Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Азотна кислота, нітратна кислота (HNO3; заст. укр. сирва́сер) — сильна одноосновна кислота. Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окисник. Має тенденцію набувати жовтого відтінку через накопичення оксидів азоту, при довгому зберіганні. Зазвичай азотна кислота має концентрацію 68 %, оскільки саме таким є склад її азеотропної суміші з водою (tо
кип = 120,7 °C). Якщо ж концентрація перевищує 86 %, то вона називається димною кислотою. В залежності від кольору «диму» концентрована кислота поділяється на білу та червону в концентрації, більшій за 95 %.
| Нітратна кислота | |
|---|---|
 Структурна формула азотної кислоти | |
 Резонансна структурна формула | |
 Резонансна структурна формула |  Тривимірна модель молекули |
 |  |
| Систематична назва | Нітратна кислота |
| Інші назви | Азотна кислота (На фотографії зображено концентровану азотну кислоту з розчиненим в ній NO2, що утворюється при контакті з відновниками у повітрі. Чиста азотна кислота — безбарвна.) |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 7697-37-2 |
| Номер EINECS | 231-714-2 |
| DrugBank | DB15995 |
| KEGG | D02313 |
| Назва MeSH | D01.029.260.550 і D01.625.525 |
| ChEBI | 48107 |
| RTECS | QU5775000 |
| SMILES | [N+](=O)(O)[O-][1] |
| InChI | InChI=1S/HNO3/c2-1(3)4/h(H,2,3,4) |
| Номер Бельштейна | 3587310 |
| Номер Гмеліна | 1576 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | HNO3 |
| Молярна маса | 63,012 г/моль |
| Густина | 1,513 г/см³ |
| Тпл | -41,59 °C |
| Ткип | 82,6 °C |
| Кислотність (pKa) | -1,64 |
| Небезпеки | |
| Індекс ЄС | 007-004-00-1 |
| (Класифікація ЄС) |  C  O  T |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Примітки картки | |
Історія
Р. Дж. Глаубер отримав в середині 17-го сторіччя чисту нітратну кислоту перегонкою селітри з сірчаною кислотою, зараз цей процес застосовується при лабораторному отриманні кислоти. Якісний склад кислоти вперше визначив А.Лавуазьє в 18 сторіччі, який знайшов, що речовина має у своєму складі нітроген та оксиген. Кількісний склад був визначений Генрі Кавендішем.
Промислове виробництво почалося лише на початку 19 століття, коли сірчана кислота та нітрат натрію стали доступними в великих кількостях. Сучасний спосіб добування кислоти, каталітичне окиснення аміаку на платині, було відкрито Ч. Ф. Кульманом (1838). До винаходу синтетичного аміаку, названого на честь його першовідкривачів «Аміак Габер і Бош», такий спосіб отримання залишався дуже дорогим у порівнянні з добуванням із натрієвої селітри. На початку 20-го століття Вільгельм Оствальд започаткував виробництво азотної кислоти з аміаку у промислових масштабах. Дешевий спосіб окиснення аміаку в даний час замінив всі інші промислові способи добування нітратної кислоти.
Промислове виробництво
Азотну кислоту отримують шляхом реакції діоксиду азоту (NO2) з водою. 
Як правило, монооксид азоту, який утворюється в результаті реакції, знову окиснюється киснем повітря та може бути використаний для отримання додаткового діоксиду азоту. Майже чиста азотна кислота може бути отримана шляхом реакції сірчаної кислоти з натрієвою селітрою. 
Промислова нітратна кислота містить як правило 52−68 % азотної кислоти. У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем [повітря] при 700−900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.
Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту): 
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту: 
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот: 
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду: 
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.
Фізичні властивості
Нітратна кислота є безбарвною димучою рідиною з їдким запахом, легко розкладається, забарвлюючись у жовтий колір. Густина 1,53 г/см³. Кипить при 86 °С, замерзає при -41°С. На повітрі HNO3 «димить» внаслідок притягання її парами вологого повітря і утворення дрібненьких крапельок туману.
Нітратна кислота нестійка і вже під впливом сонячного світла поступово розкладається: 
При нагріванні розкладання її значно прискорюється. Утворюваний діоксид азоту розчиняється в HNO3 і надає їй жовтуватого кольору. У водних розчинах нітратна кислота значно стійкіша. З водою HNO3 змішується в будь-яких співвідношеннях.
