина ескадри повернулася в Порт-Артур, кілька кораблів прорвалися в іноземні порти, де були інтерновані.
З 29 липня 1904 кораблі російської ескадри були повністю залучені до оборони фортеці й підтримували війська вогнем. Значна частина особового складу ескадри билася на суші, 284 корабельні гармати передали для посилення оборони фортеці.
3 серпня 1904 року японське командування запропонувало здати фортецю, але пропозиція була відхилена.
6 серпня 1904 року 3-я японська армія зробила загальний штурм. В результаті запеклих боїв противнику ціною втрати до 20 тис. чоловік (росіяни втратили більше 6 тис. чоловік) вдалося лише в кількох місцях вклинитися в оборону фортеці. Японські війська змушені були перейти до тривалої облоги.
До 22 листопада 1904 року втративши до 8 тис. чоловік, японці зайняли гору Висока. Коригуючи з неї постріли важкої артилерії, вони один за одним потопили всі кораблі, що стояли на внутрішньому рейді.
2 грудня 1904 року загинули організатор та натхненник сухопутної оборони Порт-Артура генерал-лейтенант Р. І. Кондратенко та його найближчі помічники. Начальником сухопутної оборони був призначений генерал А. В. Фок.
20 грудня 1904 року всупереч думці військової ради та всупереч вимогам статуту, начальник Квантунського укріпленого району генерал-лейтенант А. А. М. Стессель підписав акт про капітуляцію гарнізону, ще здатного продовжувати боротьбу із противником. Напередодні капітуляції матроси, солдати та офіцери знищували вцілілі кораблі, непридатні знаряддя, спалювали склади. Корабель «Севастополь» затопили, шести міноносцям та кільком катерам вдалося прорватися до китайських портів. На міноносці «Статний» евакуйовано прапори та секретні документи.
Битва за Порт-Артур тривала 159 днів. Японці втратили вбитими та пораненими 112 тис. чоловік, 15 кораблів потоплено, 16 пошкоджено. Втрати російських військ становили 27 тис. чоловік.
Галерея
-
![image]()
Тіла вбитих японців перед російськими окопами після третього штурму -
![image]()
Обстріл російських військових кораблів у гавані Порт-Артура японською артилерією -
![image]()
Японці у Порт-Артурі. На передньому плані — броненосець, що затонув, «Полтава» -
![image]()
Фотографії затоплених російських кораблів в порту Артура гавані. На передньому плані «Полтава» та «Ретвізан», далі «Перемога» та «Паллада».
Примітки
- Аммон Г. А. Морские памятные даты. — Москва: Военное издательство, 1987. — С. 163—165
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Port Artura najtrivalisha bitva Rosijsko yaponskoyi vijni Pid chas oblogi Port Artura shiroko zastosovuvalisya taki novi vidi zbroyi yak 11 dyujmovi 280 milimetrovi mortiri skorostrilni gaubici kulemeti Maksima zagorodzhennya z kolyuchogo drotu ruchni granati Za odniyeyu z versij fortecya Port Artur stala miscem narodzhennya novoyi zbroyi minometa Obloga Port ArturaMisce roztashuvannyaLyaodunskij pivostrivData j chas2 sichnya 1905Chas data pochatku1 serpnya 1904Chas data zakinchennya2 sichnya 1905Uchasnik i d Obloga Port Artura u Vikishovishi Koordinati 38 47 47 pn sh 121 14 09 sh d 38 7963888900277780 pn sh 121 236111110027778182 sh d 38 7963888900277780 121 236111110027778182IstoriyaOblogova yaponska 11 mortira strilyaye po Port Arturu Rosijska imperiya pragnuvshi utverditisya na Dalekomu Shodi 1898 roku orenduvala pivdennu chastinu Lyaodunskogo pivostrova z Port Arturom Lyujoshun na 25 rokiv dlya bazuvannya osnovnih vijskovo morskih sil u Tihomu okeani Do sichnya 1904 roku z 552 garmat priznachenih dlya ukriplen u gotovnosti perebuvalo lishe 116 a garnizon forteci skladavsya z ne povnistyu ukomplektovanih 4 yi ta 7 yi Shidno Sibirskih strileckih divizij Na Port Artur bazuvalasya ta chastina korabliv U nich na 27 sichnya 1904 roku pochalasya rosijsko yaponska vijna raptovim napadom 10 yaponskih minonosciv na rosijsku eskadru v Port Arturi sho stoyala zovnishnomu rejdi bez ohoroni Torpedami buli poshkodzheni korabli Vranci pidijshli golovni sili yaponskogo flotu pid komanduvannyam admirala Togo Hejhatiro Ne dosyagnuvshi uspihu v dennomu boyu yaponski korabli blokuvali Port Artur pragnuchi ne dopustiti vihodu rosijskoyi eskadri yaka b pereshkoditi perevezennyu vijsk u Koreyu Spilne