Оболонка операційної системи — це програма, яка виступає посередником між користувачем (людиною або іншою програмою) та можливостями або механізмами операційної системи. Завдяки ній користувач може взаємодіяти з ОС, використовуючи різні інструменти та команди. Здебільшого, оболонки операційних систем надають інтерфейс командного рядка або графічний інтерфейс користувача, залежно від ролі комп'ютера та операційної системи. Слово «оболонка» підкреслює позицію цієї програми в зовнішньому шарі операційної системи.
Хоча більшість оболонок операційної системи не є прямими інтерфейсами до ядра, вони спілкуються з користувачем через підключені до комп’ютера периферійні пристрої. Слід зауважити, що ці оболонки, хоча і є спеціальними програмами, які використовують API ядра, роблять це так само, як і інші прикладні програми.
Окрім оболонок, що працюють на локальних системах, існують різні способи зробити віддалені системи доступними для локальних користувачів. Ці підходи зазвичай називають віддаленим доступом або віддаленим адмініструванням.
В 1970-80 роках на мейнфреймах могло працювати одночасно багато користувачів. Для роботи їм за допомогою текстового терміналу надавався текстовий інтерфейс користувача, який був підключений до мейнфрейму через послідовну лінію або модем.
Для віддаленого доступу в Unix-подібних системах використовувався протокол telnet, але з 2000-х років його витіснив SSH (англ. Secure Shell — безпечна оболонка)
Концепція віддаленого доступу поширилася з Unix-подібних системи на Microsoft Windows. У Microsoft Windows існує Remote Desktop Protocol (RDP), який можна використовувати для надання віддаленого доступу з графічним інтерфейсом користувача.
В Unix-подібних системах віддалений графічний інтерфейс також використовувався, навіть раніше, завдяки тому що X Window був спроектований як протокол в якому зображення та виконання програм може відбуватись на різних комп'ютераx.
Більшість оболонок операційної системи належать до однієї з двох категорій:
Інші варіанти не такі поширені, такі як Голосовий інтерфейс користувача, що дозволяє користувачам взаємодіяти з системою за допомогою голосових команд, та різні реалізації текстового інтерфейсу користувача, які не є інтерфейсом командного рядка: наприклад, системи текстового меню.
Інтерфейс командного рядка
Інтерфейс командного рядка (CLI) – це спеціальна оболонка операційної системи, яка дає змогу користувачеві взаємодіяти з комп’ютером за допомогою текстових команд. Введені з клавіатури символьні команди використовуються для надання інструкцій операційній системі. Наприклад, за допомогою CLI користувач може запускати програми, виконувати операції з файлами та отримувати інформацію про стан системи.
CLI широко використовується в різних операційних системах, таких як UNIX, MS-DOS та інші. Кожна операційна система має свій набір команд і синтаксис для їх використання. Наприклад, в UNIX-подібних системах існують як різноманітні оболонки зі своїми власними можливостями та функціями, так і спеціалізовані.
Окрім взаємодії з операційною системою, CLI дозволяє зберігати та виконувати послідовності команд для автоматизації рутинних операцій - сценарії, скрипти, пакетні файли, в тому числі оболонка надає додаткові можливості такі як цикли та умовні операції. Це дає змогу користувачам автоматизовувати повторювані завдання без необхідності введення команд вручну кожного разу.
Графічний інтерфейс користувача
Графічний інтерфейс користувача забезпечує зручне керування програмами за допомогою графічних елементів, таких як вікна, меню та кнопки. Він дозволяє виконувати різні операції, такі як відкриття та закриття вікон, переміщення їх по екрану, зміну розміру і перехід між ними
GUI може бути невід'ємним компонентом операційної системи, або функціонувати як окремий компонент.
Багато GUI використовують концепцію "робочого столу", де файли та програми представлені у вигляді віртуальних об'єктів на екрані, що нагадує робочий стіл з паперовими документами. Це дозволяє користувачам зручно взаємодіяти з комп'ютером, користуючись звичайними метафорами.
У Unix-подібних системах інтерфейс часто базується на віконної системи, такі як X Window System або Wayland, що забезпечує керування вікнами, віртуальними робочими столами та іншими функціями. Наприклад, в операційній системі macOS оболонка Quartz Compositor є ключовим компонентом графічного інтерфейсу користувача. Вона відповідає за візуальне представлення вікон, меню, панелей та інших елементів інтерфейсу.
В операційній системі Microsoft Windows графічний інтерфейс користувача представлений оболонкою Windows, яка забезпечує доступ до функцій операційної системи через графічний інтерфейс.