Нітратна кислота належить до сильних кислот, у водних розчинах вона практично повністю дисоціює: 
У продаж нітратна кислота звичайно поступає у вигляді 68%-ного розчину з густиною 1,4 г/см³.
Хімічні властивості
Нітратна кислота — дуже сильний окисник. В концентрованому вигляді окиснює сірку (до H2SO4), фосфор (до H3PO4), руйнує органічні речовини. Глибина відновлення HNO3 залежить від її концентрації і активності відновника. Концентрована HNO3 відновлюється до NO2, а розведена — зазвичай до NO. Нітратна кислота взаємодіє майже з усіма металами, за винятком золота, платини і деяких інших, утворюючи солі — нітрати. Так, при дії концентрованої нітратної кислоти на мідь утворюється , діоксид азоту і вода:
При дії ж розведеної нітратної кислоти на мідь утворюється нітрат міді, монооксид азоту (а не діоксид, як при дії концентрованої HNO3) і вода:
Дуже активна щодо олова. Здатна взаємодіяти з ним в розбавленому стані і навіть охолодженою. Продукти цієї реакції нітрат амонію, та вода: 
При взаємодії нітратної кислоти з металами водень не виділяється, як, наприклад, при взаємодії з металами хлоридної і розведеної сульфатної кислот. Водень не виділяється з HNO3 навіть активними металами. Так, при дії розведеної HNO3 на магній вона відновлюється до геміоксиду азоту:
При взаємодії нітратної кислоти з іще активнішими металами вона може відновлюватися навіть до аміаку, з утворенням нітрату амонію.
Розбавлена нітратна кислота легко реагує з алюмінієм і залізом, а концентрована без нагрівання з ними не реагує (пасивує їх). Це пояснюється тим, що під дією концентрованої HNO3 на поверхні цих металів утворюється міцний, нерозчинний в HNO3 шар оксиду, який ізолює метал від кислоти і тим запобігає його руйнуванню. Завдяки цьому концентровану нітратну кислоту можна зберігати і транспортувати в алюмінієвій і залізній тарі. Нітратна кислота реагує з їдкими лугами з утворенням відповідних нітратів:
Завдяки цьому можна отримати в чистому вигляді деякі селітри.
Нітратна кислота також легко окиснює не тільки метали, а й неметали. Наприклад, вона легко при нагріванні окиснює сірку і фосфор до сульфатної і фосфатної кислот:
Деякі речовини можуть запалюватись нітратною кислотою і горіти в ній. Так, коли шматочок розжареного вугілля вкинути в концентровану HNO3, він буде горіти у ній яскравим полум'ям, а скипидар спалахує при дотику з нею. Тому концентрована кислота в пожежному відношенні дуже небезпечна.
Азотна кислота, часто в суміші з сульфатною, взаємодіє з багатьма органічними сполуками, утворюючи нітросполуки (реакція нітрування).
Одержання
У сучасній хімічній промисловості нітратну кислоту добувають шляхом каталітичного окиснення аміаку до монооксиду азоту з наступним окисненням NO киснем повітря (метод І. І. Андрєєва) при 700−900 °C до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту і поглинанням останнього водою. Каталізатор — платинова сітка.
Хімічні процеси, що відбуваються при виробництві нітратної кислоти, можна представити рядом реакцій: Суміш аміаку з повітрям у певному співвідношенні спалюють у спеціальному приладі на платиновій сітці, яка служить каталізатором (без каталізатора аміак окиснюється до вільного азоту):
- 4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
Одержуваний монооксид азоту охолоджують і окиснюють киснем повітря до діоксиду (гемітетраоксиду) азоту:
- 2NO + O2 = 2NO2 (⇄ N2O4)
Суміш діоксиду і гемітетраоксиду поглинають водою і одержують розчин суміші нітратної і нітритної кислот:
- N2O4 + H2O = HNO3 + HNO2
Нітритна кислота нестійка, особливо при деякому нагріванні, і легко розкладається на монооксид і діоксид азоту і воду:
- 2HNO2 = NO + NO2 + H2O
Процес поглинання оксидів азоту водою проводять при надлишку кисню. Тому утворюваний за останньою реакцією монооксид азоту відразу перетворюється в діоксид азоту і знову вступає в процес утворення нітратної кислоти. В результаті утворюється лише нітратна кислота.