foto kerivnikiv oboh armij 11 lyutogo 1904 roku yaponci zrobili nevdalu sprobu zakriti vihid iz portu zatopivshi zavantazheni kamenem korabli 24 lyutogo 1904 roku v Port Artur pribuv novij komanduvach 1 yi Tihookeanskoyi eskadri viceadmiral Z O Makariv sho vzhiv rishuchih zahodiv shodo posilennya oboroni bazi ta pidvishennya bojovoyi aktivnosti eskadri Ale jogo kerivnictvo eskadroyu viyavilosya nedovgim 31 bereznya 1904 pri vihodi korabliv u more korabel Petropavlovsk pidirvavsya na minah i zatonuv Zaginuli O Makariv i bilshist ekipazhu korablya 22 kvitnya 1904 roku na pivnich vid Port Artura yaponci pochali visadku 2 yi armiyi do 35 tis cholovik 216 garmat 13 travnya 1904 roku yaponci perervali zaliznichne spoluchennya ta telegrafnij zv yazok port Artura z rosijskoyu armiyeyu v Manchzhuriyi ta atakuvali poziciyi sho prikrivali daleki pidstupi do forteci Sproba rosijskih vijsk 3 8 tis cholovik 65 garmat 10 kulemetiv zatrimati suprotivnika ne uvinchalasya uspihom Komanduvannya napravilo na dopomogu Port Arturu 1 j Sibirskij armijskij korpus do 30 tis cholovik U travni 1904 roku dlya zahoplennya Port Artura yaponci pristupili do zdijsnennya visadki v Dalekomu Dalyani 3 yi armiyi general lejtenanta Nogi Maresuke 1 2 chervnya 1904 roku 1 j Sibirskij armijskij korpus zaznav 10 chervnya 1904 roku u zv yazku z zagrozoyu zahoplennya yaponcyami korabliv eskadra zdijsnila pershu nevdalu sprobu prorvatisya do Vladivostoka 17 chervnya 1904 roku 3 ya armiya Nogi Maresuke 48 tis cholovik blizko 400 garmat 72 kulemeti pochala oblogu forteci Na toj chas oboronni sporudi Port Artura buli polipsheni garnizon posileno 41 tis lyudej 646 garmat 62 kulemeti 28 lipnya 1904 roku u zv yazku z zagrozoyu zahoplennya yaponcyami korabliv eskadra vdruge sprobuvala prorvatisya do Vladivostoka ale pislya nevdaloyi bitvi v Zhovtomu mori velika chastina eskadri povernulasya v Port Artur kilka korabliv prorvalisya v inozemni porti de buli internovani Z 29 lipnya 1904 korabli rosijskoyi eskadri buli povnistyu zalucheni do oboroni forteci j pidtrimuvali vijska vognem Znachna chastina osobovogo skladu eskadri bilasya na sushi 284 korabelni garmati peredali dlya posilennya oboroni forteci 3 serpnya 1904 roku yaponske komanduvannya zaproponuvalo zdati fortecyu ale propoziciya bula vidhilena 6 serpnya 1904 roku 3 ya yaponska armiya zrobila zagalnij shturm V rezultati zapeklih boyiv protivniku cinoyu vtrati do 20 tis cholovik rosiyani vtratili bilshe 6 tis cholovik vdalosya lishe v kilkoh miscyah vklinitisya v oboronu forteci Yaponski vijska zmusheni buli perejti do trivaloyi oblogi Do 22 listopada 1904 roku vtrativshi do 8 tis cholovik yaponci zajnyali goru Visoka Koriguyuchi z neyi postrili vazhkoyi artileriyi voni odin za odnim potopili vsi korabli sho stoyali na vnutrishnomu rejdi 2 grudnya 1904 roku zaginuli organizator ta nathnennik suhoputnoyi oboroni Port Artura general lejtenant R I Kondratenko ta jogo najblizhchi pomichniki Nachalnikom suhoputnoyi oboroni buv priznachenij general A V Fok 20 grudnya 1904 roku vsuperech dumci vijskovoyi radi ta vsuperech vimogam statutu nachalnik Kvantunskogo ukriplenogo rajonu general lejtenant A A M Stessel pidpisav akt pro kapitulyaciyu garnizonu she zdatnogo prodovzhuvati borotbu iz protivnikom Naperedodni kapitulyaciyi matrosi soldati ta oficeri znishuvali vcilili korabli nepridatni znaryaddya spalyuvali skladi Korabel Sevastopol zatopili shesti minonoscyam ta kilkom kateram vdalosya prorvatisya do kitajskih portiv Na minonosci Statnij evakujovano prapori ta sekretni dokumenti Bitva za Port Artur trivala 159 dniv Yaponci vtratili vbitimi ta poranenimi 112 tis cholovik 15 korabliv potopleno 16 poshkodzheno Vtrati rosijskih vijsk stanovili 27 tis cholovik GalereyaTila vbitih yaponciv pered rosijskimi okopami pislya tretogo shturmu Obstril rosijskih vijskovih korabliv u gavani Port Artura yaponskoyu artileriyeyu Yaponci u Port Arturi Na perednomu plani bronenosec sho zatonuv Poltava Fotografiyi zatoplenih rosijskih korabliv v portu Artura gavani Na perednomu plani Poltava ta Retvizan dali Peremoga ta Pallada PrimitkiAmmon G A Morskie pamyatnye daty Moskva Voennoe izdatelstvo 1987 S 163 165