Графічні програми сторонніх виробників які змінюють інтерфейс, а також досвід користування також вважаються оболонками. Подібним чином багато осіб і розробників, незадоволених інтерфейсом Windows Explorer, розробили програмне забезпечення, яке або змінює функціонування та зовнішній вигляд оболонки, або повністю замінює її. WindowBlinds від StarDock є прикладом програми змінює зовнішній вигляд, а LiteStep і Emerge Desktop - що повністю замінює її.
Відносні переваги оболонок на основі CLI та GUI часто обговорюються. Багато користувачів комп’ютерів використовують обидва типи оболонок залежності від задачі, яку потрібно виконати. Оболонки з інтерфейсом командного рядка вимагають від користувача досвіду та обізнаності з командами, та синтаксисом їх викликання, а також розуміння концепцій специфічної скриптової мови (наприклад bash, powershell).
Графічні оболонки розробляються інтуїтивними та легкими в користуванні, і не вимагають таких знань від користувачів-початківців.
Оскільки в операційних системах з графічним інтерфейсом також наявні програми, які працюють в інтерфейсі командного рядка, більшість операційних системи містять також стандартні для такої операційної системи командні оболонки cmd, powershell, bash.
Див. також
- Командна оболонка Unix
- Людино-машинна взаємодія
- Менеджер вікон
- [en]
- [en]
- [en]
- bash
Примітки
- . The Economist. 28 листопада 2013. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 22 травня 2021.
- . www.catb.org. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obolonka operacijnoyi sistemi ce programa yaka vistupaye poserednikom mizh koristuvachem lyudinoyu abo inshoyu programoyu ta mozhlivostyami abo mehanizmami operacijnoyi sistemi Zavdyaki nij koristuvach mozhe vzayemodiyati z OS vikoristovuyuchi rizni instrumenti ta komandi Zdebilshogo obolonki operacijnih sistem nadayut interfejs komandnogo ryadka abo grafichnij interfejs koristuvacha zalezhno vid roli komp yutera ta operacijnoyi sistemi Slovo obolonka pidkreslyuye poziciyu ciyeyi programi v zovnishnomu shari operacijnoyi sistemi Grafichnij interefejs iz kincya 1980 h sho mistit TIK vikno dovidkovoyi storinki krugle vikno godinnik a takozh dekilka ikonifikovanih vikon V nizhnomu pravomu kuti sposterigayetsya emulyator terminala sho vikonuye obolonku Unix u v yakomu koristuvach nabiraye komandi tak nibi sidit za terminalom Hocha bilshist obolonok operacijnoyi sistemi ne ye pryamimi interfejsami do yadra voni spilkuyutsya z koristuvachem cherez pidklyucheni do komp yutera periferijni pristroyi Slid zauvazhiti sho ci obolonki hocha i ye specialnimi programami yaki vikoristovuyut API yadra roblyat ce tak samo yak i inshi prikladni programi Okrim obolonok sho pracyuyut na lokalnih sistemah isnuyut rizni sposobi zrobiti viddaleni sistemi dostupnimi dlya lokalnih koristuvachiv Ci pidhodi zazvichaj nazivayut viddalenim dostupom abo viddalenim administruvannyam V 1970 80 rokah na mejnfrejmah moglo pracyuvati odnochasno bagato koristuvachiv Dlya roboti yim za dopomogoyu tekstovogo terminalu nadavavsya tekstovij interfejs koristuvacha yakij buv pidklyuchenij do mejnfrejmu cherez poslidovnu liniyu abo modem Dlya viddalenogo dostupu v Unix podibnih sistemah vikoristovuvavsya protokol telnet ale z 2000 h rokiv jogo vitisniv SSH angl Secure Shell bezpechna obolonka Koncepciya viddalenogo dostupu poshirilasya z Unix podibnih sistemi na Microsoft Windows U Microsoft Windows isnuye Remote Desktop Protocol RDP yakij mozhna vikoristovuvati dlya nadannya viddalenogo dostupu z grafichnim interfejsom koristuvacha V Unix podibnih sistemah viddalenij grafichnij interfejs takozh vikoristovuvavsya navit ranishe zavdyaki tomu sho X Window buv sproektovanij yak protokol v yakomu zobrazhennya ta vikonannya program mozhe vidbuvatis na riznih komp yuterax Bilshist obolonok operacijnoyi sistemi nalezhat do odniyeyi z dvoh kategorij Interfejs komandnogo ryadka CLI Grafichnij interfejs koristuvacha GUI Inshi varianti ne taki poshireni taki yak Golosovij interfejs koristuvacha sho dozvolyaye koristuvacham vzayemodiyati z sistemoyu za dopomogoyu golosovih komand ta rizni realizaciyi tekstovogo interfejsu koristuvacha yaki ne ye interfejsom