У лабораторних умовах нітратну кислоту можна одержати взаємодією нітратів з концентрованою сульфатною кислотою при легкому нагріванні, наприклад:
- NaNO3 + H2SO4 = HNO3↑ +NaHSO4
Застосування
Нітратна кислота є одним з найважливіших продуктів хімічної промисловості. Вона виробляється у дуже великих кількостях, використовується для виробництва азотних добрив, у кольоровій металургії для розділення металів, а також хімічній промисловості для виробництва пластмас, вибухових речовин, целулоїду і фотокіноплівки, штучного волокна, органічних барвників, лікувальних речовин тощо.
Див. також
Примітки
- NITRIC ACID
- Справочник химика / Редкол.: Никольский Б.П. и др. — 2-е изд., испр. — М.,Л. : Химия, 1965. — Т. 3. — 1008 с.
- Сирвасер // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Сирвасер // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Деркач Ф. А. Хімія. Л., 1968.
- Глінка М. Л. Загальна хімія : підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Вища школа, 1982. — 608 с.
- Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ. М.: «Химия», 2000, с. 480. (рос.)
- Азотная кислота // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — Стб. 98. — Библиогр. в конце ст. — .(рос.)
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. —
Посилання
- Азотна кислота // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
- КИСЛОТА НІТРАТНА //Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azotna kislota nitratna kislota HNO3 zast ukr sirva ser silna odnoosnovna kislota Visokokorozijna kislota reaguye z bilshistyu metaliv silnij okisnik Maye tendenciyu nabuvati zhovtogo vidtinku cherez nakopichennya oksidiv azotu pri dovgomu zberiganni Zazvichaj azotna kislota maye koncentraciyu 68 oskilki same takim ye sklad yiyi azeotropnoyi sumishi z vodoyu to kip 120 7 C Yaksho zh koncentraciya perevishuye 86 to vona nazivayetsya dimnoyu kislotoyu V zalezhnosti vid koloru dimu koncentrovana kislota podilyayetsya na bilu ta chervonu v koncentraciyi bilshij za 95 Nitratna kislota Strukturna formula azotnoyi kisloti Rezonansna strukturna formula Rezonansna strukturna formulaRezonansna strukturna formula Trivimirna model molekuliTrivimirna model molekuli Sistematichna nazva Nitratna kislota Inshi nazvi Azotna kislota Na fotografiyi zobrazheno koncentrovanu azotnu kislotu z rozchinenim v nij NO2 sho utvoryuyetsya pri kontakti z vidnovnikami u povitri Chista azotna kislota bezbarvna Identifikatori Nomer CAS 7697 37 2Nomer EINECS 231 714 2DrugBank DB15995KEGG D02313Nazva MeSH D01 029 260 550 i D01 625 525ChEBI 48107RTECS QU5775000SMILES N O O O 1 InChI InChI 1S HNO3 c2 1 3 4 h H 2 3 4 Nomer Belshtejna 3587310Nomer Gmelina 1576 Vlastivosti Molekulyarna formula HNO3 Molyarna masa 63 012 g mol Gustina 1 513 g sm Tpl 41 59 C Tkip 82 6 C Kislotnist pKa 1 64 Nebezpeki Indeks YeS 007 004 00 1 Klasifikaciya YeS C O T Yaksho ne zaznacheno inshe dani navedeno dlya rechovin u standartnomu stani za 25 C 100 kPa Instrukciya z vikoristannya shablonu Primitki kartkiIstoriyaR Dzh Glauber otrimav v seredini 17 go storichchya chistu nitratnu kislotu peregonkoyu selitri z sirchanoyu kislotoyu zaraz cej proces zastosovuyetsya pri laboratornomu otrimanni kisloti Yakisnij sklad kisloti vpershe