Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Нового Карфагена (209 р. до н. е.) — ключовий епізод бойових дій римлян проти карфагенян в Іспанії під час Другої Пунічної війни. Успішне взяття Нового Карфагена дозволило Римській республіці перехопити ініціативу і перемогти у Другій Пунічній війні.
| Облога Нового Карфагена | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга Пунічна війна | |||||||||
 Взяття Нового Карфагена | |||||||||
| Координати: 37°36′00″ пн. ш. 0°58′57″ зх. д. / 37.600000000027776536626334° пн. ш. 0.982500000028° зх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Римська республіка |  Карфаген | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Публій Корнелій Сципіон Африканський Гай Лелій | Магон Барка | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 25 тисяч піхоти, 2500 кінноти, 35 кораблів | 1 тисяча піхоти, 2 тисячі озброєних жителів міста, 8 кораблів | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| невідомо | близько 2 тисяч полонених | ||||||||
Передумови
Після невдалих дій Публія та Гнея Корнеліїв Сципіонів в кампанії 211 до н.е. римська армія в Іспанії була вимушена відійти назад до річки Ебро. Загалом римляни та карфагеняни вели активні бойові дії в яких перемогу здобували то одні, то інші. Майже одразу римляни змогли оточити і майже знищити війська карфагенян і роздобути цінні трофеї. Після цього активні бойові дії в Іспанії призупинилися. Сенат постановив призначити командувача військами в Іспанії у ранзі проконсула. На загальних зборах було обрано кандидатуру Публія Корнелія Сципіона Молодшого, при чому одноголосно. Наприкінці 210 до н.е. Сципіон відправився до Іспанії, взявши з собою 10 000 легіонерів та 1000 кінноти підкріплення. Підбадьоривши своїх бійців полум'яними промовами, він почав розробляти план дій. Дізнавшись про те, що три армії карфагенян відійшли досить далеко від Нового Карфагену, Сципіон вирішив йти прямо на нього з 25 000 піхоти, 2500 кінноти. Також з моря його підтримував Гай Лелій з флотом у 35 кораблів.
Розташування
Опис міста дав у своїй праці Полібій:
«Карфаген знаходиться посередині морського берега Іберії в затоці, зверненому на північний захід, що має в глибину стадій двадцять, а в ширину входу близько десяти стадій. Вся затока має значення гавані, і ось з якої причини: біля входу до неї лежить острів, по обидва боки якого залишаються лише вузькі проходи всередину затоки. Так як морська хвиля затримується біля острова, то всередині затоки панує затишшя, якщо тільки не виробляють хвилювання південно-західні вітри, які вриваються обома проходами всередину затоки; інші вітри не мають сюди доступу завдяки материку, що замикає . У глибині затоки видається у вигляді півострова височина, на якій і розташоване місто. Зі сходу і півдня він омивається морем, із заходу і півночі до нього прилягає лагуна, так що вільна смуга землі від озера до моря, що з'єднує місто з материком, має не більше двох стадій в ширину. Що стосується самого міста, то внутрішня частина його представляє западину; з південного боку від моря до міста веде рівна місцевість; з інших боків місто оточують пагорби, з яких два мають вигляд крутих пагорбів, інші три набагато нижче, але скелясті і недоступні. Найзначніша височина панує над містом зі сходу і тягнеться до моря; на ній знаходиться святилище Асклепія. Протилежні цьому пагорб на західній стороні схожий на нього за видом; тут знаходиться чудовий царський палац, споруджений, як кажуть, Гасдрубалом в той час, коли він домагався царської влади. Три інші менші височини замикають місто з півночі. Одна з них звернена на схід і називається пагорбом Гефеста; наступна за нею носить ім'я Алет; кажуть, що ця людина відкрила срібну руду і за те був удостоєний божих почестей. Третій пагорб називається пагорбом Крона. Заради рибалок лагуна з'єднана штучно з морем, а для доставлення в місто припасів з околиць в'ючними тваринами або на візках жителі перекинули міст в тому місці, де вододіл перетинається».— Полібій
Початок облоги
Побудувавши потрібні для утримування міста в облозі укріплення, Сципіон розпочав повноцінну блокаду міста і з суші, і з моря. Магон, керівник гарнізону Нового Карфагену, видав зброю громадянам і розподілив бійців по периметру стін. Всього у місті знаходилося 1000 карфагенських вояків і 2000 озброєних жителів. Магон вирішив одразу ж атакувати римське військо, але на жаль для нього, ця спроба не була успішною. Римляни спробували перейти у контрнаступ, але драбини римських легіонерів не були розраховані на такі високі мури, і карфагенські бійці, озброєні метальною зброєю змогли відбити наступ римлян, не дивлячись навіть на хоробрість Публія Сципіона, який з'являвся у найгарячіших точках бою і підбадьорював своїх бійців.. Після цього приступу бойовий дух карфагенянян піднявся, і вони навіть почали сподіватися на те, що карфагенські армії поза містом зможуть прийти їм на допомогу.
