Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Нічна кав'ярня» — картина нідерландського художника Вінсента ван Гога, написана у 1888 році під час перебування в Арлі.
| Le Café de nuit | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Вінсент ван Гог |
| Час створення: | 1888 |
| Розміри: | 70×89 см |
| Висота: | 72,4 см |
| Ширина: | 92,1 см |
| Матеріал: | олія, полотно |
| Жанр: | побутовий жанр[1] |
| Зберігається: | США |
| Музей: | Художня галерея Єльського університету |
 «Нічна кав'ярня» у Вікісховищі | |
Обставини створення
На картині зображена привокзальна кав'ярня міста Арля, добре знайома художнику. Господарі кав'ярні Жозеф-Мішель та його дружина Марі Жіно часто позували Ван Гогу. Так, мадам Жіно зображена і на іншій картині художника — (Назву картини можна перекласти, як , тобто жителька Арля).
Ван Гог добре знав «нічне життя» та подібні заклади. У своєму листі до брата Тео він писав про ідею цієї картини: «У „Нічній кав'ярні“ я спробував зобразити місце, де людина губить самого себе, божеволіє або стає злочинцем. Я хотів виразити згубну пристрасть, що рухає людьми, за допомогою червоного і зеленого кольору».
У вересня 1888 року Ван Гог три ночі поспіль працював над картиною. Спав при цьому художник вдень. Пізніше він повторив роботу в акварелі, робота в даний час знаходиться в приватній колекції.
Власники картини
Навесні 1908 року на виставці «Салон Золотого руна» картину за три тисячі рублів (сім тисяч франків) купив колекціонер Іван Морозов. У 1918 році картина була націоналізована радянською владою. В 1928-33 роках полотно виставлялося в Москві, а потім було продано колекціонерові Стефану Кларку.
Після його смерті, згідно із заповітом, права на картину перейшли Єльському університету. У 2014 році правнук Івана Морозова П'єр Коновалофф програв в американському суді права на картину.
Художні особливості
Картина була названа одним із шедеврів Ван Гога і отримала високу оцінку критиків. На відміну від імпресіонізму, в цій картині митець не захоплюється красою природи чи стану, Ван Гог передає свої емоції і почуття, в тому числі і за допомогою колірного рішення. Картина пройнята теплими кольорами з переважанням жовтого, який передає задушливу і прокурену атмосферу закладу. Зелений колір стелі і більярдного стола швидше передає хворобливе відчуття, доповнює картину велика кількість червоного — кольори тривоги і пристрасті. Стиль, в якому виконана ця робота Ван Гога, пізніше буде названий експресіонізмом.
Примітки
- https://rkd.nl/explore/images/194266
Література
- Н. Ю. Семенова. «Московские коллекционеры» :: Основные даты жизни и деятельности московских коллекционеров :: Иван Абрамович Морозов
- Dorn, Roland: Décoration: Vincent Van Gogh's Werkreihe für das Gelbe Haus in Arles, Georg Olms Verlag, Hildesheim, Zürich & New York 1990, pp. 370–375 / ISSN 0175-9558
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nichna kav yarnya kartina niderlandskogo hudozhnika Vinsenta van Goga napisana u 1888 roci pid chas perebuvannya v Arli Nichna kav yarnya Le Cafe de nuitTvorec Vinsent van GogChas stvorennya 1888Rozmiri 70 89 smVisota 72 4 smShirina 92 1 smMaterial oliya polotnoZhanr pobutovij zhanr 1 Zberigayetsya SShAMuzej Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Nichna kav yarnya u VikishovishiObstavini stvorennyaL Arlesienne Nichna kav yarnya akvarel polotno Polya Gogena Na kartini zobrazhena privokzalna kav yarnya mista Arlya dobre znajoma hudozhniku Gospodari kav yarni Zhozef Mishel ta jogo druzhina Mari Zhino chasto pozuvali Van Gogu Tak madam Zhino zobrazhena i na inshij kartini hudozhnika Nazvu kartini mozhna pereklasti yak tobto zhitelka Arlya Van Gog dobre znav nichne zhittya ta podibni zakladi U svoyemu listi do brata Teo vin pisav pro ideyu ciyeyi kartini U Nichnij kav yarni ya sprobuvav zobraziti misce de lyudina gubit samogo sebe bozhevoliye abo staye zlochincem Ya hotiv viraziti zgubnu pristrast sho ruhaye lyudmi za dopomogoyu chervonogo i zelenogo koloru U veresnya 1888 roku Van Gog tri nochi pospil pracyuvav nad kartinoyu Spav pri comu hudozhnik vden Piznishe vin povtoriv robotu v akvareli robota v danij chas znahoditsya v privatnij kolekciyi Vlasniki kartiniNavesni 1908 roku na vistavci Salon Zolotogo runa kartinu za tri tisyachi rubliv sim tisyach frankiv kupiv kolekcioner Ivan Morozov U 1918 roci kartina bula nacionalizovana radyanskoyu vladoyu V 1928 33 rokah polotno vistavlyalosya v Moskvi a potim bulo prodano kolekcionerovi Stefanu Klarku Pislya jogo smerti zgidno iz zapovitom prava na kartinu perejshli Yelskomu universitetu U 2014 roci pravnuk Ivana Morozova P yer Konovaloff prograv v amerikanskomu sudi prava na kartinu Hudozhni osoblivostiKartina bula nazvana odnim iz shedevriv Van Goga i otrimala visoku ocinku kritikiv Na vidminu vid impresionizmu v cij kartini mitec ne zahoplyuyetsya krasoyu prirodi chi stanu Van Gog peredaye svoyi emociyi i pochuttya v tomu chisli i za dopomogoyu kolirnogo rishennya Kartina projnyata teplimi kolorami z perevazhannyam zhovtogo yakij peredaye zadushlivu i prokurenu atmosferu zakladu Zelenij kolir steli i bilyardnogo stola shvidshe peredaye hvoroblive vidchuttya dopovnyuye kartinu velika kilkist chervonogo kolori trivogi i pristrasti Stil v yakomu vikonana cya robota Van Goga piznishe bude nazvanij ekspresionizmom Primitkihttps rkd nl explore images 194266LiteraturaN Yu Semenova Moskovskie kollekcionery Osnovnye daty zhizni i deyatelnosti moskovskih kollekcionerov Ivan Abramovich Morozov Dorn Roland Decoration Vincent Van Gogh s Werkreihe fur das Gelbe Haus in Arles Georg Olms Verlag Hildesheim Zurich amp New York 1990 pp 370 375 ISBN 3 487 09098 8 ISSN 0175 9558