viznachiv A Lavuazye v 18 storichchi yakij znajshov sho rechovina maye u svoyemu skladi nitrogen ta oksigen Kilkisnij sklad buv viznachenij Genri Kavendishem Promislove virobnictvo pochalosya lishe na pochatku 19 stolittya koli sirchana kislota ta nitrat natriyu stali dostupnimi v velikih kilkostyah Suchasnij sposib dobuvannya kisloti katalitichne okisnennya amiaku na platini bulo vidkrito Ch F Kulmanom 1838 Do vinahodu sintetichnogo amiaku nazvanogo na chest jogo pershovidkrivachiv Amiak Gaber i Bosh takij sposib otrimannya zalishavsya duzhe dorogim u porivnyanni z dobuvannyam iz natriyevoyi selitri Na pochatku 20 go stolittya Vilgelm Ostvald zapochatkuvav virobnictvo azotnoyi kisloti z amiaku u promislovih masshtabah Deshevij sposib okisnennya amiaku v danij chas zaminiv vsi inshi promislovi sposobi dobuvannya nitratnoyi kisloti Promislove virobnictvoAzotnu kislotu otrimuyut shlyahom reakciyi dioksidu azotu NO2 z vodoyu 3 NO 2 H 2 O 2 HNO 3 NO displaystyle ce 3NO 2 H 2O gt 2HNO 3 NO Yak pravilo monooksid azotu yakij utvoryuyetsya v rezultati reakciyi znovu okisnyuyetsya kisnem povitrya ta mozhe buti vikoristanij dlya otrimannya dodatkovogo dioksidu azotu Majzhe chista azotna kislota mozhe buti otrimana shlyahom reakciyi sirchanoyi kisloti z natriyevoyu selitroyu 2 NaNO 3 H 2 SO 4 2 HNO 3 Na 2 SO 4 displaystyle ce 2NaNO 3 H 2SO 4 gt 2 HNO 3 Na 2 SO 4 Promislova nitratna kislota mistit yak pravilo 52 68 azotnoyi kisloti U suchasnij himichnij promislovosti nitratnu kislotu dobuvayut shlyahom katalitichnogo okisnennya amiaku do monooksidu azotu z nastupnim okisnennyam NO kisnem povitrya pri 700 900 C do dioksidu gemitetraoksidu azotu i poglinannyam ostannogo vodoyu Katalizator platinova sitka Himichni procesi sho vidbuvayutsya pri virobnictvi nitratnoyi kisloti mozhna predstaviti ryadom reakcij Sumish amiaku z povitryam u pevnomu spivvidnoshenni spalyuyut u specialnomu priladi na platinovij sitci yaka sluzhit katalizatorom bez katalizatora amiak okisnyuyetsya do vilnogo azotu 4 NH 3 5 O 2 4 NO 6 H 2 O displaystyle ce 4NH 3 5O 2 gt 4NO 6H 2O Oderzhuvanij monooksid azotu oholodzhuyut i okisnyuyut kisnem povitrya do dioksidu gemitetraoksidu azotu 2 NO O 2 2 NO 2 displaystyle ce 2NO O 2 gt 2NO 2 Sumish dioksidu i gemitetraoksidu poglinayut vodoyu i oderzhuyut rozchin sumishi nitratnoyi i nitritnoyi kislot N 2 O 4 H 2 O HNO 3 HNO 2 displaystyle ce N 2O 4 H 2O gt HNO 3 HNO 2 Nitritna kislota nestijka osoblivo pri deyakomu nagrivanni i legko rozkladayetsya na monooksid i dioksid azotu i vodu 2 HNO 2 NO NO 2 H 2 O displaystyle ce 2HNO 2 gt NO NO 2 H 2O Proces poglinannya oksidiv azotu vodoyu provodyat pri nadlishku kisnyu Tomu utvoryuvanij za ostannoyu reakciyeyu monooksid azotu vidrazu peretvoryuyetsya v dioksid azotu i znovu vstupaye v proces utvorennya nitratnoyi kisloti V rezultati utvoryuyetsya lishe nitratna kislota Fizichni vlastivostiNitratna kislota ye bezbarvnoyu dimuchoyu ridinoyu z yidkim zapahom legko rozkladayetsya zabarvlyuyuchis u zhovtij kolir Gustina 1 53 g sm Kipit pri 86 S zamerzaye pri 41 S Na povitri HNO3 dimit vnaslidok prityagannya yiyi parami vologogo povitrya i utvorennya dribnenkih krapelok tumanu Nitratna kislota nestijka i vzhe pid vplivom