Взяття міста
Після невеликої перерви Сципіон вирішив піти на новий приступ міста. Дізнавшись від місцевих рибалок про те, що під час відпливу можливо підійти до міста зі сторони моря, вирішив скористатися цим, і, дочекавшись відпливу, з загоном, який складався з 500 бійців, пішов на приступ з незахищеної сторони. Карфагеняни вважали, що ця сторона міста була неприступна і не виставили там жодного караулу. Тим часом римляни йшли на приступ з суші й несли великі втрати від дротиків, які карфагеняни кидали в них з стін. Лише коли загін Сципіона почав атакувати захисників стін з тилу, вони зрозуміли що їх було обійдено. Захисники були спантеличені і припинили опір. Магон, бачачи, як його війська розбігаються у різні боки, вирішив здатися. Стіни були взяті, і в місті розпочалася різанина. Новий Карфаген було захоплено.
Наслідки
Римляни захопили велику кількість військового спорядження, яке підрахував квестор Гай Фламіній. Було взято близько 10000 полонених, з яких всі ремісники (близько 2000) стали рабами римського народу. Усім громадянам Нового Карфагену було дозволено повернутися до спокійного життя в місті, а негромадяни були відправлені на кораблі як веслувальники. Було захоплено 120 дуже великих катапульт, та 281 менших, 23 великих балісти і 51 менша, велика кількість великих і малих скорпіонів, мечі та метальна зброя, 74 знамені та 63 кораблі, на яких знаходилося військове спорядження та будматеріали. Захоплено також було величезну кількість золотих та срібних виробів, 400 000 модіїв пшениці та 270 000 модіїв ячменю.Найзнатніші бранці були відправлені Публієм у Рим з Гаєм Лелієм. Карфагенські політики намагалися применшити роль цієї поразки, виступаючи на засіданнях в Карфагені, але шкода, завдана карфагенській державі цією утратою, була очевидна — Рим отримав доступ до однієї з найбільших баз карфагенян, до того ж взяття Нового Карфагена дозволило римлянам швидко очистити Іспанію від карфагенян та заволодіти цінними ресурсами цієї території, такими як срібло, що мало вирішальну роль у перемозі над Карфагеном у Другій Пунічній війні.
Примітки
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 26, 42
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 26, 47
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 25, 37
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 25, 39
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 26, 18
- Полібій. Загальна Історія, 10, 10
- Полібій. Загальна Історія, 10, 11
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 26, 44
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 26, 45
- Тит Лівій. Історія від заснування міста. 26, 46
- Полібій. Загальна Історія, 10, 17
- Полібій. Загальна Історія, 10, 19
- .