komandnogo ryadka napriklad sistemi tekstovogo menyu Interfejs komandnogo ryadkaDokladnishe Interfejs komandnogo ryadka Interfejs komandnogo ryadka CLI ce specialna obolonka operacijnoyi sistemi yaka daye zmogu koristuvachevi vzayemodiyati z komp yuterom za dopomogoyu tekstovih komand Vvedeni z klaviaturi simvolni komandi vikoristovuyutsya dlya nadannya instrukcij operacijnij sistemi Napriklad za dopomogoyu CLI koristuvach mozhe zapuskati programi vikonuvati operaciyi z fajlami ta otrimuvati informaciyu pro stan sistemi CLI shiroko vikoristovuyetsya v riznih operacijnih sistemah takih yak UNIX MS DOS ta inshi Kozhna operacijna sistema maye svij nabir komand i sintaksis dlya yih vikoristannya Napriklad v UNIX podibnih sistemah isnuyut yak riznomanitni obolonki zi svoyimi vlasnimi mozhlivostyami ta funkciyami tak i specializovani Okrim vzayemodiyi z operacijnoyu sistemoyu CLI dozvolyaye zberigati ta vikonuvati poslidovnosti komand dlya avtomatizaciyi rutinnih operacij scenariyi skripti paketni fajli v tomu chisli obolonka nadaye dodatkovi mozhlivosti taki yak cikli ta umovni operaciyi Ce daye zmogu koristuvacham avtomatizovuvati povtoryuvani zavdannya bez neobhidnosti vvedennya komand vruchnu kozhnogo razu Grafichnij interfejs koristuvachaDokladnishe Grafichnij interfejs koristuvacha Grafichnij interfejs koristuvacha zabezpechuye zruchne keruvannya programami za dopomogoyu grafichnih elementiv takih yak vikna menyu ta knopki Vin dozvolyaye vikonuvati rizni operaciyi taki yak vidkrittya ta zakrittya vikon peremishennya yih po ekranu zminu rozmiru i perehid mizh nimi GUI mozhe buti nevid yemnim komponentom operacijnoyi sistemi abo funkcionuvati yak okremij komponent Bagato GUI vikoristovuyut koncepciyu robochogo stolu de fajli ta programi predstavleni u viglyadi virtualnih ob yektiv na ekrani sho nagaduye robochij stil z paperovimi dokumentami Ce dozvolyaye koristuvacham zruchno vzayemodiyati z komp yuterom koristuyuchis zvichajnimi metaforami U Unix podibnih sistemah interfejs chasto bazuyetsya na vikonnoyi sistemi taki yak X Window System abo Wayland sho zabezpechuye keruvannya viknami virtualnimi robochimi stolami ta inshimi funkciyami Napriklad v operacijnij sistemi macOS obolonka Quartz Compositor ye klyuchovim komponentom grafichnogo interfejsu koristuvacha Vona vidpovidaye za vizualne predstavlennya vikon menyu panelej ta inshih elementiv interfejsu V operacijnij sistemi Microsoft Windows grafichnij interfejs koristuvacha predstavlenij obolonkoyu Windows yaka zabezpechuye dostup do funkcij operacijnoyi sistemi cherez grafichnij interfejs Obolonka LiteStep Grafichni programi storonnih virobnikiv yaki zminyuyut interfejs a takozh dosvid koristuvannya takozh vvazhayutsya obolonkami Podibnim chinom bagato osib i rozrobnikiv nezadovolenih interfejsom Windows Explorer rozrobili programne zabezpechennya yake abo zminyuye funkcionuvannya ta zovnishnij viglyad obolonki abo povnistyu zaminyuye yiyi WindowBlinds vid StarDock ye prikladom programi zminyuye zovnishnij viglyad a LiteStep i Emerge Desktop sho povnistyu zaminyuye yiyi Vidnosni perevagi obolonok na osnovi CLI ta GUI chasto obgovoryuyutsya Bagato koristuvachiv komp yuteriv vikoristovuyut obidva tipi obolonok zalezhnosti vid zadachi yaku potribno vikonati Obolonki z interfejsom komandnogo ryadka vimagayut vid koristuvacha dosvidu ta obiznanosti z komandami ta sintaksisom yih viklikannya a takozh rozuminnya koncepcij specifichnoyi skriptovoyi movi napriklad bash powershell Grafichni obolonki rozroblyayutsya intuyitivnimi ta legkimi v koristuvanni i ne vimagayut takih znan vid koristuvachiv pochatkivciv Oskilki v operacijnih sistemah z grafichnim interfejsom takozh nayavni programi yaki pracyuyut v interfejsi komandnogo ryadka bilshist operacijnih sistemi mistyat takozh standartni dlya takoyi operacijnoyi sistemi komandni obolonki cmd powershell bash Div takozhKomandna obolonka Unix Lyudino mashinna vzayemodiya Menedzher vikon en en en bashPrimitki The Economist 28 listopada 2013 ISSN 0013 0613 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 22 travnya 2021 www catb org Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 22 travnya 2021