sonyachnogo svitla postupovo rozkladayetsya 4 HNO 3 4 NO 2 O 2 2 H 2 O displaystyle ce 4HNO 3 gt 4NO 2 O 2 2H 2O Pri nagrivanni rozkladannya yiyi znachno priskoryuyetsya Utvoryuvanij dioksid azotu rozchinyayetsya v HNO3 i nadaye yij zhovtuvatogo koloru U vodnih rozchinah nitratna kislota znachno stijkisha Z vodoyu HNO3 zmishuyetsya v bud yakih spivvidnoshennyah Nitratna kislota nalezhit do silnih kislot u vodnih rozchinah vona praktichno povnistyu disociyuye HNO 3 H NO 3 displaystyle ce HNO 3 lt gt H NO 3 U prodazh nitratna kislota zvichajno postupaye u viglyadi 68 nogo rozchinu z gustinoyu 1 4 g sm Himichni vlastivostiNitratna kislota duzhe silnij okisnik V koncentrovanomu viglyadi okisnyuye sirku do H2SO4 fosfor do H3PO4 rujnuye organichni rechovini Glibina vidnovlennya HNO3 zalezhit vid yiyi koncentraciyi i aktivnosti vidnovnika Koncentrovana HNO3 vidnovlyuyetsya do NO2 a rozvedena zazvichaj do NO Nitratna kislota vzayemodiye majzhe z usima metalami za vinyatkom zolota platini i deyakih inshih utvoryuyuchi soli nitrati Tak pri diyi koncentrovanoyi nitratnoyi kisloti na mid utvoryuyetsya dioksid azotu i voda Cu 4 HNO 3 Cu NO 3 2 2 NO 2 2 H 2 O displaystyle ce Cu 4HNO 3 gt Cu NO 3 2 2NO 2 2H 2O Pri diyi zh rozvedenoyi nitratnoyi kisloti na mid utvoryuyetsya nitrat midi monooksid azotu a ne dioksid yak pri diyi koncentrovanoyi HNO3 i voda 3 Cu 8 HNO 3 3 Cu NO 3 2 2 NO 4 H 2 O displaystyle ce 3Cu 8HNO 3 gt 3Cu NO 3 2 2NO 4H 2O Duzhe aktivna shodo olova Zdatna vzayemodiyati z nim v rozbavlenomu stani i navit oholodzhenoyu Produkti ciyeyi reakciyi nitrat amoniyu ta voda 4 Sn 10 HNO 3 4 Sn NO 3 2 NH 4 NO 3 3 H 2 O displaystyle ce 4Sn 10HNO 3 gt 4Sn NO 3 2 NH 4NO 3 3H 2O Pri vzayemodiyi nitratnoyi kisloti z metalami voden ne vidilyayetsya yak napriklad pri vzayemodiyi z metalami hloridnoyi i rozvedenoyi sulfatnoyi kislot Voden ne vidilyayetsya z HNO3 navit aktivnimi metalami Tak pri diyi rozvedenoyi HNO3 na magnij vona vidnovlyuyetsya do gemioksidu azotu 4 Mg 10 HNO 3 4 Mg NO 3 2 N 2 O 5 H 2 O displaystyle ce 4Mg 10HNO 3 gt 4Mg NO 3 2 N 2O 5H 2O Pri vzayemodiyi nitratnoyi kisloti z ishe aktivnishimi metalami vona mozhe vidnovlyuvatisya navit do amiaku z utvorennyam nitratu amoniyu Rozbavlena nitratna kislota legko reaguye z alyuminiyem i zalizom a koncentrovana bez nagrivannya z nimi ne reaguye pasivuye yih Ce poyasnyuyetsya tim sho pid diyeyu koncentrovanoyi HNO3 na poverhni cih metaliv utvoryuyetsya micnij nerozchinnij v HNO3 shar oksidu yakij izolyuye metal vid kisloti i tim zapobigaye jogo rujnuvannyu Zavdyaki comu koncentrovanu nitratnu kislotu mozhna zberigati i transportuvati v alyuminiyevij i zaliznij tari Nitratna kislota reaguye z yidkimi lugami z utvorennyam vidpovidnih nitrativ HNO 3 NaOH NaNO 3 H 2 O displaystyle ce HNO 3 NaOH gt NaNO 3 H 2O HNO 3 KOH KNO 3 H 2 O displaystyle ce HNO 3 KOH gt KNO 3 H 2O Zavdyaki comu mozhna otrimati v chistomu viglyadi deyaki selitri Nitratna kislota takozh legko okisnyuye ne tilki metali a j nemetali Napriklad vona legko pri nagrivanni okisnyuye sirku i fosfor do sulfatnoyi i fosfatnoyi kislot S 2 HNO 3 t H 2 SO 4 2 NO displaystyle ce S 2HNO 3 gt t H 2SO 4 2NO 3 P 5 HNO 3 2 H 2 O t 3 H 3 PO 4 5 NO displaystyle ce 3P 