Література
Джерела
- Тит Лівій, Історія від заснування міста, Книга 25, розділи 36-38
- Тит Лівій, Історія від заснування міста, Книга 26, розділи 41-51
- Полібій, Загальна Історія, Книга 10, розділи 9-20
Історіографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Novogo Karfagena 209 r do n e klyuchovij epizod bojovih dij rimlyan proti karfagenyan v Ispaniyi pid chas Drugoyi Punichnoyi vijni Uspishne vzyattya Novogo Karfagena dozvolilo Rimskij respublici perehopiti iniciativu i peremogti u Drugij Punichnij vijni Obloga Novogo KarfagenaDruga Punichna vijnaVzyattya Novogo Karfagena Vzyattya Novogo KarfagenaKoordinati 37 36 00 pn sh 0 58 57 zh d 37 600000000027776536626334 pn sh 0 982500000028 zh d 37 600000000027776536626334 0 982500000028Data 209 r do n e Misce Shidna IspaniyaRezultat Peremoga RimuTeritorialni zmini Zavoyuvannya rimskimi vijskami Novogo KarfagenuStoroniRimska respublika KarfagenKomanduvachiPublij Kornelij Scipion Afrikanskij Gaj Lelij Magon BarkaVijskovi sili25 tisyach pihoti 2500 kinnoti 35 korabliv 1 tisyacha pihoti 2 tisyachi ozbroyenih zhiteliv mista 8 korablivVtratinevidomo blizko 2 tisyach polonenihPeredumoviPislya nevdalih dij Publiya ta Gneya Korneliyiv Scipioniv v kampaniyi 211 do n e rimska armiya v Ispaniyi bula vimushena vidijti nazad do richki Ebro Zagalom rimlyani ta karfagenyani veli aktivni bojovi diyi v yakih peremogu zdobuvali to odni to inshi Majzhe odrazu rimlyani zmogli otochiti i majzhe znishiti vijska karfagenyan i rozdobuti cinni trofeyi Pislya cogo aktivni bojovi diyi v Ispaniyi prizupinilisya Senat postanoviv priznachiti komanduvacha vijskami v Ispaniyi u ranzi prokonsula Na zagalnih zborah bulo obrano kandidaturu Publiya Korneliya Scipiona Molodshogo pri chomu odnogolosno Naprikinci 210 do n e Scipion vidpravivsya do Ispaniyi vzyavshi z soboyu 10 000 legioneriv ta 1000 kinnoti pidkriplennya Pidbadorivshi svoyih bijciv polum yanimi promovami vin pochav rozroblyati plan dij Diznavshis pro te sho tri armiyi karfagenyan vidijshli dosit daleko vid Novogo Karfagenu Scipion virishiv jti pryamo na nogo z 25 000 pihoti 2500 kinnoti Takozh z morya jogo pidtrimuvav Gaj Lelij z flotom u 35 korabliv RoztashuvannyaOpis mista dav u svoyij praci Polibij Karfagen znahoditsya poseredini morskogo berega Iberiyi v zatoci zvernenomu na pivnichnij zahid sho maye v glibinu stadij dvadcyat a v shirinu vhodu blizko desyati stadij Vsya zatoka maye znachennya gavani i os z yakoyi prichini bilya vhodu do neyi lezhit ostriv po obidva boki yakogo zalishayutsya lishe vuzki prohodi vseredinu zatoki Tak yak morska hvilya zatrimuyetsya bilya ostrova to vseredini zatoki panuye zatishshya yaksho tilki ne viroblyayut hvilyuvannya pivdenno zahidni vitri yaki vrivayutsya oboma prohodami vseredinu zatoki inshi vitri ne mayut syudi dostupu zavdyaki materiku sho zamikaye U glibini zatoki vidayetsya u viglyadi pivostrova visochina na yakij i roztashovane misto Zi shodu i pivdnya vin omivayetsya morem iz zahodu i pivnochi do nogo prilyagaye laguna tak sho vilna smuga zemli vid ozera do morya sho z yednuye misto z materikom maye ne bilshe dvoh stadij v shirinu Sho stosuyetsya samogo mista to vnutrishnya chastina jogo predstavlyaye zapadinu z pivdennogo boku vid morya do mista vede rivna miscevist z inshih bokiv misto otochuyut pagorbi z yakih dva mayut viglyad krutih pagorbiv inshi tri nabagato nizhche ale skelyasti i nedostupni Najznachnisha visochina panuye nad mistom zi shodu i tyagnetsya do morya na nij znahoditsya svyatilishe Asklepiya Protilezhni comu pagorb na zahidnij storoni shozhij na nogo za vidom tut znahoditsya chudovij carskij palac sporudzhenij yak kazhut Gasdrubalom v toj chas koli vin domagavsya carskoyi vladi Tri inshi menshi visochini zamikayut misto z pivnochi Odna z nih zvernena na shid i nazivayetsya pagorbom Gefesta nastupna za neyu nosit im ya Alet kazhut sho cya lyudina vidkrila sribnu rudu i za te buv udostoyenij bozhih pochestej Tretij pagorb nazivayetsya pagorbom Krona Zaradi ribalok laguna z yednana shtuchno z morem a dlya dostavlennya v misto pripasiv z okolic v yuchnimi tvarinami abo na vizkah zhiteli perekinuli mist v tomu misci de vododil peretinayetsya PolibijPochatok oblogiPobuduvavshi potribni dlya utrimuvannya mista v oblozi ukriplennya Scipion rozpochav povnocinnu blokadu mista i z sushi i z morya Magon kerivnik garnizonu Novogo Karfagenu vidav zbroyu gromadyanam i rozpodiliv bijciv po perimetru stin Vsogo u misti znahodilosya 1000 karfagenskih voyakiv i 2000 ozbroyenih zhiteliv Magon virishiv odrazu zh atakuvati rimske vijsko ale na zhal dlya nogo cya sproba ne bula uspishnoyu Rimlyani sprobuvali perejti u kontrnastup ale drabini rimskih legioneriv ne buli rozrahovani na taki visoki muri i karfagenski bijci ozbroyeni metalnoyu zbroyeyu zmogli vidbiti nastup rimlyan ne divlyachis navit na horobrist Publiya Scipiona yakij z yavlyavsya u najgaryachishih tochkah boyu i pidbadoryuvav svoyih bijciv Pislya cogo pristupu bojovij duh karfagenyanyan pidnyavsya i voni navit pochali spodivatisya na te sho karfagenski armiyi poza mistom zmozhut prijti yim na dopomogu Vzyattya mistaPislya nevelikoyi perervi Scipion virishiv piti na novij pristup mista Diznavshis vid miscevih ribalok pro te sho pid chas vidplivu mozhlivo pidijti do mista zi storoni morya virishiv skoristatisya cim i dochekavshis vidplivu z zagonom yakij skladavsya z 500 bijciv pishov na pristup z nezahishenoyi storoni Karfagenyani vvazhali sho cya storona mista bula nepristupna i ne vistavili tam zhodnogo karaulu Tim chasom rimlyani jshli na pristup z sushi j nesli veliki vtrati vid drotikiv yaki karfagenyani kidali v nih z stin Lishe koli zagin Scipiona pochav atakuvati zahisnikiv stin z tilu voni zrozumili sho yih bulo obijdeno Zahisniki buli spantelicheni i pripinili opir Magon bachachi yak jogo vijska rozbigayutsya u rizni boki virishiv zdatisya Stini buli vzyati i v misti rozpochalasya rizanina Novij Karfagen bulo zahopleno NaslidkiRimlyani zahopili veliku kilkist vijskovogo sporyadzhennya yake pidrahuvav kvestor Gaj Flaminij Bulo vzyato blizko 10000 polonenih z yakih vsi remisniki blizko 2000 stali rabami rimskogo narodu Usim gromadyanam Novogo Karfagenu bulo dozvoleno povernutisya do spokijnogo zhittya v misti a negromadyani buli vidpravleni na korabli yak vesluvalniki Bulo zahopleno 120 duzhe velikih katapult ta 281 menshih 23 velikih balisti i 51 mensha velika kilkist velikih i malih skorpioniv mechi ta metalna zbroya 74 znameni ta 63 korabli na yakih znahodilosya vijskove sporyadzhennya ta budmateriali Zahopleno takozh bulo velicheznu kilkist zolotih ta sribnih virobiv 400 000 modiyiv pshenici ta 270 000 modiyiv yachmenyu Najznatnishi branci buli vidpravleni Publiyem u Rim z Gayem Leliyem Karfagenski politiki namagalisya primenshiti rol ciyeyi porazki vistupayuchi na zasidannyah v Karfageni ale shkoda zavdana karfagenskij derzhavi ciyeyu utratoyu bula ochevidna Rim otrimav dostup do odniyeyi z najbilshih baz karfagenyan do togo zh vzyattya Novogo Karfagena dozvolilo rimlyanam shvidko ochistiti Ispaniyu vid karfagenyan ta zavoloditi cinnimi resursami ciyeyi teritoriyi takimi yak sriblo sho malo virishalnu rol u peremozi nad Karfagenom u Drugij Punichnij vijni PrimitkiTit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 26 42 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 26 47 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 25 37 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 25 39 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 26 18 Polibij Zagalna Istoriya 10 10 Polibij Zagalna Istoriya 10 11 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 26 44 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 26 45 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 26 46 Polibij Zagalna Istoriya 10 17 Polibij Zagalna Istoriya 10 19 LiteraturaDzherela Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga 25 rozdili 36 38 Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Kniga 26 rozdili 41 51 Polibij Zagalna Istoriya Kniga 10 rozdili 9 20Istoriografiya ISBN 0 09 174527 6 ISBN 0 415 30504 7 Lansel S Gannibal Molodaya gvardiya 2002