5HNO 3 2H 2O gt t 3H 3PO 4 5NO Deyaki rechovini mozhut zapalyuvatis nitratnoyu kislotoyu i goriti v nij Tak koli shmatochok rozzharenogo vugillya vkinuti v koncentrovanu HNO3 vin bude goriti u nij yaskravim polum yam a skipidar spalahuye pri dotiku z neyu Tomu koncentrovana kislota v pozhezhnomu vidnoshenni duzhe nebezpechna Azotna kislota chasto v sumishi z sulfatnoyu vzayemodiye z bagatma organichnimi spolukami utvoryuyuchi nitrospoluki reakciya nitruvannya OderzhannyaU suchasnij himichnij promislovosti nitratnu kislotu dobuvayut shlyahom katalitichnogo okisnennya amiaku do monooksidu azotu z nastupnim okisnennyam NO kisnem povitrya metod I I Andryeyeva pri 700 900 C do dioksidu gemitetraoksidu azotu i poglinannyam ostannogo vodoyu Katalizator platinova sitka Himichni procesi sho vidbuvayutsya pri virobnictvi nitratnoyi kisloti mozhna predstaviti ryadom reakcij Sumish amiaku z povitryam u pevnomu spivvidnoshenni spalyuyut u specialnomu priladi na platinovij sitci yaka sluzhit katalizatorom bez katalizatora amiak okisnyuyetsya do vilnogo azotu 4NH3 5O2 4NO 6H2O Oderzhuvanij monooksid azotu oholodzhuyut i okisnyuyut kisnem povitrya do dioksidu gemitetraoksidu azotu 2NO O2 2NO2 N2O4 Sumish dioksidu i gemitetraoksidu poglinayut vodoyu i oderzhuyut rozchin sumishi nitratnoyi i nitritnoyi kislot N2O4 H2O HNO3 HNO2 Nitritna kislota nestijka osoblivo pri deyakomu nagrivanni i legko rozkladayetsya na monooksid i dioksid azotu i vodu 2HNO2 NO NO2 H2O Proces poglinannya oksidiv azotu vodoyu provodyat pri nadlishku kisnyu Tomu utvoryuvanij za ostannoyu reakciyeyu monooksid azotu vidrazu peretvoryuyetsya v dioksid azotu i znovu vstupaye v proces utvorennya nitratnoyi kisloti V rezultati utvoryuyetsya lishe nitratna kislota U laboratornih umovah nitratnu kislotu mozhna oderzhati vzayemodiyeyu nitrativ z koncentrovanoyu sulfatnoyu kislotoyu pri legkomu nagrivanni napriklad NaNO3 H2SO4 HNO3 NaHSO4ZastosuvannyaNitratna kislota ye odnim z najvazhlivishih produktiv himichnoyi promislovosti Vona viroblyayetsya u duzhe velikih kilkostyah vikoristovuyetsya dlya virobnictva azotnih dobriv u kolorovij metalurgiyi dlya rozdilennya metaliv a takozh himichnij promislovosti dlya virobnictva plastmas vibuhovih rechovin celuloyidu i fotokinoplivki shtuchnogo volokna organichnih barvnikiv likuvalnih rechovin tosho Div takozhNitrati Carska voda Melanzh Ksantoproteyinova reakciyaPrimitkiNITRIC ACID d Track Q278487 Spravochnik himika Redkol Nikolskij B P i dr 2 e izd ispr M L Himiya 1965 T 3 1008 s Sirvaser Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sirvaser Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Derkach F A Himiya L 1968 Glinka M L Zagalna himiya pidruchnik 2 ge vid pererob i dop Kiyiv Visha shkola 1982 608 s Lidin R A Molochko V A Andreeva L L Himicheskie svojstva neorganicheskih veshestv M Himiya 2000 s 480 ros Azotnaya kislota Himicheskaya enciklopediya v 5 t gl red I L Knunyanc M Sov encikl 1988 T 1 Ablyacionnye materialy Darzana reakciya Stb 98 Bibliogr v konce st ISBN 5 85270 008 8 ros Glosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0PosilannyaAzotna kislota Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2 KISLOTA NITRATNA Farmacevtichna enciklopediya